Урок української літератури " ПОЕТИ-ЗЕМЛЯКИ ХХ СТОЛІТТЯ ПРО ПРИРОДУ РІДНОЇ ЗЕМЛІ "

 

 

 

 

 

 

 

Урок української літератури

 

 

 

 

 

Тема:

 

 

« ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ПОЕТИ-ЗЕМЛЯКИ

ХХ СТОЛІТТЯ ПРО ПРИРОДУ РІДНОЇ ЗЕМЛІ »

 

 

 

  

 

 

 

 

                  Учитель: Панасюк Т. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Література рідного краю. Поети-земляки ХХ століття про природу рідної землі.

Мета: ознайомити учнів з деякими сторінками життя і творчості поетів-земляків, зокрема

Юрія Ковальського і Михайла Пасічника; поглибити знання учнів про пейзаж як засіб

 розкриття внутрішнього стану ліричного героя, навчати підлітків дивитися на

світ очима серця;

розвивати зв’язне мовлення , культуру усного мовлення, вдосконалювати навики

ідейно-художнього аналізу творів, навички виразного читання;

виховувати любов до природи рідного краю, бережливе ставлення до навколишнього

середовища.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: аудіозапис “Wondrous Waterfall”, опорна схема до теми „Пейзаж”, ілюстрації – картини природи, портрети поетів, роздатковий    матеріал до гри „Доміно”, збірки поезій, презентація.

 

Хід уроку

 

І Організаційний момент.

1. Емоційний настрій на сприйняття теми.

(Звучить музика „Light night”).

Одночасно читається уривок з поезії „Красо України, Подолля” Л. Українки:

 

Красо України, Подолля!

Розкинулось мило , недбало !

Здається , що зроду недоля ,

Що горе тебе не знавало !

 

Онде балочка весела ,

В ній хороші , красні села,

Там хати садками вкриті,

Срібним маревом повиті.

Коло сел стоять тополі,

Розмовляють з вітром в полі.

 

2. Слово вчителя.

 Ми бачимо, як прекрасно зобразила рідне Полісся наша землячка. Світлі голоси природи наповнюють душу відчуттям гармонії, розумінням краси, яка об’єднує 2 світи: людини і природи.             

      

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

Тема. Ми повинні знати імена тих письменників, які присвятили творчість оспівуванню природи нашого краю. Отже, тема нашого уроку: поети-земляки ХХ століття про природу рідного краю. Творчість М. Пасічника і Ю. Ковальського.                            

Мета: ознайомитись з творчістю поетів-земляків, вдосконалювати навички ідейно-художнього аналізу творів, вчитися бачити прекрасне, берегти природу.

 

Епіграф: „Ніколи я не знав, що  так люблю

До болю, до смертельного жалю –

Понад Дніпром сріблисті верболози,

 

Березу, що прозорі ронить сльози

На тиху присмирнілу мураву”.

                            (М.Рильський)

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

Житомирщина завжди відкривала українській літературі справжніх корифеїв. Пригадаймо, що нам відомо про поетів-земляків.

 

Гра „Що? Де? Коли?”

(Клас об’єднується в три команди, кожна з яких ставить підготовлені вдома запитання)

Орієнтовні запитання:

•                   „Що? (Хто?)”:
  •                                   Що означає поняття „література рідного краю”?
  •                                   Хто з 1980 року був головою Спілки  письменників України?
  •                                   (Олексій Опанасюк)
•                   „Де?”:
  •                                   Де народився Олексій Опанасюк? ( село Дубрівці )
  •                                   Де навчався Анатолій Журавський? ( Київський інститут театрального

           мистецтва)

•                   „Коли?”:
  •                                   Коли вийшла художньо-документальна книга А.Журавського про О.Вишню

       „Ніколи не сміявся без любові” ? (1983 рік)

 

Краса нашого краю надихала на створення чудових зразків пейзажної лірики.

 

2. Робота з роздатковим матеріалом .

(Схема „Пейзаж у художньому творі”).

 

3.  Словникова робота.

Ліричний пейзаж – не пов’язаний безпосередньо з розвитком дії:

1)  власне ліричний - вираження почуттів автора;

2)  пейзаж настрою.

Пейзаж-символ – несе в собі приховані асоціації.

Епічний пейзаж – з елементами розповіді.

 

ІV. Сприйняття  навчального матеріалу.

 

1.  Самостійна робота учнів.

Прослуховуючи повідомлення учня „Життя і творчість Ю. Ковальського” (діти самостійно визначають свій рівень)

• учні початкового і середнього рівня заповнюють опорні таблиці, які здадуть в кінці уроку;

 

 

Юрій Ковальський
Народився в селі
Більшу частину життя прожив у
Перебував на службі з 1957 до 1961 року на
З 1961 року працював у
Помер
Михайло Пасічник
Народився
Перші вірші написав у
а надрукував в
Закінчив Житомирський державний інститут в
Вчителем працював
Збірка „Робота” вийшла в
за яку поета прийняли до
В 1976 році стає
Збірка „Право на дорогу” вийшла у
Інші збірки

 

• учні достатнього і високого рівня складають тези.

 

2.  Виступ учня із повідомленням.

Закінчилось земне життя Юрія Івановича Ковальського. Ввечері 9 червня 1997 року спинилось його втомлене серце. Пройшли відміряні долею його 59 років. Прожив він їх, як умів, але, на жаль, не як хотів. Свою любов до рідного села Суховоля поет висловлює в збірці „Зимові квіти”.

 

3.  Виразне читання поезії „Тут все від діда - прадіда моє…”

 

Тут все від діда - прадіда моє :

Зоря і хрест, глід і калина,

Шипшини кущ і тополина,

Що Аріадну нитку в’є та в’є.

 

Тут вітер ходить, ніби той Тесей,

Клубочка радує перебіг,

І журавлиний ключ, і клин гусей

У Новоград-Волинськім небі.

 

Це небо скрізь мені світа,

Троянди сипле із балкону,

Отут моєму Вавілону

Дарована найвища красота.

 

Найширше море льоноцвіту,

Пшениць і жит до обрію потоп…

Тут яровіє колос рим і троп

Мого життя і заповіту.

 

   СЛОВНИКОВА РОБОТА

   Аріадна

   Тесей 

   Вавілон

4.  Бесіда

1). Який вид пейзажу використав автор?

(Власне ліричний-виражає почуття любові до природи)

2). Поясніть значення, символізм міфологічних образів поезії.

(Аріадна – це природа, яка вказує шлях людям, рятує їх, як міфічна Аріадна Тесея).

 

5. Повідомлення учня.

Саме Новоградське життя з його розміреністю, близькістю до природи і села, звідки коріння роду, було наймилішим душі Ковальського. Тому, перебуваючи на службі у Чорноморському флоті в 1957 – 1961 роках, мріяв повернутися на рідну землю.

Повернувшись, починає працювати в редакції газети „Радянський патріот”.

Юрій Іванович плідно працював у час, що в житті країни названий „застоєм”. Звичайно, його хвилювали і політичні проблеми, але найбільшим було захоплення природою. Не було такої пори року, такої погоди, що стала б на заваді його походам на лоно чудової природи. Та найбільшою була любов до лісів:

• Як же він висловлює свою любов до цієї частинки природи?

  

6. Виразне читання поезії „Тужу за лісом.”

 

 

Тужу я за лісом, за березняками,

За порубом, за вами, парослі,-

Жива красо древлянської землі,

Пошли привіт зеленими листками.

Я вже не вірю в листолет словесний:

Він навіва на душу холодок.

Без тебе, лісе, батьку доброчесний,

Я начебто одірваний листок.

З тобою, лісе, крона моя в небі,

Пишається над зорі золоті,

Живу, не помічаю днів перебіг,

Найщасливіший у житті.

 

Бесіда.

1). До якого виду пейзажу відноситься цей вірш?

2). Крім літнього пейзажу які ще ви знаєте?

3). Подивіться на ілюстрації, яка з них співзвучна з настроєм поезії і чому?

(див. додаток)

(передається краса лісу, але почуття туги через те, що не може спілкуватися з рідними лісами; можливо, тоді він саме перебував на флоті).

4). Спробуйте охарактеризувати ліричного героя.

(Людина, що тонко відчуває порухи природи, її красу.)

5). Цикл віршів, які ми прослухали, називаються „Є така планета Суховал.” Поясніть назву.

(Для автора рідний край як ціла планета.)

Доповнення по біографїї.

 

7. Виступ учня „Життєвий і творчий шлях М. Пасічника.”

Учні продовжують самостійно записувати основні відомості.

 

 8.Інтерактивна вправа. Робота в групах.

1) інструктаж;

2) завдання: кожна група, аналізуючи поезію на вибір, доводить, що в творчості поета є зразки пейзажної лірики;

3) представлення результатів роботи;

4) підсумок вчителя.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 

1. Учні початкового і середнього рівнів складають доміно.

( Див. додаток ).

2. Технологія опрацювання дискусійного питання.

Для учнів достатнього і високого рівнів.

Метод „Займи позицію”.

1. на дошці викладено 2 полярні позиції: „Поета-пейзажиста можна назвати громадянином-патріотом в повному розумінні слова” і „Той, хто змальовує красу природи, мало цікавиться політичним і суспільним життям країни, отже, не може називатися патріотом”;
2. учні двох груп наводять аргументи;
3. експертна комісія з 3 учнів висловлює свою думку з даного питання, з’ясовує, чиї докази були переконливішими.

 

VI. Підсумки. Оцінювання.

 

1. Слово вчителя.

Ми ознайомились з однією із сторінок літератури рідного краю, відчули красу землі. Давайте зробимо все для того, щоб зберегти її, щоб ніколи не повторились трагедії, подібні до описаної в поезії нашого земляка В. Стащука.

 

Падало дерево птахом підбитим,

Падало дерево громом зеленим…

Будуть ячати, будуть летіти

Лебеді-гуси вітром шаленим .

 

Падало древо – руки до неба:

Лебеді-гуси, скоріше, скоріш.

А над долиною – реквієм-щебет,

аж просльозився в зажурі спориш.

 

Гуси летіли криком розкритим…

І захлиналися – сил не стає.

Падало дерево посеред літа

Прямо у серце моє.

 

Рефлексія «Валіза. М’ясорубка. Смітник.»

 

VIІ. Домашнє завдання.

 

На вибір:

1.                                              Твір-мініатюра „Образ природи в творчості поетів-земляків”.
2.                                              Скласти вірш про природу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК.