Урок "Форми поведінки тварин: територіальна, соціальна, репродуктивна"

Тема уроку : Форми  поведінки  тварин: територіальна, соціальна, репродуктивна             

Мета: розширити знання учнів про поведінку тварин; розглянути особливості територіальної, репродуктивної та соціальної поведінки; сформувати знання про принципи територіальної, репродуктивної та соціальної поведінки;  розвивати вміння робити аналіз інформації та використовувати здобуті раніше знання; виховувати розуміння єдності всіх живих організмів і бережливе ставлення до природи                                                                     

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Завдання уроку: вивчити  форми поведінки тварин; навчитися розрізняти та характеризувати їх; вміти наводити приклади проявів різних форм поведінки.

 

Обладнання і матеріали :  презентація, малюнки, фрагменти відеофільмів

Базові поняття і терміни : поведінка, вроджена та набута поведінка, етологія, шлюбна поведінка, суспільні тварини.

 

 

Епіграф до уроку

Поведінка – дзеркало, в якому

Кожен показує свою подобу.

Йоган Вальфранг фон Гете

 

ХІД УРОКУ

 

 

 І Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою ( посміхніться один одному і ви побачите підтримку один одного).

ІІ Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

1. Чому чим досконаліші органи чуттів, тим рухливішою є тварина?
2. Яка наука вивчає поведінку тварин?

 

 

 

 Завдання “Так — ні”

 

Учитель зачитує твердження, а учні погоджуються або не погоджуються з ними.

 

1.               Інстинкти специфічні для кожного виду.
2.               Харчова поведінка притаманна всім тваринам і характеризується значною різноманітністю.
3.               Прикладом оборонної реакції є згортання їжака в клубок під час небезпеки
4.               Поведінку можна умовно поділити на природжену і набуту.
5.               Розчісування кігтями шерсті ссавцями є прикладом репродуктивної поведінки.
6.               Заготовлення бджолами меду є прикладом харчової поведінки.
7.               До захисної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки.
8.               У більшості видів тварин агресивні конфлікти відбуваються в осінній час, коли активні статеві залози.
9.               Репродуктивна поведінка — найскладніший і найважливіший тип поведінки тварин, пов’язаний з розмноженням.
10.          Полювання ссавців є способом добування нерухомих живих об’єктів.
11.          Батьківська поведінка об’єднує поведінкові акти, пов’язані з виведенням потомства.
12.          У птахів першою фазою батьківської поведінки вважається турбота про пташенят.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
так	так	так	так	ні	так	так	ні	так	Ні	так	ні

 

“Поміркуй”

Визначити, до якої форми поведінки належать:

 

а) вистежування здобичі лисицею;

б) будівництво гнізда перепілкою;

в) вигодовування пташенят;

г) захист кішкою кошенят від собаки;

д) вилизування дитинчат вовчицею;

е) «купання» горобця в піску;

є) згортання їжака в клубок;

ж) тварини валяються в снігу;

з) обнюхування твариною навколишніх предметів;

и) викидання чорнильної фарби головоногими молюсками;

і) горіхівка ховає кедрові горішки в мох. 

 

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Думка про те, що тварини захищають територію, яку вони використовують для виведення потомства, пошуку їжі або спаровування, була вперше висловлена маловідомим англійським орнітологом на ім’я Генрі Еліот Говард. Вивчивши безліч різних видів птахів, він помітив, що самці деяких видів, улаштувавшись в якомусь місці, виганяли із цих ділянок інших самців цього виду, коли вони туди забрідали. Він також зауважив, що на ці ділянки самці залучали самок цього виду і що там відбувалося спаровування і гніздування. Із часу цього відкриття явище територіальності було відзначене в багатьох видів. Пара, яка закріпила за собою територію (Говард увів цей термін до словника поведінки тварин у 20-ті роки минулого століття), має більше шансів знайти собі достатню кількість їжі та може спокійно робити все необхідне для виведення потомства.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, чи всім тваринам властива територіальна поведінка?

(Обговорення відповідей учнів.)

 

Повідомлення теми уроку

ІV . Вивчення нового матеріалу

Територіальна поведінка тварин

Розповідь учителя

 Територіальна поведінка тварин — сукупність різних форм активності тварин, спрямованих на завоювання та використання певного життєвого простору.

Запитання до учнів:

— Що буде для тварини життєвим простором?

Очікувана відповідь учнів:

 Життєвий простір для тварини — це територія, на якій міститься її гніздо (нора), ділянка для спарювання або багаті джерела їжі для неї та її нащадків.

Розповідь учителя

 Територіальна поведінка вперше з’являється в кільчастих червів і нижчих молюсків, у яких усі процеси життєдіяльності пов’язані з ділянкою, де вони мешкають. Проте така поведінка ще не може вважатися повноцінною територіальною, тому що тварина ніяк не мітить територію.

Технологія “Мікрофон”

— Як тварини можуть мітити свою територію?

Очікувана відповідь учнів:

 Територія може мітитися нанесенням пахучих речовин на предмети по периферії ділянки, звуковими і візуальними сигналами, а за візуальні сигнали можуть слугувати витоптані ділянки трави, обгризена кора дерев.

Проектування зображення на екран

 

 

Слово вчителя

 Майже всі ссавці живуть на індивідуальних територіях. Вони по-різному мітять межі своєї ділянки й запекло захищають її, нерідко вступаючи у смертельну сутичку з «порушниками кордонів».

Повідомлення учнів

Як ссавці мітять територію

 Для позначення індивідуальної території ссавці використовують запахи, які вони залишають на поверхні ґрунту або на рослинах, а також видаючи певні звуки. На тілі тварини є спеціальні залози, що виробляють феромони, які потрапляють у повітря і перебувають у ньому якийсь час. Цей запах уловлюють представники того ж виду й аналізують його, отримуючи чітку інформацію про того, хто є власником цієї ділянки і коли господар востаннє був на цьому місці. Для того, щоб запах тримався довше, багато ссавців залишають на межі території своєрідний «коктейль» із запахів — вони змішують сечу, калові маси і феромони. Найчастіше хижаки і гризуни, що володіють індивідуальною територією, мітять її межі каловими масами і сечею. Багато видів куниць позначають свої ділянки секретом особливої залози, яка знаходиться в ділянці анального отвору. Деякі територіальні особини під час сечовиділення встають на передні кінцівки, завдяки цьому сеча обприскує велику територію. Одних тільки запахових міток замало для того, щоб захистити територію від вторгнення іншого представника виду. У деяких випадках запахові мітки використовуються тільки для того, щоб особини, які живуть на одній ділянці, якомога рідше зустрічалися одне з одним (наприклад, борсуки).

Завдання для учнів:

— Спрогнозуйте розвиток подій, які можуть відбутися при зустрічі господаря території з незваним гостем.

Очікувана відповідь учнів:

 Якщо тварини все ж таки зустрічаються, то, перш ніж між ними відбудеться сутичка, господар території видає попереджувальне гарчання, потім стає в певні пози і лише в тому випадку, якщо незваний гість після всіх цих демонстрацій не залишить територію, господар переходить у наступ. При цьому тварини завдають одна одній серйозних травм, нерідко в результаті сутички один із супротивників гине.

Розповідь учителя

— Території різних видів тварин можуть частково чи повністю збігатися, але тварини одного виду зазвичай мають власну територію.

Запитання для обговорення:

— Як ви вважаєте, від чого залежить величина ділянки (території), яку займає певний вид?

Очікувана відповідь учнів:

 Величина ділянок у багатьох випадках залежить саме від того, скільки корму на ній знаходиться.

Розповідь учителя

 Дрібні тварини (миші, ящірки, маленькі рибки) мають територію близько одного-кількох квадратних метрів, а леву чи тигру потрібна територія до 20 км² і навіть більше. Хижаки взагалі мають більшу територію, ніж їхні рослиноїдні жертви. Так, на лисячій території мусить бути багато територій мишей, на території лева — багато територій антилоп і зебр. Загальна площа залежить від двох факторів: від потреб у їжі її хазяїна і від продуктивності ґрунту.

 Територія тварини нерідко поділяється на різні ділянки, з якими пов’язані певні види діяльності, тобто існує внутрішній поділ території. Для багатьох видів тварин територія зазвичай включає: домівку першого порядку (місце найбільшої безпеки), домівки другого і третього порядків, перешкоди, туалет, комфортне місце (наприклад, дерево, яке використовується для чухання), місце купання, місце харчування (їдальня), комора, місце водопою тощо. На території існують основні й другорядні стежки.

Формулювання висновку

Закріплення території досягається різними способами:

1) охороною меж своєї території і прямою агресією по відношенню до чужинця;

2) особливою ритуальною поведінкою, що демонструє погрозу;

3) системою спеціальних сигналів і міток, що свідчать про зайнятість території.

Соціальна поведінка тварин

Розповідь учителя

 Соціальна поведінка тварин — це спільна діяльність особин, яка формує життя групи. Соціальна поведінка охоплює всі типи взаємодій тварин в угрупуванні, діапазон яких широкий. Одні тварини ведуть виключно одиночний спосіб життя, інші утворюють різноманітні за чисельністю (до багатьох особин) і рівнем складності угруповання. Багато видів протягом року переходять від одиночного до суспільного способу життя. Такі переходи притаманні багатьом видам птахів, деяким гризунам і хижим ссавцям (вовки).

Запитання до учнів:

— З якою метою тварини об’єднуються в групи?

— Які тварини об’єднуються в групи: одного чи різних видів?

— Більшість тварин з метою виживання об’єднуються в групи з особинами свого виду.

— Чи існують у природі повністю ізольовані тварини?

Очікувана відповідь учнів:

 Повністю ізольоване існування організмів у природі не трапляється, оскільки було б неможливим здійснення їхньої основної життєвої функції — розмноження.

Розповідь учителя

 У видів з ізольованим способом життя часто утворюються тимчасові угруповання особин у місцях зимівлі (сонечка, жужелиці) або в період, який передує розмноженню.

“Мозковий штурм”

— Які біологічні переваги групового способу життя?

Очікувана відповідь учнів:

 Біологічні переваги групового способу життя: полегшується пошук корму, забезпечується захист від ворогів, у риб та птахів менше енергії витрачається на переміщення у просторі, оскільки основну роботу — подолання опору води чи повітря — виконують більш сильні тварини, що рухаються попереду.

Розповідь учителя

 Велике значення має груповий спосіб життя в захисті від хижаків. Скупчення великої кількості особин істотно підвищує вірогідність раннього виявлення небезпеки. Властива груповим тваринам система взаємного сповіщення також є захисним механізмом. У різних тварин існують реакції переляку, які часто супроводжуються виділенням «речовин страху» (риби, хатні миші, амфібії). Реагування на речовини, що виділяють поранені або вбиті тварини,— це реакція пристосування на популяційному рівні, коли корисний для популяції ефект досягається ціною загибелі однієї чи кількох особин.

    Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім’ями зі складною внутрішньою ієрархією, - термітів, бджіл, мурашок. Так, серед бджіл є бджоли-розвідниці. Повернувшись до вулика, розвідниця роздає нектар іншим бджолам. Запах указує, на яких квітках можна збирати нектар чи пилок. Щоб показати дороргу до цих квіток, бджола-розвідниця виконує танок – своєрідний спосіб спілкування між бджолами. Розвідниця здійснює швидкі дрібненькі кроки, підстрибує, описує невеликі кола, міняє напрямок колового руху, повертаючись то праворуч, то ліворуч. Якщо джерело корму знайдено далеко від вулика, танцівниця описує вже не коло, а вісімки, похитуючи черевцем з боку в бік. Цими рухами бджола-розвідниця показує, в якому напрямку відносно сонця і на яку відстань треба летіти до джерела нектару.

   У багатьох комах (бджіл, мурашок) існує здатність до вироблення умовних рефлексів.

Проте якщо вони не підкріплюються, то зникають. Завдяки умовним рефлексам тварини пристосовуються до змінених умов середовищаю Отже, поведінка комах визначається взаємодією вроджених і набутих рефлексів.

 

 

Це цікаво

• За померлою мурашкою її родичі продовжують піклуватися як за хворою. Тільки через 2–3 дні, коли померла мурашка починає виділяти специфічні феромони, її виносять на «цвинтар». Якщо на живу мурашку нанести «феромон смерті», то її також, незважаючи на відчайдушний опір, викинуть за межі мурашника. Жива мурашка поповзе назад, але її знову викинуть, і так буде тривати до тих пір, поки дощ не змиє з нещасної залишки речовини.

Розповідь учителя

 Поодинокі особини часто не в змозі захиститися від хижака, від якого стадо (зграя) обороняється успішно.

Запитання до учнів:

— Наведіть приклади, як група тварин захищається від хижаків.

(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

 Взаємовідносини суспільних тварин досягають високого рівня складності й характеризуються своїми нормами співжиття, високорозвиненими інстинктивними реакціями на форми поведінки та системами сигналізації для передачі інформації (їх умовно називають «мовою» тварин).

 Існує багато класифікацій різних типів об’єднання тварин, а також особливостей поведінки тварин усередині цих груп.

 Багато видів тварин, як уже зазначалося, нормально розвиваються тільки тоді, коли об’єднуються в досить великі групи. Наприклад, баклани можуть існувати в групі, яка налічує не менше 10 000 особин і де на 1 м² припадає не менше 3 гнізд. В овець поза стадом частішають пульс і дихання. При вигляді стада, що наближається, ці процеси нормалізуються.

 

Повідомлення учня ( випереджальне завдання)

Репродуктивна поведінка тварин

Пригадайте, які типи поведінки відносять до репродуктивної. Що таке статеве та нестатеве розмноження?

ЯКУ ПОВЕДІНКУ ТВАРИН НАЗИВАЮТЬ ШЛЮБНОЮ? Ви вже знаєте, що для тварин характерні два основних типи розмноження: статеве та нестатеве. Статеве розмноження супроводжується винятковою різноманітністю форм поведінки, спрямованої на пошук партнера, утворення пар, впізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Тварини, які живуть у природних районах з вираженою зміною сезонів року, наприклад в Україні, мають річний цикл розмноження.

Шлюбна поведінка зазвичай розпочинається з пошуку статевого партнера. Для цього тварини використовують сигнали різноманітної природи: хімічні, звукові, зорові.

Шлюбні сигнали жуків-світляків належать до зорових демонстрацій . Літаючи, самці виробляють спалахи світла. Самки реагують на сигнали самця коротким спалахом. Самець відповідає на сигнал самки, наближаючись до неї, і пара продовжує обмінюватися сигналами доти, доки самець не підлітає і не спаровується із самкою.

Винятком є тварини, які ведуть сидячий спосіб життя, наприклад коралові поліпи. У них репродуктивна поведінка представлена виключно у вигляді більш-менш одночасного викидання статевих продуктів . Ця синхронізація часто забезпечується хімічними сигналами.

Отже, спаровуванню більшості тварин передує етап залицяння. Це сприяє відбору найвідповіднішого партнера, крім того, перешкоджає міжвидовому схрещуванню. Залицяння - обмін спеціальними сигналами -демонстраціями. Залицяння у тварин може включати підношення корму, як у крячок, демонстрацію оперення, як у павича, зведення споруд, як в альтанкових птахів , токування у глухаря та інше. Зазвичай, активною стороною під час залицяння є самець, а пасивною - самка. Тобто самців вибирають самки. Це пов’язано з тим, що саме на самку зазвичай лягає основна турбота за нащадками.

Є тварини, які, залицяючися до самок, виконують «любовні серенади». Одні з найкращих «співаків» - горбаті кити. Залицяння в них супроводжуються любовними піснями, які можуть тривати цілу добу. Соловей теж співає від заходу сонця до світанку саме для того, щоб завоювати «даму свого серця».

У різних видів тварин шлюбні стосунки неоднакові. Деякі з них утворюють постійні пари (на один сезон або на декілька),і обидва партнери беруть участь у догляді за потомством, як-от у вовків. Лебеді та гуси вибирають собі партнера зазвичай на все життя. Більшість співочих птахів утворюють пари лише на сезон. Дрібні ссавці (наприклад, гризуни - миші, пацюки) часто не утворюють постійних пар.

Найпоширеніша в природі форма шлюбних стосунків, коли один самець запліднює більше однієї самки, наприклад свійські кури.

 

 «Хвилинка – цікавинка»

Діти, а чи знаєте Ви , що комахи , птахи, тварини – природні синоптики?

Природні умови та їх зміни впливають на поведінку тварин : вони

відчувають різні атмосферні явища ( зміні атмосферного тиску, вологості повітря, температури, яскравості сонячного світла тощо) ще до того, коли  людина їх помітить. Ось деякі «передбачення», які даються тваринами.

• Кінь хропе – на негоду , фиркає- на тепло, тусить головою й задирає її до гори – на дощ, лягає на землю влітку – буде погода, взимку – сніг.
• У який бік спиною лягають тварини, звідки і вітер буде.
• Свиня чухається на тепло, вищить – на негоду.
• Собака качається по землі – на дощ або сніг, лежить клубком- на холод, простягненим на тепло.
• Кішка лежить клюбком – на мороз, качається – на гарну погоду, міцно спить- на тепло, шкребе пазурами стіну – на негоду.
• Кроти вилазять з під землі – чекай дощу.

 Є ще такі народні прикмети:

• Мурашки ховаються до мурашника – на грозу
• Бджоли сидять вдома – на дощ, рано вилітають – на ясний день
• Коники в полі голосно стрекочуть – на посуху
• Цвіркун кричить –на погоду, мовчить – на дощ.

V Узагальнення і закріплення знань

Вправа «Так-Hi». 

Позначте правильні твердження знаком «+», неправильні - «-».

1. Для пізнання навколишнього середовища тварина використовує свою дослідницьку активність (+).

2. Павук полює на муху, використовуючи павутину; це можна віднести до харчової поведінки павука (+).

3. Жодним чином тварина не може змінити температуру свого тіла: ні ховаючись від сонця, ні занурюючись у землю (-).

4. Грумінг - це взаємне годування тварин одна одною (-).

5. До прикладів грумінгу у тварин можна віднести чищення пір'я птахами (+).

6. Тварини не можуть користуватися жодним знаряддям для добування їжі, полювання чи побудови житла (-).

7. Ігрова діяльність характерна тільки для молоді свійських тварин собак, котів (-).

8. Насиджування потомства ластівкою - це приклад репродуктивної поведінки (+).

9. До соціальних комах належать мухи і таргани (-).

10. Соціальна поведінка проявляється у групі тварин (+).

11. До функцій ігрової діяльності в лисенят можна віднести підготовку малят до полювання (+).

12. Терміти - соціальні комахи, у яких є розподіл на касти - групи за будовою та функціями (+).

 

Слово вчителя

Діти! Які ви знаєте вірші про тварин?

Послухайте вірші та з'ясуйте, про яку форму поведінки йдеться?

 Володимир Гринько

ВЕДМІДЬ

Буркотливий, вайлуватий

Ходить лісом дід кудлатий.

Одягнеться в кожушину,

Мед шукає і ожину

Літом любить полювати .

Взимку – у барлозі спати.

Як зачує він весну,

Прокидається від сну.

***форми (пошукова, харчова, здобування їжі )

 

Грицько Бойко

БІЛОЧКА

Хвіст трубою , спритні ніжки

Плиг із гілки на сучок!

Носить білочка горішки в золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки

Кожушинка хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,

У дуплі живе вона.

( пошува, харчова ).

 

Дмитро Білоус

КРАСЕНЬ ДЯТЕЛ

Хто на дереві вгорі

Барабанить по корі?

Красень дятел на вербі.

Знай вистукує собі:

«А я дятел – трудівник,

А я дятел – будівник.

Я не просто б'ю в вербу,

Я гніздо собі довбу!

Я довбаю, як ніхто.

В мене дзьоб, як долото

Я не тільки що вербу,

навіть дуба роздовбу…»

Там , де дятел на суку,

Начувайся , шкіднику!

У щілину не залазь.

Утекти хотів? А зась!

(репродуктивна, батьківська , харчова).

 

Ліна Костенко

БІЛОЧКА

На гяллячках , на тоненьких,

 Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушит про запас.

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує : а нехай – но

Ще побудуть тут мені!

Буде холодно надворі.

Сніг посиплиться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в'язочка грибів.

(пошукова, здобівання їжі).

 

В.Таранова

КАЧКА

Качка перевальцем йде,

Каченят своїх веде

І покрякує тихенько :

• Не губіться , йдіть скоренько!

А маленькі каченята

Йдуть точнісенько , як мати:

З боку в бік гойдаються, ніби коливаються.

(батьківська).

 

Відгадайте загадки та поясніть форму поведінки тварин

 

***

Весь, як є-

Жорстока лють,

Очі в нього так і ллють.

Зачаївся ось, примовк

Грізний звір цей звісно …

(вовк)

 

***

Гостроносий і малий.

Сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається. Вночі

Йде шукать собі харчі

Весь із тонких голочок.

Як він зветься?...

(їжачок)

 

***

Очі гарні. Пишні вії

Має дуже довгу шию.

Добре це, бо зручно істи

Із дерев зелене листя

(жираф)

 

***

 

 

 

 

«Ти — мені, я — тобі»

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

 

VI Підбиття підсумків уроку

 

 Слово вчителя

Отже, ці форми поведінки тварин доводять на іще раз , що тварини є нашими родичами. Двісті тисяч років люди і тварини живуть поряд на планеті Земля. Протягом цього часу змінювався не тільки вигляд людей і тварин, змінювалися і стосунки  між ними. Спочатку люди використовували тварин, як джерело їжі. Через багато століть, приручили деякі види тварин, і вони стали їхніми помічниками. У наш час багато батьків купують своїм дітям тварин-вихованців, для того щоб ще з дитинства вчилися піклуватися про когось. Сьогодні для багатьох людей домашні тварини- це кращі друзі.

Вони допомагають пережити емоційні потрясіння. Не можна забувати й про користь тварин, яку тваринний світ приніс і продовжує приносити людині. Тому потрібно берегти його й піклуватися про його збереження.

 

VIІ Домашнє завдання

Вивчити відповідний матеріал підручника . Підготувати презентації .