21 квітня о 15:00Вебінар: Як організувати дистанційний урок «на 12 балів»

Урок "Голонасінні. Особливості будови, різноманітність, значення голонасінних"

Про матеріал

Ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки будови та розмноження голонасінних, їхню різноманітність; виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Перегляд файлу

Біологія 6 клас  

Тема: Голонасінні

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки будови та розмноження голонасінних, їхню різноманітність; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Обладнання та матеріали: картки – завдання, зошит, підручник, таблиці, комп’ютер

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Голонасінні одна з найдревніших груп рослин які з’явились близько 400 років тому. Розквіт голонасінних приходиться на тріасовий період. Судячи з ряду ознак в цей час на землі панував сухий та холодний клімат Саме тому голонасінні мають велику кількість ознак що характерні посухостійким рослинам. Сучасні голонасінні рослини походять можливо від вимерлих голонасінних папоротей. Скоріш за все їх повністю витіснили більш пристосовані до життя предки сучасних голонасінних рослин.

«Асоціативний кущ».

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «голонасінні». Усі відповіді записуються до асоціативного куща, який зображено на дошці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Можливі варіанти відповідей учнів: насіння, голе насіння, шишки, хвоя, дерево, голки тощо.

Відеофрагмет

Голонасінні не численні у флористичному відношенні науці відомо близько 800 видів.

До відділу Голонасінних належить 4 класи

 

Царство   Рослини

Відділ Голонасінні

 

 

Клас                                Клас                                Клас                        Клас

            Саговники                         Гнетові                            Гінкгові                     Хвойні                                                                     

 

Проектування зображення на екран (Ознайомлення з основними класами Голонасінних)

 Клас Саговники Деревовидні рослини, стовбури яких – циліндричні чи бульбовидні. Листки великі, папоротеподібні, розміщені пучком на верхівці стовбура. Відомі мільйони років.

Клас Гнетові Це – кущі, ліани, рідко дерева. Листки – супротивні, цільнокраї . Від стовбура вельвічії (1,5 м) відходить 2 листка. Листя вельвічії росте все життя рослини (1000 років)

 

Клас Гінкгові Гінкго – єдиний представник класу, “живий памятник”. 

Росте в Китаї, Японії. В перекладі з японської гінкго – “срібний абрикос”.

Дерево заввишки 30- 40м (росте до 1500років), листки – трикутної форми.

 

 

Сьогодні ми з вами розглянемо пристосування Голонасінних до життя на суходолі на прикладі класу Хвойні. Клас хвойні значно перевершує за чисельністю видів та розповсюдженням  усі інші групи Голонасінних. Багато хвойних вам добре знайомі. Це насамперед сосна, ялина, які ставлять у будинках і прикрашають напередодні святкування Нового року., а також модрина, ялиця, кедр кипарис, ялівець. Багато Хвойних – це високі стрункі дерева. До хвойних належать найвищі дерева на Землі –секвої що ростуть у Північній Америці, їхня висота понад 100 метрів, а діаметр стовбура 12 метрів. Рослини довгожителі також є представниками хвойних. Наприклад вік сосни довговічної майже 5000 років.

Назва класу походить від форми їхнього листя- хвої. Хвоя частіше має  голчасту форму. Рідше лускату. Вона покрита товстостінною шкіркою й товстим шаром воску. Устячок у хвої мало, і вони розташовані в заглибленнях. Прикритих виступами воскового шару. Хвої Усе це, а також мала поверхня хвої є пристосуванням до зменшення випаровування у зимовий період, оскільки хвойні рослини вічнозелені і не скидають листя восени. Винятком є –модрина. Це листопадна рослина.

Хвойні поширені на великих територіях у північній частині Європи, Азії, Північної Америки, у помірному кліматі Австралії та південної Америки. Хвойні далі ніж інші рослини. Просунулися на північ. Вони утворюють великі хвойні ліси. Або беруть участь у формуванні мішаних лісів

 

Розмноження хвойних

 

Ветка сосны

Навесні на верхівці молодих пагонів можна побачити маленькі червонуваті шишки. Це   жіночі шишки. Жіноча шишка складається осі або стрижня,  на якому розташовуються луски. На лусках жіночих шишок нічим не захищенні ніби голі(звідси і назва голонасінні) лежать насінні зачатки в кожному з яких утворюється яйцеклітина. На цих же пагонах на яких розташовані жіночі шишки знаходяться і чоловічі шишки. Вони розташовуються н на верхівці молодого  погона. А біля його основи Чоловічі шишки дрібні, овальні,. Жовті і зібрані у тісні групи.

Кожна чоловіча шишка складається з осі, на якій також розташовані лусочки. На нижній стороні кожної луски по два пилкових мішка (мікроспорангії), в яких дозріває пилок в яких дозрівають чоловічі статеві клітини –сперматозоїди

 

Запліднення у сосни відбувається через 1рік після потрапляння пилка на жіночу шишку. А обсипається   насіння ще через півтора роки під кінець зими  на цей час доросла жіноча шишка   стає бурого кольору розміром 4-6см

Коли луски дозрілої жіночої шишки розкриваються стає видно що насіння лежить попарно на верхній частині луски у їх основи. Насіння розташовується відкрито, голо кожна насінина сосни має прозоре крильце, що забезпечує перенесення його вітром. Розмноження здійснюється в два етапи запилення і запліднення

 

Процес запилення:

  • Пилок осідає на сім’яні зачатки жіночої шишки
  • Пилок проникає всередину сім’яних зачатків через пилковхід
  • Лусочки змикаються і склеюються смолою
  • Підготовка до запліднення
  • Пилок проростає утворює спермії і пилкову трубку

 

Процес запліднення:

 - Запліднення відбувається сім’яних зачатках через 12місяців після запилення

- Спермій зливається з яйцеклітиною з утворенням –зиготи

- З зиготи розвивається зародок

- А з сім’яного зачатка – насіння

Шишка росте і поступово дерев’яніє а колір стає бурим. Наступної  зими шишки розкриваються і насіння висипаються. Вони можуть довгий час знаходитися у стані спокою і проростають тільки за сприятливих умов

 

 

 

Сосна звичайна

 Сосна — світлолюбна рослина, зовнішній вигляд якої залежить від умов життя. У густому лісі дерева сосни прямі, стрункі, з гладеньким стовбуром, досягають 35–40 м заввишки. «Прозора» крона розміщується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують затінення і рано відмирають. На відкритих місцевостях сосни мають крислату крону. Соснові ліси трапляються в найрізноманітніших умовах, у тому числі на піщаних ґрунтах, болотах, крейдяних горах, голих скелях.

Коренева система сосни стрижнева, дуже добре розвинена. Крім довгих коренів, головних або бічних, є короткі дрібні й дуже галузисті бічні, як правило, з мікоризою. Додаткових коренів немає. Форма кореневої системи залежить від типу ґрунту. Так, на піску в сосни, крім глибоких коренів, розростаються численні поверхневі, на болотах — лише поверхневі корені.

 Стовбур сосни має тонку кору (флоема голонасінних не містить клітин-супутників) і масивну деревину, яка складається з трахеїд. Паренхіми в деревині дуже мало. Вона розміщена навколо смоляних ходів — видовжених міжклітинних просторів у вигляді каналів, заповнених ефірними оліями, смолою, бальзамом. Усі ці речовини виділяються клітинами одношарового епітелію, який вистилає смоляний хід.

 У стовбурах сосни чітко виражені річні кільця приросту деревини. Вони утворюються, як і у квіткових рослин, у результаті сезонної періодичності в діяльності камбію.

 Сосна — вічнозелене дерево, її листки — сизо-зелені голки (хвоя) — живуть 2–3 роки. Розміщуються попарно на молодих гілках, на верхівках укорочених пагонів. Поверхня хвої вкрита товстим шаром кутикули, під якою знаходяться дрібні клітини епідермісу зі значно потовщеними стінками. Продихи містяться глибоко в мезофілі і заповнені зернами воску. Таке розміщення продихів є пристосуванням для зменшення випаровування води. Завдяки цьому взимку сосна за наявності хвої випаровує води в десятки разів менше, ніж оголені покритонасінні.

 Ранньою весною на гілках сосни із зимуючих бруньок з’являються нові пагони. Розрізняють два типи пагонів: видовжені, укриті буруватими лусками, і вкорочені, що сидять у пазухах цих лусочок і несуть по дві хвоїни. Молоді хвоїни нових пагонів м’які, мають яскраво-зелене забарвлення. У другій половині літа на кінці видовжених пагонів закладаються бруньки.

Ялина європейська

 Ялина — вічнозелене високе струнке дерево з конусоподібною кроною. На відміну від сосни, ялина тіньовитривала, у зв’язку із цим нижні гілки живуть довго. Хвоя ялини коротка, жорстка, сидить поодиноко, укриваючи всю гілку, живе на дереві від 5 до 9 років. Коренева система поверхнева, тому сильні вітри можуть вивернути дерево з коренями. До ґрунту ялина вибагливіша, ніж сосна.

 Розмножується ялина, як і сосна, насінням, але шишки в неї більші, насіння дозріває пізно восени того ж року. Стиглі шишки розкриваються, вивільняючи насіння тієї ж осені або взимку, після чого відпадають цілком. Насіння проростає навесні наступного року на вологому поживному ґрунті в тіні дерев. Перші 15 років ялина росте повільно, щорічний приріст становить 5–15 см, після чого вона починає рости швидше і переганяє сосну.

 

 

Лабораторне дослідження

Тема. Будова голонасінних.

Мета: ознайомитись із зовнішньою будовою хвої, шишок та насіння хвойних.

Обладнання: гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, пінцет.

Хід дослідження

1. Розгляньте хвою запропонованих вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.

Назва рослини

Характеристика хвої

Форма

Розміщення на стеблі

Довжина

Забарвлення

1.Сосна

2.Ялина

 

 

 

 

 

2. Розгляньте зрілі шишки сосни та ялини. Визначте їхню форму, довжину, забарвлення. Дані занесіть до таблиці.

Назва рослини

Характеристика шишки

Форма

Довжина

Забарвлення

1. Сосна

2. Ялина

 

 

 

 

3. Обережно відігніть пінцетом одну луску і вийміть насінину.

4. Розгляньте насінину сосни за допомогою лупи. Намалюйте її.

5. За результатами роботи зробіть висновок.

 

Різноманітність Голонасінних Повідомлення учнів (випереджальне завдання

Проектування зображення на екран

Ялиця біла

Модрина сибірська

Кедр ліванський

Ялиця

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTuJ44bYa33QS65CL-LaQg0BM_qU8xwbFqoW55UwPoGUi6hDWmWfw

http://f1.foto.rambler.ru/preview/r/668x890/4ce13e01-6250-7699-6b84-5c870dc59224/%D0%9A%D0%B5%D0%B4%D1%80_%D0%B3%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%B8.jpg

Тис ягідний

Яловець звичайний

Вельвічія дивна

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRQJaghV8izdyz8P4QNVBoyBg9uGKeBXLZiBPjY55F6YJI7PCUX

http://sadovod.spb.ru/uploads/posts/2012-02/1328593558_mozhzhevelnik-na-uchastke.jpg

http://tsikave.ostriv.in.ua/images/publications/4/15437/1364995701.jpg

 

Готуємось до ЗНО  Стр.. 34  № №  4-8

Домашнє завдання  Створити  лет бук  до теми «Голонасінні»

docx
Додано
26 липня 2018
Переглядів
10026
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку