Урок і презентація на тему «Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді: «Про заснування Києва», «Про князя Олега»

Тема: «Повість минулих літ»  – найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді: «Про заснування Києва», «Про князя Олега»

Мета:ознайомити з літературною пам’яткою «Повість минулих літ», з поняттям  «літопис», зі змістом літописних оповідей «Про заснування Києва»,  «Про князя Олега»; збагатити словниковий запас; розвивати навички виразного читання, висловлення власних міркувань про прочитане; сприяти вихованню пошани до історичного минулого нашого народу, почуття патріотизму

Тип уроку:вивчення нового матеріалу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (мультимедійні слайди) та інтерактивних методів навчання

Форма уроку: урок-подорож

Обладнання: текст «Повістіминулих літ», літописних оповідей «Про заснування Києва», «Про князя Олега»,  ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор, тлумачний словник, стікери для написання очікуваних результатів двох кольорів

Міжпредметні зв’язки: історія України (літописи), українська мова, зарубіжна література «Пісня про віщого Олега» О.С.Пушкіна

Методи і прийоми: робота в групах, метод «Мікрофон», виступ з повідомленням, випереджаюче завдання, виразне читання

Очікуванірезультати:

• знатимуть про історичну та літературну пам’ятку «Повість минулих літ»;

• переказуватимуть літописні оповіді;

• усвідомлять душевну красу і силу наших предків.

Девіз уроку:

Хто думає про науку, той любить її,

 а хто її любить,

 той ніколи не припиняє вчитися…

Г.С.Сковорода

Епіграф:

Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

Той не вартий пошани.

М.Т.Рильський

Хід уроку:

І.    Організаційний момент

II.Мотиваціянавчальноїдіяльностіучнів

Учитель:Чи любите виподорожувати?

Сьогодні на уроці ми здійснимо екскурсію до країни «Історичне минуле нашого народу». Наш маршрут:Цупівка – Країна «Історичне Минуле Нашого Народу». Зупинки: 1- «Повість минулих літ»; 2- «Заснування Києва»; 3- «Віщий Олег» (Слайд №3)

 Працюватимемо наполегливо, бо треба багато пізнати. Недарма девізом нашої подорожі ми обрали слова видатного українського філософа Г.С.Сковороди (зачитуємо девіз),

 А чи варто нам вивчати цей матеріал? (Відповіді учнів)

Справді, ми маємо знати історію, культуру власного народу, бояк сказав український поет М.Т.Рильський: « Хто не знає свого минулого,

 Той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

 Той не вартий пошани».

 Щоб подорожувати, треба мати квиток. Для вас таким квитком будуть очікувані результати (метод «Мікрофон», учні пишуть на стікерах, які є у них на партах, а потім озвучують).

 Отож, у мандрівку...

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Учитель:З минулих часів дійшли до нас перші рукописні книги-літописи. Пригадайте з уроків історії, чому така назва у книг? Розшифруйте!

 Отже, назва книги пояснюється так: описліт, описподій за літами-роками.

 Знайдемо у тлумачному словнику і  запишімо у свої словнички визначення поняття «літопис».

 Літопис – зведення у хронологічному порядку коротких записів і детальнихрозповідей про історичніподії та осіб.(Слайд 6)

 Поки ви писали, наш віртуальний транспортний засіб привіз нас на першу зупинку- «Повістьминулих літ».

Робота в парах (випереджаюче завдання)

I пара: «Повість минулих літ»

Перший екскурсовод: (Слайд № 7)

 Одним із найдавніших літописів є «Повість минулих літ». Ви ще можете почути такі варіанти назви: «Повість врем’яних літ» або «Повість временних літ». Повнаназва твору – «Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть».

Первісний оригінал, створений, як вважають вчені,  славетним київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші варіанти (списки), переписані та відредаговані – Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (І-ІІ десятиліття ХVст.).

Літопис розпочинається розповіддю про легендарний світовий потоп, далі йдеться про походження слов’ян, заснування Києва, в хронологічній (часовій) послідовності описані події, пов’язані з Київською Руссю.

Другий екскурсовод: (Слайд № 8)

Науковці вважають, що автор був досить освіченою на свій час людиною. Він прийшов до Києво-Печерськоїлаври  у 17 років і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом, але й літописцем, який може вважатися і письменником, й істориком.

Нестор був знавцем і давньоруських літописів, і творів іноземних літописців. Він володів кількома мовами, зокрема грецькою.

Його твір – зведення в одне ціле різних літописів, створених його попередниками. Нестор творчо опрацював їх, збагатив власними оповіданнями, з-під його безсмертного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка читається як справді захоплюючий твір на теми нашої історії. Автор літопису вважається першим професійним істориком Русі, батьком нашої історії. Заслуга літописця Нестора в тому, що він зв’язав руську історію зі світовою. Показав нашу землю середінших держав світу, довів, щоруський народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися, - така мета, яку поставив перед собою автор повісті.

Нещодавно в ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже дев’ятсот літ назад похованого тут Нестора. Після вивчення черепа істориками, скульптори виліпили його ймовірний портрет: високе чоло, аскетичнео обличчя ченця, довге волосся. А ще раніше його живописний портрет з уяви написав історик Михайло Брайчевський: «Одягнений в чорнуодіж, Нестор з пером у руках застиг перед чистим аркушем. Його губи міцно стиснуті, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле чи про сучасне». Одну з кращих літературних обробок «Повісті минулих літ» зробив Віктор Близнець.

Подумаймо разом:

1. Як називаються найперші рукописні книги? (літописи)

 2. Ким і де вони створювалися? (монахами при монастирях)

3. Як називався один із перших літописів? («Повістьминулих літ») 

4. Хто був автором його? (Нестор)

5. Якою мовою написаний твір? (давньоруською)

6. Літопис розпочинається розповіддю про... (легендарнийсвітовий потоп)

7. В якому віці Нестор став монахом Києво-Печерського монастиря? (17)

8. Основна ідея твору? (показати нашу землю середінших держав світу, довести, щоруський народ не без роду й племені, щовінмає свою історію, якоюмає право пишатися)

9. Чому „Повість минулих літ”  не лише важлива історична пам’ятка нашої давнини, а й літературна? (тому що в ній знайдемо художні описи, легендарні оповіді, казкові елементи, прислів’я, приказки)

 10. Хто зробив одну з кращих літературних обробок «Повісті минулих літ»? (Віктор Близнець)

Учитель: Молодці! Ваші відповіді допомогли дістатися до наступної зупинки -  «Заснування Києва»

II пара: „ЗаснуванняКиєва”

Екскурсовод: (Слайд № 9)

Розповідь про засновників Києва довгий час вважалася вигадкою літописця. Та коли археологи почали робити розкопки в Києві, вони виявили, що в глибоку давнину на трьох сусідніх горах у Києві (а вони називаються Щекавиця, Хоривиця, Старокиївська) справді було 3 поселення, що злилися потім в одне місто.

Легенда про заснування Києва зафіксована вірменським істориком VІІ ст. Зеноном Глоаком. Він розповідає про заснування Куара (Києва) Куаром, Хереаном і Ментеєм. Перші два імені нагадують імена Кия і Хорива. Ім’я сестри їхньої пов’язується з назвою річки Либідь, яка протікала на території древнього Києва, а сьогодні, одягнувшись в бетон, зберіглася у вигляді підземного струмка.

Оратор (виразне читання літописної оповіді с. 114)

Словникова робота:  (Слайд 10)

Поляни – назва давньослов’янського племені;

Узвіз – вулиця з крутим спуском;

Ймення – ім’я;

Сидів – жив;

Пуща – густийліс;

Нарекли – назвали;

Перевізник – той, хто перевозить через річку на човні;

Тямущі – розумні;

Уподобав – нагледів.

Подумаймо разом:

1. За легендою Київ заснувало плем’я... (полян) Засновниками Києва літопис називає... (Кия, Щека, Хорива і Либідь)

2. Місто Київ дістало свою назву на честь... (старшого брата Кия)

3. Кий не міг бути простим перевізником, тому що... (ходив походом на Царгород, йомувіддавали там великіпочесті

4. З чого видно, що слов’янські племена вже мали перші зародки державності? (Кий княжив у своєму роді, людей цих звали полянами)

5. Доведіть, що слов’яни мали налагоджені зв’язки з іншими народами? (Слов’яни мали зв’язки з Візантією, Кий відвідував Царгород)

Учитель: Ми швидко рухаємося до наступної зупинки, де нас чекає ще декілька цікавих зустрічей.

Зупинка «Віщий Олег»

III пара: «Про князя Олега»

Екскурсовод: (Слайд № 11)

Олег був князем-завойовником. На човнах він поплив великим водним шляхом – „із варяг у греки”, по дорозі підкоряв собі міста, чим сприяв об’єднанню земель в одну Руську державу на чолізі столицею у Києві.

Князь Олег пішов у похід на Константинополь (907) (Царгород, тепер Стамбул). Примусив греків укласти мир з русичами. Найголовніше право, завойоване Олегом, - право безмитної торгівлі для руських купців. Цейпохід прилучив Київську Русь до багатовікової культури Візантії.

На знак своєї перемоги князь Олег прибив на ворота Царгородасвій щит.

Оратор (виразне читання літописної оповіді с. 115)

Словникова робота:(слова вивішуються на дошку) (Слайд 12)

Стайня – приміщення для утримання коней;

Волхви – чарівники-провісники;

Віщуни – ті, щовіщують;

Взяти до тями – запам’ятати;

Пішов на грека – пішоввоювати з греками.

Подумаймо разом:

1. Олег княжив у... (Києві)

2. Волхви прорекли Олегові, щовін... (помревідсвого коня) Насправді князь Олег загинуввід... (укусу змії, щобулавчерепі коня)

3. Скільки років князював Олег? (33)

4. Яку рису характеру князя підкреслив літописець?

(Любов до рідноїземлі, сила духу, воля властиві князю. Уміння об’єднати навколо себе численні роди русичів. Прагнення примусити інші народи рахуватися з Київською Руссю, прилучити свою державу до інших держав світу («поки на греки не пішов»)

5. Хто з відомих письменників використав цю легенду у своєму творі? (Коротка поетична розповідь про смерть князя Олега привернула увагу

О. Пушкіна, який написав «Пісню про віщого Олега»)

Учитель:Допитливим було дане домашнє завдання випереджального характеру: самостійно прочитати «Пісню про віщого Олега» О.С.Пушкіна.

Завдання: З’ясувати спільне та відмінне в літописній оповіді «Про князя Олега» та в «Пісні про віщого Олега» О.С.Пушкіна.

Учитель:

- Чи справдилися ваші очікування? (Коротко)

- Який герой літописних оповідань імпонує вам найбільше? Чому?

- Поясність вислови (епіграфи), дібрані до нашого уроку (метод «Мікрофон»)

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень:Прочитати літописні оповіді «Про князя Святослава» (с.116), «Про хрещення Києва князем Володимиром» (с. 117)

Тема: «Повість минулих літ»  – найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді: «Про заснування Києва», «Про князя Олега»

Мета:ознайомити з літературною пам’яткою «Повість минулих літ», з поняттям  «літопис», зі змістом літописних оповідей «Про заснування Києва»,  «Про князя Олега»; збагатити словниковий запас; розвивати навички виразного читання, висловлення власних міркувань про прочитане; сприяти вихованню пошани до історичного минулого нашого народу, почуття патріотизму

Тип уроку:вивчення нового матеріалу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (мультимедійні слайди) та інтерактивних методів навчання

Форма уроку: урок-подорож

Обладнання: текст «Повістіминулих літ», літописних оповідей «Про заснування Києва», «Про князя Олега»,  ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор, тлумачний словник, стікери для написання очікуваних результатів двох кольорів

Міжпредметні зв’язки: історія України (літописи), українська мова, зарубіжна література «Пісня про віщого Олега» О.С.Пушкіна

Методи і прийоми: робота в групах, метод «Мікрофон», виступ з повідомленням, випереджаюче завдання, виразне читання

Очікуванірезультати:

• знатимуть про історичну та літературну пам’ятку «Повість минулих літ»;

• переказуватимуть літописні оповіді;

• усвідомлять душевну красу і силу наших предків.

Девіз уроку:

Хто думає про науку, той любить її,

 а хто її любить,

 той ніколи не припиняє вчитися…

Г.С.Сковорода

Епіграф:

Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

Той не вартий пошани.

М.Т.Рильський

Хід уроку:

І.    Організаційний момент

II.Мотиваціянавчальноїдіяльностіучнів

Учитель:Чи любите виподорожувати?

Сьогодні на уроці ми здійснимо екскурсію до країни «Історичне минуле нашого народу». Наш маршрут:Цупівка – Країна «Історичне Минуле Нашого Народу». Зупинки: 1- «Повість минулих літ»; 2- «Заснування Києва»; 3- «Віщий Олег» (Слайд №3)

 Працюватимемо наполегливо, бо треба багато пізнати. Недарма девізом нашої подорожі ми обрали слова видатного українського філософа Г.С.Сковороди (зачитуємо девіз),

 А чи варто нам вивчати цей матеріал? (Відповіді учнів)

Справді, ми маємо знати історію, культуру власного народу, бояк сказав український поет М.Т.Рильський: « Хто не знає свого минулого,

 Той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

 Той не вартий пошани».

 Щоб подорожувати, треба мати квиток. Для вас таким квитком будуть очікувані результати (метод «Мікрофон», учні пишуть на стікерах, які є у них на партах, а потім озвучують).

 Отож, у мандрівку...

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Учитель:З минулих часів дійшли до нас перші рукописні книги-літописи. Пригадайте з уроків історії, чому така назва у книг? Розшифруйте!

 Отже, назва книги пояснюється так: описліт, описподій за літами-роками.

 Знайдемо у тлумачному словнику і  запишімо у свої словнички визначення поняття «літопис».

 Літопис – зведення у хронологічному порядку коротких записів і детальнихрозповідей про історичніподії та осіб.(Слайд 6)

 Поки ви писали, наш віртуальний транспортний засіб привіз нас на першу зупинку- «Повістьминулих літ».

Робота в парах (випереджаюче завдання)

I пара: «Повість минулих літ»

Перший екскурсовод: (Слайд № 7)

 Одним із найдавніших літописів є «Повість минулих літ». Ви ще можете почути такі варіанти назви: «Повість врем’яних літ» або «Повість временних літ». Повнаназва твору – «Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть».

Первісний оригінал, створений, як вважають вчені,  славетним київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші варіанти (списки), переписані та відредаговані – Лаврентіївський (1377) та Іпатіївський (І-ІІ десятиліття ХVст.).

Літопис розпочинається розповіддю про легендарний світовий потоп, далі йдеться про походження слов’ян, заснування Києва, в хронологічній (часовій) послідовності описані події, пов’язані з Київською Руссю.

Другий екскурсовод: (Слайд № 8)

Науковці вважають, що автор був досить освіченою на свій час людиною. Він прийшов до Києво-Печерськоїлаври  у 17 років і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом, але й літописцем, який може вважатися і письменником, й істориком.

Нестор був знавцем і давньоруських літописів, і творів іноземних літописців. Він володів кількома мовами, зокрема грецькою.

Його твір – зведення в одне ціле різних літописів, створених його попередниками. Нестор творчо опрацював їх, збагатив власними оповіданнями, з-під його безсмертного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка читається як справді захоплюючий твір на теми нашої історії. Автор літопису вважається першим професійним істориком Русі, батьком нашої історії. Заслуга літописця Нестора в тому, що він зв’язав руську історію зі світовою. Показав нашу землю середінших держав світу, довів, щоруський народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися, - така мета, яку поставив перед собою автор повісті.

Нещодавно в ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже дев’ятсот літ назад похованого тут Нестора. Після вивчення черепа істориками, скульптори виліпили його ймовірний портрет: високе чоло, аскетичнео обличчя ченця, довге волосся. А ще раніше його живописний портрет з уяви написав історик Михайло Брайчевський: «Одягнений в чорнуодіж, Нестор з пером у руках застиг перед чистим аркушем. Його губи міцно стиснуті, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле чи про сучасне». Одну з кращих літературних обробок «Повісті минулих літ» зробив Віктор Близнець.

Подумаймо разом:

1. Як називаються найперші рукописні книги? (літописи)

 2. Ким і де вони створювалися? (монахами при монастирях)

3. Як називався один із перших літописів? («Повістьминулих літ») 

4. Хто був автором його? (Нестор)

5. Якою мовою написаний твір? (давньоруською)

6. Літопис розпочинається розповіддю про... (легендарнийсвітовий потоп)

7. В якому віці Нестор став монахом Києво-Печерського монастиря? (17)

8. Основна ідея твору? (показати нашу землю середінших держав світу, довести, щоруський народ не без роду й племені, щовінмає свою історію, якоюмає право пишатися)

9. Чому „Повість минулих літ”  не лише важлива історична пам’ятка нашої давнини, а й літературна? (тому що в ній знайдемо художні описи, легендарні оповіді, казкові елементи, прислів’я, приказки)

 10. Хто зробив одну з кращих літературних обробок «Повісті минулих літ»? (Віктор Близнець)

Учитель: Молодці! Ваші відповіді допомогли дістатися до наступної зупинки -  «Заснування Києва»

II пара: „ЗаснуванняКиєва”

Екскурсовод: (Слайд № 9)

Розповідь про засновників Києва довгий час вважалася вигадкою літописця. Та коли археологи почали робити розкопки в Києві, вони виявили, що в глибоку давнину на трьох сусідніх горах у Києві (а вони називаються Щекавиця, Хоривиця, Старокиївська) справді було 3 поселення, що злилися потім в одне місто.

Легенда про заснування Києва зафіксована вірменським істориком VІІ ст. Зеноном Глоаком. Він розповідає про заснування Куара (Києва) Куаром, Хереаном і Ментеєм. Перші два імені нагадують імена Кия і Хорива. Ім’я сестри їхньої пов’язується з назвою річки Либідь, яка протікала на території древнього Києва, а сьогодні, одягнувшись в бетон, зберіглася у вигляді підземного струмка.

Оратор (виразне читання літописної оповіді с. 114)

Словникова робота:  (Слайд 10)

Поляни – назва давньослов’янського племені;

Узвіз – вулиця з крутим спуском;

Ймення – ім’я;

Сидів – жив;

Пуща – густийліс;

Нарекли – назвали;

Перевізник – той, хто перевозить через річку на човні;

Тямущі – розумні;

Уподобав – нагледів.

Подумаймо разом:

1. За легендою Київ заснувало плем’я... (полян) Засновниками Києва літопис називає... (Кия, Щека, Хорива і Либідь)

2. Місто Київ дістало свою назву на честь... (старшого брата Кия)

3. Кий не міг бути простим перевізником, тому що... (ходив походом на Царгород, йомувіддавали там великіпочесті

4. З чого видно, що слов’янські племена вже мали перші зародки державності? (Кий княжив у своєму роді, людей цих звали полянами)

5. Доведіть, що слов’яни мали налагоджені зв’язки з іншими народами? (Слов’яни мали зв’язки з Візантією, Кий відвідував Царгород)

Учитель: Ми швидко рухаємося до наступної зупинки, де нас чекає ще декілька цікавих зустрічей.

Зупинка «Віщий Олег»

III пара: «Про князя Олега»

Екскурсовод: (Слайд № 11)

Олег був князем-завойовником. На човнах він поплив великим водним шляхом – „із варяг у греки”, по дорозі підкоряв собі міста, чим сприяв об’єднанню земель в одну Руську державу на чолізі столицею у Києві.

Князь Олег пішов у похід на Константинополь (907) (Царгород, тепер Стамбул). Примусив греків укласти мир з русичами. Найголовніше право, завойоване Олегом, - право безмитної торгівлі для руських купців. Цейпохід прилучив Київську Русь до багатовікової культури Візантії.

На знак своєї перемоги князь Олег прибив на ворота Царгородасвій щит.

Оратор (виразне читання літописної оповіді с. 115)

Словникова робота:(слова вивішуються на дошку) (Слайд 12)

Стайня – приміщення для утримання коней;

Волхви – чарівники-провісники;

Віщуни – ті, щовіщують;

Взяти до тями – запам’ятати;

Пішов на грека – пішоввоювати з греками.

Подумаймо разом:

1. Олег княжив у... (Києві)

2. Волхви прорекли Олегові, щовін... (помревідсвого коня) Насправді князь Олег загинуввід... (укусу змії, щобулавчерепі коня)

3. Скільки років князював Олег? (33)

4. Яку рису характеру князя підкреслив літописець?

(Любов до рідноїземлі, сила духу, воля властиві князю. Уміння об’єднати навколо себе численні роди русичів. Прагнення примусити інші народи рахуватися з Київською Руссю, прилучити свою державу до інших держав світу («поки на греки не пішов»)

5. Хто з відомих письменників використав цю легенду у своєму творі? (Коротка поетична розповідь про смерть князя Олега привернула увагу

О. Пушкіна, який написав «Пісню про віщого Олега»)

Учитель:Допитливим було дане домашнє завдання випереджального характеру: самостійно прочитати «Пісню про віщого Олега» О.С.Пушкіна.

Завдання: З’ясувати спільне та відмінне в літописній оповіді «Про князя Олега» та в «Пісні про віщого Олега» О.С.Пушкіна.

Учитель:

- Чи справдилися ваші очікування? (Коротко)

- Який герой літописних оповідань імпонує вам найбільше? Чому?

- Поясність вислови (епіграфи), дібрані до нашого уроку (метод «Мікрофон»)

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень:Прочитати літописні оповіді «Про князя Святослава» (с.116), «Про хрещення Києва князем Володимиром» (с. 117)