Урок "Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття"

Тема уроку: Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття та освоєння

Мета: сформувати знання про особливості фізико-географічного положення (ФГП) Північної Америки, виявити його вплив на природу материка, навчитися порівнювати ФГП Північної та Південної Америки, систематизувати знання про відкриття і ознайомитися з історією дослідження; удосконалювати навички роботи з географічною картою; виховувати прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, розвивати цікавість до подорожей, відкриттів.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Північної Америки, атлас, підручник,  презентація краєвиди Північної Америки, відеофрагмент, портрети дослідників материка, роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація роботи

Перевірка підготовки учнів до уроку, організація уваги

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні у нас урок-подорож.

 

Намріявся далекий дивний край,

Де пам'ять береже чарівність прерій.

Сучасних плес веселий сонцеграй

Неначе в казку відкриває двері.

В тій казці – спека спраглих плоскогірь,

І царство кактусів, маленьких та великих,

Хребти забілених снігами гір

І водоспаду богатирські крики.

Тут урвища каньйонів гордих рік

Нагадують величні стіни храмів,

Тут лихоманки золотої вік

Висвітлював серед пришельців хамів.

Тут ірокез, гурон і ескімос

Проходили життя дітьми природи,

Хоч шаленіючий на півночі мороз

До глибини скував гірські породи.

Сюди з усього світу ринув люд,

Щоб край чужий Вітчизною назвати,

Дорожче золота тут цінять творчий труд,

Якому хмарочоси піднімати.

                                                      С. Пальчевський

Про який материк йде мова?

 

Тема уроку «Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття і дослідження»

 

Прийом « Асоціативний кущ» записуємо на дошці асоціації

 

У географічних назвах Північної Америки нерідко трапляється слово «великий». Згадайте ці назви.

Найбільший острів Гренландія, Великі озера, Великі рівнини, Великий каньйон р. Колорадо (глибина 1645м, довжина 420 км),Велике Солоне озеро, Єллоустонський національний парк – найбільша на Землі кількість діючих гейзерів, гейзер Гігант (90м), найбільший океанічний приплив (затока Фанді), найбільша у світі печера Флінт-мамонтова (560 км). Тут розташовані великі країни світу – Сполучені Штати Америки, Канада та Мексика. 

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Ми з вами вивчили вже кілька материків і знаємо їх особливості.

Африка – самий жаркий

Південна Америка – самий вологий

Австралія – самий сухий

Антарктида - самий холодний.

Які особливості даного материка ми дізнаємось в процесі його вивчення.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Фізико-географічне положення

Ми відправляємось у подорож Північною Америкою

Гра «Пляшкова пошта»

Прийоми роботи: картографічний практикум, міжпредметні зв’язки, робота в парах, «географічна рулетка» (у ході визначення ФГП розгортається план його характеристики).

1. Записати у робочий зошит площу материка, порівняти з розмірами інших континентів.
2. Визначити положення на градусній сітці.
3. Виписати крайні точки, визначити їх географічні координати.

Учні записують у зишит:

Північна точка – м. Мерчісон (73º пн. ш.; 95º зх. д.)

Південна – м. Мар’ято  (8º пн. ш.; 81º зх. д.)

Західна – м. Принца Уельського (66º пн. ш.; 168º зх. д.)

Східна точка – м. Сент-Чарльз (53º пн. ш.; 56º зх. д.)

4. Доведіть, що Північна Америка має велику протяжність з півночі на південь.
5. Розрахувати протяжність материка по 100º зх. д. (68º пн. ш. - 17º пн. ш. = 51º;

51º * 111 км = 5661 км).

6. Розрахувати протяжність материка по 40º пн. ш. (1º = 85,4 км) (124º зх. д. - 74º зх. д. = 50º; 50º * 85,4 км = 4270 км).
7. Визначити розташування континенту в географічних поясах.
8. Охарактеризувати берегову лінію.

 

Прийом «Займи позицію».

Розчленованість берегової лінії – добре це чи погано?

Прийоми та форми роботи: створення асоціативної карти, «Не розірви ланцюжок». Робота в парах.

9. Визначити місце розташування материка щодо інших географічних об’єктів (материків, океанів, морів, заток, проток, течій, островів).

Учні працюють з атласами і настінною картою. Парі учнів учитель дає смужку паперу з підписом географічного об’єкта, учні визначають його розташування і прикріплюють до настінної карти (роблять це швидко, по черзі). Також кожен учень позначає ці географічні об’єкти на своїй контурній карті.

 

Прийом «Дивуй всіх», доповнення вчителя.

 

Герард Меркатор - перший географ, який створив мапу Північної Америки. Сталося це в 1539 році.

Найбільш розвиненими народами в Північній Америці до приходу європейців були Ацтеки і Мая. Ацтеки жили в сучасній Мексиці, а Мая в Центральній Америці.

Археологи припускають, що предки сучасних людей вперше з’явилися на північноамериканських просторах, перебравшись сюди з Азії приблизно 15 тисяч років тому.

 

Кактуси найпоширеніша рослина американських пустель, Вони не тільки невіднятний атрибут пейзажу цієї природної зони, а й досить корисні рослини. Зі стовбурів кактусів роблять легкі й міцні мости, огорожі, дорожні стовпи.

 

Зараз по всій Північній Америці можна побачити горобців. У минулому їх тут не було, але колоністи випустили кілька десятків цих птахів на території сучасного Нью-Йорка, і з тих пір вони поширилися по всьому материку.
 

Історія відкриття та дослідження

Евристична бесіда. Відомий дослідник А. Гумбольдт сказав: «Що стосується імені великого континенту, то воно становить пам’ятник людської несправедливості».

• Що мав на увазі великий географ?
• Хто є першовідкривачами Нового світу?
• Поясніть походження назви «Америка».

Прийом роботи: випереджувальні завдання, складання таблиці, демонстрація портретів дослідників.

 Учні виступають з повідомленнями про відкриття і дослідження Північної Америки.

Учитель доповнює виступи учнів. Учні заповнюють таблицю в зошитах «Відкриття та дослідження Північної Америки».

 

Час досліджень	Дослідники	Результати
982 р.	Загін норманнів  під керівництвом Ейріка Рауді	Перетнув Атлантичний океан та досяг о. Гренландія
995 р.	Загін норманнів  під керівництвом Л. Еріксона	Досяг п-ва Лабрадор, заснував перше європейське поселення
1492-1504 рр.	Чотири плавання експедиції  Х. Колумба	Відкрили о-ви та п-ви Карибського моря. Мандрували вздовж південно-східних берегів Північної Америки
1497 р.	Експедиція Дж. Кабота	Дослідила східний берег материка від о-ва Ньюфаундленд до п-ва Флорида
1519 р.	Військова експедиція під командуванням Е. Кортеса	Завоювала південну частину материка
1534-1535 рр.	Французька експедиція Ж. Картьє	Досліджувала річку Св. Лаврентія
1587 р.	Експедиція Дж. Дейвіса	Досліджувала північну частину материка
1608 р.	Француз С. Шамплен	Заснував першу колонію французів у Квебеку. Першим досяг озера Гурон
1607-1611 рр.	Експедиція під керівництвом Г. Гудзона	Здійснили чотири плавання в арктичних морях. Досліджувала узбережжя затоки (що пізніше була названа Гудзоновою)
1732 р.	Експедиція під керівництвом І. Федорова та М. Гвоздєва	Досліджувала північно-західні береги Північної Америки
1733-1743 рр.	Велика Північна експедиція під керівництвом В. Беринга	Відкрила та нанесла на карту західне узбережжя материка ( Берінгову протоку, Алеутські острови, Аляску)
1780 р.	Експедиція О. Маккензі	Відкрила та дослідила річку (названу пізніше річкою Маккензі). Перетнула Скелясті гори та вийшла до Тихого океану.
1804-1806 рр.	Англійська експедиція В. Льюїса та М. Кларка	Нанесла на карту та описала природу материка вздовж берегів річок Міссурі та Колумбія
Початок ХХ ст.	Норвезький дослідник Р. Амундсен	Встановив географічне положення Північного магнітного полюса Землі, дослідив північне узбережжя материка

 

Прийом «Картографічний практикум»

 Завдання. На фізичній карті Північної Америки знайти географічні об’єкти, названі іменами згаданих дослідників.

V. Узагальнення і систематизація знань

Творчі завдання:

1.Назвіть протоку, по якій проходить лінія зміни дат (Берінгова протока)

2.«Лежить острів широченний. Хвалиться, що він зелений. А в самого – лід на спині, то ж від холоду аж синій». (О. Гренландія)

3.Острів славиться породою собак, які добре плавають і пірнають. Цю породу вивели індіанці ще до приходу європейців. Потім англійці завезли їх в Європу. Ці собаки мають спокійну і добру вдачу, тому здавна використовуються для спасання людей. ( о.Ньюфаундленд)

4.Назва архіпелага, айсберги якого стали причиною загибелі відомого на весь світ британського лайнера « Титанік» (Канадський арктичний)

5.Назвіть протоку, яку можна вдягнути на голову (Панамська)

   VI. Підсумки уроку

     Прийом «Рефлексія» роздаємо смайли з посмішкою або похмурі.

    

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф у підручнику.
• Вивчити розташування об’єктів фізико-географічного положення за картою.
• Творче завдання: скласти опис уявної подорожі навколо Північної Америки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

План характеристики фізико-географічного положення материка.

1. Площа материка
2. Положення материка відносно екватора, нульового меридіану
3. Положення материка відносно тропіків, полярного кола.
4. Крайні точки, їх координати.
5. Протяжність материка з півночі на південь та з заходу на схід в градусах и кілометрах.
6. Положення материка по відношенню до морів і океанів.
7. Характер контуру берегів: затоки , протоки, острова, півострова, архипелаг
8. Положення материка до інших материків
9. Історія відкриття і дослідження

У 982 році  плавання до Гренландії здійснив Ерік Рудий. Вигнаний з Ісландії, того ж року 32-річний Ерік Рудий відплив на Захід разом з сімєю досягнув острова і висадився на вільній від льоду ділянці суші в глибині фіорду. Проживши в цих місцях наступні чотири роки, Ерік повернувся в Ісландію з розповіддю про відкриту землю, названу ним Гренландією. Через рік на її підкорення відпливло 25 кораблів, лише 14 з яких досягли мети, і заснували дві колонії: Східну у південній частині Гренландії (Какорток) та Західну (Нуук). Завдяки придатним для сільського господарства землям, засновані вікінгами колонії досить швидко стали поповнюватись новими переселенцями з Ісландії які за 20 років вже нараховували кілька тисяч чоловік.

Приблизно в 1000 році Лейф Еріксон з командою з 35 осіб відплив на захід на кораблі. Вони відкрили три регіони американського узбережжя:  Баффінова Земля),  (півострів Лабрадор) і Вінланд, який свою назву отримав за велику кількість виноградних лоз, що там росли (можливо, це було узбережжя Ньюфаундленда . Тут були засновані декілька поселень, де вікінги залишились на зиму. Згідно з ісландськими легендами, Ерік і Лейф вирушали в експедиції не наосліп, а спираючись на розповіді очевидців, 

Колумб прийшов до висновку, що використовуючи кулясту форму Землі, можна дістатись до Індії західним шляхом через Атлантичний океан. 3 серпня 1492 року з порту в море вийшло три невеликих кораблі - каравели "Нінья", "Пінта" та "Санта-Марія". На кораблі назрівав бунт із-за тривалого плавання по невідомому океану.  На щастя для Колумба, 12 жовтня 1492 року пролунав довгожданий крик: "Земля!".  Це був острів з групи Багамських островів; Сан-Сальвадор. Мореплавець здійснив чотири подорожі та відкрив Кубу, Малі Антильскі острови, Пуерто-Ріко, Ямайку і дослідив південне узбережжя Куби. Колумб відкрив північний пасат, Північну пасатну і Карибську течії, визначив їхню швидкість, виміряв глибини в прибережних районах. Ці дослідження вважають початками океанографії.

   Отримавши звістку про відкриття Колумба, англійці спорядили експедицію і поставили на чолі її Джона Кабота. Англійський король Генріх VII письмово дозволив Каботу і його трьом синам «плавати по всіх місцях, областях і берегах Східного, Західного і Північного морів», щоб шукати, відкривати, досліджувати всілякі острови, землі, держави. 20 травня 1497 Кабот відплив з Бристоля на захід. Вранці Кабот досяг північного краю острова Ньюфаундленд. У морі він побачив великі косяки оселедців і тріски. Так була відкрита Велика Ньюфаундлендська банка -один з найбагатших у світі районів рибальства.

Ернан Кортес переїхав з Іспанії до Нового світу, до Еспаньйоли в 1504році. Під проводом Дієго де Веласкеса брав участь у підкоренні Куби Здійснив експедицію до Гондурасу. За власною ініціативою здійснив завоювання Мексики. В лютому 1519 року Кортес висадився на узбережжі Мексиканської затоки з 500 солдатами, сотнею моряків і 16 кіньми. Він легко переміг місцеві племена і заснував на узбережжі місто Веракрус, головним чином для того, щоб бути обраним губернатором колонії. Згодом отримав від королівського уряду пост генерал-капітана й особистий герб.

В пошуках проходу в Тихий океан Картьє вперше проплив близько 1800 км узбережжя цієї затоки, названного ним на честь Святого Лаврентія. По відкритій ним річці Святого Лаврентія пройшов майже на 700 км в глибину материка и провів там сувору зиму 1535-36 р. Люди почали хворіти на невідому хворобу, в них випадали зуби та зявлялись крововиливи. Від цинги померло 25 людей. Картье зібрав перші відомості про Великі озера,вперша описав ондатру, безкрилу гагарку, червоноклювого тупика і дикого голуба.

Генрі Гудзон вирішив вирушити на пошуки шляху до Китаю та Індії через Арктику. Внаслідок поневіряння північними морями, відсутності води та їжі, на кораблі виник бунт. Єдиний уцілілий офіцер внаслідок бунту на кораблі і вбивства Г.Гудзона, восени 1611 року привів корабель «Діскавері» назад в Англію. На Батьківщину повернулися 13 людей. До капітана-невдахи прийшла посмертна слава: Велику Північну річку, відкриту до нього, названо його ім'ям; протоку, - Гудзоновою протокою; море, що стало його могилою, - Гудзоновою затокою.

На пошуки Великої землі, яка повинна була знаходитись на схід від устя Анадиря, в 1732 році , влітку відправляється бот «Святий Гавриїл».  Командиром бота призначається Іван Федоров. відповідати за картографію був призначений Михайло Гвоздєв, геодезист. «Святий Гавриїл» с экіпажем з 39 чоловік, 23 липня виходить з витоку річки Великої і уже через 10 днів допливає до Чукотського миса, що називався тоді Анадирским Носом. 17 вересня бот підходить до одного з островів, де сталася сутичка з місцевими эскімосами. С північного берега острова мореплавці побачили гори Кордильєри. Так була відкрита Аляска.

Маршрут подорожі був підказаний бесідами з мореплавцями — на захід, до Тихого океану. По річці Невільничій Маккензі швидко доплив до Великого Невільничого озера, та йому прийшлося долго чекати, поки воно звільниться від льоду. Але  зовсім скоро сподівання на досягнення Тихого океану змінились на  хвилювання:  потік річки змінив свій напрямок на північний-захід. А потім хвилювання стало розочаруванням: за полярним колом, де річка вирвалась ізгорського коридору на рівнину їй перегородив шлях меридіанально витягнутий хребет гір.  Ця річка зацікавила європейців як потенційний шлях, який приведе до Тихого океану. Але Маккензі - річка, яка не змогла вивести їх на узбережжі Тихого океану, так як вона відгороджена від нього із західного боку Скелястими горами. Маккензи так і назвав її — Дисаппойнтмент («Разочарування»). Це потім велику північну річку назвуть його імям.  В 1801 г. вийшла у світ його книга «Подорож Олександра Маккензі із Монреаля по річці Святого Лаврентія через континент Північної Америки», надальш багато разів перевидавалась і була переведена на кілька мов. В 1802 г. автор був посвячен в лицарі, кілька років був депутатом Законодавчої ассамблеї Канади. 

Експедиція  Александра Макензі,який здійснив подорож до Тихого океану, занепокоїла іншого гравця в колонізації Північної Америки — Томаса Джефферсона, адже це могло подарувати британцям шанс на контроль над західним узбережжям, чого Сполучені Штати не могли дозволити. У 1803 році Сполучені Штати придбали Луїзіану, чим не тільки забезпечили торгівлю через Новий Орлеан, а й отримали вихід до Західного узбережжя. В цей час Джефферсон планує дослідницьку експедицію та обирає Лююїса її керівником. Її головною метою було знайти «найбільш прямий та практичний водний шлях через континент для потреб торгівлі». Він також хотів отримати контроль над західною частиною Америки, а особливо місцевістю біля річки Міссурі, де проживала значна кількість індіанських племен, і зробити опис нових ресурсів.

 

Амундсен разом з шістьма членами екіпажу 16 червня відплив на пошуки Північно-Західного проходу — морського шляху з Атлантики до Аляски через Льодовитий океан. У вересні «Йоа» досягла Канадського Арктичного архіпелагу, де експедиція залишилась на зимівлю. 1 березня 1904 року Амундсен спробував на собачих упряжжях досягнути Північного магнітного полюсу Землі, проте за кілька днів через люті морози вони були змушені вернутись. Друга спроба, розпочата 16 березня і виявилась успішною - Амундсен досяг мети 24 квітня 1904 року.