Позакласний захід, вистава " Пригода на лісовій галявині"

                        ПРИГОДА    НА ЛІСОВІЙ  ГАЛЯВИНІ

                                               Вистава  на всім дій.

Дійові особи:

Калина  - господиня галявини,добра, щира, чуйна

Її сусіди:

Липа  -   поважна, відома лікарка

Береза -  білокора красуня, дбайлива господиня

Ліщина -  запаслива, поважна, сповнена гідності

Малина – відома цілителька, щира порадниця

Тополя -  висока,  сувора і вимоглива

Сосна -  мудра, прониклива, довгожителька.

Діти:

Калинка – красунечка, щира і привітна

Вербичка – жвава і метка

Малинка – завзята і  кмітлива

Дубок – сміливий, справжній друг

Гості:

Баньян – поважний і гордовитий

Тамаринд – отруйний і небезпечний

Амбатч - підступний і хитрий

Мандрагора – таємнича, чаклунка.

Квіти:

Королева Троянда – трохи манірна, але справедлива і добра

Айстра – сувора і гарна

Орхідея – прекрасна і горда

Лілея – ніжна і вразлива

Гортензія – розкішна і пишна

Півонія – доброзичлива і відкрита

Фіалка - сором'язлива і неповторна.

 

                                                 Дія І

 

Калина .      Ось зібрала я вас подруженьки, сусідоньки дорогі до себе

                     на гостину,  щоб повідомити про особливу подію яка скоро

                     відбудеться у нас.  Прийшла мені телеграма  , в якій

                     повідомляється, що завтра- позавтру приїздить до мене , 

                     мій далекий родич, та і звідки б ви думали?З самої Індії!

                     Та не зовсім він і родич мені, але колись знав мого батька ,

                     а той йому розповідав про красу нашої землі, от і надумав

                    побачити на свої очі нашу природу, погостювати трохи,

                     ну і про себе розказати!

Верба  .       Оце так подія! І як же ти  сусідонько будеш його зустрічати?

                     Це ж певно треба і мову ту знати і звичаї гостя і вподобання!

Калина .      Ну за мову не знаю, може якось порозуміємося, а щодо звичаїв,

                     то хай до наших звикає, з ними знайомиться і  їх приймає,

                     бо ми по іншому не вміємо!

Липа .          Ой чую , що у  нашому невеличкому  дружньому лісочку

                    буде грандіозне свято! Треба причепуритися , а то  ж он

                    який гість до нас завітає!

Береза .        Та зачекай ти Липо зі своїм чепурінням!. Тут насамперед треба

                     продумати пригощення, щоб гостю сподобалось! Чим частувати

                     будемо?

Ліщина .      Так спочатку треба знати , хоч хто він! Калино, ти знаєш

                     як його зовуть і що він із себе представляє?

Малина .     Так, так, розкажи нам подруженько, що конкретно

                      пише твій гість!

Калина .     Та що ж він , мої дорогенькі пише !?

                    Що ж у тій телеграмі напишеш?

                   ( читає телеграму)  « Зустрічай завтра.  Прилітаю рано . Баньян»

Тополя.     То може хоч батько  твій щось  про  нього розповідав? Він же з

                    ним зустрічався!

Калина .     Та розказував , що вельми поважний пан, слуг багато має,

                     великими землями володіє,  і що обіцяв приїхати.

                     Оце і все що я знаю!

Малина.     Пропоную піти до мудрої Сосни, що росте на узбіччі.

                   Живе вона довго, може що чула, чи знає щось про   твоїх гостей та 

                   й  нам розповість

Липа.          Ой,ходімо, ходімо, я ще ніколи не була у неї.

                    Вона взагалі якась таємнича.

                    Кажуть і на травах знається і повітря очищає і живицею

                    рани    заживляє!

                                   ( заходить Сосна)

Сосна:        Не спішіть дівчата!Я тут почула про ваші клопоти тай

                    сама  прийшла  до   вас! Ну , що ж тобі Калино скажу?

                    Не прості гості їдуть до тебе, не прості!Баньян  він начебто і

                    не   зовсім злий, але оточив себе   друзями,   які мають

                   недобру  славу.  Це Амбатч,  Мандрагора  і Тамаринд 

                   То і сам зробився з часом    пихатим і гордовитим. Тому нам треба

                   бути обережними і уважними. Он летять мої секретарі - сороки,

                   несуть мою старовинну книгу, зараз прочитаємо, що там вона   

                   пише про цих гостей.                 

1 Сорока.  Баньян – фікус , що  росте в Індії,  утворює підпори ,

                   які допомагають утримувати важкі гілки. Здалеку може    

                   нагадувати справжній невеликий гай. Від гілок ростуть довгі  

                   відростки, що досягають землі  укорінюються. Їх може бути

                   десятки і сотні одного дерева!

                   У ньому можна навіть заблудитися.  Цією властивістю він дуже  

                   пмшається, тому слава  про нього йде, як про пихатого та

                   гордовитого. Серед родичів є фікуси душителі, що обвиваючи     

                   рослину як підпору, гублять її .

2 Сорока .  Амбатч – перший його радник і помічник. Це широкий кущ з

                    кількома стовбурами. Виростає на мілині і швидко

                    розмножується. Досить скоро поряд з материнським кущем

                    утворюються густі зарості. Поміж коріння набивається мул,

                     утворюється острів. Корені рослини утворюють петлі  у які може

                    потрапити тварина  шансів вибратися звідти у неї немає. Тому

                    вона гине від голоду. Дуже небезпечний і підступний.

3 Сорока .  Тамаринд - під кроною цього дерева нічого не росте, тому що

                    дерево виділяє речовину, яка роз'їдає навіть цупку тканину.

                     Небезпечний і отруйний.

4Сорока  .   Мандрагора- рослина родини Пасльонових, одна із наймагічніших 

                   рослин. Їй приписують чарівну силу, що здатна подарувати людям

                   вічну молодість. А ще відібрати у людини красу та розум. Хоча

                    науковці говорять, що все це не відповідає дійсності. Вона просто

                    має лікарські властивості, використовується у лікуванні

                    ревматизму та поліартриту.   І все ж вона дуже хитра і таємнича.

Сосна .       Ось такі гості їдуть до вас дівчатонька.

Калина .     Ну, що ж гостей не вибирають. Може вони не такі вже й погані.

                   Приймемо їх як годиться за нашими гостинними звичаями, а ви

                   вже сусідоньки допоможіть мені у цьому. Тільки на вас і надія.

Верба .      То де ж ми дінемось!Не покинемо тебе ж одну, ми ж немовби одна

                  сім'я, тому чим зможемо. Тим і допоможемо Я водички принесу із

                  свого джерела. Ох і цілюща, пригощай гостей. Хай будуть здорові!

Липа.         А я чаю липового наварю  запашного, хай смакують!Такого напою

                   вони ще не куштували!

Береза.      А чого вартий мій березовий сік!Що вже цілющий, 

                   корисний,найсмачніший!

Ліщина .   А я ліщинових горішків назбираю, смачні вони у мене, багаті на

                  вітаміни та інші поживні речовини.

Малина.   Моїм малиновим варенням їх частуйте, хай не хворіють!

Тополя.    А я з пуху тополиного м'якеньких подушок намощу, щоб мала ти їх

                   на що покласти, щоб не твердо гостям з далекої дороги

                    було спати!

Сосна .       Ну і я вже долучуся до вашої гостинності, раз ви такі заповзяті,

                   та щедрі. Принесу вам цілющих своїх фітонцидів , що мікроби

                   всякі вбивають, повітря освіжають, людей здоровими роблять. 

                   Може вони вам у помочі стануть, допоможуть відрізнити добро 

                   від зла, бо коли задумується недобре діло, то і мутніють мої

                   цілющі смоли, попереджують людей  про небезпеку.

Береза .      Ну що ж розходьмося подруженьки по домівках, ранок за вечора

                   мудріший , завтра зносимо все до Калининої господи, прибираємо

                   оселю, накриваємо стіл тай чекаємо заморських гостей.

 

                                                          ДІЯ  ІІ

 

Калина.        Ох і тривожно чомусь на серці. Та і Калинка десь забарилася!

                     Вже давно пора вдома бути. Загралась десь із друзями .

                     Піду покличу її.

                          Вбігає Калинка, Малинка,Вербичка  і Дубок.

Калинка.      Ой , мамо, не сердься, забігалися ми з друзями, тай забарилися.

                     Ой, а що ми чули у лісі! Це правда, що до нас прибувають якісь

                     заморські гості, та ще й не прості, а таємничі?!

Малинка.   Ой, тіточко , а ще кажуть що їх багато і їм краще не попадатися на

                    очі!

Вербичка.     Ой , як цікаво! Це ж мабуть вже дуже давно не було у нас такої

                     події! А мені все це дуже цікаво! І мало там що можуть

                     говорити!  Це ж гості з самої Індії! Ви тільки уявіть! Там все  

                     зовсім по - іншому ніж у нас! А слони там є, є там слони,

                     тітонько  ? А може вони до нас на слоні приїдуть ! Ото вже буде

                     оказія!

Дубок.         Подумаєш на  слоні!  Що за дивина! Я он читав, що це добрі,

                    мирні і трудолюбиві тварини, і з ними можна потоваришувати!

                    Хай приїздять , а там побачимо !

Калина       Та годі вже вам цокотухи !  Тільки ось телеграма прийшла а вже

                   всі все знають. Не інакше як Сорока підслухала і рознесла по лісі!

                   От невгамовне радіо!  Ну що ж гості справді будуть, які вже

                   побачимо завтра, а ви поки давайте закочуйте  рукава і гайда мені

                   допомагати!

 

                                                         Дія ІІІ

                        Ранок нового дня. Господа Калини . Все сяє.

                               Калина з Калинкою  лаштують стола.

                    Заходять всі сусіди з подарунками та стравами.

Сосна .    Вітаємо тебе Калино! Ось принесли тобі все що обіцяли, лаштуй

              стола тай чекаємо гостей. Хоча скажу тобі, неспокійно у мене

              на серці. Тай мої фітонциди щось помутніли, хоч би не було

              біди!Але будемо сподіватися на краще, на те, що все буде добре!

Калина .    Дякую сусідоньки ! А я ось хліба напекла нашого , українського,

                 ох  і духмяний вийшов , мов сонце! Нехай пригостяться,

                 сили наберуться, та й побачать що і ми не ликом шиті!

                                                  Вбігає Дубок.

Дубок.  Тітонько Калино! Їдуть! Та не на слоні а на лімузині! 

              Такий ще  мимо нашого ліску не проїжджав!

              Ото   вже поважні   гості!

Липа .   Ой чи й до вподоби буде їм наше частування! А як  погордують!

Калина.  Спокійно! Без паніки! Не втрачаймо гідності і діймо по нашому

                плану!  Стіл у нас щирий, щедрий,  кому не сподобається силувати

                не будемо!

                             На галявину виїжджає машина  гальмує ,

                            з неї виходять круті заморські гості.

                             Виходять із машини, вклоняються

 

Калина.    Вітаємо дорогих гостей! Прийміть хліб і сіль від нашої громади!

Баньян.    Ви пані Калина?  Дуже радий зустрічі! Дозвольте

                 відрекомендуватися: поважний раджа Баньян, а це мої друзі - 

                Тамаринд, Мандрагора і Амбатч.

Амбатч.  Прибули ми з далекої Індії, бо чули про ваші чудові гаї, сади, про

                вашу гостинність і вирішили  зробити такий вояж у невідому нам

                країну.

Тамаринд . Прибувши сюди  переконалися, що місцина справді підходяща,

                    гарна  і красива.

Мандрагора .  І якась велика сила аж струменить  довкола, вливаючись

                         в серце, живить його чудодійним нектаром! Те, що нам треба!

Калина.       Це сила нашої землиці нас живить, із неї черпаємо наснагу,

                    здоров′я, силу і міцність  духу. Та що ж ми все говоримо. Сідайте

                   до столу, ми із сусідоньками настаралися , будемо частувати вас

                   своїми природними  дарами. Пригощайтеся !

Верба .        Цілюща водичка з мого джерела

                    Сьогодні для вас її принесла

Липа .          Із квіток моїх попийте  запашного чайку

                    Нехай він тут буде вам до смаку!

Береза .       Краще соку берези ви не знайдете

                   Саме здоров′я у себе вберете!

Малина .     Потогінні властивості варення з малини має

                    Сили додає, температуру забирає

Ліщина.      Скуштуйте трішки

                   Ліщинових горішків

                   Дуже добрі, поживні вони на смак

                    Про це у нас тут знає всяк!

Тополя.      На подушках з тополиного пуху відпочиньте

                   І кольорові, добрі сни  зустріньте

Сосна.        А наостанок я вам кімнату відкрию

                   І запрошу на аромотерапію

                   Подихайте як слід мої фітонциди

                   Вбивають вони втому, віруси, радіонукліди

Калина .     Ось таке наше частування

                  А наприкінці, щоб гарний був ужинок

                  Пропонуємо вам відпочинок.

                  Калинко, ану ж бо затанцюйте, чи заспівайте для гостей.

 

                   ( Калинка та її друзі співають, танцюють)

 

Калина .  Добре, а тепер ти Калинко, пригости всіх калиновим джемом, а ви

                 друзі побіжіть  до дідуся Лісовика, нехай ще дасть  яблук та груш

                 щоб зварити узвару!

                                   Вербичка, Малинка  і Дубок   вибігають.

Баньян .    Дорога пані Калино і ваші друзі!   У нас немає слів, щоб виразити

                  своє захоплення таким прийомом! Але і ми приїхали не з пустими

                 руками! Ми привезли вам свої подарунки! Насамперед це

                 чудодійний кальян , аромат якого приносить дивну насолоду,

                 під час якої забуваєш про все на світі!

Тамаринд.     Ось ми його  зараз продемонструємо! Не  хвилюйтеся все буде

                      добре!

 

                       Мандрагора танцює під таємничу музику  і говорить

                     

Мандрагора.      Дими, розкурюйся кальяне

                            Нехай усім тут мов  в тумані стане

                            Усі думки і почуття

                            Нехай відійдуть в небуття

                            Одну лиш думку всі повинні мати

                            « Спати, спати, спати!»

 

                     Усі довкола засинають, крім гостей.

 

 

                                                   Дія ІV

                 Всі сплять , а гості збираються втрьох і розмовляють

Баньян.     Ну, що скажете мої вірні помічники?

                  Здається мені, те, що ми побачили перевершило всі наші

                  сподівання! Так! Усе це я хочу собі! Цю чудодійну силу землі,

                  цілющу воду, повітря все що дає тут природа ми мусимо забрати

                 до себе ! А оця красуня Калинка поїде з нами! Хочу щоб вона

                 цвіла у моєму палаці   і посміхалася лише мені!

Тамаринд.  Господарю!  Можливо усе оце ці люди віддадуть за великі дари?

                  Я ще не бачив, щоб хтось відмовлявся від  багатства!

Амбатч.      А мені, щоб початок всіх річок, які тут протікають віддали, я б

                   віддячив сповна!

Баньян .    Мандрагоро! Ану  покропи своїм зіллям Калину, хай вона прийде

                   до тями! Мерщій! Можливо віддасть це багатство за наше золото  

                  по доброму?!

                            Мандрагора кропить Калину, та прокидається

Калина.   Де я ? Що зі мною?

Баньян .   Ви  тут  з нами Калино!  Вислухайте нас, спокійно, і подумайте над

                 нашою пропозицією!

Калина .    Кажіть, що вам треба!

Тамаринд.  Ми пропонуємо вам великі багатства за ваш оцей райський

                     куточок землі. Віддайте нам силу Землі, Води,  Природи і тоді

                     ви, і ваші друзі будете в безпеці   здорові і щасливі!

Амбатч.      Якщо ж не домовимося ми з вами, то буде непереливки вам

                і вашим дітям! Згинете усі, а ми силою відберемо у вас цілющі

                сили!Можете бути певні, мого чаклунства на це вистачить!

Калина.   Щасливі та здорові кажете?! Попереджувала нас   стара Сосна про

                лихі ваші наміри, та не прислухались ми до її порад. Прийняли вас

                як годиться , та й не думали , що така буде відплата! Так знайте,

                кожен з нас ладен життям пожертвувати, а сили Землі й  Води вам

                не    віддамо!

Тамаринд .  А коли я скажу що і діти ваші теж постраждають!

Калина.  Так знайте, що рано чи пізно але впаде на вас кара

                Матінки – Природи буде тоді вам непереливки!

Баньян .   Мандрагоро не барись ! Запускай свої чари і злу силу, хай вона

                  вирве з корінням Силу Землі, Початок Річок, і Красу цього Краю.

                  Ховай її  далеко в свої чарівні глеки! Тамаринде хапай Калинку,  а

                  ти Амбатче засій все своїм чагарником, щоб і сліду не було від

                  цього місця, і слуху не чутно, що ми тут були!

Мандрагора  .         Агей, прийди до мене міць  Землі

                                 Приплинь до мене сила Води

                                 Прилинь до мне Красо цього краю

                                 Я вас у глечик свій заховаю

                                 І будете  живити ви нас повсякчас

                                 І сила чудодійна буде вічно у нас!

 

                           Забираючи все з собою гості зникають

 

 

                                                     Дія V                 

                  Заходять діти : Малинка, Дубок,  Вербичка

 

Вербичка.   Боже, що тут сталося! Де наш найкращий куточок рідної Землі!

                   Де наші батьки!

Малинка.    Одні  чагарники довкола! Що ж нам робити!?( Плаче)

Дубок.        Тихо! Не панікуйте! Не інакше як наші гості постарались!

                   Ой, хтось, як ніби стогне! Хто  тут?

 

                         З′являється  постать вся в білому, ледь жива

 

Природа.  Це я, понищена Природа, вірніше, те що від мене

                  залишилось!Вирвали мою душу лиходії заморські, повезли

                  з собою, щоб вічно бути молодими, всіх приспали, засіяли

                   чагарником, Калинку забрали!Сили мене покидають! Друзі на вас

                  одна надія!

Вербичка.  Та ми готові хоч зараз в дорогу, ми нічого не боїмося, але ж  не

                   знаємо куди!

Природа . Ідіть до Чорного Моря . Хай  тіточка Хвиля вам допоможе і по

                  морю – океану відправить  вас до Індії.

Малинка. Що ж не барімось друзі! Вперед !

Дубок . Спішімо, щоб не запізнитись  врятувати наших рідних і

              Матінку – Природу!  Мерщій до Моря!

                           Через деякий час видніється море .

Вербичка.   Егей, тітонько Хвиле, озовіться, благаємо, допоможіть нам!

Т. Хвиля.    Хто тут галасує? Хто тривожить мене у таку ранню пору?!

Малинка.    Це ми , друзі Калинки! Злі розбійники напали на наш куточок,

                    все понівечили, всіх усипили, Калинку забрали! Ми йдемо її

                    рятувати, і силу нашу забрати!

Т. Хвиля.  І ви не боїтеся? Адже шлях нелегкий вам пролягає, багато

                  перешкод доведеться пройти, перш ніж добратися до ваших

                  кривдників.

Дубок.     Ми знаємо, але сповнені рішучості, бо хочемо щоб все було як

                  раніше, а часу у нас зовсім мало, якщо не впораємося за тиждень,

                 то і самі загинемо, і нікого вже не врятуємо!

Вербичка .  Тому  просимо : допоможіть нам дістатися до Індії, а там будь що

                   буде!

Т. Хвиля.   Гаразд, сідайте на ось цей вітрильник і він , мов вітер домчить вас

                  до Індії!  Щасти вам, будьте обережними!

                                                 Дія ѴІ

          Прекрасне королівство. Його мешканці чарують всіх своєю красою, благородством. Тут панують щирість, добро, любов. Це – королівство Квітів  біля самого океану Індії. Заходить Королева – блакитна Троянда

 

Королева .  Ох, як тяжко бути королевою. Особливо коли ти – дивовижна!

                    Ніхто не може повірити  що у світі  існує Блакитна Троянда.

                    А я ось вона – будь ласка! Але ж ні, кожен хоче чи не щодня

                    подивитися на мене своїми очима! І як наслідок ці безкінечні

                     прийоми, бали, вернісажі. У мене вже обертом іде голова, а день

                    ще тільки починається!

                    (чується стукіт)  Ну ось, хтось вже знову щось від мене хоче.

                                       Заходить  Радник

Радник .  Ваша величносте  смію вам нагадати, що сьогодні рівно о четвертій

               відбудеться   рада квітів нашого королівства, де ви повинні

               вирішити коли зможете прийняти у себе  повелителя сусіднього

               королівства раджу Баньяна і дати бал у його честь!

Королева.  Ой , а це не можна зробити без мене? Ні? Ну добре скликай усіх

                   будемо радитися, що робити з тим Раджею!

                         Заходять квіти , вклоняються, сідають

Королева .   Рада вітати вас  мої вірні піддані! Сьогодні ми зібрались по дуже

                    важливому питанню. Чи ж усі зійшлись?

Квіти (разом).   Так ваша величносте!

Королева . Хочу сама в цьому переконатись, представтеся будь- ласка!

                         ( квіти представляють кожна себе)

Айстра.  Я, Айстра ,різнобарвні кольори маю

                Людей довкола звеселяю

                 Найкраща я,це не секрет,

                Коли складаю осінній букет!

Орхідея.  Найдивовижніша  я, Орхідея ,у світі це всі знають

                 Бо найдовше на стеблі свої квіти тримаю

                 Придбай собі таку квітку у дім

                 Гармонія поселиться тоді у нім!

Гортензія.  Імення, Гортензія моє неповторно звучить

                    І суцвіття яскравим кольором горить!

                    Біла, рожева й блакитна моя краса

                    Милуються мною сонце й небеса

Лілея.         Ніжна і тендітна я,Лілея

                   На воді тримаюсь мов би Фея

                   Мою красу  споглядайте, милуйтесь

                   Дива природи по – справжньому цінуйте!                  

Півонія. Я ж, Півонія, квітка весняна,

                Відкрита, щира і полум'яна.

                Ясраво й багато палахкотить моя краса,

                 Інтерес людей до моєї квітки не згаса!            

Фіалка. Ніжним кольором, віночок у мене,Фіалки горить

              Людей я чарую неповторністю кожну мить!

              Серпанком чарівним  мій колір людей огртає

              Даруйте мене усі, хто кохає!

      Квіти танцюють танок, під романтичну мелодію         

 

                      Вбігає схвильований Радник

Радник. Ваша величносте! На березі моря знайдено зовсім знесилених дітей!

              Що  з ними робити!

Королева.      Дітей?! Знесилених?! Ах,який жах!Негайно їх ведіть сюди

     Дітей заводять охоронці Королеви. Вони виснажені і майже непритомні

Королева. Боже мій! Я непритомнію! Як ви сюди потрапили?Звідки ви, що

                  змусило вас пуститися у таку небезпечну подорож?

Дубок.      Дорога Трояндо! Нашу землю сплюндровано. Наші батьки ледь

                 животіють у чагарниках,  а подругу  Калинку забрав у свій замок

                 злодій Баньян із своїми прибічниками. Ми добираємося до його

                 королівства, щоб визволити Калинку і забрати силу нашої

                 Землі,Води   і Красу  Природи! Та   хвиля викотила нас на берег 

                 вашого   королівства Квітів. Будь  ласка дайте нам відпочити і ми 

                 підемо далі, адже чули  що раджа Баньян  живе по – сусідству з

                 вами.

Королева.   Ні. Ні. І ще раз ні! Ви нікуди не підете у такому стані.

                     Вам потрібен справжній відпочинок!. Моє королівство до ваших

                     послуг!

Малинка.    Ми не можемо довго відпочивати. Адже для нас дорога кожна

                    хвилина!

Королева.  Зачекайте! Ви все одно самі не зможете пробратися до Баньяна,

                     адже там стоїть варта. Давайте зробимо ось так. Він

                     напрошується до мене у гості, але я сама піду до нього на

                     прийом. А разом зі мною підете і ви , можливо нам разом

                     вдасться переконати його у  нечесних  та злих намірах

Вербичка  .  Ні, Королево!Ми не можемо підставляти вас небезпеці. Це наша

                    земля і ми повинні за неї боротися до останнього. Ви потрібні

                     своїм підданим, щоб нести красу людям, дарувати їм

                     ніжність,доброту і любов.

Королева.  Гаразд!Але я вам дам у підмогу своїх вірних охоронців –

                     Гладіолусів, і напишу листа до раджі, а ви підете до нього як мої

                     посли. І ще: у моїм королівстві панує злагода і мир, але якщо

                     потрібно ми можемо  вдаватися  і до рішучих  дій, адже   квіти ,

                     мої вірні піддані, теж бувають  різні. Тому я даю вам відвар із

                     квітів Шипшини, настій із квіток Беладони і чарівну Росичку, які

                      я впевнена, стануть вам у пригоді!Ну збирайтесь у дорогу!

                      Сподіваюся, що все буде добре!

Дубок .   З такою пропозицією ми згідні, тому вже сьогодні вирушаємо!

Вербичка.  Дякуємо вам Королево за  допомогу і підтримку. Залишайтеся

                    здорові!А коли у нашому краї зацвітуть знов квіти, ми знатимемо,

                   що це Ви прислали до нас насіннячко і розсипали, щоб воно

                   проросло на нашій галявині!І милуючись ними, ми будемо

                   згадувати про вас! До побачення!

 

                                                   Дія VII

                Володіння Баньяна. Сам правитель сидить на троні , біля нього 

                        Амбатч і Тамаринд. Входить Мандрагора

Мандрагора .  Повелителю, до вас посли Королеви Троянди !

Баньян .     Нарешті, хоч яка звістка,  а то я вже думав  що доведеться 

                    війною йти на цю гордовиту Квітляндію. Проси, подивимося, що

                   вони за одні, і чого хочуть!

                                  Заходять Малинка, Вербичка і Дубок .

                          Їх вірні стражі – Гладіолуси стоять неподалік.

 

Дубок. З відкритим серцем і твердими намірами ми прийшли до тебе

               Повелителю. Ти, по- розбійницьки  забрав те, що  по праву належить

              нам.  Знехтувавши гостинною зустріччю ти викрав нашу Землю,

               Воду , і знищив Природу. Ми прийшли забрати це все, а також нашу

              Калинку, яку утримуєш у себе в неволі.

Вербичка . Ти не посмієш нас знищити , бо ми є послами Королеви Квітів,

                    і ось її лист.

 

                            Баньян бере лист, читає

 

 

                «Вельмишановний   раджа Баньян! Мені стало відомо про твої

                 та твоїх помічників негідні витівки. Знай, ніхто із сусідів тебе

                 не підтримує, тому віддай цим дітям, а віднині моїм послам те,

                 що ти у них украв!.Якщо ця вимога не буде виконана, я вимушена

                 буду діяти радикально. На допомогу мені прийде моя тітонька

                 Рафлезія, яка хоч і проживає далеко у своєму світі, але вона мене

                 любить і прийде на допомогу. Тому, якщо ти не хочеш, щоб твої

                 володіння не перетворилися на огидне,  з неприємним запахом 

                 болото, ти негайно виконаєш умови цих посланців!

                                                         З повагою  Королева  Квітів Троянда»

Баньян .  Так, уявити, що тут розповзеться Рафлезія страшенно неприємно,

                  але реально!(улесливо до дітей) Мої любі дітки, ну звичайно я вам

                  все поверну. Тим більше , що ваша Калинка зовсім зачахла і не

                  представляє мені великої цінності! Забирайте її!  Тамаринде,

                  приведіть нашу бранку сюди.

             Приводять знесилену Калинку. Діти кидаються до неї ,обнімають.

Малинка.  Калиночко . дорогесенька ми тут з тобою Зараз заберемо нашу 

                  землицю, водицю джерельну, вмиємося і підемо чимдуж додому.

Калинка. Мої вірні друзі! Я знала , що ви мене знайдете! Мої сили

                  повертаються , як я побачила вас!. У тому крилі палацу захований

                  наш скарб. Але нам його самим не дістати.

Баньян .   Навіщо самим. Зараз вас проведуть до цього сховку і ви отримаєте

                за чим прийшли! Будь – ласка, вас проведе мій помічник –

                Тамаринд!

Дубок.   Тримаймося разом, бо я щось не зовсім йому вірю, але у нас є  засіб,

               що дала нам Троянда. Він нам допоможе.

               Діти пішли , а між Баньяном і   його помічниками  зав'язалась

                                         ось яка розмова.

Баньян.      Ідіть за ними і поставте всі можливі і неможливі перешкоди на їх

                   шляху. Зробіть так, щоб вони начебто заблукали і дійшли до

                   урвища, а там і загинули. Мандрагоро  напусти туману , нехай

                    мов молоко впаде на їхньому шляху, запетляй дороги, а ти

                    Амбатче, кинь свої коріння під ноги Гладіолусам – охоронцям.

                    Тоді і комар носа не підточить і нас ніхто не звинуватить  у

                    загибелі послів і від Рафлезії відкараскаємося.

Тамаринд. Зробимо все в кращому вигляді. Не турбуйтеся пане. Основне

                   відгородити їх від охоронців, а тоді вважайте, що вони наші!

 

                                                    Дія VIII                    

                      Гурт дітей і  охоронців повільно йде по дорозі. Раптом мов з –

                       під землі виросла армія коріння, яке загородило шлях і почало

                     оточувати подорожуючих

Гладіолус.   Друзі, пробирайтеся швидко між корінням, поки воно не

                    обплутало вас, а ми приймемо бій.

Дубок.         Дякуємо за вірність і хоробрість, але ми будемо битися з вами.

                     Ось шипшиновий відвар. Він захищає організм, підвищує

                      імунітет. Досить однієї краплини, щоб ніяка сила нас не здолала.

                            Випивають відвар і перемагають коріння

Малинка.  Ой, гляньте - туман упав  густий мов молоко!Зовсім не видно

                   дороги!Як будемо пробиратися?

Дубок.     Не хвилюйтеся, у нас є чарівна роса, що дала нам Королева

                  Троянда. Розсіємо її і можливо вона нам допоможе!(розсіває росу,

                 туман зовсім зникає)

Вербичка.  Дійсно , туман розвіявся, ось і дорога, біжимо мерщій.

Калинка.   Друзі!Це вже недалеко1 Ось ці двері, за якими заховані наші

                  скарби!Але ж як їх відчинити? Нам це не під силу!

Дубок .    Калинко, за це не переживай!У королівстві квітів є всілякі

                чудодійні настоянки. Ось сік Беладони, який відчиняє будь які

                замки, принаймні так говорила Королева. Спробуймо!

                         Кропить соком двері і вони відчиняються!

Вербичка. Ой, здається мені до нас наближаються наші вороги! Що ж

                   робити?!Як нам зрушити з місця ці глеки?Вони вкопані міцно –

                  міцно, тому ми не встигнемо!.Вони вже наближаються!

Дубок .   Я знаю що робити!Калинко, співай!. Сила нашої пісні така

                велика,що вона розіб'є ці глеки і звільнить із полону силу нашої

                 Землі , Води та Красу нашої Природи!

                 Калинка співає   українську пісню, яка злітаючи у небеса розбиває

                 чарівні глеки. Звільняє і забирає з собою Силу Землі, Початок Річок

                 і Красу Природи. Невидима сила піднімає високо і наших друзів і

                 вони лежать непритомні.

Калинка.  Друзі , озовіться !  Ви живі, ви тут зі мною?

Дубок.     Так , Калинко, ми поруч. Всі живі, і здається мені ,що ми вдома.

Малинка . Ой, погляньте! Це ж наш рідний дім, і все тут як раніше: он буяє

                  трава, цвітуть квіти, щебечуть пташки, дзюрчить лісовий

                  джерельний струмок!

Вербичка.  А он і наші рідні, усміхнені батьки, які біжать нам на зустріч.

Калинка.   Отже  нам вдалося! Як не було тяжко , та ми перемогли!  Яке  це

                  щастя бути знову усім разом, бачити свій рідний куточок квітучим

                   і зеленим!

Калина . Рідні наші, дорогі! Діточки!Які ж ви у нас сміливі, завзяті. Дякуємо

               вам, що так любите наш край, що не злякалися перешкод, небезпеки

               і врятували  нашу Землю!

Сосна.   Ростіть же і далі такими ж , вмійте відстояти свою честь,гідність і

              захищати рідний  край.

Липа.     Хай ніколи не торкнеться вас лиха  паща злості, недовіри, заздрості і

              лихослів'я.

Береза.   Ми ж вас завжди будемо захищати, оберігати як можемо,

               і гордитися тим, що ви у нас такі сміливі і безстрашні!

Верба.  А зараз на радощах будемо пригощатися,співати і свій край  

              прекрасний представляти!

Співають  пісню       « Україна це ми»  ( К. Бужинська)

1.Народились ми в Україні

На Поліссі,на Буковині

На Поділлі і на Волині

Біля сивих Карпат і в Криму

Краю рідний мій,любий краю

Якщо хтось мене запитає:

«Що таке,скажи,Україно?»

Я скажу відверто йому

 

Україна-це я!

Україна-це ти!

Україна-це ми

Україна

Дивний спів солов’я

В білих квітах сади

Чорне море, Донбас,полонина

Ми єдина сім’я

Сестри ми і брати

Ми с тобою і є ця країна

Україна-це я!

Україна-це ти!

Україна-це ми

Україна

 

2. Україна-це наша мова

Кобзаря палаюче слово

Це Дніпро стрімкий і Черемош

Це смереки такі чарівні

Але в першу чергу-це люди

Це юнак,що замріяно любить

Це дівчина,що вірно кохає

Це народ,що співає пісні

 

Україна-це я!

Україна-це ти!

Україна-це ми

Україна

Дивний спів солов’я

В білих квітах сади

Чорне море,Донбас,полонина

Ми єдина сім’я

Сестри ми і брати

Ми с тобою і є ця країна

Україна-це я!

Україна-це ти!

Україна-це ми

Україна

 

                                     Кінець