Урок "І.Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема влади грошей. Засоби сатиричного змалювання. Характеристика дійових осіб твору"

Українська література, 8 клас

 

Урок №

І.Карпенко-Карий.  «Сто тисяч».  Проблема влади грошей. Засоби сатиричного змалювання. Характеристика дійових осіб твору

Мета: продовжити ознайомлювати учнів з комедією; на прикладі програмового твору

 І. Карпенка-Карого дослідити, як вирішується проблема влади грошей, як в комедії влучно використані засоби сатири для змалювання героїв твору; розвивати навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення; виховувати зневажливе ставлення до таких багатіїв як Калитка, негативних рис його характеру; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; формувати вміння узагальнювати, робити  висновки; виховувати любов до прекрасного, несприйняття проявів бездуховності, прищеплювати інтерес до творів письменника.

Тип уроку: підсумковий

Обладнання:  текст твору, зразки грошей, дидактичний матеріал (завдання, картки), «чарівна скринька», мішок, відеофрагмент, презентація, мрз.

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

Грошей багацько, а щастя мало.

Народна мудрість

 

Гроші нікого не зробили багатим, навпаки:
кожного вони роблять ще жадібнішим до грошей.
Сенека

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями.

•    Що називається драмою?
•    З чого складається драматичний твір?
•    Скільки дій має п’єса «Сто тисяч»?
•    Яка перша назва комедії?
•    Хто першим зіграв роль головного героя твору?

 -    Які проблеми розкриває Карпенко-Карий у творі:

 ( батьки і діти; прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб; бідність і багатство; добро і зло).

•    Хто головний герой комедії «Сто тисяч»?

 

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

Гра «Так чи ні» (Сигнальні картки)

1. І. Карпенко-Карий народився на Сумщині. (Ні) 

2. На одинадцятому році життя майбутній драматург

почав учитись у Бобринецькій повітовій школі. (Так) 

3. Коли Іванові було чотирнадцять років, батько влаштував

його працювати секретарем у повітовому суді. (Ні) 

4. Під наглядом поліції Іван Карпович перебував, коли жив у Бобринцях. (Ні) 

5. І. Карпенко-Карий написав 18 п'єс. (Так) 

6. У своїх творах Іван Карпович виявляє глибоке співчуття до трудящих, показує їхню ненависть до хижаків‑капіталістів. (Так) 

7. Писати І. Карпенко-Карий почав ще в Бобринцях, навчаючись в університеті. (Ні) 

8. Перша назва комедії «Сто тисяч» — «Гроші». (Так) 

9. Гроші — улюблена тема розмов Герасима Калитки. (Так) 

10. Роль Герасима Калитки чудово виконав Панас Саксаганський, рідний брат письменника. (Ні) 

11.«Сто тисяч» І. Карпенка-Карого належать до реалістичної соціально-побутової драми. (Ні) 

12. В Єлисаветграді Тобілевич розпочав нелегальну політичну діяльність. (Так)

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1.Слово вчителя

Отже, твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» прочитаний. Головний герой Герасим Калитка, ридаючи, говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Звичайно, не можна погодитися з цим висновком, адже немає нічого ціннішого в людини, ніж життя. Ми не знаємо, яким Калитка був у молодості, що сприяло розвиткові в ньому такої скнарості, але знаємо закінчення — повне розчарування, втрата грошей і мети, відчай.

Із певністю можемо сказати, що автор майстерно, з великим почуттям гумору розкрив образ скнари та шахрая, висміяв такі вади людського характеру, як жадібність, заздрість і нечесність.

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо на прикладі програмового твору

 І. Карпенка-Карого дослідити, як вирішується проблема влади грошей, як в комедії влучно використані засоби сатири для змалювання героїв твору.

 

     2. Робота з епіграфом до уроку

V. Проблемне питання

"Money, money" (из к/ф "Кабаре") Лайза Минелли

Які асоціації виникли після прослуханої пісні?

1. Гроші – руйнівна чи рушійна сила

 

У творі «Сто тисяч» («Гроші») Карпенка-Карого принаймні троє людей прагнуть до збагачення. Це … (учні називають) Герасим Калитка, Копач та Невідомий. Драматург показав, наскільки згубним для людей може бути вплив грошей.

 

 2.   Питання до учнів

1) Яким чином хотіли розбагатіти герої?

2) На кого з них гроші, прагнення до наживи впливали найбільше? Чому?

    (На Калитку. Заради збагачення він готовий одружити Романа на нелюбій, заморити голодом наймитів, а головне – піти на злочин).

 

Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п’єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.

3.Цікавинки про гроші.

4.Мікрофон. «Скільки вам потрібно грошей і для чого?».

5.Утворити хмару слів «Гроші

                       *  Цинізм

                    *  грубість

                    *  деградація

                    *  кохання за розрахунком

                    *  злість                                                               ГРОШІ

                    *  грубість

                    *  жорстокість

                    *  зневага до науки
                    *  шахрайство

                    *  деспотизм

 

6. Робота з УНТ.

На партах ви маєте грошові купюри. Розгляньте їх , переверніть, прочитайте приклади прислів’їв та приказок, у яких  засуджується згубний вплив грошей, які з них найбільше характеризують Калитку? 

Додатковий матеріал. Прислів’я про гроші.

Срібло-золото тягне людину в болото.

Грошей багато, а щастя мало.

З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

Гроші всюди хороші.

За наші гроші ми всім хороші.

У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

Совісті менше — грошей більше.

З грошима і в грязі чистий.

Копійка любить, щоб її лічили.

Без грошей, як без рук.

 

7.Робота з афоризмами.

Моїх грошей мені вистачить до кінця життя, якщо тільки я не захочу що-небудь купити.

Джекі Мейсон

Не в грошах корінь зла - у засобах їх добування.

Юрій Рибніков

Не слід розмовляти про гроші з людьми, у яких їх набагато більше ніж у тебе, чи набагато менше.

Кетрін Уайт Хорн

 Не можна мати все одразу, тому почни з малого - із грошей.

    Януш Васильковський

Рахувати гроші в чужій кишені недобре, але цікаво.

Леонід Крайнов-Ритов

Той, хто шукає мільйони, досить рідко їх знаходить, проте той, хто їх не шукає, - не знаходить ніколи!                                                                      

Оноре де Бальзак

 

8.Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?

 Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?

У чому полягає зв’язок грошей і влади? Наведіть 2–3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів’я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли гроші говорять — правда мовить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)

Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім’я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав…», тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки))

Якими словами прикривається лицемірно Калитка, коли здирає проценти з позики у Савки?

 

VІ. Основний зміст уроку

Перегляд відеоуривку про зустріч Калитки та Невідомого з фільму «Сто тисяч» (1958р.) за однойменною  п’єсою Карпенка- Карого

 

Питання до учнів

 

1.                                                             Який елемент композиції твору ви бачили?
2.                                                             Про що був епізод? Хто з героїв брав участь у розмові?

 

Слово вчителя

       Отже, ми побачили на екрані зав’язку п’єси. Згадали про двох героїв. А зараз давайте перевіримо знання вами тексту, імена героїв. Виконуємо усне завдання «Вгадай героя за реплікою» (Перед виконанням завдання учні пригадують визначення репліки).

 «Хто автор слів»

1. «Ох, земелько, свято земелько — приобрітав би тебе без ліку» (Герасиму Калитці). 

2. «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомились і як? От що цікаво! (Савці). 

3. «… у всякого своя комерція. У нас фабрика на весь світ,другой такой нема; ми продаємо тисячу за п'ятдесят рублей» (Невідомому). 

4. « Неділя свята, а ти ні світ, ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень» (Калитці). 

5. «Бий, бодай тобі руки посохли! У замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! Харциз коняку жаліє, а жінку бить збирається… (Парасці). 

6. «Не журіться, я зумію заховать, аби було що» (Савці). 

7. «Буде здоров`я, будуть і гроші, а я навіки від них відрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає» (Савці). 

8. «Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з верьовки? Краще смерть, ніж така потеря» (Калитці). 

9. « Сором людям в очі дивиться! А ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в церкву» (Парасці). 

10. «Одразу ж не можна! Ви візьміть прімєр з свині: от вона ходить на подвір'ї худа, обдряпана, а закинули ви її в саж, стали харчі кращі давать, то вона помалу й отягнеться, а там і сало наростає — так і ви… Опит — велікоє діло!» (Копач)

 

Характеристика дійових осіб комедії.

 

Герасим Никодимович Калитка.

 

1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки».

2. Зовнішність і портрет.

3. Риси характеру героя:

а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість; в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм.

4. Г. Калитка та оточення:

а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії;д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.

5.Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина.

6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.

 

Значення слова Калитка.

Додаткова інформація про героя.

- Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.

- Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків.

-  Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».

- Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам.

- Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої  іншої мети.

-  Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Це й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші.

-  Кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядкований здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями.

-  Видаючи власну дочку заміж, Калитка замість обіцяних п’яти тисяч відбувся парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя й вирядили». Півдня билися, «в хаті назмітали волосся на землі цілу куделю». (Хазяйновитий Роман аж два квача зробив вози підмазувати — не пропадати ж добру!)

-  Калитка у весільній баталії два зуби втратив, зате грошики зберіг.

- Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба.

-  Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує».

-  Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші.

-  Лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати.

-  Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.

-  Роль Герасима Калитки прекрасно виконував сам автор п’єси.

 

Цитатна характеристика:

-  «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;

- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;

 

 Савка

Матеріал щодо характеристики героя.

Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».Герой розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик Жолудь має «нечисті гроші», тобто, він вже скористався цією можливістю. Про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продає душу дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного. Втім, коли справу провалено, коли Герасиму не дали накласти руки, Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина.

 

 Цитатна характеристика героя:

-  «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як? От що цікаво!»;

-  «Не журіться. Я зумію заховать, аби що»;

-  «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»;

-  «Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»;

-  «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя!»;

-  «Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик?»

Інші герої п’єси

 

Для яскравішого зображення Калитки драматург вводить у комедію ще кількох осіб:

 наймичку Мотрю — дівчину з глибокими почуттями, працьовиту і розумну, змальовану в комедії з симпатією, а також постаті Калитчиних дружини і сина.

-  «Параска — Калитці: «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила; бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається»;

-  «Роман про Мотрю: «Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже!»;

-  «Параска про Мотрю: «…я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як в кімнаті, я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»;

-  «Герасим про Параску: «У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові»

 

Засоби сатиричного змалювання.

Бесіда за питаннями:

Чому сміються люди? Як їх посмішка впливає на оточуючих?

Опрацювавши твір, скажіть чи наявні гумор та сатира у п’єсі?

Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні — вірші з таким змістом)

Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте.

Що і як висміює митець у п’єсі? (П’єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Калітку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)

З кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)

Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру)

 

Засоби сатиричного змалювання героїв п’єси.

— Поєднання різних стилів — високого, патетичного з приземленим («…Земелько, свята Земелько! — і все то гроші, гроші, гроші…»)

— Комічні ситуації (як Савка ходив до нечистого по гроші; як Невідомий показував Герасиму нібито фальшиві гроші).

— Поєднання різнорідних понять («робітники та собаки надворі повинні буть»).

— Вживання пестливих слів в іронічному значенні («Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком…»).

— Характеристичне прізвище головного героя (Калитка — гаманець).

— Гіпербола («Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають»).

— Жартівливі народні прислів’я, приказки, фразеологізми («Поживишся скибкою, як собака мухою», підвести машину, у чорта очі на роги повилазять та ін.).

VІІ. Закріплення опрацьованого матеріалу

1.Робота в парах.

Дайте відповідь на питання

Драматичний твір, у якому зображено конфлікт героя з суспільством, твір часто закінчується гибеллю героя (Трагедія)

Зіткнення, боротьба протилежних поглядів, думок (Конфлікт)

Твір, призначений для постановки на сцені (П’єса)

Людина, що досягла значних успіхів в області мистецтва (Корифей)

Твір драматичний, де висміюються негативні риси характеру героя та вади суспільства (Комедія)

 

2.Створення ментальної карти (за допомогою методу «Фішбоун») 

 

                                               Причини

 

 

 

Тема, проблема                                                                          Висновок

 

 

 

                                              Фактори

 

 

Доведіть, що «Сто тисяч» – це драматичний твір (призначений для постановки на сцені, наявність реплік та ремарок, поділ на дії та яви, відсутність авторської позиції, про всі події читач  дізнається з розмов дійових осіб).

Який жанр твору «Сто тисяч»?

Що таке трагікомедія?

Що трагічного, а що комічного у творі?

В чому трагізм ситуації, в яку потрапив Калитка?

 

 «Незакінчене речення»

Під час уроку я зрозумів (-ла), що …

Я ніколи не буду …

Головним у житті є …

«Після знайомства з трагікомедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» я зрозумів (зрозуміла) …»

 

VIII. Підсумок уроку.

Узагальнююче слово вчителя

              Проблема влади грошей — «вічна» проблема у світовій літературі. Психологічний тип людини, одержимої жадобою до збагачення,  давно відомий: Скупий лицар у О. Пушкіна, Плюшкін у М. Гоголя, Гобсек — в О. де Бальзака. Але  якщо названі письменники лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану,  то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально.
            Та все-таки у п'єсі основною є інша, прихована за зовнішньою, сюжетна лінія — показ морального звиродніння людини. Адже Калитка, по суті, — простий чоловік, який любить землю, невсипущо працює на ній, є поміркованим щодо матеріальних потреб.
           Та потяг до надмірного збагачення руйнує душу людини. Ми сміємося, читаючи п'єсу. Але це «сміх крізь сльози».

           У житті є багато важливих речей: здоров’я, людські стосунки, почуття. А гроші? Що гроші? Я бажаю, щоб грошей у вас було стільки, щоб ви про них ніколи не думали.

 

Бачимо, що Калитка прийшовши до себе після спроби самогубства не звертається до Бога, не дякує за порятунок, а говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Отже, автор зображує згубний вплив грошей на людину, яка втративши важливі людські цінності – любов, повагу, дружбу, милосердя, щедрість, і не усвідомлюючи цього перетворюється на людину бездуховну, тобто таку, яка не бачить свого життя без матеріальних цінностей. Отже, автор засуджує силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші.

Але водночас  утверджує ідею духовності як основи людського життя, показує нам до чого може призвести людська жадібність.  

Серед дійових осіб п’єси ніхто активно не протистояв Герасимові і свідомо не боровся проти нечесних шляхів його збагачення. Правда, Роман і Параска не погоджуються з планами Герасима одружити сина з Пузирівною заради приданого, однак Калитка сам скоро змінює своє рішення. Незважаючи на тимчасовий, скороминущий характер цього конфлікту, він має важливе значення для розуміння смислу п’єси, бо доводить, що в народному середовищі зберігаються здорові моральні принципи: повага до праці, почуття власної гідності, вірність у коханні. Та загалом протест Романа й Параски не виходить за межі традиційних сімейних відносин.
І все ж у комедії відчувається присутність особи, яка протягом усього твору повстає проти влади нечистих грошей. Такою особою є сам автор.

 

IX. Оголошення результатів навчальної діяльності.

X. Домашнє завдання

а)Підготувати тести з теми «Творчість І.Карпенка-Карого» .

б) Підготуватися до контрольної роботи.