Урок хімії "Маркування небезпечних речовин"( 7 клас)

Урок хімії у 7 класі

Тема. Маркування небезпечних речовин

Мета:

сформувати поняття учнів про класи небезпечних речовин та їх маркування;розкрити значення маркування хімічних речовин для безпеки життя людини;розвивати пізнавальні навички індивідуальної роботи з текстом, у групі, уміння слухати інтерес, логічне мислення, дослідницькі навички;

розвивати навички безпечного поводження з речовинами; вміння визначати класи небезпечних речовин за їх маркуванням; уміння усвідомлювати небезпеку, яку можуть становити речовини при їх використанні або зберіганні.

виховувати екологічний стиль мислення і поведінку,творче ставлення до практичного використання знань із хімії.

Тип уроку:вивчення нових знань.

Обладнання: опорний конспект, опорні схеми, мультимедійна презентація «маркування небезпечних речовин»; комп’ютер, мультимедійний проектор. 

Форми і методи роботи: індивідуальна та групова робота, розповідь учителя з використанням презентації, тренувальні вправи.                                       

Хід уроку

І. Організаційний етап

1.Емоційне налаштування. Вправа «Шкала емоційних тонів»

ІI. Актуалізація опорних знань

1. Які речовини зображено на малюнку?
2. Чи безпечні ці речовини?
3. Це безпечно використовувати невідомі  речовини без етикетки?

4. Що вам одразу впадає в очі на етикетках ?
5. Для чого на етикетках роблять позначки?
6. Що означають позначки?
7. Які небезпечні речовини вам відомі?
8. Які властивості можуть мати небезпечні речовини?
9. Де ви можете зустріти небезпечні речовини?
10. Ми завжди знаємо що речовина небезпечна?
11. Як можна дізнатися,що речовина небезпечна перед використанням?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

     Нині дуже швидко розвивається хімічна промисловість. З’являються все нові і нові  речовин для побутових і промислових потреб. Але не завжди ці речовини безпечні для здоров'я та життя людини. Багато з них, такі як кислоти і луги, у разі потрапляння на шкіру або в очі можуть спричинити подразнення та навіть хімічні опіки. А багато речовин є дуже токсичними, у разі потрапляння в дихальні шляхи або ротову порожнину вони можуть спричинити тяжке отруєння. Певну небезпеку становлять хімічно активні, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини.

     Отже давайте сьогодні на уроці  спробуємо розібратися із класифікацією небезпечних речовин та їх маркуванням.

ІV. Оголошення теми та постановка мети уроку 

Тема уроку: Маркування небезпечних речовин

Маркування —це текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковку і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення до споживача інформації про виробників (виконавців), кількісних і якісних характеристиках товару.

V. Постановка та формулювання мети уроку

1.Мета повинна бути чіткою.

2. Визначаються  критерії досягнення мети.

3. Необхідність відкинути завідомо недосяжні результати.

4. Реальна оцінка ресурсів, зусиль, які будуть потрібні для досягнення мети.

5. Визначення чітких часових рамок виконання завдання.

VІ. Вивчення нового матеріалу

1.Речовини і небезпека.

     Багато речовин становить небезпеку для людей і довкілля.

Серед них є

горючі (природний газ, органічні розчинники, нафтопродукти, більшість полімерів), легкозаймисті (папір, деревна тирса, борошно),

вибухонебезпечні (суміші повітря і парів нафтопродуктів, багатьох органічних розчинників),

 їдкі речовини (луги, деякі кислоти).

Значна їх кількість при невмілому поводженні може завдати шкоди здоров’ю людини. Чимало відходів різного походження забруднюють навколишнє середовище, негативно впливають на живі організми.

2.Маркування небезпечних речовин.

З метою попередження людей про небезпеку, яку можуть створити речовини під час зберігання і використання, на етикетках, упаковках, контейнерах запроваджено відповідне маркування. Кожний знак небезпеки містить чорне символічне зображення(с.24 підручника):

1. Токсична речовина або отрута;
2. Їдка речовина;
3. Окиснювач;
4. Вибухонебезпечна речовина;
5. Працювати в окулярах;
6. Речовина легко спалахує, вогненебезпечна, горюча;
7. Радіоактивність (підвищена радіація);
8. Висока напруга;
9. Лазерне випромінювання;
10.  Електромагнітне випромінювання.

3.Робота учнів з картками (Додаток 1,2)

Легше працювати об’єднавши зусилля.

Учні працюють в групах «Салон краси», «Хімічна лабораторія», «Фермерське господарство», «Клінінгова компанія», «Хімчистка», «Автосервіс».

Група №1«Салон краси»:уявіть себе працівниками салону краси, який пропонує повний спектр актуальних послуг по догляду за волоссям,шкірою та нігтями. Пам’ятайте, що ваші клієнти мають вийти з салону не тільки красивими, а і здоровими. Проаналізуйте етикетки засобів,що використовуються у вашому салоні. Чи є серед них небезпечні?За якими ознаками ви це визначили? Яких правил користування та зберігання потрібно дотримуватися, щоб не нашкодити здоров’ю клієнта та майстра,який надає послуги.

Група №2 «Хімічна лабораторія»:уявіть себе працівниками науково-дослідного інституту нафтової, харчової або промислової галузі. Хімікам-аналітикам часто доводиться мати справу з небезпечними, агресивними та їдкими речовинами. Проаналізуйте перелік реактивів вашої лабораторії та запропонуйте правила користування ними.

Група №3 «Фермерське господарство»:уявіть себе власниками фермерського господарства. Без застосування хімічних засобів захисту сучасне сільське господарство обійтися неспроможне. Але, з'ясувалося,що отрутохімікати отруюють як шкідників, так і корисних людині комах, птахів та інших тварин, пригнічують зростання і фотосинтез рослин. З іншого боку, потрапляючи з продуктами харчування в організм людини, повільно отруюють її. Проаналізуйте засоби для боротьби зі шкідниками сільського господарства. Запропонуйте правила користування ними.

Група №4 «Клінінгова компанія»: уявіть себе власниками клінінгової компанії, яка здійснює прибирання  квартир, будинків,офісів на замовлення. Проаналізуйте етикетки засобів побутової хімії. З’ясуйте чи є через серед них небезпечні. Подумайте, як правильно користуватися такими засобами. Запропонуйте правила техніки безпеки при користуванні побутовою хімією.

Група №5 «Хімчистка»: уявіть себе власниками хімчистки, яка здійснює прання та чистку одягу, меблів, килимів на замовлення. Проаналізуйте етикетки засобів побутової хімії. З’ясуйте чи є через серед них небезпечні. Подумайте, як правильно користуватися такими засобами. Запропонуйте правила техніки безпеки при користуванні побутовою хімією.

Група №6 «Автосервіс»: уявіть себе власниками автосервісу, який надає повний спектр послуг для власників автомобілей. Проаналізуйте етикетки засобів,які використовуються для обслуговування автомобілів.З’ясуйте чи є через серед них небезпечні. Запропонуйте правила техніки безпеки при користуванні такими засобами.

VІІ. Застосування знань і вмінь.

1.Учні аналізують етикетки запропонованих речовин.

2.Учні заповнюють картки небезпеки для речовин.

VІІІ. Підсумки.

Давайте ще раз пригадаємо знаки небезпеки,які ми сьогодні вивчили.

Чи досягли ми мети уроку?

IX. Рефлексія

Прийом «Підіб’ємо підсумки»

На уроці я дізнався…

Сьогодні я зрозумів…

Тепер я завжди буду…

Я буду уважним…

Я знаю, як поводитися…

Мені не зрозуміло…

Мені було легко…

Речовини,якими користуємося…

Я знаю як діяти, якщо…

X. Домашнє завдання

1. Опрацювати зміст § 3(с.23-24).

2. Скласти перелік небезпечних речовин, якими ви користуєтесь в побуті

(в зошиті).

3. Для однієї з цих речовин скласти картку небезпеки.

4.Повторити зміст § 13 (с.90).

ДОДАТОК 1

Група №1 «Салон краси»:уявіть себе працівниками салону краси, який пропонує повний спектр актуальних послуг по догляду за волоссям,шкірою та нігтями. Пам’ятайте, що ваші клієнти мають вийти з салону не тільки красивими, а і здоровими. Проаналізуйте етикетки засобів,що використовуються у вашому салоні. Чи є серед них небезпечні?За якими ознаками ви це визначили? Яких правил користування та зберігання потрібно дотримуватися, щоб не нашкодити здоров’ю клієнта та майстра,який надає послуги.

Група №2 «Хімічна лабораторія»:уявіть себе працівниками науково-дослідного інституту нафтової, харчової або промислової галузі. Хімікам-аналітикам часто доводиться мати справу з небезпечними, агресивними та їдкими речовинами. Проаналізуйте перелік реактивів вашої лабораторії та запропонуйте правила користування ними.

Група №3 «Фермерське господарство»:уявіть себе власниками фермерського господарства. Без застосування хімічних засобів захисту сучасне сільське господарство обійтися неспроможне. Але, з'ясувалося,що отрутохімікати отруюють як шкідників, так і корисних людині комах, птахів та інших тварин, пригнічують зростання і фотосинтез рослин. З іншого боку, потрапляючи з продуктами харчування в організм людини, повільно отруюють її. Проаналізуйте засоби для боротьби зі шкідниками сільського господарства. Запропонуйте правила користування ними.

Група №4 «Клінінгова компанія»: уявіть себе власниками клінінгової компанії, яка здійснює прибирання  квартир, будинків,офісів на замовлення. Проаналізуйте етикетки засобів побутової хімії. З’ясуйте чи є через серед них небезпечні. Подумайте, як правильно користуватися такими засобами. Запропонуйте правила техніки безпеки при користуванні побутовою хімією.

Група №5 «Хімчистка»: уявіть себе власниками хімчистки, яка здійснює прання та чистку одягу, меблів, килимів на замовлення. Проаналізуйте етикетки засобів побутової хімії. З’ясуйте чи є через серед них небезпечні. Подумайте, як правильно користуватися такими засобами. Запропонуйте правила техніки безпеки при користуванні побутовою хімією.

Група №6 «Автосервіс»: уявіть себе власниками автосервісу, який надає повний спектр послуг для власників автомобілей. Проаналізуйте етикетки засобів,які використовуються для обслуговування автомобілів.З’ясуйте чи є через серед них небезпечні. Запропонуйте правила техніки безпеки при користуванні такими засобами.

Додаток 2

Картка 1.

1.Вибухонебезпечні речовини та вироби – рідкі або тверді речовини чи суміші речовин, які під впливом зовнішніх факторів здатні швидко змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися з виділенням великої кількості тепла газоподібних продуктів, у тому числі: речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі; речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці (апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі) призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків. Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні. Ініціюючі (первинні) вибухові речовини здатні під незначним впливом зовнішніх факторів (промінь вогню, тертя, слабкий удар тощо) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням тепла і газоподібних продуктів. Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини здатні під значним впливом зовнішніх факторів або впливом ініціюючих вибухових речовин у процесі екзотермічних реакцій до світлових, звукових, теплових та реактивних ефектів з утворенням сльозоточивих і димоутворюючих речовин;

2. Горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння), у тому числі: горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує 0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі; горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища; горючі (займисті) кріогенне зріджені гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій від температури навколишнього середовища.

Картка 2.

3.  Горючі (легкозаймисті) рідини - рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 ^оС у закритому тиглі або температурою спалаху, що дорівнює або менша 66 ^оС у відкритому тиглі (легкозаймисті рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89); горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів. Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру кипіння при атмосферному тиску береться температура википання половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші(фракції). За розрахункову береться максимальна температура за регламентом, робочими інструкціями або іншою технічною документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за розрахункову береться температура блокування;

 5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі: речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не перевищує 65 град. С та/або час горіння суміші окисника яких з органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію, бромат калію, перхлорат калію тощо); органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню). До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують процес горіння (наприклад кисень, озон, хлор, оксиди азоту та інші речовини в зрідженому стані).

Картка 3.

6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76). Токсичність речовини при пероральному впливі на тварин (дискримінуюча доза) визначено методом фіксованої дози за рекомендаціями Конвенції про трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік). До високотоксичних відносяться речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 1 класу небезпеки, а до токсичних - речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 2 класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76 і 12.1.005-88 та переліками граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин, затвердженими МОЗ. У тих випадках, коли речовину не віднесено до визначеного класу небезпеки, це здійснюється МОЗ;

7. Радіоактивність - перетворення атомних ядер в інші ядра, що супроводжується випущенням різних часток і електромагнітного випромінювання. Звідси й назва явища: на латині radio - випромінюю, activus- діючий. Це слово запровадила Марія Кюрі. При розпаді нестабільного ядра – радіонукліда, з нього вилітають із великою швидкістю одна або кілька часток високої енергії. Потік цих часток називають радіоактивним випромінюванням або попросту радіацією. А саме явище радіоактивності відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто ця властивість властива не сполукам, а хімічному елементу урану. В 1898 р. П'єр Кюрі і Марія Складовська-Кюрі відкрили випромінювання торію, пізніше були відкриті полоній та радій. у 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність. Встановлено, що всі хімічні елементи з порядковим номером, більшим за 83 — радіоактивні