Урок-гра "Рухливі ігри"

Зміст уроку.

Дозу-

вання.

Організаційно -

методичні рекомендації

І. Підготовча частина.

  1.  Шикування, рапорт, повідомлення
      завдань уроку, повороти на місці.

2. Правила поведінки та БЖД під час    

    виконань фізичних вправ.

3. Вимірювання ЧСС.

  4. Загальнорозвивальні вправи в русі.

1. Різновиди ходьби — на носках, на
       внутрішніх і зовнішніх краях  

     стопи, на п’ятках з переходом на 

     повільний біг.

2. В. п. – руки на пояс.

    1- 4 — чотири кроки на носках,         

        руки  дугами вперед-вгору;

    5-8 - чотири звичайних кроки, руки          

        дугами зовні вниз.

3. В. п. — права рука вгорі,  ліва      

    внизу.

   1 -  відведення рук назад, 

   2 - зміна положення рук,            

   3 - відведення зігнутих рук перед  

       грудьми назад,

   4- відведення прямих рук назад;

   5-8 - те саме.

4. В. п. - основна стійка.

     1 - крок, руки в сторони, доло­нями  

        догори;

        2-3 – приставляючи  ногу, два   

          пружинячих нахили, торкаючись   

          доло­нями носків;

      4 - в. п.

      5-8 - те саме.

5. В. п. – руки на пояс.

    1 - зігнути праву ногу вперед;

    2 - розгинаючи праву ногу вниз-

         назад,              

    3- випрямляючись, зігнути праву                    

      вперед;

    4- крок правою вперед;

    5-8 - те саме лівою ногою.

6. В. п. – основна стійка, руки зігнуті    

       в ліктях.

   1-4 - повороти тулубом вліво, 

        вправо у повільному темпі,

   5-8- те саме у швидкому темпі.

7. В. п. — руки в сторони.

      сплеск долонями під ногою;

      2 - крок лівою, руки в сторони;
      3-4 - те саме правою ногою.

 8. В.п.

    1-4 - Стрибки на двох ногах;

     5-8 – звичайна ходьба.

9. Повільна ходьба з відновленням   

    дихання.
10. ЧСС за 10 с.

II. Основна частина.

Бесіда вчителя: Рухові ігри міцно увійшли в систему фізичного виховання, як один із важливих засобів виховання. Вони мають велике оздоровче значення.

Освітнє значення ігор полягає в тому, що вони збагачують дітей новими відчуттями, уявленнями, поняттями, які мають значення в повсякденній практичній діяльності. Ігри закріплюють у дітей навички бігу, стрибків, метань, лазіння, рівноваги, поліпшують загальну координацію рухів. Важливе освітнє значення мають ігри, в яких структура, характер рухів подібні до тих, що їх учні вивчають на заняттях з легкої атлетики, гімнастики,

лижної підготовки тощо.

Ігри відіграють важливу роль у вихованні свідомої дисципліни учнів. У колективній рухливій грі кожен учасник має можливість переконатись у результативності загальних дружних зусиль, спрямованих на досягнення спільної мети.

1. Гра «Всі до своїх прапорців»

  Гравці утворюють два кола. У центрі кожного кола стоїть гравець із кольоровим прапорцем.

   За першим сигналом усі, крім гравців з прапорця­ми, розбігаються по майданчику.

  За другим сигналом усі гравці зупиняються й заплющують очі, гравці з прапорцями переходять на інші місця.

   За третім сигналом гравці розплю-щують очі, біжать до свого прапорця й збираються навколо нього, взявшись за руки.

Виграє команда, що прибігла першою. При повто­ренні гри призначають інших гравців, які тримають у центрі кожного кола кольоровий прапорець. У гру можна грати з 3-4 кольоровими прапорцями.

2. Гра «Вудочка»

Учні стоять у колі обличчям до центру, на відстані витягнутих у сторони рук. Учитель - «рибак» стоїть у центрі кола. Потім «рибак» крутить по колу шнур, до кінця якого прив'язана торбинка з піском («ву­дочка») так, щоб вона прослизнула під ногами учнів. «Рибки» стрибають через «вудочку», намагаючись не за­чепити її. Спійманим вважають того, до кого доторкнеться шнур або торбин­ка. Учні стрибають тоді, коли «вудочка» наближається до них.

3. Гра «Гонка м'ячів»

Гравці утворюють широке коло і розраховуються на перший-другий. Перші номери — одна команда, дру­гі — інша команда.

Капітани кожної команди стоять у центрі кола один біля одного. У них у руках м'ячі. За сигналом вчи­теля м'ячі передають по колу, у різні сторони, через од­ного, гравцям своєї команди (для однієї команди можна використати нагруд­ні номери, які виготовляються на уроках трудового навчання). Кожна коман­да намагається швидко виконувати передачу м'яча.

    Виграє команда, яка першою закінчила передачу м'яча.

4. Гра «Десять паличок»

На камінь або горбик кладуть дошку, на якій в кінці є 10 паличок (завдовжки 13-15 см). Хтось із гравців вдаряє но­гою на піднятий вільний кінець дошки, палички розлітають­ся в різні сторони, і ведучий їх збирає. За цей час всі учасни­ки стрибають на одній нозі як найдальше від ведучого. Коли ведучий склав десяту паличку, до всіх учнів кричить: «Десять паличок!» Усі, хто стрибав, зупиняються і стоять на двох ногах нерухомо. Ведучий бере волейбольний м'яч і однією рукою 2 рази кидає так, щоб влучити у гравців. Якщо він ні в кого не влучив, то залишається ведучим, а якщо влучив, то ведучим стає той, у кого він влучив.

5. Гра «Заборонений рух»

Гравці стають у коло на відстані витягнутих у сторони рук. Учитель також стає з ними в коло і пропонує виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», який він сам установив. Наприклад, не можна виконувати рух «руки на поясі».

Вчитель виконує різні рухи, а всі діти повторюють їх. Раптом він виконує «заборонений» рух. Хто з учасників-гравців помилиться, той робить крок вперед або штрафується. Гра триває.

Вказівки до гри. Гравці повинні повторювати всі вправи, крім «заборо­неного» руху. Штраф може бути таким: пострибати на обох ногах як «зай­чик»; відгадати загадку...

6. Гра «Квач парами»

     Гравці розміщуються на майданчи-ку (в залі) парами. Одна пара із них «квачі».

     За сигналом «квачі» намагаються догнати когось із гравців і доторкну-тися до будь-якого гравця з пари рукою. Ті гравці, до яких доторкнули-ся, зупиняються і голосно говорять: «Ми квачі!» Гра продовжується.

Виграє та пара, яка жодного разу або меншу кількість разів була «ква­чами».

7. Гра «Силачі»

Дві команди гравців стають одна напроти другої вздовж лінії, проведеної  між ними. Хлопчики стоять проти хлопчиків, а дівчатка проти дівчаток. За командою гравці беруться за одну або дві руки. За другою командою кожен намагається перетягнути свого суперника до себе за лінію. За кожного перетягненого команда отримує очко.

III. Підсумкова частина.

1.   Перешикування в колону по одному.

    Ходьба, вправи на відновлення та    

       заспокоєння дихання.

2.   Визначення переможців естафети.

 Підбиття підсумків уроку.    

 Виставлення оцінок.

3. Вимірювання ЧСС за 10 с.
4.               Домашнє завдання.  Вихід із     

    спортивного майданчика.          

15хв.

2хв.

30с.

15с.

12хв.

3-4раз

3-4раз

3-4раз

3-4раз

3-4раз

3-4раз

3-4раз

3-4раз

15с.

27хв.

1хв.

4хв.

3хв.

4хв.

4хв.

3хв.

4хв.

3хв.

3хв.

1хв.

1хв.

20с.

40с.

Фронтальний метод.

Готовність учнів.

Руки за голову. Тримання осанки.

Енергійно потяг­нутися, напружуючи всі м'язи тіла. Стежити за розслабленням плечового пояса.

Звернути увагу на положення тулуба. Руки прямі.

Чітке і вірне виконання.

Ноги в колінних суглобах не згинати.

Тримати рівновагу на нозі з невеликим        

нахилом вперед.

З короткими паузами для відпочинку, розслаблюючи м'язи рук
і плечового поясу. Слідкувати за розслабленням плечо­вого пояса.

Ноги піднімати прямі і якомога вище.

З про­суванням вперед,

положення рук

 довіль­не

26-28 ударів.

Темп середній.

Дихати рівномірно.

Похвала. Відзначити кращих.

ЧСС до 80-100 уд/ хв.

Перевірка відновлення.

Жонглювання м'ячем.