Урок 5. Тема: "Галицько-Волинське князівство"

Тема: Узагальнення знань за темою «Галицько-Волинська держава».

Мета: повторити та узагальнити матеріал, вивчений із теми «Галицько-волинська держава», підготувати­ся до тематичного оцінювання; розвивати в учнів уміння аналізувати та узагальнювати матеріал, ро­бити висновки, давати оцінку діяльності історичної особи, удосконалювати навички роботи з історич­ними джерелами; сприяти національно-патріотич­ному вихованню учнів.

Основні поняття: роздробленість, міжусобні війни, Галицько-Волинська держава, монголо-татари.

Обладнання: картки із завданнями.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Очікувані результати: характеризувати соціально-економічний, політич­ний та культурний розвиток Галицько-Волинської держави; давати характеристику діяльності історичних діячів Галицько-Волинської держави; удосконалити навички роботи з картою; розвинути вміння узагальнювати та системати­зувати матеріал, робити висновки, складати роз­повідь, висловлювати власну точку зору; підготуватися до тематичного оцінювання.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. УРОК-ЗМАГАННЯ

Учням пропонується шість конкурсних завдань.

Завдання 1. Кращий знавець карти.

Команди отримують завдання, яке передбачає знання карти «Галицько-Волинська держава». Для участі в цьому конкурсі запрошується по одному представнику від кожної команди. За правильне виконання завдань команда отримує 3 бали.

Команда № 1

Назвати та показати на карті території, які входили до складу Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.

Команда № 2

Назвати та показати на карті території, які входили до складу Галицько-Волинської держави за Данила Галицького.

Команда № 3

Показати на карті українські землі, які перебували в залеж­ності від монголо-татар.

Завдання 2. Продовжіть розповідь.

Кожна команда отримує завдання з теми «Боротьба з монголо-татарами», за якою вони мають скласти розповідь.

Команда № 1 — про битву на річці Калка.

Команда № 2 — про оборону Києва від монголо-татар.

Команда № 3 — про золотоординське ярмо на українських землях.

Під час відповіді мають працювати виключно всі учні. Член команди говорить одне-два речення, потім наступний тощо, а в результаті має вийти зв’язана послідовна розповідь. Для підготовки завдання надається 1 хв. Максимальна оцінка за цей конкурс — 6 балів.

Завдання 3. Відгадайте героя.

Учитель зачитує учням уривок з історичного джерела, у якому йдеться про певну історичну особу, яку їм необхідно відгадати. Час на обмірковування не надається. Відповідає та команду у якої швидше буде готова відповідь. Якщо учні дали правильну відповідь, вони мають розкрити роль цієї особистості в історичному процесі, охарактеризувавши основні напрямки її зовнішньої та внутрішньої політики й значення її діяльності. За виконання всіх завдань щодо однієї історичної особи можна отримати 6 балів.

1) «Кинувся він на поганих, як лев,

Сердитий був він, як рись,

І губив їх — як крокодил,

Переходив їх землю, як орел,

А хоробрий він був — як тур» (Роман Мстиславич).

2) «Сей же король... був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився…» (Данило Галицький).

3) «Щедрий ти для духовенства,

Знав його вагу велику:

Першого настановляєш

Українського владику...» (Юрій І).

Завдання 4. Книжкова шафа.

Для виконання цього завдання до дошки запрошуються по од­ному представнику від кожної команди. Вони малюють на дошці книжкову шафу (також можна заздалегідь підготувати плакати з трьома «книжковими шафами» і прикріпити їх на дошці).

Угорі на «книжковій шафі» пишеться назва завдання або про­блеми, яку необхідно розв'язати.

Команда № 1 — особливості розвитку освіти Галицько-Волинської держави.

Команда № 2 — особливості розвитку літописання Галицько-Волинської держави.

Команда № 3 — особливості розвитку мистецтва Галицько-Волинської держави.

На «полицях для книг» записуються основні напрямки та по­рядок розв'язання проблеми. Унизу «книжкової шафи» записується висновок. Максимальна оцінка за цей конкурс — 5 балів. Поки учні виконують завдання біля дошки, решті учасників пропонується наступне завдання.

Завдання 5. Шкала думок.

Учитель пропонує командам за допомогою методу «прес» ви­словити свої думки з приводу запитань.

Команда № 1. Чи можна стверджувати, що в культурі Галицько-Волинської держави простежувалися два впливи: візан­тійський і західноєвропейський?

Команда № 2. Чи можна Галицько-Волинську державу назвати спадкоємицею Київської Русі?

Команда № 3. Чи можна стверджувати, що монголо-татарська навала на тривалий час зупинила прогресивний розвиток руських земель?

Для обмірковування завдання надається 1 хв. Від команди має право виступити один учень і висловити точку зору всієї коман­ди. Якщо вона не збігається з думками учасників інших команд, то останні мають право вступити в дискусію. При оцінюванні враховується вміння висловлювати власну точку зору, уміння аргументувати її, вести дискусію. Максимальна оцінка цього конкурсу — 6 балів.

Далі заслуховуються відповіді учнів, які працювали біля до­шки.

Завдання 6. Розв'яжіть кросворд.

Кожна команда отримує кросворд (у всіх команд він однаковий), який їм необхідно розв'язати.

Якщо правильно розв'язати кросворд, то у виділених словах можна прочитати ім'я князя Галицько-Волинської держави, який першим прийняв титул короля (Данило Галицький).

Для виконання завдання надається 5 хв. За кожне правильно відгадане слово команда отримує 1 бал.

1) Держава монголо-татар — Золота ... (Орда).

2) Річка, на якій у 1223 р. відбулася перша зустріч русичів із монголо-татарами (Калка).

3) Ім'я князя, який здійснив об'єднання Га­лицького та Волинського князівств (Роман).

4) Один із синів Романа Мстиславича (Василько).

5) Друге ім'я князя Юрія II (Болеслав).

6) Титул, який Данило Романович отримав у 1253 р. (король).

7) Держава, над військом якої Данило в 1245 р. здобув перемогу під Ярославлем (Угорщина).

8) Кілька монархів з одного роду, які змінюють один одного на троні за правом успадкування (династія).

9) Місто — столиця Галицько-Волинської держави за князя Данила (Холм).

10) Церква, під руїнами якої загинули останні захисники Києва від монголо-татар (Десятинна).

11) Місто, у якому після смерті Данила правив його син Мстислав (Луцьк).

12) Місто, яке заснував Данило на честь свого сина (Львів).

13) Воєвода, який управляв Галичи­ною за князя Любарта (Дедько).

14) Монгольський хан, онук Чинґісхана, який у 1236 р. розпочав похід на Русь (Батий).

15) Польський князь, батько Юрія II (Тройден).

IIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховуються зароблені командами бали й оголошується переможець. Учитель разом із капітанами команд виставляє учням оцін­ки за роботу на уроці. При цьому учні з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.