Урок географії в 11 класі. Тема Грунти.

11 клас

Тема: Ґрунти. Природні зони.

Мета: формування предметних компетентностей:

- навчальна: з’ясувати роль  основних чинників ґрунтоутворення в процесі формування ґрунтів, характеризувати ґрунтові ресурси, визначати вплив родючості ґрунтів на сільськогосподарську діяльність;

- розвивальна: продовжити сприяти розвивитку вміння аналізувати карту ґрунтів,  робити висновки щодо закономірностей поширення ґрунтів, оцінювати заходи з підвищення родючості та охорони ґрунтів;

- виховна: стимулювати виховання бережливого ставлення до ґрунтів, громадянську відповідальність за стан природних ресурсів, вміння відстоювати власну позицію у справі охорони ґрунтів.

формування ключових компетентностей: вільне володіння державною мовою;                                                                                                                                                                               математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання упродовж життя;  підприємливість та фінансова грамотність.                                                                                     

Тип уроку: корекція предметних і ключових  компетентностей

Форма уроку: урок- дослідження...

Обладнання:  підручник, словник термінів, карти: «Грунти світу», «Природні зони світу», «Грунти України», презентації: «Ґрунти», «Природні зони», «ЗНО», схеми, таблиці, малюнки, повідомлення, міні-проект.

Опорні та базові поняття: грунт, грунтотвірні чинники, деградація, міліорація, рекультивація, природна зона.

Очікувані результати:

Знаннєвий компонент:

Називає типи ґрунтів, ґрунтотвірні чинники;

наводить приклади взаємодії біосфери з літосферою, атмосферою, гідросферою.

Діяльнісний компонент:

читає карти природних зон, ґрунтів;

розрізняє типи ґрунтів за основними характеристиками; 

визначає природні зони за основними типами ґрунтів,  типовими рослинами і тваринами; 

встановлює сукупність чинників, що формують ґрунти, рослинність і тваринний світ певної місцевості;

характеризує типи ґрунтів, природні зони;

обґрунтовує вплив ґрунтів на  спеціалізацію рослинництва;

Оцінно-ціннісний компонент:

оцінює ресурсні властивості грунтів;

усвідомлює загрози   виснаження, забруднення ґрунтів.

пропонує способи збереження родючості ґрунтів.

Наскрізні змістові лінії:  Екологічна безпека та сталий розвиток. Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Підприємливість і фінансова грамотність.                                                                     

Методи і прийоми: робота в групах, дискусія, випереджувальне завдання, «мозковий штурм» тощо.

Хід уроку

 I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1.1. Привітання, посмішка.

ІІ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2. ОГОЛОШЕННЯ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ

НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Загадка: Кажуть, що влітку вона смарагдова, восени — золота,                                                взимку — діамантова. А насправді вона завжди чорна.

1. Про що йде мова?

2 Слово «ґрунт» у перекладі з німецької означає «земля», «основа».

Отже  тема уроку: ...Ґрунти.

Споконвіку український народ із глибокою повагою ставився до землі, звертаючись до неї як до матері й годувальниці.

Годувальниця і берегиня, своїм донькам синам, ніби мати, її треба любити – шанувати. Вона щедра і безневинна! Земля-годувальниця – так здавна зверталася людина до землі. На землі виробляється близько 90% продуктів харчування людства. Але ґрунт не тільки годує, він і одягає нас, а також є сировиною для багатьох галузей промисловості.

Ґрунт – колосальне природне багатство. Він має особливу властивість – родючість, і є основою сільського господарства. Ґрунт створювався тисячоліттями. Щоб правильно його використати, треба знати, як він утворювався, його будову, склад і властивості.

Підкреслити практичну значущість даної теми  та наголошуємо, що на кінець уроку учні мають сформувати власну позицію про необхідність раціонального  використання і охорону  ґрунтів.

ІІІ Етап  цілевизначення і планування

Підкреслюємо для учнів основну мету вивченної теми

Повідомляємо, що нову тему вони вивчатимуть  за таким планом:

1. Ґрунт – «дзеркало» ландшафту.

2. Ґрунтотвірні чинники.

3. Типи грунтів.

4. Вплив грунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни.

5. Природні зони.

6. Порівняння карт грунтів і природних зон світу та України.

ІV. Етап цілереалізації (опрацювання навчального матеріалу)

1. Актуалізація та корекція опорних знань

1. Прийом «Експрес-тест»

1. Повністю заселена живими ор­ганізмами:

а) атмосфера;              б) гідросфера;                в) літосфера.

2. Основоположником учення про біосферу є:

а) академік В. І. Вернадський;   б) давньогрецький учений Геродот;

в) океанограф Жак ів Кусто.

3. Найбільш різноманітними є представники органічного світу:

а) тропічних широт;  б) помірних широт;  в) екваторіальних широт.

4. «Фабрикою» з виробництва про­дуктів харчування вважаються:

а) бактерії;                  б) тварини;            в) рослини.

5. Найвищу здатність виживати в найважчих умовах мають:

а) гриби;                       б) рослини;                    в) бактерії.

6.  Найвищий рівень ендемізму (75%) на материку:

а) Євразія;                   б) Пд. Америка;              в) Австралія

1. Що таке ландшафт?

Ландша́фт — це доволі однорідна за походженням ділянка географічної оболонки, що формується в результаті тривалої взаємодії компонентів природи на певних територіях: гірських порід, повітря, вод, ґрунтів, рослинності й тваринного світу

2. Що таке вивітрювання? Які його основні види та наслідки?

3. Які існують закономірності в зміні ландшафтів на рівнинах і в горах?

2. Поглиблення навчального матеріалу                                             

1. Ґрунт – «дзеркало» ландшафту. Бесіда

Тривалий час ґрунти ототожнювали з поняттям «земля» як ділянка поверхні, на якій проживає людина й займається її обробітком. Пояснив природу ґрунтів, тобто як вони утворилися, як поповнюються поживними речовинами,  учений Василь Докучаєв. Науковий підхід до вивчення ґрунтів започаткував науку ґрунтознавство.

Ґрунт є результатом тривалого розвитку екосистеми під дією комплексу чинників ґрунтоутворення. Через те ґрунт – не лише один із компонентів ландшафту, а й його «дзеркало» або «пам’ять».

90 – 95%                                       5%

? Поміркуйте, до живої чи неживої природи слід віднести ґрунти. Поясніть свою думку

Отже: ґрунт – це поверхневе пухке й родюче мінерально-органічне утворення, що сформувалося внаслідок  дії ґрунтотвірних чинників.

2. Ґрунтотвірні чинники.

За малюнком складаємо формулу грунту

 

  Материнська порода

                                     +

ҐРУНТ

                           Живі організми          

                                     +

                                  Клімат

                         +

                               Рельєф

                         +

            Діяльність людини

 

          

            ЧАС

Отже, яке значення мають складові ґрунту?

Процес ґрунтоутворення дуже тривалий: 1 см ґрунту залежно від природних умов формується протягом 50–200 років. Докучаєв називав це чинником часу.

Унаслідок ґрунтотворення ґрунт набуває специфічної будови – формується ґрунтовий профіль – система горизонтів, які послідовно змінюють один одного

 

Робота з малюнком

За мал. 89 назвіть горизонти, з яких складається ґрунтовий профіль.

? Поясніть, як чинники ґрунтоутворення впливають на будову ґрунтового профілю.

Як наявність або відсутність певних ґрунтових горизонтів та їхня потужність впливають на рівень родючості ґрунт?

3. Типи грунтів. (Міні-дослідження)

           Типи  грунтів: (за забарвленням гумусового горизонту)

• бурі лісові,   
•  сірі лісові,
• чорні,
• червоно-бурі,
• коричневі.

Типи  грунтів: (за механічним сладом)

- піщані, супіщані (70% піску, 30% глини),

- суглинисті (50% піску, 50% глини),

- глинисті.

Розповідь з елементами бесіди.

Розміщення ґрунтів на рівнинах підкоряється закону широтної зональності. Типи ґрунтів, які змінюються в такому напрямку, називають зональними. Також трапляються азональні типи ґрунтів, які формуються вздовж річкових долин, на заболочених або засолених ділянках і т. п. У горах ґрунти змінюються згідно з вертикальною (висотною) поясністю, тобто від підніжжя до вершин.

4. Вплив грунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни.

Частину земної поверхні, що вкрита ґрунтами, вважають земельним фондом. Без урахування Антарктиди та Гренландії його площу оцінюють у 134 млн км2. Найбільшим показником земельного фонду серед материків вирізняються Євразія та Африка. 

Ґрунтові ресурси – це частина земельного фонду, що вбирає всі ґрунти, які використовуються або можуть бути використані в господарській діяльності. Вони є вичерпними, але відновлюваними за умови раціонального використання.

Залежно від використання ґрунтові ресурси поділяють на групи (мал. 90): сільськогосподарські угіддя, лісовий фонд, інші землі (забудова, заповідники, болота, піски, яри тощо).

За діаграмами на мал. 90 порівняйте структуру ґрунтових ресурсів України та світу.

2. Поясніть на конкретних прикладах, як впливає якість ґрунтів на спеціалізацію рослинництва країн і різних територій в Україні.

3. Поміркуйте, які проблеми виникають у світі та в нашій державі внаслідок використання ґрунтів.

Повідомлення

Серед регіонів світу найвищим рівнем розораності вирізняється Європа (29%), найменшим – Океанія (5,8%). Максимально розорано землі в Бангладеш (понад ¾), а також в Індії, Україні, Данії, Молдові, Угорщині (понад ½).

За забезпеченістю рілля на 1 особу світовими лідерами є Австралія (3 га/особу), Казахстан (2 га/особу), Канада (1,8 га/особу) та Україна (1 га/особу).

Природні луки й пасовища в усіх регіонах світу, крім Європи, значно домінують над орними землями. Найбільші їх площі мають Австралія, Китай, США, Казахстан, Бразилія.

? Проблема. Деградація. Слайди

Для поліпшення якості ґрунтів застосовують різноманітні заходи меліорації (лат. поліпшення) – усі види робіт з охорони та підвищення родючості ґрунтів.

В районах розробки корисних копалин відкритим способом, у місцях сміттєзвалищ ґрунтовий покрив знищено. Такі позбавлені ґрунтів території називають «місяцевими ландшафтами». Вони потребують рекультивації (лат.  повертаю) – комплексу заходів з повного або часткового відновлення ґрунтів.

5. Природні зони.

Природна зона – велика зональна геосистема географічної оболонки, що вирізняється подібністю клімату, режиму водойм, ґрунтово рослинного покриву, тваринного світу.

4. Релаксація

Відеомандрівка  - краєвиди, що ілюструють різні природні зони.

1. За картою географічних поясів і природних зон світу назвіть у напрямку від екватора до полюсів природні зони в межах кожного з географічних поясів.

2. З’ясуйте, в яких географічних поясах сформувалася найбільша й найменша кількість природних зон.

 3. Поясніть закономірності зміни природних зон у межах одного з материків (на вибір).

5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок

6. Порівняння карт грунтів і природних зон світу та України.

1. За картою ґрунтів світу назвіть їхні типи в напрямку від екватора до полюсів. 2. За картою ґрунтів України назвіть їхні зональні типи та підтипи з півночі на південь країни. 3. Поясніть причини широтної зональності та вертикальної (висотної) поясності ґрунтів на Землі й на території України.

На території України за різними джерелами виділяють від 750 до 1200 різновидів ґрунтів. На рівнинній частині з півночі на південь виокремлюють чотири основні зональні типи ґрунтів, що сформувалися в різних природних зонах. У зоні мішаних лісів виникли малородючі кислі дерново-підзолисті ґрунти, під широколистими лісами – родючі слабокислі сірі лісові, під лісостепами та лучними й типчаково-ковиловими степами – найкращі в світі чорноземи, під сухими полиново-злаковими степами – слаболужні, часто засолені каштанові ґрунти. З півночі та південь розрізняють такі підтипи чорноземів: опідзолені, вилугувані, типові, звичайні  та південні.

V. РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮЮЧИЙ.

1. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно (слайд презентації) «Який капелюх на себе надягнемо, таку думку в ньому і породимо»

Білий капелюх мислення — увага на всій інформації, якою ми володіємо: факти і цифри.

Червоний — капелюх емоцій, почуттів та інтуїції.

Жовтий - капелюх позитиву і перспективних ідеї.

Чорний капелюх – критика, негативні сторони подій, явищ.

Зелений капелюх — капелюх творчості та креативності, нові ідеї, пропозиції.

Синій капелюх — капелюх знань, практичного їх використання, життєвий урок.

Можливі варіанти відповідей:

Білий – Ґрунтом - називають тонкий поверхневий пухкий шар земної кори, що утворився внаслідок тривалої взаємодії рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів, гірських порід, сонячного тепла і води.

Червоний – Українські ґрунти — найродючіші ґрунти в світі.

Жовтий – Чорноземи займають в Україні близько 44% території, Україна може прогодувати 600 млн осіб у всьому світу.

Чорний – Повністю  сформований ґрунт має потужність 1 – 2 м , а процес ґрунтоутворення відбувається дуже повільно (для утворення шару ґрунту 20 см потрібно кілька тисяч років). За 1 добу поле може втратити шар ґрунту завтовшки в 5 см  через дію вітру.

Зелений – Чорноземні ґрунти - національне багатство України.

Синій - Україна має дуже великі земельні ресурси, проте ґрунти потребують раціонального використання і комплексних заходів з їх охорони.

Слайди з завданнями на ЗНО

2. ПІДСУМКИ УРОКУ

Рефлексія: закресліть зайве слово!          

Я - отримав багато - недостатньо цікавої   інформації  на  уроці,

урок залишаю з піднятим - пригніченим настроєм,  

урок   мені  сподобався  - не сподобався.

3. ЦІНУВАННЯ Й ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ

VІ. Етап повідомлення домашнього завдання

Опрацювати параграф підручника, повторити параграф 16-18.

Література:

1. «Забезпечення компетентнісного підходу у навчанні географії») : тематичний збірник праць / упоряд. А. А. Волосюк; за заг. редакцією Ю. В. Лис. – Рівне : РОІППО, 2019. – 174 с.
2. Лис Ю. В. Конструювання сучасного компетентнісно орієнтованого уроку географії     

3.file:///D:/Робочий%20стіл/Компетен.%20урок/183170-410243-1-PB.pdf                                             4. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с. ISBN 978-966-2432-43-5
5. Рекомендації для продуктивного й цікавого уроку. URL: http://blog.ed—era.com/recomendacii