Урок фізики "Умови плавання тіл"

Тема.  Умови плавання тіл.

Мета уроку:

Навчальна: сформувати знання учнів про дію сили Архімеда, що діє на тіла, занурені в рідину чи газ, встановити умови плавання тіл.

Розвивальна: розвивати вміння визначати силу Архімеда, робити висновки за результатами експериментальних завдань, показати застосування умов плавання тіл у житті та техніці.

Виховна: формування пізнавального інтересу до вивчення фізики, виховувати самостійність, повагу до думки іншого, вміння працювати у колективі та парах, уміння слухати.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Пливе човник без весельця,

До берегу звертає,

Ніхто човником не править –

Вітром прибиває.

Наталя забіла , «Човник»

І. Організаційний етап.

Перевірка присутніх.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Куди напрямлена сила, яка діє з боку рідини або газу та тіло, що в них занурене?
2. Що є причиною виникнення виштовхувальної  сили?
3. Як ще називають виштовхувальну силу?
4. В чому полягає закон Архімеда?
5. Чи втрачає вагу тіло, занурене в рідину або газ? Чому?
6. У яких випадках не тіло, занурене в рідину не діє виштовхувальна сила? Чому?

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація  навчальної діяльності.

Кросворд: (робота в парах)

1. Яка одиниця вимірювання тиску?

2. В основу дії яких машин покладена властивість рідин передавати тиск однаково в усіх напрямках?

3. Пристрій для вимірювання атмосферного тиску.

4. Сила з якою тіло діє на опору чи підвіс.

5. Агрегатний стан речовини, до якого застосовується закон Паскаля.

6. Який агрегатний стан має об’єм, але немає форми?

7. Одиниця вимірювання сили.

8.  Яка сила діє на тіло коли воно перебуває в стані невагомості?.

У вас вийшло ключове слово «Плавання»

IV. Вивчення нового матеріалу.

Отже тема нашого сьогоднішнього уроку «Умови плавання тіл».

Тема. Умови плавання тіл.

План.

1.Умови плавання тіл.

2.Плавання тіл у живій природі.

Щоб з’ясувати завдання, які ми будемо сьогодні розглядати  давайте звернемося до досліду.

На столі стоїть склянка з водою, в якій плаває яйце.

- Погляньте сюди діти. Бачите яйце, але воно не просте і не золоте – воно розумне. Вміє виконувати мої бажання. Я тобі яєчко піділлю водички, а ти яєчко пливи (підливається солона вода). Знову піділлю водички, а ти яєчко тони (підливається чиста вода).

 Ну то як слухняне в мене яйце?

   Ми знаємо, що на всяке тіло, що знаходиться у рідині діє сила Архімеда. Але одні тіла плавають, інші тонуть, а треті спливають на поверхню. Чому так відбувається?

1. Чому ж тіло тоне?

На тіло діють дві сили:

• Сила тяжіння, напрямлена вертикально вниз.
• Виштовхувальна сила (Архімедова), напрямлена вертикально вгору.

Тіло занурюється, а це означає, що сила, напрямлена вниз є більшою:

F_{тяж   >}   F_aрх

Густина тіла є більшою за густину рідини.

2.Чому тіло плаває всередині рідини?

Тіло не тоне і не спливає, а залишається плавати в товщі рідини тому, що густина тіла дорівнює густині рідини.

3.Тіло спливає і врешті решт зупиняється на поверхні рідини, занурившись у рідину частково.

Поки тіло спливає  F_{тяж   <}   F_aрх

_{Густина рідини є більшою за густину тіла.}

_{Після того як тіло зупиниться на поверхні рідини, архімедова сила і сила тяжіння будуть зрівноважені.}

• _{Плавання тіл у живій природі.}

Метод «критичне читання тексту»

Учні самостійно знайомляться з п.2 §28 с.182.( Відео )

Запитання до учнів

• Якою є густина живих організмів, що населяють водне середовище (китів, дельфінів, риб)?

Дуже мало відрізняється від густини води.

• Як за допомогою плавального міхура риба може регулювати глибину свого занурення?

У риб є плавальний міхур, який легко змінює свій об’єм. Коли риба за допо-могою м’язів опускається на велику глибину і тиск на неї збільшується, міхур стискається, об’єм тіла риби зменшується і вона не виштовхується вгору, а плаває на глибині. Під час піднімання плавальний міхур і об’єм усього тіла риби збільшується і вона вже плаває на меншій глибині. Завдяки цьому риба може в певних межах регулювати глибину свого занурення.

• Якими ще способами мешканці морів і річок можуть змінювати свою густину, регулюючи таким чином глибину занурення?

                Середня густина живих організмів, які населяють водне середовище, мало відрізняється від густини води, тому їхня вага майже повністю зрівноважується архімедовою силою. Завдяки цьому водяні тварини не потребують таких міцних і масивних скелетів, як наземні. З цієї самої причини стовбури водяних рослин еластичні.

- Цікаві факти Про медузу Фізалію (відео)

V. Первинне осмислення нового матеріалу.

- Метод «Фізичне лото»

- Завдання «Скажи мовою фізики»

Прислівя , приказки, загадки, які можна перекласти мовою фізики

  1) Вийде правда наверх, як олія на воду.

      (Густина олії менша густини води, тому олія буде зверху)

   2) Він у житті, як тріска на воді.

        (Густина дерева менше густини води – дерево плаває на поверхні        води)

   3) Пішов на дно, як сокира.

       (Густина заліза більша від густини води – сокира тоне)

    4) Під лежачий камінь вода не тече.

       (Fт велика, тому вода не може підняти камінь, щоб затекти під нього)

5) Вивірити може кожен

       У досліді своєму –

       Виштовхувальна сила

       залежить  . . .

                          (від об’єму)

6)Ні корабель, ні човен, ні весел, ні паруса, а пливе – не тоне. (Пліт).

 7) В морі рибка золота є, кораблі перевертає.  Хто це?  (Кит)

8) Герой роману О. Бєляєва «Людина – амфібія» розповідає: «Дельфіни на суші значно важчі, ніж у воді. Взагалі, у вас тут усе важче, навіть власне тіло». Чи правий герой роману?

(Так, бо у воді частина ваги тіла зрівноважується  архімедовою силою)

VI. Закріплення знань учнів.

Виконання вправ №28

 1,2,6, - усно

5 – письмово

Завдання учням

1.Найважча деревина у піратинери, що росте в Британській Гвіані у Південній Америці. Навіть у висушеному стані вона має густину 1360 кг/м³. Чи буде плавати виріб із цієї деревини у воді? Чому?

2.Поясніть явище, яке спостерігається в озері в м. Солотвино.

У містечку Солотвино Закарпатської області є , на перший погляд, дивне озеро. З давніх часів люди вважали, що на його дні живе чаклун, який нікому не дозволяє заходити у його володіння. Намагався селянин викупати свого коня в озері, не встиг він ступити в нього, як втратив рівновагу і впав. Предмети, кинуті у воду, не тонули, а підтримувались незрозумілою для людей силою. Про це озеро склали сумні легенди… І вода, і земля тут «прокляті Богом».

3.Поясніть китайську байку.

У хлопчика, який торгував жирними пампушками, вкрали монети. 

Для виявлення злодія суддя Бао-гун попросив принести великий жбан з водою. Сам стоїть поруч і дивиться. Ось підходить якийсь чоловік опускає монету в жбан. Суддя закричав: „ Це ти, злодію, у дитини гроші вкрав?! 

Зізнавайся!” 

Запитання. У який спосіб суддя виявив злодія?

 Для підказки використовується експеримент. Пропонується учневі у посудину з олією влити воду. Олія спливає вгору. Учні пояснюють це явище і на основі відповіді включається магнітофон, учні слухають пропущені слова з байки: „ …По воді поплили жирні плями ”.

VIІ. Підсумок уроку.

VIІІ. Домашнє завдання.

§28 Впр.№28 (7-11).