Урок «І знову про кохання…» ( за змістом новели Івана Франка «Сойчине крило»)

Тема : «І знову про кохання…» ( за змістом новели Івана Франка «Сойчине крило»)

 

Мета:           розкрити світ почуттів і пристрастей, створений  словом великого майстра на основі новели « Сойчине крило»; творчо осмислити  основний морально-етичний пафос твору; неоднозначність образу Марії;

                         розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над змістом прозового твору,  вміння учнів  досліджувати  особливості новели ;

                         виховувати інтерес до творчості поета; чистоту й благородство почуттів; серцем пізнати велику істину – любов  найсильніша, бо вона -  від Бога;

                       збудити бажання краще пізнати  глибинний зміст  творів І. Франка.

Тип:                 урок аналізу художнього твору

Обладнання: портрет І.Франка, художня ілюстрація до твору, портрет Гете, букет хризантем, старовинний підсвічник, аудіозапис увертюри до опери Джоакіно Россіні «Вільгельм Телль».

Хід уроку

 

І. Мотиваційний етап.

 

 Звучить пісня у виконанні В.Козловського на слова І. Франка «Чому являєшся мені у сні?»

•          Які думки і почуття викликала у вас ця пісня?
•          Чи знайома вам ця пісня? Хто автор слів?

 

-Тож ви зрозуміли, про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці. Так, про кохання.

 

Які асоціації викликає у вас слово «кохання».

 

 

Бесіда.

– Часто між закоханими тисячі  кілометрів. Як вони спілкуються між собою?

- Як це могло  відбуватися  в 1905 році?

 

Вірш.

Я так люблю твої листи,

Бо в них твого тепла частина,

Це – найдорожче, це безцінне,

Це вириває з самоти.

Я так люблю твої слова,

За ними теплота безмежна,

Гортаю тихо, обережно

Листи, і серце ожива…

Навіть коли життя безбарвне,

Сонце засмучене негарне,

У тих листах живе мій рай.

                    Костянтин Хмара

 

- Говорять, чужі листи читати не можна. А ми познайомимося з одним через сприйняття героїв твору.

 

III. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

 

Тема уроку. Завдання уроку:

    Сьогодні на уроці розпочинаємо вивчення ще однієї сторінки творчості митця, яка допомагає кожному з нас замислитися над вічним.

                          розкрити світ почуттів і пристрастей, створений  словом великого майстра на основі новели « Сойчине крило»;

                          творчо осмислити  основний морально-етичний пафос твору; неоднозначність образу Марії;

                         з’ясувати, в чому полягає новаторство І. Франка;

                         розвивати зв’язне мовлення, навички роботи над змістом прозового твору,  вміння учнів  досліджувати  особливості новели ;

 

Епіграф.

«Що таке чоловік для чоловіка? І кат, і Бог! З ним

живеш – мучишся, а без нього – ще гірше! Жорстока.

Безвихідна загадка!»

І.Франко.

 

    Поясніть  зміст цих рядків. А в кінці  уроку дасте відповідь на запитання : чим було кохання для героїв твору?                                                          

 

Інтерактивна вправа»Очікування»

    Чого ви очікуєте від уроку? (Учні на аркушах у формі пелюстки пишуть свої очікування, які зачитають у кінці уроку)

 

Сприймання учнями нового матеріалу.

 

 1.Виступ учня, що мав попереднє завдання.

    Твір « Сойчине крило з’явився з-під пера І .Франка у 1905 році – у «золотий період» його творчості. У цей час письменник шукав нові шляхи вираження думки, опрацьовував нові теми, мотиви. Як справжній митець, письменник мав нахил «обсервувати життя в його найрізноманітніших проявах» і творив у стані «тієї ніколи й нічим не заспокоєної гарячки, котра змушує… перейматися стражданнями й радощами, думками й мріями інших людей». «Сойчине крило» було вперше надруковано в зб. «На лоні природи» в 1905 році. Твір має підзаголовок «Із записок відлюдька». За свідченням І.Франка, новела написана в грудні 1905 року. Це період, коли йшла російсько-японська війна. Про це дізнаємося з твору.

     Що стало причиною написання сказати важко. Але це період у житті І.Франка складний: період розчарувань, втрат.

 

Вчитель. Так, отже  новела «Сойчине крило» чи не найкращий твір пізньої прози І.Франка. У рецензії літературного критика А.Крушельницького на збірку «На лоні природи»  «Сойчине крило» визначене як «найбільш інтересне оповідання»,  де автор на найвищий п’ядестал ставить любов.

    Невипадково ця поетична драма про кохання з’явилася і з успіхом йде на сценах театрів Чернівців, Івано-Франківська, Києва, Харкова, Чернігова. І я пропоную вам зараз поринути у незбагненний світ Франкової новели.

 

2. Словникова робота.

- Поясніть значення слів, що зустрічаються у творі.

 

Самітник – людина, яка відсторонюється від світу.

Кореспонденція – листування між окремими особами; сукупність поштових відправлень.

Адресат – одержувач листа.

Скептик -  той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається. 

Сибарит - людина, яка надає перевагу бездіяльному, марному способу життя, зманіжений розкошами.

 

Метод «Мікрофон»

- Які роздуми виникли у вас під час читання новели «Сойчине крило»?  Чим вразила вас новела І.Франка «Сойчине крило»?

 

•          Перекажіть сюжет твору.

«Фокусуючі запитання»

• Як звати головного героя новели?
• Поясніть другу назву новели «Із записок відлюдька». ( у такий спосіб з’ясовується, що твір написаний у формі щоденникових записів. Така форма викладу дає можливість без посередників пізнати героя, його найінтимніші думки і почування, розкрити всі таємниці душі).
• Напередодні якого свята відбуваються події?

 

Метод – творче читання. Прийоми – коментоване, виразне читання, читання під музику.

Запитання.

- Які асоціації і почуття викликає у вас зустріч Нового року?

Як змальовує І. Франко зустріч Нового року? Зачитайте цитати.

    «Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники.. Світло салону. Звуки фортеп'яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу. Нехай так пропадає всяка турбота! Бреннь! І раптом гаснуть світла. Всі запирають у собі дух. Вам... бам... бам... Числять до дванадцяти. Най жие Новий рік! Най сяє нове щастя! Світла! Музика. Пісні. Нові чарки, нові тости. Поцілуї. Радість і стиски рук...»

 

     Справді, опис Франка, незважаючи на окремі деталі побуту початку ХХст., якнайповніше відображає всі відтінки почуттів людей у новорічну ніч. Як досягається мистецька довершеність вислову?. Це експресивно забарвлені вислови, відтворення звуків бою годинника. Короткі називні та неповні речення.

 

• Розкажіть про спосіб життя Хоми.

 

Наступний уривок читається під музичний супровід (аудіозапис увертюри до опери Джоакіно Россіні «Вільгельм Телль». Для представлення світу естетичних уподобань Массіно (Хоми) створити невеличку експозицію: портрет Гете, букет Хризантем, кілька гарно оправлених книг, тека з паперами, свічка у старовинному підсвічнику… )

    «Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленім хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан. Тут світ і поезія мого життя. Тут я можу бути раз дитиною, другий раз героєм, а все самим собою. Зо стін глядять на мене артистично виконані портрети великих майстрів у штуці життя: Гете, Емерсона, Рескіна. На поличках стоять мої улюблені книги в гарних оправах. На постаменті в кутику мармурова подобизна старинної статуї хлопчика, що витягає собі терен із ноги, а скрізь по столиках цвіти — хризантеми, мої улюблені хризантеми різних кольорів і різних відмін. А на бюрку розложена тека з моїм дневником.»

 

Після прослуховування уривка – запитання:

1. Який рівень естетичних смаків та уподобань героя?

2. До якого прошарку суспільства належить персонаж?

3. Про що свідчить така обстановка в кабінеті?

    (Можна зробити висновок, що герой твору – естет, рафінований інтелігент, який добре розуміється в мистецтві, начитаний, цілком сучасний. Про це свідчить і обстановка в його кабінеті. Автор вдається до детального опису всіх подробиць, щоб психологічно підготувати читача до того, що цей світ, витворений героєм, є мушлею, де ховається його самотність).

 

• Хто така Сойка, як її справжнє ім`я ?
• Чому розлучились герої?
• Доведіть, що Хома і Марія справді кохали одне одного.
• З якою метою автор обрав форму листа для розкриття подальшого сюжету твору?

(Щоб уникнути одноманітності у побудові твору та розвитку сюжету).

• Поясніть початок листа : «Чи тямиш мене?» 
• Як тон листа розкриває героїню?

(насичення питальними реченнями, зокрема повторення фрази «Чи тямиш мене?», створює силове поле присутності героїні. Передається вир почуттів, «огонь пристрасті», описи страждань, випробувань героїні)

 

• Як змінюється психологічна реакція Хоми на прочитане з листа?

    (Від першого бажання вкинути лист у вогонь разом із колишніми почуттями та фразою: «Невже одна поява отих кількох аркушів, записаних її рукою, одного засушеного крильця давно вбитої пташини може вивести тебе з рівноваги?» до вигуків: «Женщино, демоне! Чого тобі від мене треба? Женщино, комедіантко, прокляття на тебе! Всі твої слова. І сміх, і сльози – все це комедія, все роля, ошука!..» І нарешті: «Де мої сподівані радощі? Де мої естетичні принципи? Де моє тихе задоволення? Пропало, пропало все! Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні мук не муки».)

 

 

• Чому Сойка наважилась через 3 роки все-таки повернутися до Массіно?
• Як ви ставитесь до вбивства сойки Манею? Назвіть причини, що спонукали її до цього, чи виправдовують вони такий вчинок? (Через ревнощі ненависть до сойки набуває лютої агресії: Маня вбиває сойку. Саме це вбивство потім позначається на пригніченому стані молодої жінки, її демонічних рисах).

 

- Яка композиція твору?

    Твір оригінальний за своєю композицією.

В експозиції ми дізнаємося про Хому, який святкує  своє сорокаріччя напередодні Нового року. Це скептик, якого не можна нічим здивувати. Проголошує кредо: «Жити  для  себе самого, з самим собою, самому в собі».

- Поясніть ці слова.

Зав’язка твору – отриманий лист із незнайомою адресою. Коли читає його, то відбувається діалог двох закоханих сердець.

Лист є своєрідним композиційним центром.

- У чому незвичайність часової організації твору?

Дійсно, фабульний час триває декілька годин, а сюжет охоплює життя героїні.

Розвиток дії – пригоди Марії.

Кульмінація – чи зможе пробачити Хома Сойку.

Розв’язка – повернення Марії.

Позасюжетні елементи: описи ( пейзажі, портрети ), роздуми героя, коментарі.

 

Визначте особливості композиційної будови твору.

    (Особливості композиції в тому, що експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка викладені не послідовно, а навпаки, найнапруженіші моменти обриваються з волі героїні, яка пише листа, а також ліричними відступами – роздумами іншого персонажа про цей лист.

 

«Сойчине крило» - твір, у якому синтезуються епос, лірика, драма. Спробуйте довести це.

Епічність – у широкій часовій протяжності, в епопейності подій,

лірика – у музиці мови й акордових почувань,

 драма – у драматичній напрузі, в ущільненній часово-просторовій єдності, у діалогізмі викладу.

 

Тема твору: історія кохання Хоми й  Мані, розповідь про життєві пригоди дівчини після  її зникнення.

 

«Біологічна  хвилинка». Давайте поміркуємо, чому саме сойку ввів Франко у твір? Що це за пташка? ( На дошку спроектовано зображення сойки) Учень зачитує заздалегідь підготовлені відомості.  

 

Сойка (Garrulus glandarius), птах родини воронових, відіграє роль "поліцейського лісів": вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше чим людина її помітить. Довжина тіла близько 34 см, вага 147 — 196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересовується невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів.

Імітаторські здібності сойки достатньо хороші. Їй підвладні, напевно, не тільки всі звуки живої природи, а й нескінченна різноманітність механічних звуків. Сойка може "стукати", ніби вдаряє дзьобом об дерево, "скрипіти", як незмазане колесо воза. Іноді можна опинитися свідком і спільного співу сойок. Кожна з них навперебій спочатку видає мінорну свистячу трель, після якої йдуть тихий клекіт, щиглики, глухий передзвін. До квітня подібні концерти закінчуються, після чого спів сойки можна тільки іноді почути на гніздовий ділянці. У всіх випадках спів сойки - явище вкрай короткочасне і нерегулярне. Воно припиняється з появою гнізда, і аж до вильоту пташенят сойка робиться однією з наймовчазніших і лякливих птахів.

 

1.               «Проблемне питання».  Чому ж Іван Франко ввів образ саме цієї пташки?

(Учні роблять припущення.) Давайте простежимо, яким було життя Марії протягом трьох років, щоб відповісти на це питання.

 

6. Асоціативний ланцюжок.

- Як склалося життя  Сойки після розлуки з коханим?

- З якими чоловіками звела її доля?

Записують на дошці:

Хома(Массіно) – Генрись -  Зигмут – Володимир Семенович – Свєтлов – розбійник Сашка – капітан Серебряков – Микола Федорович.

 

«Сповідь Сойки» - «сюжетний ланцюжок».

    Хома - втеча з Генрисем  до Кракова - шахрайство разом із Генрисем ,його арешт - спроба повіситись - зв'язок із Зиґмунтом, його арешт - квиток до Москви, знайомство з Володимиром Семеновичем - програв у карти Никанору Ферапонтовичу Свєтлову - та від’їзд до Сибіру - в домі капітана-ісправника Серебрякова - смерть Миколи Федоровича.

 

Отже, нелегко було Марії.

•                   Якими  були для Марії ці роки ?
•                   Як вона їх прожила? ( Учні висловлюють свої припущення, що її життя було не справжнє, імітоване.)

1.               «Словникова робота»

ІМІТАЦІЯ (від лат. imitatio) —

1. Наслідування, підроблення.

2. Виріб, який є підробкою під   що-небудь.

3. Повторення музичної теми або мелодії одним з голосів безпосередньо за іншим
голосом.

Висновок: сойка імітує різні звуки, припиняє це робити, коли звиває гніздо; усі ці роки Марія імітувала не лише своє почуття, а навіть і життя.

 

2.               «Дискусійна мережа : За і Проти».

•                   Хто винен у тому, що Хома та Марія розлучилися?
•                   Чи зустрілися б вони, якщо б Марія не надіслала листа?
•                   Як ви розцінюєте той факт, що вона першою пішла на примирення? На що вона надіється?

     ( Сочине крило – то половинка її душі. І якщо він прийме її, то тим самим притягне другу половинку ).

•                   Які якості повинні виробити в собі закохані, щоб не розлучатися?

 

3.               «Пошукова діяльність».

    Знайдіть і випишіть у тексті новели важливі факти з життя Відлюдька у вигляді тез.

 

ІV. Рефлексія.

1.               Учні зачитують виписані тези.

 

Вчитель: Які ж проблеми порушуються в творі?

    ( Кохання, вірність, зрада, щастя. Сенс людського життя.)

 

Вчитель: Діти, вам заздалегідь дано було завдання дібрати вдома цитати до однієї з проблем, зробити короткі коментарі.

 

 

Бесіда.

– Чи були в героїні моменти слабкості, коли вона не мала виходу із ситуації?

- Що вона хотіла зробити з собою?(Повіситися, втопитися).

- Як ви думаєте, що її стримувало?

 

10.Життя героїні дуже складне, схоже на сон.

- На який сон схоже життя героїні?

    (Уривок напам’ять читає учениця).

« Чи ти віриш у сни, Массіно?

Чи снилося тобі коли  таке, що ти злякався чогось і втікаєш? А за тобою погоня. Якісь вороги, якісь скажені собаки, якісь дикі звірі. Женуть щодуху, з різних боків. Ти біжиш із усієї сили, швидше, швидше, а вони за тобою. А з боків усе нові. Ось і спереду забігають. Ти вбік скачеш і знов біжиш. Рад би летіти, а тут у тебе ноги слабнуть, робляться мов олов’яні. Щось немов хапає за них. Ти падеш, а під тобою земля провалюється. Ти летиш, летиш униз і все ще чуєш за собою погоню. Секунда, друга, третя, а кожна довга, як вічність, а  страшна, як пекло. Ти ждеш, що ось-ось розіб’єшся о щось тверде – і прокидаєшся. Ти весь мокрий від поту, серце б’ється швидко, дух у груді заперло, ти весь тремтиш і ще не знаєш, що се було перед хвилею, сон чи ява?

Чи переживав ти коли такий сон, Массіно? А тепер подумай собі, що такий сон з усіма його страховищами я переживаю отеє вже три роки. Не секунди, а тижні, місяці, роки. А в них кожда година здібна вбити живу душу.

А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі.

Я давно отупіла на всі страховища свого життя. Я відівчилася плакати, відівчилася жалувати, відівчилася боятися чого-небудь».

 

Робота над ідейно-художнім змістом новели шляхом комплексного аналізу тексту.

 

Робота в групах.

 

1.               Вчитель. Готуючись до цього уроку, ви діти були поділені на три групи : Літературознавці, Психологи, Аналітики.

•                   Кожна з груп отримала своє завдання. І зараз кожна група поділиться своїми знахідками.
•                   А ви під час виступів груп, робіть собі записи у зошитах.
•  

І так будь-ласка, І-ша група «Літературознавці»

 

І. Наше завдання було таким : «Проаналізувати новелу як жанр літератури».

Слайд (записати у зошити)

    Новела – один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю розвитку сюжету, несподіваністю розв’язки; властивий глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу персонажів, відступи від норм усталеної будови.

(Твір має ознаки новели – насичений ліризмом та драматичними колізіями).

Відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Хоча для новели має завеликий обсяг; для повісті мало персонажів і сюжетних ліній; для оповідання-надто драматична дія з несподіваним фіналом.) 

 

4) Слово вчителя.

- Жінка – нерозгадана таємниця, загадка, яку завжди хотіли розгадати чоловіки.

І.Франко запитує:

Жіноче серце! Чи ти лід студений,
Чи запашний, чудовий цвіт весни?
Чи світло місяця? Огонь страшенний,
Що нищить все! Чи ти як тихі сни невинності,

Чим б’єшся ти? Яка твоя любов?
В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш?
В чім змінне ти, а в чім постійне?

Ці питання здавна цікавили Гі де Мопасана, Льва Толстого, Віктора Гюго – велетнів психологічної прози. Франко дає свою оригінальну інтерпретацію жіночої долі у новелі «Сойчине крило»

У чому ж неоднозначність образу Марії?

 

5) Виступ психологів. «Психологія душі Марії»

- Наше завдання було з’ясувати мотиви поведінки головної героїні, розкрити психологію її душі. Створити «асоціативний кущ» до образу.

Виступи… 

 

Слово вчителя. Читаючи новелу, ми разом з вами спостерігаємо духовне очищення головного героя. На початку твору він «відлюдько, самітник». Поступово в ньому  пробуджується життя, і він починає не просто існувати, а жити «рвонутися до нового життя».

 

Виступ аналітиків. «Еволюція поглядів головного героя».

    Наша група мала завдання: Простежити за змінами у погляді на сенс людського буття головного героя Массіно, розкрити внутрішній світ.

  Виступи.

 

    - Ще у нас була група учнів-читачів, які мали завдання презентувати проект сутності Хоми, його спосіб життя за допомогою малюнків, кодів, символічних знаків…

 

 

•                  Презентація результатів проектної діяльності  групи учнів-читачів

 

 

Завдання для класу. Накреслити кола Вена

Хома :

 Раніше «вірив, мріяв, любив. Тонув душею в рожевім тумані, будував золоті замки на вітрі вважав окрасою життя те, що було лише конвенціональною брехнею...» .

 Герой гадає, що він переступає якусь межу. «Без зайвої байдужості і без зайвого ентузіазму» – такий внутрішній стан героя .Крах нового світогляду героя. «Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі. Се моє щоденне життя, але піднесене до другого ступня, осяяне подвійним сонцем, наповнене красою й гармонією» ;

«слимакове, паперове та негідне існування». «Може й я прокинуся.,і стрясу з себе ті пута, і рвануся до нового життя!»

 

Марія:

 Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки!».

 Молода жінки, яка пройшла всі кола пекла у реальному житті. Пекельний шлях не порушив глибин душі, що залишилася чистою і, головне, люблячою.   Живе, бурхливе життя Манюсі. Душа героїні залишилась без змін, незважаючи на жорстокі випробування долі, яку героїня сама прикликала і якої прагнула.

 

Спільне:

Глибокі почуття,  перевірені часом. Бажання щастя.

 

Бесіда.

• Чи від усього необхідно відмовитись, щоб зберегти власну свободу? Чи настільки вона потрібна людині?
• Чого найбільше боїться Массіно? (Страх жінки керує головним героєм).
• Чи намагається герой захиститись від страху?
• На що вказують страхи? (Фобії вказують на проблеми, що йдуть з дитинства).
• Як особисто ви будете сприяти, щоб у ваших майбутніх дітей не було фобій? (1. Кохання; 2. Переконання дитини в її необхідності).
• Чому складається враження, що Франко не завершив свою новелу? (Автор залишає можливість зрозуміти, що філософія відносин із самим собою вимагає прийняття рішень. Образ героя-адресата є уособленням боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Для кожної людини настає момент, коли необхідно зробити вибір, який істотно вплине на її життя).

 

Вчитель.  Так. Отже новела є надзвичайно проникливою. Всього сорок сторінок, а здається ціла поема про кохання і страждання. Три роки життя головної героїні, її падіння, горечі - і на противагу їй самотність головного героя.  Такий твір могла написати тільки людина, яка сама любила і страждала.

 

«Мозковий штурм» 

Дослідження символіки образів, їхнього смислового навантаження

Слово вчителя . Оскільки ми аналізуємо новелу, то не можемо обійти образи-символи. Франко мав рідкісне вміння у повсякденних деталях бачити характер, явище.

•                   Яку роль відіграють образи-символи у новелі?
•                   Яке їх смислове навантаження?

- Образ Сойки – символ героїні, волі, свободи

- Сойчине крило – це символ вірності, кохання й уміння прощати.

- Червона з білими цятками сукня. У ній втікає героїня, у ній вона й повертається. Це символ не лише пам’яті, а й вірності.

- Парадигма ( приклад, взірець ) втечі – повернення.

( Втеча Манюсі від себе, від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир життя злочинницького світу.

Втеча Хоми-Массіно від себе як громадського діяча в софістику «артиста життя», відчуженого від життя дійсного.

Повернення героїв до своєї справжньої сутності, до душевної чистоти, до людей, до рідного краю.

Віра. Усі жахливі перипетії, подвійна спроба самогубства не вбили в Манюсі віри в себе, у людину загалом. Однак усе це далеко не однозначно. «Віриш у бачення тая? Я вірю. Здається, що якби на хвилю перестала вірити, здуріла б, руку наложила б на себе. А може, ся сама віра – симптом божевілля?»).

 

Про новаторство І.Франка

    Опрацювавши зміст новели, скажіть, будь ласка, то в чому ж полягає новаторство

 І. Франка?

    Новаторство Франка:

• «Сойчине крило – новела, у якій синтезовано епос, лірику й драму.
•  Твір написано у формі  щоденникових записів і листа.
• Новітня інтерпретація жіночого образу. Освідчення в коханні з вуст закоханої дівчини ми чуємо вперше в українській прозі.
• Ліризм, емоційність, схвильованість викладу. Увага сконцентрована на особистості, її внутрішньому світі;
• Драматична напруга.
•  Поглиблена психологізація образів

«Займи позицію»

- Чи зміг би я пробачити Марію?

- Чи актуальний твір сьогодні?

 

Рефлексія

• Чи здійснились ваші очікування?

( учні з пелюсток оформлюють «квітку», зачитують свої очікування)

 

«Незакінчене речення»

Продовжити думку: «Сьогодні на уроці я почув, побачив, зрозумів…»

 

Бесіда

- Чим сподобалась вам новела?

- Чи здатні ви зрозуміти людину, навіть якщо вона вам не подобається?

- Цей твір можна назвати новелою-сповіддю, новелою-освідченням. Висловіть власну оцінку твору. Чого він навчає?

- Яким був наш урок?

- Чим він вам запам’ятався?

- Який урок життя ви взяли для себе?

 

Оцінювання.

 

Домашнє завдання.

    1. Написати власне висловлювання на тему «Уміння прощати – велика наука». 

    2. Продовжити сюжетний ланцюжок

Експозиція: Входить до кабінету Хоми Марія. Обоє спочатку мовчать.

Зав’язується  розмова.

Розвиток дії: Вони поринають у спогади. У обох шалено б’ється серце.

Кульмінація:

Розв’язка:

 

Вчитель. Жінка для Франка була святинею, але життя змушувало її страждати, переживати випробування, бути квіткою в пилюці. Автор співчував своїй героїні, його любов всепрощаюча і світла. Письменник побудував сюжет з елементами інтриги, як цікаву історію, яку можна розповісти. Сюжетом править рух почуттів. Показано психологічні переживання, зосереджено увагу на нюансах. Передано моральний біль. Розглянуто філософію вини, кари, каяття. Врешті-решт головні герої перестають бути загубленими. Думки та настрої персонажів тримали нас в гіпнотичному стані, доки все не завершилось. Потрібно бути геніальною людиною, щоб з пережитого почуття створити прозу, яка потрібна не лише автору, а й усім. Сподіваюсь, що спостереження за долями героїв навчили вас цінувати життя, людські почуття.

 

    А зараз мені хочеться вам зачитати слова Євгена Гуцала:

    Людина багато в чому схожа на пташку: в ранній молодості нестримно тягне її з дому, вона ладна забути все, з усім розпрощатися, щоб знайти для себе інше, нове життя, а під старість, коли стільки побачено й пізнано, незбагненна сила тягне людину повернутися назад, до рідного гнізда, туди, де народився, звідки подався у світи…»

• Я думаю, що ці слова актуальні для вас, бо ви скоро закінчите школу, і  подастеся у «далекі світи». тож не забувайте свої рідні домівки та будьте обачними, світ дуже мінливий, а вдома вас завжди чекають.