Урок "Хотіла б я піснею стати..."

                    Пирятинська загальноосвітня школа І – ІІ ступенів № 1

                                                     Полтавської області

 

 

 

 

 

 

 

 

                 Урок позакласного читання

                  Хотіла б піснею я стати ….

                          ( Леся Українка )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок, проведений

учителем      початкових

класів   Вірченко І. В

у 4 класі

 

 

 

 

 

 

 

                              Пирятин

 

Тема: Хотіла б піснею  я стати … ( Леся Українка )

Мета :

Розширити знання учнів про творчість Л. Українки, розвивати пам’ять, зв’язне мовлення та виразне читання;Спонукати учнів до самостійного пошуку творів , виховувати любов та повагу до творчості  Лесі Українки.

Обладнання: Національне вбрання, виставка книг, портрет поетеси , квіти,  магніти, декорації.

 

                             Хід уроку

I  Орг. Момент:

 Пролунав уже дзвінок

 Всі готові до уроку ?

 Зручно всі сідайте , діти ,

 Домовляйтесь не шуміти.

 

II  Повідомлення теми уроку.

1. Віршований виступ

Ми сьогодні з вами

Поведемо мову

Про чудову жінку

Всім людям відому.

Оце перед вами,

У квітках барвінку.

Наша поетеса –

Леся Українка. ( показ портрету )

Сьогодні, діти , урок у нас незвичайний. Учні нашого класу поділені на групи, що ці школярі робитимуть, ви дізнаєтесь на протязі уроку.

 

2. Бесіда про поетесу.

Народилася Леся у місті Новгород – Волинському, на Житомирщині. У 1871 році. У 4 роки вона навчилася читати. Прожила поетеса 42 роки, померла у 1913 році.

 

3. Виступ журналіста.

Діти , ви знаєте хто такі журналісти ?

Журналісти – це ті люди , які відшуковують потрібну інформацію, а потім її розповідають людям, у вигляді : статей, повідомлень. Сьогодні журналістами у нас будуть Валерія та Роман.

Виступ Валерії ( автобіографія Лесі )

III. Перед вами твори,  написані цією життєрадісною, вольовою жінкою. ( виставка творів поетеси )

 А які твори Лесі Українки знаєте ви ?

Конкурсне  читання.

 Виступи підготовлених учнів.

(Твори вибрані за бажанням учнів.)

 

IV. Фізкультхвилинка

 

V. Виступ журналіста Романа.

Мати , Олена Пчілка, дуже любила свою доньку і докладала багато зусиль, щоб Леся  виросла розумною, освіченою людиною. Маленька Леся любила ліс . квіти , ніколи їх не нищила. Одного разу зеленим лісом мати вела Лесю за руку. На голові у неї був вінок із синіх волошок. Дівчинка дивувалася:»» Як гарно тут, як багато дерев «. Мати навчала доньку , що всі дерева живі. А ще є тут  Лісовики та Мавки. Мавка – це дівчина лісовика незвичайної краси. Очі у неї зелені, розпущені довгі коси, легка зелена сукня. Вона любить гойдатися на вітах.

Пізніше Леся пише вірш «Лісова пісня «.

 

Інсценізація уривку з оповідання « Дивна Дівчина».

Ст.58 « Розкажіть онуку « № 1- 2 2009 р.

 

 

 

 

Автор : Стежкою біжить дівчина. Добігла до останньої хати , за якою вже починався ліс, густий та дрімучий. Під хатою сидить старенька бабуся.

Бабуся : А куди це ти , дитино , йдеш ?

Леся :  До лісу, бабусю.

Б : До лісу ? А хіба ти лісовика та русалку не боїшся ?

Л : А чого мені боятися ? От я в книжечці читала про русалку , то вона зовсім не страшна.

Б : у книжечці ? А хіба ти читати вмієш ?

Л : Вмію. Всі ж уміють .

Б : Дивна ти , дівчинко ! Убрана, як усі люди, і говориш

по – нашому, і от читати умієш. Хто тебе навчив ?

Л : Матуся.

 Б : То й мати вміє читати? А чия ти ? Щось я тебе ніде не бачила.

Л : Бо я недавно із Зв’ягеля приїхала. Я, Косачівна , а зовуть мене Леся.

 Б : То ти панова донечка ? Я не знала, що з панночкою розмовляю. Пани усе ж по – московському  говорять.

Л : Чого ж нам своєї мови соромитися ?  Всі родичі так розмовляють. І Лисенки , і Старицькі, і дядько Драгоманов,   і тіточка.

Б : Чого  ти так засмутилася, моя пташечко ?

Л :Бо тіточку в Сибір вивезли, за те , що

по – українському говорила.

Б : Із Сибіру люди вертаються, не плач, моя пташечко.

А коли тіточку засудили, то чи  не страшно тобі

 по – українському говорити та одягатися?

Л. Ой ні ,бабусю, нізащо в світі своєї мови не

   відцураюся !

 Б : Що ж , бачу, завзята , рости велика !

Л : До побачення , бабусю !

Автор : І пішла далі стежиною , замислившись.

 

 

 

 

 

VI. Поетеса з дитинства любила природу,  майже всі її  твори пов’язані з природою її загадковістю , красою. Ще письменниця дуже любила плести віночки з квітів та прикрашати свою голівку. Вважалось , що віночок може захистити кожну молоду дівчину. Кожна його квіточка – це ніби оберіг від нечистої сили і щось символізує.

 Давайте з вами , в пам’ять Лесі Українки сплетемо вінок

Підготовлені учні розповідають про квітку на віночку та прикріплюють її на шаблон вінка.

1 ) Я вплету до віночка ромашку – символ миру і кохання.

Це улюблені квіти Лесі. Нині медицина здолала таку хворобу, як туберкульоз. Колись він забрав багато

 життів , надто молодих, зокрема і  Лесине . Раніше існувало товариство боротьби з туберкульозом, і його емблемою була ромашка.

2 ) Я хочу вплести барвінок. Існує така легенда.

Хлопець Бар полюбив дівчину Вінку. В день весілля відьма окропила їх чорним зіллям, і молодята щезли. Матері скропили землю сльозами, і незабаром з’явилися квіти, які назвали барвінок.

 З того часу люди вважають барвінок символом життя , вдячності і пам’яті.

3 ) А я безсмертник вплету. Він тому так називається, що людям дарує здоров’я. Його відвар від багатьох хвороб допомагає. Це – символ безсмертя.

4 ) Я вплету  у вінок волошки.  Волошки – символ вірності й постійності. Ще їх вважали царськими квітами.

5 ) А я хочу вплести до Лесиного віночка калину.

  Калина – символ краси , вроди та мужності.

6 ) Я любисток вплету – символ любові та відданості.

 

 

7 )Я вплету конвалії. Здається, ця квітка виточена руками лісових гномів. Їх ще звуть лілія долин, маївка, кукурічка, любка, язик лісовий. У нашому фольклорі ці квіти порівнюють із перлинами щасливого співу Мавки. Конвалії – символ ніжності, чарівності. Леся назвала свій перший вірш « Конвалії « , який написала у 13 років.

8 ) Мак – символ печалі й туги. Ми сумуємо за тобою , Лесю , тому вплітаємо у віночок мак.

9 ) І на завершення нашого віночка, ми вплетемо незабудки  - квіти постійності та вірності, тому що ми із задоволенням вивчаємо творчість Лесі і удосконалюємо та розширюємо свої знання з даної теми.

 

 

VII.Заключні вірші.

О . Журлива « Пам’яті Л. Українки»

Я знала Лесю Українку,

Живу, тривожну, молоду.

Вона, мов квітка у барвінку,

 Цвіла в поліському саду.

 

Вітри піснями захлинались,

Ліси шуміли навкруги,

    І в срібні роси одягались

 В ранкових маревах луги.

 

 

Ходила Мавка – чарівниця,

 Когось шукала між дерев,

 І зав , хто їй ночами сниться,

Мешканець лісу дядько – Лев.

 

 

 Не стерлась райдужна сторінка,

 Не вмерла пісня лісова.

 Безсмертна Леся Українка

 Була і є повік жива.

 

.

  Рано пішла з життя Леся Українка,

  Та нам у спадок

  Залишила пісню, повну згадок

  Пам’ять залишила назавжди.

 

 Безсмертна у віках, в душі народу

                Ти довго , Лесю , будеш жити.

                І ми клянемось нині щиро

                Твоїм ідеям послужити.

 

VIII.Чи сподобався урок  ?

         Що нового дізналися з уроку.?

        Тести  по біографії , яку почули від журналістів.         Оцінювання.

Х.    Будьте дослідниками !

 Знайдіть та прочитайте твори Л . Українки

 Тести

1. Яке прізвище мала Леся Українка ?

А)  Олена Пчілка

Б ) Лариса Косач

В ) Ліна Костенко

2. Скільки мов знала Леся ?

 А ) 15

Б ) 11

 В ) 13

3. На якому музичному інструменті грала дівчинка ?

А ) скрипка

 Б ) флейта

 В ) фортепіано

4. Скільки дітей було у сім’ї письменниці ?

 

А ) 7

Б ) 6

В ) 3

 

5. В якій сім’ї жила письменниця ?

А) Панській

Б ) Бідній

В ) Неосвіченій

6.    Коли захворіла  Леся ?

А) після переохолодження на Водохрещу

Б ) Після догляду за хворою людиною.