Урок "Гриби та лишайники"

Про матеріал
Гриби та лишайники. Розширити в учнів поняття про різноманітність рослинного світу, формувати знання учнів про окреме царство організмів - Гриби ; ознайомити із особливостями поширення та середовищ існування грибів; дати загальну характеристику цих організмів.
Перегляд файлу

Тема. Загальна характеристика грибів.

Мета.  Розширити в учнів поняття про різноманітність рослинного світу, формувати знання учнів про окреме царство організмів - Гриби ; ознайомити із особливостями поширення та середовищ існування грибів; дати загальну характеристику цих організмів. Розвивати уміння порівнювати ознаки рослин і грибів, грибів і тварин; уміння логічно мислити, спостерігати та робити відповідні висновки. Виховувати бережливе ставлення до грибів, дотримуючись правил збирання їх у природі. 

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці

Основні поняття та терміни: мікологія, гетеротрофи, спори, міцелій, грибниця, гіфи, хітин.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Хід  уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Клас ділиться на групи. Кожна група отримує завдання: за п´ять хвилин за матеріалом домашнього завдання підготувати найбільшу кількість запитань. Після цього команди по черзі зачитують запитання, а представники команд відповідають. Учитель або хтось із учнів фіксує кількість правильних відповідей кожної команди. Перемагає та команда, яка підготувала або відповіла на найбільшу кількість запитань.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Світ грибів великий та різноманітний. Що ж спільного між червоним мухомором у лісі та зеленою цвіллю на шматку хліба, пакетиком дріжджів та гнилим яблуком? Які ж спільні ознаки їх об’єднують?

Сьогодні ми повинні розглянути поширення грибів у природі та дати відповідь на проблемне запитання: чому людина без знань як гриб: хоч на вигляд і міцна, а за землю погано тримається?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

До сьогоднішнього уроку слово “гриби” ви пов’язували із красивими лісовими грибами, яких збирали або мухоморами, яких не можна вживати. Але цього недостатньо, щоб знати все про царство Гриби на планеті.

Всі гриби поділяються на одноклітинні та багатоклітинні організми. Гриби мають ознаки, притаманні рослинам, до їхніх клітин входить клітинна стінка, є вакуолі з клітинним соком. Грибам притаманний необмежений ріст, прикріплений спосіб життя, наявність гіфів, що за функцією нагадують корінь.

До тварин гриби подібні тим, що не мають пластид, до оболонки їхніх клітин входить хітин, вони гетеротрофні організми,  в обміні речовин в них наявна сечовина та запасаючий продукт – глікоген.

 

Розповідь про розмноження грибів,їхню класифікацію, процеси життєдіяльності.

(Учитель пояснює, а учні складають у зошитах відповідні схеми.)

 

 

 

 

 

Розмноження учитель розповідає за схемою

 

 

 

 

 

 

 

(Учні записують нові терміни до своїх зошитів.)

Спорангій (від грец. spora — сім'я, насінина і angion — посудина).

Конідія  — спора нестатевого розмноження.

Аскоспора —  спора статевого розмноження.

Базидіоспора — спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні основи.

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

 Учні складають таблицю „Подібність грибів до рослин і тварин”, працюючи з відповідним матеріалом.)

Таблиця.                               

                                                           

Подібність грибів до рослин і тварин

Ознаки рослин

Ознаки тварин

1. Прикріплений спосіб життя                              

1. Відсутність хлорофілу

2. Необмежений ріст

2. Наявність хітину в клітинній оболонці

3. Міцна клітинна оболонка

3. Гетеротрофний спосіб життя

 

4. Запасна речовина — глікоген

 

 5. Наявність сечовини в обміні речовин

  1. Підсумки уроку.
  2. Домашнє завдання.
  1. Прочитати матеріал підручника відповідно до теми уроку
  2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Особливості будови та процесів життєдіяльності нижчих грибів. Лабораторна робота № 16. Будова нижчих грибів.

Мета. поглибити знання учнів про особливості будови, живлення та розмноження грибів, які викликають хвороби рослин, тварин і людини; ознайомити учнів з практичним значенням грибів;

розвивати навички роботи з мікроскопом та уміння виготовляти мікропрепарати грибів; виховувати в учнів правила особистої гігієни.

Матеріали та обладнання: таблиця „Гриби”, мікроскопи, мікропрепарати, гриб-мукор, предметні скельця, покривні скельця.

Основні поняття та терміни: цвілеві гриби, пеніцил, аспергіл, мукор, сапротрофи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Робота з картками.

Варіант 1

Які гриби живляться відмерлими рештками? (Сапротрофи.)

Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)

Назвіть один із відділів царства Гриби. (Слизовики.)

Назвіть один із способів розмноження грибів. (Статевий.)

Як називається спеціальна клітина для нестатевого способу розмноження? (Спора.)

 

Варіант 2

Назвіть спосіб нестатевого розмноження. (Конідій.)

Як називається спеціальна клітина для нестатевого розмноження? (Спора.)

Як називається спора статевого розмноження сумчастих грибів? (Аскоспора.)

Назвіть один із відділів царства Гриби. (Слизовики.)

Яку назву має тіло слизовиків? (Плазмодій.)

 

 

Варіант 3

Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)

Як називається спеціальна клітина для нестатевого розмноження? (Спора.)

Як називається спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні основи? (Базидіоспора.)

Яку назву має вегетативне тіло гриба? (Грибниця.)

Назвіть відділ царства Гриби. (Слизовики.)

 

 

Варіант 4

Спора статевого розмноження, що утворюється в спеціальних сумках. (Аскоспора.)

Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)

Як називається наука про гриби? (Мікологія.)

Який термін співжиття грибів з коренями рослин? (Мікориза.)

Яку назву має тіло слизовиків? (Плазмодій.)

 

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухати слова шотландського вченого А.Флемінга і поміркувати, що ж ми можемо вивчати на уроці, знаючи загальну характеристику грибів: “Дивлячись на заражені рани, на людей, які страждали й помирали і яким ми не могли допомогти, я палав бажанням знайти, нарешті, якийсь засіб, здатний убити ці мікроби”.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь про цвілеві гриби, про мукора – рід нижчих грибів-сапротрофів, які утворюють на поверхні грунту, органічних відходах, харчових продуктах нальоти.

Розповідь про особливості поширення цвілевих грибів.

ІV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

Виконання лабораторної роботи “Будова нижчих грибів”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Бесіда з учнями за такими питаннями:

• За якими ознаками гриби поділяють на нижчі та вищі?

• Чи є серед нижчих грибів паразити? Відповідь обґрунтуйте.

• До якої групи належить мукор? Чому?

• Чим характеризуються вищі гриби?

• Назвіть гриби-паразити. Якої шкоди вони завдають рослинам?

• Які ви знаєте методи боротьби з грибами-паразитами?

VІ. Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Значення грибів у природі та житті людини.

Мета.

Узагальнити знання учнів про царство Гриби; розкрити корисне та шкідливе значення грибів у природі та житті людини; особливу увагу звернути на грибів-паразитів.

 Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти живої природи між собою, уміння спостерігати, аналізувати та робити відповідні висновки і узагальнення.

 Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до грибів, сприяти навчанню правил збирання їстівних грибів та вміння надавати першу допомогу при отруєннях.

 

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

Основні поняття та терміни: гриби-паразити, сажкові гриби, трутовики, фітофтора, іржасті гриби.

Тип уроку. Узагальнення знань.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.

 

Робота з малюнками.

- серед зображених малюнків грибів визначити їх назви;

- їстівні чи отруйні;

- трубчасті чи пластинчасті.

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Значення грибів.

К о р и с н е.

1. Відіграють значну роль у колообігу речовин на планеті.

2. Вони мінералізують рослинні рештки, багаті на целюлозу та дубильні речовини.

3. Грунтові гриби беруть участь у ґрунтоутворенні.

4. Шапкові гриби складова частина живлення людини.

5. З білих грибів виділяють сполуки, які мають тонізуючі й протипухлинні властивості.

6. У народній медицині витяжкою з плодових тіл білого гриба змащують обморожені частини тіла для швидкого за живлення.

7. Маслюк застосовують при головному болю, а дощовик як кровоспинний засіб.

8. Зі смертельно небезпечної блідої поганки одержують речовину, якою лікують холеру.

9. З цвілевих грибів отримують антибіотики.

10. Ферменти грибів використовують для освітлення соків, вина, для руйнування залишків паперу, для гідролізу крохмалю.

11. Гриби використовують для біологічного методу боротьби із шкідниками с\г: буряковим довгоносиком, щитовками, комарами, сараною, хатніми мухами.

12. Із аспаргіла чорного виготовляють лимонну кислоту, вітаміни.

13. Дріжджі використовують в хлібопекарській промисловості, молочній, пивоваренні, виноробстві і спиртовій пром-ті.

14. Деякі цвілеві гриби використовують у сироварінні.

 

Ш к і д л и в е.

 

15. Цвілеві гриби шкодять харчові продукти, викликаючи гниль.

16. З цвілевих грибів відокремлюють речовини, що посилюють ріст рослин, для збільшення розмірів ягід безнасінних сортів винограду, з якого виготовляють родзинки.

17. Трутовики наносять шкоду лісам.

18. Гриби руйнують дерев’яні будинки (домовий гриб), шпали, фанеру.

19. Гриби руйнують лакофарбові покриття, метали, псують книги, тканини.

20. Гриби-паразити шкодять городні культури, цим втрачається урожай.

21. Гриби можуть бути збудниками шкірних хвороб, вражають легені, викликають гайморит, захворювання очей…

 

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Виготовлення міні-лекцій за темами:

 «Маслюки» – «Роль грибів у природі»

«Лисички» - «Значення грибів у житті людини»

«Мухомори» - «Лікарське значення грибів»

Цікавинки про грибів

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

1. Обговорення прислів’я:

  • людина без знань однаково, що гриб: хоч на вигляд і міцний, а за землю погано тримається.

 

2. Загадки про гриби

 

Серед зелені з’явився,

Капелюшком накрився,

Став на горбок,

Попросився в козубок.

Що це, діти? Це - ...

(Грибок)

 

 

Ці стрункі грибочки

Зайняли пеньочки.

Шапки в них кругленькі.

Кличуть їх ….

(Опеньки)

 

Вийшов красень на стежину,

Вдягся в білу одежину,

Капелюх червоний взяв -

Всіх навколо налякав!

(Мухомор)

 

Шапка коричнева, ніжка міцна,

Гриб цей найкращий, і кожен це зна,

Тому бажає усякий грибник

В лісі великий знайти ...

(Боровик).

 

Капелюхи в них яскраві:

Жовті, сірі, зеленаві,

Зачекайте, любі, трішки, —

Я зберу вас, ...

(Сироїжки).

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

Тема. Особливості  будови та процесів життєдіяльності вищих грибів. Лабораторна робота №17 Будова вищих грибів.

 Мета: вивчити будову, живлення, розмноження шапкових грибів, указати на їх екологічне і практичне значення; розвивати вміння порівнювати будову грибів; навчити учнів надавати першу допомогу потерпілому в разі отруєння грибами.

Обладнання: муляжі грибів, натуральні об'єкти, таблиця «Гриби», дидактичний матеріал, роздатковий матеріал для лабораторної роботи.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Доповніть речення

  • гриби, які утворюють плісняву на поверхні харчових продуктів, шкіри, паперу, органічних рештках називають ………….
  • мукор це-…………………………………..
  •  аспергил та пеніцил відносять до ……….
  • до нижчих грибів належать ………………
  • грибниця складається з ...............................

Відгадати народну загадку:

В мене ніжка одна —

Чобітка не маю,

І хоч я без голови,—

Шапку одягаю.

                                   (Гриб)

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Будова грибів.

Учні розбирають будову шапкових грибів за муляжами і записують у свої зошити назви частин гриба: шапка і ніжка.

2. Середовище існування.

Учитель пропонує учням прочитати загадку і підкреслити слова, які свідчать про середовище життя шапкових грибів.

3. Живлення.

Учитель пояснює значення терміна «мікориза» (співжиття грибів з коренями рослин) та розкриває значення шапкових грибів.

ІV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

Виконання лабораторної роботи “Будова вищих грибів”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Вправа «Так чи ні»

Гриби – санітари лісу. (Так)

Гриби накопичують відмерлі рештки рослин і тварин у природі (Ні)

Дріжджі використовують для виготовлення цукерок (Ні)

Гриби в народі називають другим м я сом (Так)

Дощовики – їстівні гриби. (Ні)

Гриби можуть викликати захворювання шкіри (Так)

Цвілеві гриби псують харчові продукти (Так)

Антибіотики вперше одержали з витяжки грибів (Так)

За високої вологості приміщення гриби здатні зіпсувати книги (Так)

Робота з підручником.

Правила збирання грибів та профілактика отруєнь.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Лишайники. Значення лишайників у природі та житті людини.

Мета. Освітня. Розширити знання учнів про різноманітність організмів на планеті: ознайомити із симбіотичними організмами – лишайниками; дати їм коротку характеристику; розкрити їх значення серед рослинності планети.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності рослин, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати уміння спостерігати, аналізувати.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до грибів, лишайників, до рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Обладнання та матеріали: фотографії, схеми та плакати, що дозволяють ілюструвати різноманітні лишайники ті їхнє значення в природі та житті людини.

Базові поняття та терміни: лишайники, ксанторія, кладонія, значення лишайників.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1) Інсценізація казки Фарида Алекеперова

 Історія Гриба і Водорості

Дійові особи: Гриб, Водорість, Ведуча.

Гриб, поправивши свою шапку, швидко побіг до берега річки. У товщі води плавали водорості.

  • Добрий день. Як справи? – привітно гукнув Гриб, до знайомої Водорості.
  • Нівроку, - обізвалась вона. – Тільки частенько буваю голодною. Живу я у воді, а чи багато тут їжі? Її чимало у землі. Тобі, Грибе, пощастило, що ти живеш на суходолі.
  • Помиляєшся, дорогенька, у воді багато будь – якої їжі, але ти ще не навчилася її розпізнавати, - відповів Гриб. – А безталаннішого за мене не має на цілому світі. Їжа у землі справді є, але, на моє щастя, Сонце позбавило мене сили, і їжа не йде мені на користь. І все тому, що я не погодився очищати повітря.
  • Що ж нам робити? – спитала Водорість.
  • Що ж робити? – загадково всміхнувся Гриб. – А ти подумай.

Водорість замислилася.

  • Треба звернутися до Сонця, - сказала вона. – Ти попроси у нього вибачення, і воно подарує тобі силу, а я постараюсь випросити у нього коріння.
  • Безнадійна думка! – махнув руко Гриб. – У мене є краща ідея!
  • Яка ж? – зацікавилась Водорість.
  • Давай дружити, - швидко відповів Гриб. – Ти ладнаєш із Сонцем, а я - із землею, тож будемо мінятися: я тобі – їжу, а ти мені – силу Сонця. Розумієш?
  • Як же ми будемо жити разом? – задумливо спитала Водорість. – Ти звик до землі, а я живу у воді. Якщо ми підемо до води – ти потонеш, якщо вийдемо на суходіл – я засохну і загину.
  • Не занепадай духом, - усміхнувся Гриб. – Жити будемо у будь – якому місці, де є волога.
  • У такому разі,я згодна! – Радісно відповіла Водорість.

Відтоді Гриб і Водорість живуть разом. Вони так здружилися, що не можуть жити один без одного. Допомагаючи Водорості, Гриб вбирає із землі воду розчиненими у ній мінеральними речовинами, а Водорість, натомість, віддає йому частинку сили, яку отримує від Сонця. Гриб і Водорість так потоваришували, що їх навіть почали називати одним ім΄ям.

  • Як ви вважаєте, яким? (Лишайники)

2) Прийом «Зацікав»

Чи знаєте ви, що….

Лишайники можуть у висушеному стані зберігатися 40 років.

Вода може становити 65 - 90 % маси лишайника.

Вік одного з лишайників, що живе у Гренландії, налічує понад 45000 років.

Лишайники використовуються у біоіндикації.

Лишайникові кислоти руйнують гірські породи.

Лишайники – «піонери» біоценозів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Особливості лишайників. Розповідь учителя
  2. Будова лишайників. Самостійна робота учнів. Учні працюють з підручником та додатковою літературою. Складають схеми.

 

 

 

  1. Роль лишайників

Інтерактивна методика «Гроно»

Учні за допомого тексту підручника складають у зошитах гроно «Роль лишайників»

V. Узагальнення і систематизація знань.

Виберіть правильне твердження

  • Лишайники – представники царства рослини;
  • Лишайники – це єдиний організм гриба та водорості, що перебувають в симбіозі;
  • Лишайники всмоктують воду за допомогою коренів;
  • Лишайники можна зустріти в лісі, горах;
  • Водорості синтезують органічні сполуки, а гриби всмоктують воду та мінеральні речовини;
  • Кладонія – це представник накипних лишайників;
  • Лишайники швидко ростуть;
  • Людина не використовує лишайники в своєму повсякденному житті.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

doc
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
11 березня 2023
Переглядів
756
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку