Урок мужності " Герої нашого часу "
Мета: формування в учнів патріотизму, громадянської позиції, розуміння єдності й цілісності України, єдності її багатонаціонального народу, формування національної ідеї розвитку демократичної та заможної держави на засадах незалежності, патріотизму, свободи, гордості; виховання шанобливого ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, що воюють на сході країни та тих, що загинули у боротьбі за свободу та цілісність нашої держави.
Обладнання: презентація « Герої небесної сотні », відео « Діти України за єдину країну! », відео « Україно, молюся за тебе! ».
Хід уроку:
І. Вступне слово.
Учитель:
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
(Ліна Костенко)
Перегляд відео « Діти Україну – за єдину країну! »
ІІ. Сходинками історії.
Учитель:
Україна – одна з найбільших країн Європи. Вона має прекрасні міста, архітектурні пам’ятки, природу, має свою історію, але наша країна славиться найбільше своїми волелюбними, мужніми, хоробрими людьми. Сьогодні ми будемо говорити про людей, про людей сміливих, готових до самопожертви, людей, які ризикуючи своїм життям захищають країну на сході, людей, які віддають своє здоров’я, а іноді і життя, щоб ми з вами не відчували війни, не знали що таке війна. Тема уроку мужності «Герої для нас як приклад»
З прадавніх часів наша країна дула миролюбивою, доброзичливою державою, на землях якої знаходили собі притулок тисячі людей інших національностей. Вона гостинно відкривала двері вірменам, татарам, білорусам, полякам, росіянам та багатьом іншим національностям . Ніхто ніколи не відчував себе тут чужоземцем.
Історично так склалося, що волелюбна країна майже весь час свого існування була у складі інших держав. І тільки 24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на світовій мапі з явилася незалежна, самостійна, європейська держава – Україна, територія якої є неподільною і недоторканою, а всі її громадяни живуть за Конституцією та її законами.
З 1991 р. почався процес державотворення, який триває і досі.
ІІІ. Революція гідності у листопаді 2013 року.
Протягом 23 років ми намагалися побудувати сильну Європейську країну. Але надії мільйонів українців не справдилися. Проголосивши європейський напрямок розвитку України, тодішній президент України відмовився підписувати Акт про асоціацію з ЄС. 21 листопада 2013 р. на Майдані в Києві почалася Революція гідності, коли тисячі людей з усіх куточків України проголосили вимогу повернення до питання інтеграції у Європейський простір.
На жаль революція гідності коштувала нам життя більше ста загиблих людей з різних куточків країни. Це протистояння було тяжким і кривавим. Слідство та історики ще не один рік будуть досліджувати ці події. Не було в країні жодної людини, яка б не слідкувала за подіями на Майдані. Багато хто допомагав тим людям чим міг – харчами, дровами, ліками, силою. Перші смерті вразили країну вже у січні 2014. Для країни, що майже 70 років не знала війни це був як грім серед ясного неба. У період з 19 по 21 лютого 2014 року на Майдані загинуло більше ста людей, яких народ назвав «Небесною сотнею».
Перегляд презентації « Герої небесної сотні » (презентація створена Сергійчук Л.О. та її вихованцями).
Ці смерті були шоком для кожної людини і останньою крапкою у президентстві Віктора Януковича. Однієї ночі він втік. У країни з’явилась надія змінити життя на краще. Але не так сталося, як гадалося. У березні 2014 року Росія анексувала (приєднала) до себе Крим. Нашій армії був наказ не стріляти. Наші героїчні вояки стояли до останнього, не здаючи військові частини та зброю.
Чого вартує тільки вчинок полковника Мамчура, який вразив весь світ, коли без зброї, співаючи гімн України йшов назустріч озброєним воякам з Росії.
А також курсанти із Вищого морського училища, які не зрадили Батьківщину під час підняття російського прапора не побоялися заспівати гімн рідної держави.
І серед наших односельчан було багато людей, які підтримали революцію. Одним з таких є Якимчук Леонід Ростиславович. Він один з небагатьох односельчан був на майдані з першого до останнього дня. На його змучені очі і досі навертаються сльози, коли він пригадує ці події. Адже, за його словами, лише там він зрозумів, що таке справжня дружба і міцне плече побратима. Леонід Ростиславович на власні очі бачив розстріл студентів, на своїх плечах виносив мертвих і покалічених людей. На щастя, він повернувся живий до своїх рідних. І зараз він не залишає своїх друзів, які уже воюють в зоні АТО – займається волонтерською діяльністю у селі Карпилівка. Завдяки йому зібрано багато коштів, с/г продукції, яку наше село передає на передову.
ІV. Війна на Донбасі.
Після втечі Януковича Парламент відправив його у відставку і призначив на 25 травня дострокові вибори Президента. Здавалося б народ переміг, але починаючи з травня 2014р., за підтримки Росії, на Донбасі почалася справжня війна. Терористи захопили багато міст і сіл Донеччини і Луганщини.
Але чому ж це сталося? Як ви думаєте діти?
Це сталося тому, що в України на той час не було своєї армії. Сьогодні Україна –незалежна держава, Збройні Сили якої покликані охороняти рідну землю. Але повіривши політикам, народ мовчки споглядав, як руйнується наша армія, він навіть радів, коли позбувся ядерної зброї, сподіваючись, що Росія, яка колись виступила гарантом суверенітету України, ніколи не посягне на її територію. Але дуже швидко ми прозріли. Наша нова армія була створена за кілька місяців прямо на полях боїв, причому це зробила не держава, а ми, звичайні українці-патріоти, які у складі добровольчих батальйонів пішли боронити і по цей день боронять рідну землю від ворога – колишнього «старшого брата» Росії, яка вже неприховано веде на нашій території війну. Але завдяки допомозі волонтерів, які за власні кошти годують, вдягають та озброюють наших хлопців, наша армія нас захищає. На захист стали наші батьки, друзі, діди, сусіди. Вони виконують свій обов’язок перед державою, разом з тим, не пускаючи війну далі.
З березня 2014 р. і по цей день тисячі наших солдатів захищають рідну землю від загарбника, який одержимий ідеєю створити нову імперію. Але історія свідчить, що рано чи пізно всі імперії руйнуються, а всі диктатори гинуть. Але шлях до перемоги досить довгий і кривавий, бо це – війна, яка приносить загибель тисячам людей, потворить мільйони душ та закарбовується у пам’яті багатьох поколінь.
Прошу вшанувати цих героїв хвилиною мовчання
Пам’ятаймо – вони віддали життя за нас. Слава героям. Герої не вмирають. Зараз там, на війні, нас захищають бійці добровольчих батальйонів, імена яких будуть навічно закарбовані в наших серцях і душах.
Учасниками в зоні АТО також стали і наші односельчани. Ви ж знаєте, що героєм нашого села є рідній брат нашого однокласника Брикси Святослава Олександр. Нещодавно він приїжджав у відпустку до рідного села. При зустрічі я його запитала: « Як ти там, Сашко? ». І знаєте діти, він відповів,як справжній герой: « Не переживайте, Людмила Олександрівна, все добре. І все буде добре, адже ми вас захищаємо.» Моє серце було сповнене гордості за свого учня – ми виховали гідну зміну для розквіту нашої держави. А ще хотілося б подякувати вам, діти, та вашим батькам за активну участь у зібранні коштів під час нашої шкільної благодійної ярмарки « Допоможи солдату! » За зібрані кошти ми купили деякі теплі речі. Ці речі і дитячі малюнки ми передали для батьків Олександра, в надії, що він їх отримає. І знаєте сталося диво. Нещодавно до мене зателефонували із зони АТО. Вони отримали нашу посилку і дуже дякували всім за підтримку. Адже нашим солдатам на передовій так важливо знати, що їх підтримують, про їх пам’ятають, і що їх важка праця – захищати Батьківщину - не є даремною. І завдяки нашій підтримці ці патріоти мають прагнення до волі і свободи, яке не зломити жодному загарбнику.
І пам’ятайте, де б ви не були, що б не робили, Батьківщина повинна бути завжди у вашому серці.
Відео « Україно, молюся за тебе! »
V. Вшанування пам’яті Героїв небесної сотні та воїнів, які загинули в зоні АТО.