Урок. І.Багряний «Тигролови»

Тема:І.Багряний «Тигролови»

Мета: Розкрити сюжетно – композиційні та жанрові особливості твору. Проаналізувати образ головного героя. Подати  українську ідею цього твору. На матеріалі роману «Тигролови» виховати старшокласників вольовими особистостями.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів І.Багряного.

   Ми є. Були. І будем  ми!

   Й Вітчизна наша з нами.

       І. Багряний

   Ми ще повернемось,

   Обов’язково повернемось,

   Бодай – ногами вперед,

   але: не мертві,

   але: не переможені,

   але: безсмертні.

     В. Стус

     Хід уроку

І.Вступ

…Пригадайте своє перше причастя. Що подарували вам батьки у цей день? Під час війни робочі дарували своїм дітям роман «Тигролови». Чому ця книга стала настільною для німецьких дітей? Чим же цей

твір бере за душу політично незаанганжованого іноземця? Молодь

завжди захоплюється сильною особистістю. Григорій Многогрішний

є саме таким. Та купували європейці цю книжку своїм дітям з виховною метою: читай і знай, що життя сповнене труднощів та випробувань і треба готуватися до боротьби. Та домінуючу роль у понумерності роману відіграє авторська позиція віри в  Людину, в її спроможність не відступати ні на крок від свого вибору

й загальнолюдських моральних норм, знаходити гідний вихід з найскрутніших обставин.

ІІ. Робота над змістом.

1.Що схвалювало, вразило вас?

(Динамічне розгортання подій, благородство поведінки  головних героїв. Їхнє уміння знаходити вихід з численних екстремальних ситуацій, романтичне кохання Григорія та Наталки, картини екзотичного полювання; події, пов’язані з ідейним вибором, що ними переповнене життя головного героя в тайзі; торжество справедливості).                                                                                                                                           

2.Зі скількох розділів складається роман? (Твір складається з 12 розділів, ряду підрозділів, схожих на новели, що мають інтригуючі назви, як ось: «Дракон», «Навзаводи зі смертю», «Momento mori», «Заколот і капітуляція», «Бог кохання» і т. д.).                                                       

3.З чим порівнює І.Багряний поїзд, що мчить на Далекий Схід?              (…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і вогненним хвостом, замітаючи слід, летів дракон).                                                                                                                                                                                      То не фіктивна потвора з наївних китайських казок і не легендарний дракон лай-лами. Ні, то реальний, справжній дракон, найбільший і найстрашніший з усіх драконів.                                                                       Шістдесят коробок-вагонів, шістдесят суглобів у дракона. Спереду вогненна голова, велетенський двоокий циклоп - надпотужний паротяг «Й. С»(Йосиф Сталін). Ззаду – такий же надпотужний паротяг «Ф. Д.»(Фелікс Дзержинський). Біля кожного вагона - щетина багнетів. Наїжився ними дракон. Мов їжак... Немов дракон! І гнався зі скреготом. Шістдесят суглобів у дракона – то 6 рудих домовин, і в кожній з них повно жертв. Повно живих мертв’яків. Крізь загратовані діри дивилися тоскно грона мерехтливих очей, – дивились крізь темряву десь на утрачений світ. Десь туди. Де лишилась країна. Осяяна сонцем, де лишилась Вітчизна,озвучена сміхом дитинства і юності. Рано одтятої. Де лишилася мати…родина…дружина. Мерехтіли грона очей і летіли десь у темряву чорну, у прірву.                            

Ними натоптане черево вщерть у дракона. У цілому ж – то етап. То є ешелон Смерті». – етапний ешелон ОГПУ – НКВД.                           

 4. Чому у головного героя прирекли на каторгу? За що? (Тому, що боровся за найвище благо у житті – бути вільним, понад усе любив рідну Україну, «свій нещасний край і нарід»).                                                                      5. Назвіть епізод, який є зав’язкою даного твору. (Це є втеча Григорія. «Нарешті було знайдено «секрет». Та не знайдено зайця. Всіх лежачих перерахували – всі є. Нема лиш одного. А виявлений «секрет» був таке у вагоні. У тім. Середнім, 32-м. знайдено слід диверсії – чотири дошки були перерізані ножем упоперек. Над буфером. Саме там, де того найменше було сподіватися. Тільки арештант. Тільки той. Хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю, може проробити таку роботу. Тож на те пішло багато ночей. Тож різано, либонь, від самого Уралу і пильно масковано вдень. Потім вийнято… Ясно! Той божевільний, той Маніяк вистрибнув… Так. Вистрибнув на ходу поїзда. Стрибнув у певну смерть. Але не здався, шансів проти одного було за те, що від нього залишаться самі шматки, але стрибнув.                                                       

Про кого Г. Многогрішний робить висновок: «Ось вона. Козача кров!» (Про горду, гонористу Наталку сувору).                                                       

6. Хто і кого так характеризує: диявол в образі людини? 

 7. Як вдалося Григорієві Многогрішному поквитатися зі своїм катом?                                                                                                                                                                                      «Григорій підійшов. І нагло… Серце закалатало йому безумно,шалено. А очі вп’ялись в того. Що в кашкеті… І він зареготався страшним,.. радісним реготом.                                                                                                 

 - Медвін?!          Боже мій. Мить. Мить подиву. Мить буйної радості. Є. Є бог на небі! Ось він. О той, з ким їх і Бог не розсудить.                                                       

А Медвін – бравий герой і грізний суддя та володар душ людців і плюгавий злодюжка, порушник закону нетрів, - стояв і тіпався… Так, тіпався. А очі…очі гидкого, сопливого боягуза. Три шпали на ковнірі, як мазки крові.                                                                                                 

 - Великий начальник?! Так…я тобі…й рев, тут я тобі й трибунал! – Підкинув гвинтівку  вистрілив. Аж тому з голови пихнуло».

9.Куди тікають головні герої твору – Григорій Многогрішний і Наталка?                                                                                                                                                                                      ІІІ. Куди тікають головні герої твору – Григорій Многогрішний і Наталка?                                                                                                                                                                                                    Історична довідка про Дем’яна Многогрішного. Головному героєві судилася дорога в Забайкалля, на Сибір, туди. Де свого часу побував його далекий предок гетьман Дем’ян Многогрішний . В «Енциклопедії українознавства читаємо: «Многогрішний твердо стояв на грунті самостійності України, відверто висловлювався проти імперіалістичної політики Москви і розпочав таємні переговори з Дорошенком… Обвинувачений у «державній зраді, Многогрішний був засуджений на страту, яку було замінено довічним засланням до Сибіру, де Многогрішний перебував у в’язниці».                                                       

«А вже як повантажились на пароплав. Як уже всі знали подробиці про того «диявола», про того юнака, на 25 літ каторги приреченого, що переступив «трибунал» і вистрибнув у смерть, зі скаженого поїзда, люди оберталися обличчям на захід – дивились широко відкритими очима…                                                                                                                Прощались із землею, прощались із усім. Пароплав канув у сивім тумані. А за ним посувалась легенда про гордого сокола, про безумного сміливця. Недоказана легенда про нікому не відомого, гордого нащадка першого каторжанина Сибіру, про правнука гетьмана Дем’яна Многогрішного».                                                                                                 

2.Перші переселенці з України на Далекий Схід, той таємничий безмежний Зелений Клин, який з давніх – давен вабив своїми просторами спраглих до праці українців.                                                                     

 В «Енциклопедії українознавства» читаємо: «Зелений Клин , Зелена Україна, українська поселенча земля. Що обіймає південну частину Далекого Сходу. В стожищі річки Амура і над Тихим океаном (Амурщина і Приморщина), так названа українськими поселенцями… Протягом ХVII – XVIII століть заселявся цей край повільно. Процес прискорився, «коли губернатор Приморщини проголосив перед центральною владою про безкоштовний перевіз поселенців – майже виключно українських селян – морем з Одеси та відведення їм не кращих земель в Українсько – Харківській низовині».                                         

Чи збігаються зі статтями енциклопедії описи українських поселень в Усурійському краї, зроблені Багряним? Однак, цій землі судилося бути для українців не лише «дивним золотим ельдорадо», тихим раєм, а й страшним пеклом – концтабором, місцем останнього перебування на цьому світі тисяч «чесних трударів». Та всяких «ворогів» - учених, учителів, селян і робітників, …».                                                                      3. Політичний стан в Україні в 30-х роках.                                                       

 Цей період в історії нашої країни політологи визначають, як період воєнно – комуністичного наступу              30-х рр., який прийшов на зміну українському відродженню.                                                                                                  

- Як у творі змальовано період голодомору українського народу?               (Опис тих киян, полтавчан, кубанців, херсонців… - дітей іншої сонячної країни,іншого сонячного моря, яких везе у безвість небуття скажений потяг – дракон, як уособлення тупої, дикої сили, що пожирає все на своєму шляху».                                                                                                               

«Тисячі! Тисячі обірваних, брудних, зарослих , як пращури, худих, як скелети, людей! І все старих, згорблених, хоч багатьох серед них по 20 – 25 р., але всі вони ніби діди.                                                                     

Так. Приречених на загин десь там, куди ще не йшли.Ешелон дійшов до своєї мети. Куди ще вони не йшли.»

Підсумок уроку.

Домашнє завдання

Виписати цитати до образу Григорія Многогрішного