Урок"Голонасінні. Різноманітність голонасінних рослин.Значення в природі та житті людини.№

Тема:  Голонасінні. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини.

Мета уроку:

освітня: продовжувати формувати знання учнів про голонасінні рослини; розкрити роль цих рослин у природі та господарській діяльності людини; з’ясувати, що хвойні рослини – „легені планети”; створити цілісність уявлень про первинне значення рослинності на планеті;

розвиваюча: стимулювати учнів до розвитку творчих здібностей; формувати інтерес і потребу в творчій діяльності, вдосконалювати навички самостійної роботи з підручником; розвивати вміння досліджувати, висувати гіпотези, аналізувати, виявляти суттєве та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, пізнавальний інтерес учнів;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю, гордість за хвойні ліси, як „легені планети”, розвивати екологічне мислення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Методи і методичні прийоми:

•    інформаційно-рецептивний: а) словесний – розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, робота з ТЗН; б) наочний – ілюстрації, демонстрації, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, ТЗН;
•    репродуктивний: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань;
•    проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання;
•    візуальний: складання схем;
•    сугестивний: застосування різних видів мистецтва;
•    релаксопедичний: активізація уваги та мислення, психологічне розвантаження.

Дидактичні матеріали: схеми, картки з ілюстраціями голонасінних, таблиці „Ялина”, „Сосна”; гілочки ялини і сосни, смереки; шишки ялини і сосни, друковані матеріали для роботи в групах.

Матеріальні ресурси: комп’ютер, презентація „Голонасінні”, презентація „Значення голонасінних”.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, природознавство, геральдика, народознавство.

Основні поняття і терміни: Саговникові, Гнетові, Гінкгові, Хвойні. смола, бурштин, камфора, фітонциди.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень: називає основні місця, де ростуть голонасінні;

наводить приклади найпоширеніших представників голонасінних серед флори України і свого регіону;

розпізнає голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками, малюнками;

характеризує роль голонасінних у природі та житті людини;

порівнює будову голонасінних з вищими споровими рослинами;

дотримується правил роботи зі збільшувальними приладами;

робить висновок стосовно причин, що зумовлюють поширення голонасінних на земній кулі.

Структура та основний зміст уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя (тихо звучить пісня „Смерекова хата”) Голонасінні рослини були і є улюбленою темою створення полотен відомих та маловідомих художників, для написання віршів, пісень:

Смерекова хата, батьківський поріг,

Смерекова хата – на крутій горі.

Як прийду до неї, коліном припаду,

Грудочку землі своєї до вуст прикладу.

Струнка смерічка край воріт,

I найрідніша в цілім світі

Матуся сива на дворі.

Які слова у вас асоціюються зі словом „смерічка”?

С      струнка, святкова

М     мій дім

Е      естетична насолода

Р       рідний край

І        інструментальний ансамбль, іграшка новорічна

Ч      чисте повітря

К      Карпати, красива, корисна

А      активоване вугілля, аскорбінова кислота

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Виконання вправи „Так – ні”.

1. Голонасінні бувають деревами, кущами, квітами –

2. Спори висипаються з шишок –

3. Насіння наявне лише у деяких голонасінних –

4. В Україні найпоширеніші хвойні голонасінні +

5. У хвойних листки перетворені на голковидні хвоїнки +

6. Насіння незахищене, а лежить на лусочках шишок +

7. Шишки бувають чоловічими і жіночими +

8. Для запилення потрібна вода –

9. Молоді чоловічі шишки бурі, а жіночі – жовті –

10. Стовбури голонасінних не мають кори –

2. Знайдіть і розмістіть представників класів голонасінних відповідно певній колонці в таблиці із запропонованих вчителем представників:

клас Гнетові	клас Гінкгові	клас Саговники	клас Хвойні

Слова: сосна, гінкго дволопатеве, яловець, ефедра, кедр, саговник пониклий, туя, кипарис, вельвічія, тис, модрина, ялина, ялиця.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

(Віддалена відгадка - демонстрація виробів з голонасінних)

Учитель демонструє учням картки на яких зображені різні об’єкти і запитує, що їх об’єднує (на малюлюнках зображені предмети виготовлені з голонасінних).

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу

Де б ви не були: у Пущі-Водиці, у Кончі-Заспі, у Криму, на Чернігівщині, на Поділлі, у Прикарпатті, - скрізь зустрінете милий серцю сосновий бір.

Сосна звичайна – найпоширеніша в Україні рослина відділу Голонасінних і росте вона в найрізноманітніших умовах. Вона дуже витривала, має добре розвинену кореневу систему й добуває воду в найнесприятливіших місцях. Любить сонце, у затінку їй не дуже подобається, тому й оселяється більшість там, де іншим видам дерев було б нестерпно.

Сосна та ялина не раз оспівані поетами, змальовані славетними майстрами пензля, описана у творах багатьох письменників.

1. Давайте згадаємо деякі народні прикмети:

•        хвоя модрини перед ясною погодою розгортається, ширшає, а перед негодою – стискається, стає круглішою;
•        на сосні багато шишок – добре вродить ячмінь;
•        на смереках рясно шишок – запасайтесь на зиму добрими кожухами;
•        затріщали смереки – буря недалеко;
•        бічні гілки сосни дугоподібно згинаються в бік стовбура – на відлигу, розгинаються – на мороз;
•        лусочки соснових шишок розкриті – триватимуть сухі, гарячі дні, а стуляться докупи – настане волога погода;
•        сухі гілочки ялини висипають білу порошу – чекайте погоду хорошу.

2. Розповідь про значення голонасінних:

•     ліси – основне джерело кисню та летких фітонцидів;
•     домівка для багатьох тварин;
•     використання деревини як сировини;
•     виготовлення паперу та штучного шовку;
•     сировина для хімічної промисловості (скипидар, спирт, ацетон, смола…);
•     використання в озелененні.

Дати характеристику деяким хвойним рослинам, визначити їхню назву та значення в природі та житті людини (пояснення, розповідь, робота з підручником, мозкова атака, демонстрація слайдів).

Сосна звичайна: (слайд 1)

•       рід Сосна налічує 100 видів;
•       світлолюбна, міцний стовбур, крона залежить від

місця зростання;

•       коренева система стрижнева;
•       листки – сизо-зелена хвоя, розміщена попарно,

завдовжки 3-5 см, живе 2-3 роки;

•       стовбур має тонку кору і масивну деревину, пронизану

смолянистими ходами;

•       чоловічі шишки дрібні, до 2,5 см завдовжки, під час

дозрівання пилку стають жовтими;

•       жіночі шишки великі, спочатку червонуваті, під час запилення – зелені, липкі, а коли дозріває насіння – стають бурими;
•       розмножується сосна на 30-40 році життя;
•       від запилення до висипання насіння проходить близько 2-х років;
•       насіння проростає у будь-якому грунті, але гине в тіні;
•       молоді сосонки спочатку ростуть швидко, 30-40 см за рік, утворюючи кільце гілок.

Ялина європейська: (слайд 2)

•         рід Ялина налічує 50 видів;
•         тіньовитривала, має міцний стовбур, крона

конусовидна, нижні гілки не відмирають;

•         коренева система стрижнева, розміщена поверхнево;
•         листки – коротка хвоя довжиною 1-1,5 см,
•         жорстка, темнозелена, розміщена поодиноко,

 вкриваючи всю гілку, живе 5-9 років;

•         шишки великі, довгі, повислі, після дозрівання насіння відпадають цілком;
•         насіння дозріває восени того ж року, коли відбувається запилення;
•         насіння проростає навесні наступного року на вологому поживному грунті в тіні інших дерев;
•         молоді ялини спочатку ростуть повільно, 1-15 см за рік, а після 15 років починають рости швидше і переганяють сосну, живе ялина до 250 років.

Туя західна: (слайд 3)

•         струнке дерево з густою конічною кроною, 20 м заввишки;
•         листки плоскі, лускоподібні, темнозелені;
•         кора яскраво коричнево-червона;
•         деревина грубоволокниста, м’яка, легка, але

 досить міцна;

•         виділяє велику кількість фітонцидів і поглинає пил;
•         використовується як декоративна рослина.

 

Тис ягідний: (слайд 4)

•         його називають негний-дерево;
•         росте в горах Карпат і Криму;
•         могутнє дерево в кілька обхватів, висотою до 30 м;
•         деревина міцна, з неї робили гарматні ядра;
•         має міцну бурувато-червону деревину, що не гниє;
•         кора червонувато-сіра, гладка або пластинчаста;
•         має малинові шишкоягоди, яким ласують птахи;
•         має отруйну хвою, кору і деревину;
•         рідкісна рослина.

Ялівець звичайний: (слайд 5)

•         дводомні кущі або невеликі дерева;
•         світлолюбивий, посухостійкий, невибагливий

до грунту;

•         має шишкоягоди, утворені м’ясистими лусками,

зовні схожі на ягоди – це жіночі шишки;

•         шишкоягоди мають різний колір ( темно-сині,

 червонувато-бурі );

•         шишки люблять поїдати птахи та ссавці, які й розповсюджують насіння.

Модрина європейська: (слайд 6)

•         однодомні рослини, дерева;
•         хвоя м’яка, зібрана в пучки, щороку опадає;
•         шишки дрібні, достигають за один рік, але

тримаються на гілках кілька років;

•         світлолюбиві, вибагливі до грунту;
•         чутливі до сухості повітря, швидкорослі,

світлолюбива, морозостійка, живе 300-400 років;

•         деревина має дуже високі якості, стійка до гниття;
•         деревина тоне у воді, але палі мостів можуть зберігатись до 1000 років.

 

Ялиця європейська: (слайд 7)

•         хвоя у ялиці м'яка і неколюча, має ніжний, приємний смолистий запах;
•         аромат хвої залежить від наявності в ній ефіру,

борнеолу, який має бактерицидні властивості;

•         хвоя та молоді гілки ялиці містять ефірну

олію, смолу, дубильні речовини, органічні кислоти,

фітонциди;

•         у хвої ялиці вітаміну С в шість разів більше, ніж:

у лимонах.

•         в ялицевій олії міститься 30-45% борнеолу;
•         вона використовується для лікування різних хвороб, служить для виготовлення багатьох лікувальних препаратів, зокрема камфори
•         ними лікують виразки шлунка, опіки, обмороження, хвороби шкіри;
•         ялицевою ефірною олією лікують гіпертонію і стенокардію;
•         препарати з хвої використовуються в парфумерній промисловості, для виготовлення кіно - та фотоплівки, целулоїду, лаків, клею;
•         з хвої виробляють кормові концентрати, в яких є велика кількість вітаміну С, каротину (провітаміну А).

Отже,у природній флорі Українинайпоширенішими є роди Сосна, Ялина, Модрина, Ялиця, Яловець, Тис, Туя.

Сучасні голонасінні поширені по всій земній кулі, але найбільша їх різноманітність у північній півкулі, Австралії та на прилеглих до неї островах.

Гінкго дволопатеве: (слайд 8)

•         це дерево поширене в Японії. Китаї, Кореї;
•         в Україні вирощується в ботанічних садах

і дендропарках;

•         учені називають його „живим викопним”,

оскільки це єдиний представник свого класу;

•         дерево високе до 30 м, листопадне;
•         насінину із сріблястим придатком називають в Японії „сріблястий абрикос”;
•         відвар його листків вживають для поліпшення роботи мозку;
•         листочок плоский з двома лопатями, формою нагадує серце.

Кедр: (слайд 9)

•         це священне дерево в Індії та Лівані, висота

сягає 50 м, крона шатроподібна;

•         росте на Південному березі Криму;
•         нерідко йому приписують насіння, що

 насправді належить сосні сибірській;

•         росте в Гімалаях на висоті 2000 м;
•         нерідко силу юнака порівнюють з силою цього дерева.

Секвоя вічнозелена: (слайд 10)

•         найтовстіше дерево в світі, товщина стовбура 11-36 м, висота сягає 100 м;
•         назва походить від імені вождя індіанського племені, що очолив боротьбу з колонізаторами;
•         зараз можна зустріти на узбережжі

Каліфорнії в США;

•         довгожитель, живе 3000-4000 років;
•         закольором деревини його називають „

червоним деревом”;

•         його називають „мамонтове дерево”

Вельвічія дивна: (слайд 11)

•         мешканець пустель Південно-Західної Африки, вперше її побачили в пустелі Наміб, живе близько 2000 років;
•         майже все стебло занурене у піщаний грунт і підіймається над його поверхнею лише на 30 см;
•         має всього два листки довжиною

3-4 м, які зберігаються все її життя і за

товщиною нагадують фанеру;

•         здалеку вельвічія схожа на клубок змій.
•         кількість продихів на її листках досягає 22000 на 1 см^2.

3 Робота в дослідницьких парах.

Група „Науковці – статисти”: запас деревини на 1 га соснового лісу досягає 300 куб.м. З 1 куб. м деревини можна виготовити 200 кг паперу. Скільки тонн паперу можна виробити з 5 га соснового лісу? Чи справді ми рятуємо ліси, коли здаємо макулатуру?

Група „Науковці – валеологи”: добова потреба людини у вітаміні С становить 30-70 мг. З однієї сосни збирають 10 кг хвої, з якої отримують 15 г вітаміну. Скільки добових норм вітаміну С можна одержати з хвої 100 дерев? Як виготовляють витяжку вітаміну С в народній медицині?

Група „Науковці – екологи”: з давніх-давен відома властивість хвойних дерев очищувати повітря, тому в хвойних лісах будували санаторії та дитячі оздоровчі табори. Із чим пов’язана така особливість хвойних? Як її використовують в озелененні міст?

4. Голонасінні, як лікарські рослини:

Учитель: значна кількість представників голонасінних є лікарськими рослинами. Розглянемо деякі з них: кипарис вічнозелений, сосну звичайну, тую західну, ялину європейську, ялицю білу, ялицю сибірську, яловець звичайний і яловець козачий.

(повідомлення учнів про лікувальні властивості голонасінних,

використання їх в народній медицині).

5. Види, занесені до Червоної книги України

До Червоної книги України (1996р.) занесено сім видів рослин відділу Голонасінні. Якщо порівняти дані 1996 і 1980 років (попередній рік видання Червоної книги УРСР), то кількість видів даного відділу скоротилась на п’ять.

Запитання до учнів: про що свідчить цей факт і які можуть бути ваші прогнози стосовно майбутнього цих рослин?

До червонокнижних рослин належать: тис ягідний, сосна крейдяна, сосна Станкевича, яловець високий, яловець смердючий, модрина польська і сосна кедрова, або європейська (кедр).

 

V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу

Гра „Соснова шишка” (на лусках паперової шишки написані запитання для учнів. Учні по черзі витягують луски з запитаннями і відповідають на них).

1. Які класи голонасінних вам відомі?

2. Яких представників голонасінних нашого

краю ви знаєте?

3. Де і які хвойні ростуть на території нашого

селища, нашої школи?

4. Що таке смоляні ходи?

5. Які квіти у голонасінних?

6. Чи утворюють голонасінні плоди?

7. Де розвиваються насінні зачатки та пиляки у голонасінних?

8. Які дві помилки криються в народній назві „кедрові горішки”?

Розв’яжіть задачу.

У результаті аналізу повітря виявлено, що 1 кубічний метр повітря хвойного лісу містить 500 хвороботворних бактерій, тоді як міського 40000. У скільки разів повітря міста брудніше від повітря хвойного лісу?

Поміркуйте! В кожного вдома є аптечка першої невідкладної допомоги, в якій є чорні таблетки активованого вугілля, що застосовують для лікування при отруєннях та для очищення кишкового тракту. Що мають спільного активоване вугілля з голонасінними рослинами?

Вправа „Електронна пошта” На вашу адресу надійшов лист від учня 3 класу, Автор листа надіслав зображення голонасінних рослин .Він хоче дізнатися їх назву та цікаву інформацію про них.

Учитель демонструє слайдову презентацію, учні розповідають цікаві факти про зображені на слайдах голонасінні рослини, зразки відповідей можуть бути такими:

•         Найвище дерево – секвоя росте в національному парку „Редвуд” (Каліфорнія). Його висота – 115,5 м;
•         З деревини стовбура однієї середньої за розмірами секвої можна збудувати 50 будинків на 6 кімнат, а на транспортування такої кількості деревини необхідно не менше 60 товарних вагонів;
•         Секвоя та секвоядендрон мають у деревині велику кількість дубильних речовин, тому вони не згорають навіть від удару блискавки;
•         Знамениті майстри Страдиварі, Аматі, Гварнері виготовляли свої скрипки з ялини;
•         Сосна з діаметром стовбура 60-70 см має близько 30-40 млрд. Голок;
•         У 1242 р. захисники фортеці Хуст (Закарпатська обл.) відбивали напади татаро-монгольської орди за допомогою виготовлених із тису гарматних ядер, які за твердістю не поступалися металу;
•         Модрина – єдина у флорі України листопадна рослина, що належить до відділу Голонасінні;
•         У висячих садах Семіраміди (одне із семи чудес світу) були могутні фігури слонів, тигрів, ведмедів, крокодилів, оленів, витесані не зі штучного матеріалу, а з живих крон хвойних рослин: самшиту і тису;
•         У 1958 р. на р. Дунаї під час посухи було виявлено модриновий міст, збудований ще римлянами на початку II ст. н. є. Деревина була не пошкодженою;
•         Кедр – елемент символіки Лівану;
•         Єгипетських фараонів хоронили в тисових саркофагах. У тису ягідного деревина дуже стійка до гниття, через що його називають залізним деревом. Із деревини тису роблять цвяхи, лемеші, заступи, фундаменти для водяних млинів, греблі, мостів;
•         Якщо сосна „чахне”, це означає, що в повітрі – багато шкідливих речовин; якщо жовкне хвоя – підвищена радіоактивність;

•         Гілки ялини чутливо реагують на вологість повітря. Коли сухо і ясно – вони схиляються, а у вологу погоду перед дощем розпрямляються і навіть вигинаються вгору. Ця здатність зберігається навіть у засохлих гілок.
•         Ялівці, яких називають північними кипарисами – чудові санітари міського повітря, оскільки виділяють багато фітонцидів (речовин, які згубно діють на мікроорганізми). За один літній день 1 га ялівцевих насаджень виділяє у повітря 30 кг летких речовин, що в 6 разів перевищує виділення цих речовин сосною і в 15 разів – листяними рослинами.

VІ. Підсумок уроку, оцінювання учнів. Рефлексія

Учитель: Повертаємось до теми уроку. Чи досягли мети уроку? . Що сподобалось? Що не сподобалось? Що викликало труднощі? Чия відповідь вас найбільше вразила?

VІІ. Домашнє завдання

За § 36 скласти класифікацію „Родина Соснові”;

Підготувати повідомлення про голонасінних Червоної книги України. За бажанням скласти кросворди, казки, ребуси.

За бажанням попрацювати над проектом: „Дослідити різноманітність голонасінних, які зустрічаються в нашому населеному пункті”.

Список використаних джерел:

1.     Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Біологія, 7-11 клас, МОН України.
2.     Соболь В. І. Біологія: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.: іл.
3.     Соболь В. І. Біологія. Довідник + тести. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання / Валерій Соболь, – Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2010, – 796 с.
4.     Соболь В.І. Біологія. Збірник завдань у тестовій формі / Валерій Соболь, – Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2012, – 568 с.
5.     uk.wikipedia.org/wiki/Червона_книга_України.
6.     http://www.medbiol.ru/.