Урок "Емма Андієвська – сучасна українська письменниця і художниця. Її казки – притчі. «Казка про яян». Добро і любов до світу. Прихований повчальний зміст твору. "
Емма Андієвська – сучасна українська письменниця і художниця. Її казки – притчі. «Казка про яян». Добро і любов до світу. Прихований повчальний зміст твору.
Мета навчальна: ознайомити учнів з життям і творчістю письменниці; осмислити поняття притчевості в мистецтві; розкрити ідейний зміст «Казки про яян»; розвивальна: розвивати критичне і творче мислення учнів, їх уміння працювати з текстом художнього твору, виокремлювати фантастичні елементи казки, ключові фрази; виховна: виховувати шанобливе ставлення до інших людей, бажання формувати в собі позитивні моральні якості – доброту, милосердя, уміння співчувати,бажання допомогти тим, хто цього потребує.
Учні повинні знати: відомості про письменницю; зміст «Казки про яян», особливості казки, притчі.
Учні повинні вміти: виразно і вдумливо читати казку, виділяти в ній реальне і фантастичне, визначати головну думку твору, формулювати власні висновки про твір та його ідеї.
ТЛ: казка, притча.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
Епіграф
Ми – не безліч стандартних «я»,
Ми – безліч всесвітів різних.
В.Симоненко
Рідний край сильніше любити научає нас розлука.
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності, емоційно-психологічна налаштованість на урок (обмін компліментами з сусідом).
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
- Емма Андієвська. Життя і творчість
Емма Андієвська (Народилась 19.03.1931р.)
До найяскравіших імен,які невтомно і самобутньо репрезентують нашу літературу на зарубіжних теренах,безсумнівно, належить ім’я Емми Андієвської.
Поетеса,прозаїк,художниця. Народилася 19.03. 1931 року у м.Сталіне (тепер Донецьк). Під час Другої світової війни (з 1943р.) емігрувала на Захід (Німеччина, США, з 1961р. – у Мюнхені,де зараз і живе ). Закінчила Український Вільний Університет (1957р.). Режисер і редактор українського відділу радіо «Свобода» (1955-1995). Літературну діяльність розпочала у 50-х роках (збірка «Поезії», Новий Ульм,1951р.).
Емма Андієвська – член-засновник об’єднання українських письменників «Слово». Учасниця Нью-Йоркської групи.Відома художниця виставляла свої мистецькі твори на багатьох персональних виставках у Німеччині, Франції, Швейцарії, США, Канаді, Бразилії, Австралії, а також в Україні. Автор багатьох поетичних збірок,серед них «Народження ідола» (1958), «Риба і розмір» (1961), «Первні» (1964), «Пісні без тексту» (1968), «Наука про землю» (1975), «Кав'ярня» (1983), «Спокуси святого Антонія» (1985), «Архітектурні ансамблі» (1989), «Знаки. Тарок» (1995), «Межиріччя» (1998). Поетичні збірки оформляє репродукціями своїх малярських творів. Пише також повісті та романи : «Подорож» (1955),«Тигри» й «Джалапіта» (1962), «Герострати» (1970), «Роман про добру людину» (1973), «Роман про людське призначення» (1982); літературна нагорода фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, (1984). В українській культурі Андієвська найпослідовніший модерніст, сюрреаліст або навіть ірреаліст.
Як живописець, Емма Андієвська працює з 1956року. Виставки в Україні з 1992року (Київ, Львів, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський). Брала участь у виставці художників з України «Україна-95» (Мюнхен), у Галереї Р. Мірбаха (Мюнхен).
Емма Андієвська – майстер глибоких емоцій, які ніколи не з’являються на поверхні. Вона змушує нас шукати те,що знаходиться за межами видимого і відчутного, спонукає побачити велике в малому і навпаки.
Поетеса багато роздумує над сутністю життя, людським призначенням, а також над детермінативністю тіла, поневолюю чого душу.
2. Теорія літератури
Казка – один із основних жанрів народної творчості, епічний,розповідний, сюжетний художній твір усного походження про вигадані та фантастичні події; казка відзначається чіткою будовою: зачин, основна подія, трикратна повторюваність подій, розв’язка.
За змістом поділяються на кілька різновидів : казки про тварин, фантастичні (чарівні,героїчні,пригордницькі), соціально-побутові.
Притча – коротенький фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.
3.Особливості казок Емми Андієвської
Окрім того,що Емма Андієвська пише поезію,прозаїчні твори,є майстром живопису,вона також пише твори і для дітей,а саме: казки-притчі. Усі казки логічно зв’язані між собою, вони ніби дифузно протікають одна в одну. Звичайно, усі ці казки за тематикою надзвичайно різні,жодна не повторює навіть тією чи іншою мірою попередньої. Своїми казками вона пропонує читачеві увійти в дивний, несподіваний і фантасмагоричний світ, окреслити тематичні обрії чи пласти якого практично неможливо. Він різний,змінний і химерно-ламкий.
Серед казок Емми Андієвської є вибрані, до складу яких і належить програмова «Казка про яян».
4. Опрацювання твору Емми Андієвської «Казка про яян» (2000р.)
- Виразне читання твору
Тема: зображення фантастичної події : хлопець-козопас потрапив у місто, де живуть тільки яяни.
Ідея: засудження тих,хто чує тільки власне «Я», до всього іншого – байдужі, возвеличення доброти, чуйності, прагнення подати безкорисливу допомогу тому, хто її потребує.
Основна думка: сутність людського життя, призначення людини на землі – не відокремлюватися від суспільства, від оточуючих тебе людей, не занурюватися в особистому «я», а допомагати ближньому, відчувати власну необхідність для іншого.
Жанр: казка-притча.
Сюжет
Хлопець, випасаючи кіз, погнався за однією, яка відокремилася від решти,і , «посковзнувшись, упав у глибочезне провалля». Пастушок потрапив у місто Яян. Мешканці цього міста не звертали на нього уваги, бо кожний з них жив своїм внутрішнім «я». Однак козо пасу пощастило, він зустрів кволого діда. Старий розповів йому про мешканців Яян. Від діда хлопець дізнався, що покинути це місто можна через браму,але до неї слід звернутися на «ти». На знак подяки,поваги до старого, пастушок посадив його собі на плечі і вийшов через відчинену браму.
Потрапивши додому, замість діда на своїх плечах він побачив мішок, наповнений самоцвітами.
Сюжетні лінії:
- перебування хлопця у місті Яян, розповідь про цих мешканців;
- попереднє життя старця (юнги).
Композиція
Події у творі швидко розгортаються. За невеликий час хлопець знайомиться з життям яян, дізнається про можливість потрапити додому,і врешті-решт його мрія здійснилася .
Експозиція: випасаючи кіз, пастушок раптово потрапляє до міста, де мешкають яяни.
Зав’язка: через розповіді дідуся хлопець знайомиться з життям яян.
Кульмінація: віднайдена можливість покинути яян через браму,яку на прохання хлопця відчинилася.
Розв’язка: хлопець на рідній землі, на плечах у нього замість діда мішок із самоцвітами.
Проблематика:
- я – ти – суспільство;
- бездушність і доброта;
- повага і особиста надмірна гордість.
Казкво-притчеві ознаки твору.
Казкові особливості:
- пастушок перечепився,упав і потрапив до іншої місцевості;
- місто з вузьких довгих веж,що весь час звалювалися;
- спосіб життя яян;
- брама у місті відкривається тоді,коли до неї звернешся і скажеш звичайнісіньке «ти»;
- брама – жива істота (чекала,коли до неї звернуться);
- замість дідуся на плечах хлопця – мішок, по гузир наповнений самоцвітами;
- сім брам;
- щасливе закінчення твору.
Повчальне (притчеве) значення твору:
- повага до старших ;
- уміння боротися з труднощами і долати їх;
- відчувати не тільки своє «я», а також «я» оточуючих;
- нічого немає кращого за рідну домівку,країни.
5. Бесіда з елементами дослідження:
1.Чому свій твір Емма Андієвська назвала казкою? Чи є у ньому елементи вигаданого,фантастичного?
2.За якими ознаками його можна вважати притчею?
3.Коли й чому люди стають яянами?
4.Чим пастушок відрізняється від яян?
5.Хто ж може стати яянином? /Кожен, хто поставить себе над усіма, забуде, що інших треба любити, як себе самого, шанувати, чути їх, допомагати і співпереживати їм…/
6.Пастушок часто теж вживає слово «я». Може, він теж у цьому дивному місті став яянином? /Ні, бо яянин – самозакоханий, живе тільки власними інтересами, для самого себе, пастушок же своє «я» пропонує іншим, щоб про них подбати, їм допомогти: дідуся, наприклад, обережно посадив на плечі, хоче показати йому інший світ, інше життя, те, яке він колись давно втратив, опинившись серед яян: «Я хочу, щоб ти бодай перед смертю дихнув свіжим повітрям…»/
7. Як ви розумієте вислів «дихнути свіжим повітрям» ? (Вирватися на волю, жити щасливо, повноцінно, усвідомлюючи себе потрібним іншим і навпаки).
8.Чи став дідусь справжнім яянином? Чому?
9. Чи були яяни щасливими людьми? У чому справжнє щастя людини?
6. РОЛЬОВА ГРА. Уявіть себе дідусем і розкажіть присутнім історію свого життя. Дайте мудрі поради представника старшого покоління молодшим.
V. Підсумок уроку
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VII. Домашнє завдання
Переказ притчі від імені пастушка; фанфік «Я у країні яян».
про публікацію авторської розробки
Додати розробку