Географічне положення. Історія відкриття й освоєння Північної Америки.
Очікувані результати: формувати знання про географічне положення Північної Америки, причинно-наслідкові зв’язки впливу географічного положення на природу материка; показувати географічні об’єкти берегової лінії материка на карті; поглибити та систематизувати знання про дослідження та освоєння материка; розвивати просторове і логічне мислення; формувати вміння аналізувати, систематизувати, робити узагальнення, формувати причинно-наслідкові зв’язки; формувати вміння працювати з картою, визначати географічні об’єкти та позначати їх на контурній карті; виховувати конструктивне ставлення учнів до навчання.
Обладнання: фізична карта Північної Америки, атлас, методичний апарат підручника, контурні карти, електронна презентація «Північна Америка».
Тип уроку: урок формування нових знань.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
1. Організація уваги і роботи учнів.
2. Актуалізація життєвого і почуттєвого досвіду та опорних знань учнів.
Перегляд відеоролика про природу Північної Америки.
Бесіда:
1.З яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок?
2.Що вплинуло на ваш настрій?
3.А погода якось впливає на ваше самопочуття?
4.Які емоції виникли у вас під час перегляду відеоролика?
5.Як ви гадаєте, чому?
Так з позитивними емоціями та гарним настроєм ми сьогодні відкриємо для себе новий материк.
6.Подумайте,будь ласка,з яким материком пов’язані світлини, які ви щойно переглянули?
8.Які епітети з префіксом «най-» можна застосувати до кожного з них?
9.Що спільне поєднує материки Африка, Австралія, Антарктида та Південна Америка?
3. Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь учителя:
Вивчення їх природи та населення свідчить про надзвичайне різноманіття природних комплексів, етносів, країн. Але спільне все ж таки є. Понад 180 мільйонів років тому всі названі материки являли собою єдине ціле — материк Гондвану. Спільне геологічне минуле обумовило й деякі спільні риси їх природних компонентів.
Тепер наше наступне дослідження спрямоване на складові іншого гігантського материка — Лавразії. Майже 65 млн. років тому він розділився на два материки — Північну Америку та Євразію.
Почнемо із Північної Америки.
Північна Америка — другий материк Західної півкулі, який разом із Південною Америкою утворює єдину частину світу.
Є тут і великі рівнини, і укриті вічними снігами і льодами величні гори, бідні органічним світом арктичні пустелі та вічнозелені вологі ліси, високотравні степи — прерії і жаркі, майже безжиттєві пустелі.
У географічних назвах Північної Америки нерідко можна зустріти слово «великий»: Великі озера, Великі рівнини, Великий каньйон, Велике Солоне озеро тощо.
І дійсно, назви ці не випадкові — на просторах цього третього за розмірами материка розташовано безліч унікальних природних об'єктів, що не мають собі подібних у світі.
(Демонстрація іллюстративних матеріалів природи материка)
Тут розташований знаменитий Ніагарський водоспад, найбільша у світі карстова печера — Мамонтова, найбільша акваторія прісної води на Землі — система Великих озер, а у відкритому першим у світі Єллоустонському національному парку — найбільша на Землі кількість діючих гейзерів.
На території Північноамериканського континенту розташовані великі країни світу — Сполучені Штати Америки, Канада та Мексика, які контрастні за своїм економічним, соціальним та культурним розвитком.
Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте про ці країни?
США
КАНАДА
-кленовий лист;
-бобер;
-лось;
-королівська кінна поліція.
МЕКСИКА
- текіла є національним напоєм Мексики;
- Цікавий факт, що в період з листопада по квітень у Мексиці проводиться корида. Це відбувається на найбільшій у світі арені – «Пласа Мехіко», що розташована в Мехіко;
-Мексиканська кухня також визнана Світовою спадщиною. Мексика подарувала світові шоколад, чилі і кукурудзу.
Давайте,наприклад, порівняємо національні кухні цих країн. Що особливого?
(Фото на слайді)
США – картопля фрі,бюргер,хот-дог,курячі ніжки,вафлі.
КАНАДА – м’ясний пиріг (туртьєр),риба,гарбузовий суп,кленовий сироп.
МЕКСИКА – буріто ,сальса,тортилья.
Яка з країн харчується корисніше?
У чому це проявляється?
От бачите яка контрастність між цими країнами,хоча знаходяться на одному материку.
А щоб скуштувати ці екзотичні для нас страви,давайте помандруємо.
Підкажіть,якими видами транспорту можна дістатися до Північної Америки?
(пароплав,літак)
Чи всі люди оберуть однаковий вид транспорту? Чому?
( морська хвороба - кінетоз, боязнь висоти - акрофобія).
Ми з’ясували ,чим можна дістатися до материка.
А куди саме нам треба потрапити?
Що для цього треба знати? (адресу,географічне положення).
Наша робота починається з визначення його географічного положення.
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Актуалізація опорних знань.
Бесіда:
2. Сприйняття, усвідомлення та осмислення нового матеріалу.
а) Географічне положення.
Широтне положення
(Вивчення матеріалу на основі атласу, учні здобувають знання самостійно, вчитель лише направляє).
Північна Америка розташована в Західній півкулі й витягнута від полярних широт майже до екватора.
Як і Південна Америка, Північна Америка за формою нагадує трикутник, розгорнутий своєю основою на північ. Більш широка його частина розташована у північному помірному і холодному поясах, а південна звужена — у жаркому тепловому поясі.
(Робота з атласом)
Довготне положення
(Робота з атласом)
Океани, що омивають материк:
(Робота з атласом)
3. Визначення зворотного зв’язку між учителем та учнями.
Завдання.
Позначте на контурній карті моря: Карибське, Саргасове, Бофорта, Баффіна; затоки: Гудзонова і Мексиканська; течії: Гольфстрім і Лабрадорська.
ІІІ. Хвилинка емоційного розвантаження.
«Знайомі незнайомці»
Я бачу ви вже втомилися,давайте перепочинемо.
Я пропоную відгадати загадки, але пам’ятайте, що кожна відгадка пов’язана з нашим материком.
Загадки:
На городі молода пишні коси розпліта, у зелені хустинки золоті хова зернинки. (Кукурудза)
Без рук, без ніг, А в’ється, як батіг. (Квасоля)
Ні вікон, ні дверей - повна хата людей. (Гарбуз)
Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно! (Соняшник)
Ці рослини родом із Північної Америки.
Стовбур рівний, як колона, А листочки, як корона. Влітку листячко зелене, А як осінь – стає жовте.(клен)
До речі, а знаєте ви що кленовий сік – є найбагатшим на вітаміни. Його рекомендують вживати навесні – це оптимальний варіант ,щоб подбати про власне здоров’я та відновити запас вітамінів. А ще регулярно вживаючи сік , можна зберегти молодість.
А це якраз загадка для тих у кого пригнічений настрій.
З какао цукерка ця і з молока, Буває солодка, буває гірка, Буває начинка: ізюм чи горіх, Поділимо плитку велику на всіх! Якщо запитаємо, навіть в малят, Усі нам підкажуть, що це …(Шоколад).
А чому саме для вас ця загадка?
До речі шоколад активізує розумову діяльність та покращує емоційний стан.
Всі ці продукти не так давно з’явились у нашому раціоні.
Хто ж їх до нас завіз?
Деякі учні у нас підготували інформацію про відкривачів та дослідників Північної Америки. Давайте їх послухаємо.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Повідомлення учнів.
Прочитайте текст параграфа «Відкриття та дослідження Північної Америки» та визначте основні етапи дослідження материка.
Європейці кілька разів відкривали для себе Північноамериканський континент. Перший раз, більш як тисячу років тому, його досягли давні жителі Скандинавії — вікінги. У 981 р. з Ісландії на захід вирушив Е. Рудий, який відкрив південний берег острова і назвав його Ґренландією, що означає «Зелена країна». Вікінги заснували там постійні поселення з храмами, залишки яких збереглися до наших днів. Син Рудого — Л. Ериксон у 1000 р. досяг берегів Північної Америки в районі півострова Лабрадор. Однак вікінги не підозрювали, що відкрили новий материк, уважаючи його узбережжя продовженням уже відомих їм островів Ісландії і Ґренландії. Відкриття вікінгів не стали загальним надбанням і згодом були забуті.
Майже 500 років по тому, після відкриття X. Колумбом нових земель у 1492 р., який уважається роком відкриття Америки, почалося активне дослідження берегової лінії і внутрішніх частин континенту іспанськими, англійськими і французькими мандрівниками. Англійська експедиція під керівництвом Дж. Кабота в 1497-1498 рр. пройшла вздовж східного берега Північної Америки від Ньюфаундленду майже до півострова Флорида. Слідом за мандрівниками-першовідкривачами йшли конкістадори-завойовники, яких вабили розповіді про казкові багатства нових земель. У 1519 р. почався похід Е. Кортеса, що завершився завоюванням іспанцями держави ацтеків у південній частині материка. Подорожі англійських дослідників були зосереджені, головним чином, у північній частині материка, французьких — у східній, північно-східній і центральній, іспанців — у південній. Французи вели свої дослідження в долині річки Св. Лаврентія, склали перші описи Великих озер, уточнили вододіл річки Міссісіпі, вивчили її дельту.
Відкриття Північної Америки із заходу відбулося в XVIII ст. У 1732 р. до північно-західних берегів материка підійшло російське судно під керівництвом І. Федорова і М. Гвоздьова. У 1741 р. експедицією В. Беринга й О. Чирикова були обстежені й нанесені на карту Алеутські острови й узбережжя Аляски. Росіяни заснували на цих берегах поселення, звідки продовжували вести обстеження нових територій. У 1798 р. всі відкриті росіянами землі на північному заході материка були приєднані до Росії під назвою «Російська Америка». Ці володіння в 1867 р. царський уряд продав США.
У XIX-XX ст. були здійснені успішні експедиції в глибинні та північні райони материка з науковими цілями. У результаті були досліджені великі області на заході Кордильєр, басейни річок Міссурі й Колумбія, визначено положення Північного магнітного полюса, відкриті острови Канадського Арктичного архіпелагу. Американські й канадські геологи проводили регулярні дослідження з вивчення Скелястих гір, плато Юкон і відкрили найвищу точку Північної Америки — гору Мак-Кінлі.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Давайте ще раз згадаємо відкривачів та дослідників Північної Америки.
Який саме внесок зробив кожен з них.
(На екрані фото дослідників)
«Закінчи речення».
VІ. КОМЕНТОВАНЕ ПОЯСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
Дякую за урок.
А ви знали, що …?
Першим відкрив Берингову протоку росіянин Семен Дежньов у 1648р., але про його відкриття надовго забули.
В історії географічних відкриттів вийшло так, що Північну Америку європейці відкривали для себе кілька разів. Ви вже знаєте, як її у 1492 р. відкрив Христофор Колумб.
Проте є відомості, що задовго до його знаменитого плавання до Північної Америки діставалися вікінги – мешканці Північної Європи, що брали участь у морських походах (на Русі їх називали варяги, а у Західній Європі – нормани). Так, у Х ст. Ерік Рудий відкрив острів Гренландія та заснував там поселення. Через кілька років його син Лейв Еріксон на невеликому судні досягнув північно-східного узбережжя Північної Америки. Вікінги, як і Колумб, не здогадувалися, що відкрили новий материк. Про їхні відкриття ніхто не знав, крім деяких північних народів, тому вони не зоставили помітного сліду в історії.
Плавання Х. Колумба поклали початок завойовницьким походам. Європейські країни прагнули урвати собі чим більший шмат від Нового Світу: Іспанія – на півдні материка, Англія і Франція боролися за північ континенту. Такі походи супроводжувалися і географічними відкриттями. У ХV ст. англійська експедиція Джона Кабота знову відкрила північно-східне узбережжя Північної Америки. У ХVІ ст. почався похід іспанця Ернандо Кортеса, який завершився завоюванням стародавньої держави ацтеків, що існувала на території нинішньої Мексики. Французи дослідили затоку і річку Святого Лаврентія, береги Великих озер, пропливли по Міссісіпі. Англійці Генрі Гудзон (ХVІІ
ст.) і Александр Маккензі (ХVІІІ ст.) обстежили північні і східні райони материка.
У ХVІІІ ст. до північно-західних берегів Північної Америки дісталися росіяни. Експедиція Вітуса Беринга і нашого співвітчизника Олексія Чирикова відкрила Берингову протоку, Алеутські острови і Аляску. Там були засновані російські поселення, жителі яких займалися морським промислом, полюванням, вели торгівлю з індіанцями. У 1867 р. царський уряд Росії продав російські володіння в Північній Америці Сполученим Штатам Америки.
Цей напій, в першу чергу, славиться підвищеним вмістом глюкози і сахарози, якими і обумовлений насичений солодкий смак кленового соку. Крім цього, він багатий органічними кислотами, серед яких – аскорбінова, янтарна, фумарова, яблучна, абсцизовая і оцтова. Вітаміни А, В і С також присутні в соку, тому включення його в раціон навесні – оптимальний варіант для того, щоб подбати про власне здоров’я. Також варто враховувати, що до складу соку клена входять такі мікро — та мікроелементи, як калій, магній, марганець, залізо, натрій, кремній і кальцій. Плюс до всього, цей напій багатий природними антиоксидантами, які сприяють регенерації організму на клітинному рівні і допомагають зберегти молодість.