Урок "Хрестові походи"

УРОК № 14

Тема: Хрестові походи

Мета: охарактеризу­вати причини та початок хрестових походів; описувати Перший та Четвертий хрестовий похід; визначити суть діяльності чернечих орденів; продовжити формувати уміння учнів порівнювати історичні події, явища та соціальні інституції; розвивати навички учнів щодо за­стосування технології критичного читання, уміння аргументувати власну думку, наводячи приклади; виховувати інтерес до історичного минулого Європи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, карта, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Основні поняття та терміни: хрестові походи, хрестоносці, «Свята земля», «Гроб Господній», духовно-рицарський орден.

Основні дати та події: 1095 – Собор у Клермонті; 1096-1099 рр. – Перший Хрестовий похід; 1202-1204 – Четвертий Хрестовий похід.

Очікувані результати. Після цього уроку учні мають навчитися: називати хронологічні межі доби Хрестових походів; показувати на карті території завоювань під час Хрестових походів; пояснювати і застосовувати нові поняття; наводити приклади взаємовпливу держав і народів під час Хрестових походів; описувати Хрестові походи; характеризувати Перший та Четвертий Хрестові походи; оцінювати діяльність Урбана II, Фрідріха І Барбаросси, Річарда І Левове Серце, Філіппа II Августа; висловлювати судження щодо значення Хрестових походів.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент. Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Повідомлення учнів. Учні представляють макет корабля вікінгів – дракара.

Робота з картою:

• Показати та карті атласу маршрути завоювань норманів.
• Показати основні географічні відкриття норманів.

Вправа «Так — чи ні»

1. Батьківщина норманів – Ютландський та Скандинавський півострови. (Так)
2. Основним заняттям норманів було землеробство (Ні, мореплавство, торгівля, скотарство)
3. Держава норманів мала назву Ютландія (Ні, не мали держави)
4. Норманів, які грабували Західну Європу, називали «вікінгами» (Так)
5. Вікінги розпочали завойовницькі походи на Західну Європу IX ст. (Ні, у Х ст.)
6. В Русі-Україні «північних людей» називали «ярлами». (Ні, варягами)
7. Руське слово «князь» походить від скандинавського «конунг» (Так)
8. Дракари – так називали вікінги своїх ворогів (Ні, кораблі)
9. Розвиток торгівлі і мореплавства у скандинавів, прогрес у суднобудуванні – це одна із причин походів вікінгів (Так)
10. Лейв Щасливий досяг узбережжя Північної Америки і назвав цей край «Зеленою країною» (Ні, «Країною винограду»)
11. «Країною криги» вікінги назвали Ісландію, оселившись там наприкінці ІХ ст. (Так)
12. Набіги вікінгів припинились лише в ХІІ ст. (Ні, в ХІ ст.)

ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Бесіда за запитаннями:

• Яку роль відігравала церква в житті середньовічної людини?
• Назвіть причину, що призвела до розколу християнської церкви 1054 року.
• Які ще релігії існували у світі, окрім християнства?

ІV. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися». Ви вже знаєте дещо про хрестоносців та Хрестові походи. Що нового ви б хотіли дізнатися про цих людей і події, пов’язані з ними на уроці?  Відповіді учнів фіксуються на дошці.

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Причини та початок Хрестових походів

Розповідь.  Західна Європа в XI ст. переживала розвиток товаро-грошових відносин, що призводило до розшарування традиційних структур суспільства, породжувало, з одного боку, зростання матеріальних потреб феодальної верхівки. Прагнення багатства підсилювалось уявленнями, що його джерелом є Схід. Італійські купці з Венеції, Пізи і Генуї, привозили в Європу зі Сходу коштовності, спеції, шовкові тканини, коштовну зброю і предмети розкоші.

А в цей час у Європі ширилися голод, епідемії чуми та інших хвороби, які косили знесилений люд у Лотарингії і Німеччині та Ан­глії. До цього додались стихійні лиха, особливо надзвичайно суворі зими і повені в Північній Європі в 1084-1094 роках. Утечі селян від сеньйорів набували дедалі загрозливішого характеру. Європою поширювалися апокаліптичні очікування кінця світу. Чекали на Боже покарання за гріхи, лунали заклики проповідників пока­ятися, відвідати Святу Землю і завдяки цьому релігійному подвигу досягти спасіння. Тому люди почали вірити в те, що захоплення багатств Сходу — справа, яку Бог навіть заохочує.

Католицька церква відіграла значну роль у підготовці Хресто­вих походів, давши їм не тільки гасла і благословіння, а й моральну і психологічну і навіть матеріальну підтримку.

Невдовзі християнська церква отримала привід стати на за­хист святих місць. 1055 року тюрки-сельджуки захопили Багдад, завдали поразки Візантії біля Манцикерті (1071), захопили Сирію і Палестину з Єрусалимом, де були головні християнські святині. Це ускладнило відвідування святих місць. Візантійський імпера­тор Олексій І Комнін звернувся до Папи Римського з проханням по допомогу.

Протистояння Сходу і Заходу вийшло на новий рівень. Або Захід врятує себе, або європейські цінності будуть знищені принципами життя Сходу. Керівництво католицької церкви вирішило організу­вати похід прихильників християнства на захист Гробу Господнього під «невірних» мусульман. Католицька церква переконала майбут­ніх учасників Хрестових походів, що їхній героїзм буде винагороджений Богом прощенням всіх їхніх земних гріхів.

Хрестові походи на Схід тривали майже двісті років — з кінця XI до останньої третини XIII ст. Їхня назва похо­дила від воїнства, яке, споряджаючись воювати проти мусульман, прикріплювали до одягу — на груди або плечі — червоний хрест із тканини, що символізував релігійні поклики, цілі і наміри: звільнити від влади іновірців Палестину, в уявленнях христи­ян — Святу землю, бо там, за євангельськими розповідями, на­родився, жив і був розіп’ятий Ісус Христос, засновник християн­ської релігії.

1095 року у Клермоні, в Середній Франції, відбувся церковний собор, на якому Папа Римський Урбан ІІ закликав вирушити у Хрес­товий похід за «звільнення Гробу Господнього». Проте він не забув сказати про велику здобич, яка чекала на визволителів.

Робота з термінами та поняттями:

Хрестові походи — організований і підтриманий като­лицькою церквою масовий військовий рух XI — XIII століть, що здійснювався під гаслом «Визволення від му­сульман Гробу Господнього».

Основним напрямком Хрестових походів стала Свята земля — так у Середні віки називалася Палестина, де роз­ташовано Єрусалим.

Робота з документами. Постанова Клермонського собору про Хрестовий похід (1095). Всякому, хто тільки заради обітниці, а не заради здобуття грошей і пошани піде в Єрусалим для звільнення Божої цер­кви, ця путь буде визнаватися за цілковите покаяння.

З промови папи Урбана II на Клермонському соборі (1095). Всім, хто йдуть туди, у разі їхньої смерті на суші чи на мо­рі, чи в бою з поганцями віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку я даю тим, хто йдуть як уповноважені Бога.

Запитання і завдання до документів:

• Якою була основна ідея заклику Урбана II і Клер­монського собору?
• Як середньовічні автори називають мусульман?
• Уявіть, що ви присутні під час промови Урбана ІІ і розкажіть, як би ви вчинили за таких умов.

Всі стани захід­ноєвропейського суспільства були зацікавлені в походах.

Варіант І. Робота з підручником. Причини участі різних верств населення в Хрестових походах учні опрацьовують на ст. 96 підручника.

Варіант ІІ. Робота з таблицею. Проаналізуйте причини участі населення у Хрестових походах і дайте відповіді на запитання.

Головна причина походів:

• Релігійний запал і прагнення здобути вічне спасіння.
• Багатства, які учасники походів мріяли здобути в Єрусалимі.

Учасники Хресто­вих походів	Причини участі у Хрестових походах
Католицька церква	Поширити свій вплив на Сході, на території Схід­ної Римської імперії
Феодали	Середнє та дрібне лицарство мало на меті отрима­ти землі і багатства на захоплених землях
Лицарі	Підвищення свого соціального статусу, здобути сла­ву та поліпшення свого матеріального становища
Купці	Посилення впливу на середземноморську торгівлю
Селяни	Прагнення вирватися із тенетів бідності, жебраку­вання та голоду

Запитання

• Знайдіть спільні та відмінні чинники участі у Хрестових похо­дах у різних верств населення.
• Як, на ваш розсуд, чим були зумовлені причини участі у Хресто­вих похода кожного з соціальних станів?
• Яку роль відігравала католицька церква у визначенні необхід­ності участі різних станів населення у Хрестових походах?

2) Перший хрестовий похід

3) Четвертий хрестовий похід

Прийом «Навчаючи — учуся». Опрацюйте матеріали підручника та інших інформаційних ре­сурсів у мережі Інтернет та підготуйте стислу довідку про Пер­ший та Четвертий Хрестові походи у вигляді таблиці.

Орієнтовний вигляд таблиці

По­хід	Дата	Учасники	Основні події	Значення
Перший	1096- 1099 рр.	Військо становили французькі, фландрійські, норманські лицарі, яких супроводжували священники та лікарі. Очолив Готфрід Бульйонський.	Було створено феодальну державу Єрусалимське королівство, князівство Антіохії, гравство Едесси і Тріполі. Єрусалимський патріарх отримав значні права.	Розчарування населення та згасання релігійного запалу
Четвер­тий	1202-1204 рр.	Організований проти православ­ної Візантійської імперії	Узурпація влади імператора у Константинополі та засну­вання Латинської імперії	Погра­бування Констан­тинополя

Робота з картою на ст. 99 підручника:

• Покажіть на карті напрямки Першого Хрестового походу: звідки він почався, територіями яких європейських держав пройшли рицарі?
• Як хрестоносці дісталися Святих місць?
• Знайдіть і назвіть держави, утворені хрестоносцями. Визначте особливості їх місцерозташування.

Робота з документами

1. Анонім. Діяння франків та інших єрусалимців

«Діяння франків...» - одна з найважливіших хронік Першого Хрестового походу.

Про похід і загибель ополчення Петра Пустинника. ...А самі християни поводилися негідно, бо руйнували й підпалювали палаци в передмістях, розтягали свинець, яким були вкриті церкви, і продавали його грекам,... чинили зле, підпалювали й спустошували церкви.

2. Фульхерій Шартрський. Єрусалимська історія.

Фульхерій Шартрський - французький священик, хроніст І Хрестового походу.

Облога і здобуття Єрусалима хрестоносцями. Після того як франки... побачили, що важко здобути Єру­салим, вожді вирішили зробити дерев'яні драбини, щоб, зій­шовши по них на самий верх стіни, з Божою допомогою здо­бути рішучим натиском місто. Коли це було зроблено..., хрес­тоносці з надзвичайною швидкістю атакували місто, але в не вдерлися в нього.

Приготували машини,... серед яких була облогова башта, споруджена з коротких колод... Уночі її розібраною перенес­ли до одного з виступів,... зібрали її швидко й поволі прису­нули до стіни. Проте сарацини, захищаючись, чинили опір - поливали їх киплячою олією, пекли запаленими факелами башту й рицарів, що були в ній. Франки все самовідданіше стали битися й таранами про­ламали стіну.

... Незабаром франки велично вступили в місто — опівдні в п'ятницю, в день, коли Христос визволив увесь світ. ... Не було місця, де б не били сарацинів. У... Соломоново­му храмі зарізали майже десять тисяч людей... Не зглянулися ні на жінок ні на малят. ... І після того великого кровопролиття хрестоносці захо­дили в домівки городян, захоплюючи все, що там бачили. Стало звичаєм: кожний, хто входив у будинок першим, — був він багатий чи бідний, — володів будинком і всім, що в ньому було, як власним.

Запитання і завдання до документів:

• Яку зброю використовували рицарі, щоб здобу­ти Єрусалим? Як захищалися сарацини?
• Як середньовічні історики називали європейців-християн та мусульман?
• Як середньовічні автори оцінюють поведінку рицарів?
• Висловте своє судження про об'єктивність се­редньовічних авторів в оцінці поведінки хрестоносців.

Розповідь. Після здобуття Єрусалиму хрестоносцями мету Першого Хрестового походу було досягнуто: у звільненому від турків Єрусалимі хрестоносці прихилили коліна біля храму Гробу Господнього.

Радісна звістка про взяття Єрусалима облетіла всю Європу. Рицарів прославляли як мужніх і безстрашних героїв, а їхній приклад надихав нових учасників до походів. На захоплених територіях хрестоносці утворили чотири держави. Найвпливовішою серед них було королівство Єрусалимське, у якому запанували феодальні порядки. Населення не бажало підкорятися рицарям, тому їхня влада не була міцною. Незабаром французькі й німецькі феодали були розгромлені турками-сельджуками.

Однією з найбільш трагічних подій пе­ріоду Хрестових походів став штурм і за­хоплення Константинополя, здійснений під час Четвертого Хрестового походів. Після перемоги рицарі вирішили не йти на Єрусалим, а залишитися на тери­торії Візантії, створивши свою державу — Латинську імперію, що проіснувала майже 50 років. Серед хрестоносців, які брали участь у цьому поході, більшість була французами, саме відтоді на Сході усіх європейців називали франками. Розгром Константинополя призвів до такого занепаду Візантії, від якого вона вже не оговталася. Ці події, на дум­ку багатьох істориків, остаточно закріпили розкол хрис­тиянства на західне (католицьке) і східне (православне).

Візантійський історик про пограбування хрестоносцями Константинополя – ст. 98 підручника

4. Духовно-рицарські ордени

Робота з ілюстраціями на ст. 100 підручника. Запитання до ілюстрацій: Як озброєні воїни? Що свідчить про їхню готовність захищати віру Христову?

Вправа «Виправ по­милку». Діти звертають увагу на текст, який заздалегідь готуємо на дошці. Прочитавши мовчки текст пункту 4, учні мають знай­ти та виправити помилки в запропоновано­му тексті.

Початок духовно-рицарським орденам, що у ХІІ-ХІІІ ст. виникли на Сході, поклали походи вікінгів (Хрестові походи). Ці ордени стали втіленням двох середньовічних ідеалів: чернечого і феодального (рицарського). Вони мали послужити святій справі — звільненню від мусульман і збереженню Святих місць в Ізраїлі (Палестині) й захисту паломників від «невірних». Найпомітніший слід в історії залишили духовно-рицарські ордени госпітальєрів, тамплієрів і францисканців (тевтонців). Рицарі ордену домініканців (госпітальєрів) уважались одними з найкращих воїнів у Європі. Назва «госпітальєри» походить від госпіталю й церкви Св. Іоанна Хрестителя, де його було створено. Називається ще Критським (Мальтійським) орденом.

Орден тамплієрів — захисник паломників, великий банкір і кредитор європейських королів. Назва «тамплієри» походить від слова «тампль» (храм) — Храма Гробу Господнього, де служили рицарі.

 Тамплієри (Тевтонці) брали участь у «німецькому наступі на Схід», боролися проти язичників і намагалися навернути їх у християнство.

VІ. Систематизація та узагальнення вивче­ного

Вправа «Уявний мікрофон»

• Назвіть причини Хрестових походів.
• Чи збігалися вони з виголошеними католицькою церквою?

Прийом «Шапка питань». Учні на листочках записують по два питання, листочки перемішуються в спеціальній шапці, учень має відповісти на питання, яке йому дісталося.

Хронологічні задачі

• Визначте, скільки років минуло від Верденської змови до висту­пу Папи Урбана II у Клермоні. (1095-843=252)
• Підрахуйте, скільки часу минуло від початку Першого Хресто­вого походу до наших днів (2016-1096=920)

VІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися». Що ж нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці? Що  найбільше  сподобалось  на  уроці?

VІІІ. Домашнє завдання.  Опрацювати параграф 13 та завдання до нього. Підготувати додаткову інформацію про відомих історичних діячів — учасників Хрестових походів.