Урок «Ідея радості життя та відкриття світу в романі Е. Портер «Полліанна»»

 

 План – конспект уроку зарубіжної літератури

 

Вчитель: Дяченко А. Й.

Клас: 5

Тема: Ідея радості життя та відкриття світу в романі Е. Портер «Полліанна»

Мета: продовжити знайомство з розділами роману, проаналізувати образ головної героїні, розкрити сутність психологічних понять «почуття радості», «характер»; розвивати навички аналізу художнього твору, позитивного мислення, стимулювати розвиток творчих здібностей учнів, вміння працювати в групах; виховувати оптимізм, доброзичливість, пошану до загальнолюдських цінностей.

Тип уроку:інтегрований урок за романом Е. Портер «Полліанна» зарубіжна література +психологія

Обладнання: підручники, матеріали для тренінгових вправ, «чарівні намистинки», презентація до уроку

 

 

Епіграф:

 

             Гра в радість – це коли в будь – якій ситуації треба знайти щось таке,

           з чого можна порадіти.

                                                                                                      Е. Портер

 

 

Хід уроку

1. Організаційний момент

Вступне слово вчителя

   В народі говорять: «Життя прожити – не поле перейти». На життєвій ниві буває всього. Доля дарує людині щасливі миті, але й посилає нелегкі випробування. Та людина може з гідністю витримати всі удари долі, якщо йде по життю з усмішкою. І будь – яку неприємну ситуацію перетворити на життєвий урок. Пригадайте, чи відомі вам такі приклади з літературних творів? (Том Сойєр, Пеппі Довгапанчоха, Полліанна) Роман «Полліанна» належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей різних країн « грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні ми поговоримо про ідею радості й відкриття світу у творі

    Сьогодні ми продовжимо розмову про роман Е Портер і її героїню, яка не тільки сама вміла бачити щасливі моменти, а й навчила радіти інших.

Як же їй, маленькій дівчинці, вдалося змінити життя цілого містечка? На це запитання ми разом спробуємо знайти відповідь на уроці. І допомагати нам буде сьогодні наш шкільний психолог Дар’я Володимирівна

3. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

 

Гра «Фанти» (перед уроком учитель бере шкільні речі для гри в фанти. Дістаючи з корзинки ручки, пенали, олівці учнів, учитель задає питання кожному фанту)

• Скільки років Полліанні? На честь кого мати назвала дівчинку? (11 років, мати назвала її на честь двох своїх сестер Полі та Анни.)
• Чи гарна дівчинка? ( Ні. Руда, має ластовиння на обличчі, якого соромиться)
• В якій родині виховувалася Полліанна? ( Тітки Поллі Гаррінгтон, бо вона вважала це своїм обов’язком.)
• Чому вона була вимушена покинути рідну домівку? (Залишилася круглою сиротою)
• Як відчувала себе Полліанна на новому місці? (Самотньою, бо в вмісті не було дітей і вона мусила дружити з дорослими.)

• Як називалася гра, у яку навчив гратись дівчинку її тато? (Гра у радість)

Психолог: а що таке радість? Як би ви пояснили? Пропоную вам збудувати гірлянду асоціацій до цього слова.

Вправа «Гірлянда асоціацій» проводиться в групах з опорою на індивідуальні особливості учнів сприймати інформацію.

Для аудіалів – скласти сенкан на тему радість.

Для візуалів – намалювати радість

Для кінестетиків – створити квітку радості (пелюстки заготовлені зазлегідь)

Можливі результати:

 

1.Радість

Щира, відкрита

Підбадьорює, лікує, допомагає

Завжди є місце у житті

Щастя

 

2. Радість

Щаслива, добра

Захоплює, перемагає, веселить

Усмішка на обличчі людини

Задоволення(приємність)

Квітка радості

Веселкова палітра - Якби ви були художниками і отримали завдання визначити колір щастя та радості Полліанни, якою палітрою ви скористалися б? У правильному виборі кольорів вам допоможе один з героїв твору Джон Пендлтон, який назвав Полліанну «любителькою веселок», «райдужною дівчинкою»

На партах – кольорові папірці, учні прикріплюють обрані кольори на листочок

         Висновок :

-Бачите, яка яскрава вийшла палітра радості. Усі ці кольори символізують хором група говорить (радість, тепло, людяність і доброту, душевність, віру, сподівання на краще)

Психолог: всі ваші асоціації наче ілюструють визначення із психологічного словника: радість – це позитивне емоційне переживання, яке відчуває людина в ситуаціях, коли задоволені її потреби. Відчувати радість на святі, радість від зустрічі з давнім другом, радуватися подарунку, гарній оцінці, чудовій погоді – це закономірно і природно для будь – якої людини. А от знайти радість, не втратити сили духу, коли ти самотній, поряд немає друзів, коли трапилося горе, коли хворієш під силу не кожному.

Вчитель: героїня роману Е. Портер зуміла не тільки подолати власні негаразди, а й допомогла іншим жителям містечка. Давайте пригадаємо, з ким зустрілася Поліанна.

Гра «Маска»

Завдання: розкажіть про мешканців Вермонта від їхнього ж імені так, щоб ваші однокласники здогадалися про кого йде мова.

Я педантична жінка, терпіти не можу дзенькоту ножа і грюкоту дверей, люблю тишу. Чудово знаю, що таке почуття обов’язку і тому допоможу доньці своєї сестри, хоча ніколи не одобрювала її вибору. (Міс Поллі).

Я живу на світі вже сорок років, маю дочку Міллі, але останні п'ятнадцять років мене ніщо не радує, не тішить, бо хворію і прикута до ліжка. Мене дратує сонячне світло, вже й забула, коли дивилася на себе в люстерко, тому дуже здивувалася, коли маленька дівчинка назвала мене красунею.

 (Місіс Сноу).

Я самотній, хворий чоловік. Дуже полюбив Поліанну, завжди був радий її бачити себе вдома, намагався якось її розважити, показуючи все, що в мене є. Вона так нагадувала мені її маму в юності, в яку я був закоханий. Я був би радий назвати Поліанну своєю спадкоємицею. (Джон Пендлтон ).

Я дуже сумую за своїми молодшими сестричками, бо рідко їх бачу, так як працюю в містечку за шість миль від рідної домівки. Та мені пощастило, бо вдалося знайти місце на кухні міс Поллі, яка хоч і має нелегкий характер (здається , що мені ніколи не вдасться їй догодити), та добре платить платню. Я дуже зраділа маленькій місіс, і радо прийняла її пропозицію грати в гру, якої її навчив батько. (Ненсі).

У мене гарна потрібна професія, я радо допомагаю людям. Живу один, та дуже сподіваюсь колись отримати прихильність міс Поллі, бо дуже її люблю. Маю гарних друзів, які також лікують людей. Тому, коли з Поліанною трапилася біда, звернувся до товариша який знається на травмах хребта. І, хвала Богові, його методики допомогли дівчинці знову встати на ноги 

(Лікар Чілтон).

Вчитель: Що спільного між цими людьми? (Вони здаються незадоволеними життям, невеселими, безрадісними)

Після знайомства з Поліанною в житті багатьох мешканців містечка відбулися зміни, давайте з’ясуємо, які?

Вправа «Знайди відповідності»

Завдання: поєднайте героїв і зміни, що відбулися в їхньому житті завдяки дівчинці.

Містер Пендлтон

Стала сердечнішою, людянішою, визнала рідню

Місіс Сноу

Навчилася радіти, припинила постійно сумувати за давно втраченою донькою

Міс Поллі

Припинила вередувати, бути всім незадоволеною, знайшла корисне заняття

Вдова Бентон

Припинив уникати людей, бути самотнім і розчарованим

Місіс Тербел

Почала носити яскравіший одяг, поклала край жалобі

Як ви оцінюєте ці зміни, як позитивні чи негативні?

Як же маленькій дівчинці це вдалося? Завдяки чому ? 

 (Полліанна стала для жителів міста путівником, рятівником, ангелом, який розбудив у них позитивне, навчив бачити хороше абсолютно в усьому, навіть і в поганому. Вона навчила їх радіти життю!)

 

Слово вчителя.

Полліанна має надзвичайний дар – жити «своєю грою в радість». Добротою, щирістю думок вона змінює життя всього міста. Ясним сонечком входить Полліанна в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’янілі серця. Люди, переймаючи «гру в радість» стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існування.

Перегляд уривка з фільму «Гра в радість»

Давайте сьогодні на уроці ми складемо правила гри.

Ситуативне моделювання. Учні складають правила гри у радість.

Гра "Радість"

1. Завжди посміхатись.

2. У поганому знаходити щось хороше?

3. Ніколи не сумувати?

4. Думати про те, що щось може бути гіршим.

5. Ніколи не сміятися з чужого горя.

6. Дарувати радість людям, які тебе люблять, які тобі небайдужі.

Слово вчителя. Молодці, ви добре виконали завдання. Я думаю, правила гри, які ми щойно склали, ви запам’ятаєте. І, коли вам буде сумно, ви гратимете з своїми друзями, рідними.

Психолог:

    Східна мудрість говорить: «Посій вчинок - пожнеш звичку, посій звичку - пожнеш характер, посій характер - пожнеш долю». Як ви розумієте ці слова?

Справді характер людини багато в чому визначає ї її долю.

Характер – це сукупність рис людини, які проявляються у відносинах з людьми, у ставленні її до речей, до справи, яку виконує, у ставленні до самого себе. Даючи характеристику людині ми можемо говорити про позитивні чи негативні риси; про домінуючі, основні, які проявляються часто або постійно (такі риси називаються стрижневими), чи про ситуативні риси характеру. Оцінюючи характер людини, ми, в першу чергу, повинні звертати увагу на її вчинки В характері людини проявляється її індивідуальність, неповторність, унікальність.

    Характер людини можна порівняти з квіткою. Як не знайдеш в природі однаковісіньких квітів, так і не знайдеш повністю схожих людей.

Інтерактивна вправа «Клумба»

    Пропоную побудувати клумбу – характеру головної героїні роману, і, можливо, тоді ми зрозуміємо, завдяки чому Полліанні вдалося так вплинути на жителів містечка.

   З переліку рис характеру виберіть ті, які, на вашу думку, притаманні героїні, напишіть на квіточці і прикріпіть на клумбу.

Жадібність, цікавість, сила волі,  обережність, розсудливість, працелюбність, заздрісність, оптимізм, люб’язність, скромність, щедрість, доброта, егоїзм, чемність, щирість, хитрість, балакучість, терпимість, винахідливість, турботливість, рішучість, відкритість, старанність, байдужість, запальність, енергійність, душевність, простота, правдивість, сміливість, відданість.

Вчитель: Які риси характеру Полліанни можна назвати стрижневими? (оптимізм, життєрадісність, щирість, сила волі)

Спостерігаючі за Поліанною, Джон Пендлтон сказав їй: «Найкраща з усіх призм – це ти сама». Як ви розумієте ці слова? Що мав на увазі він, коли говорив це? (Дівчинка випромінює світло добра, впли­ває на життя інших, полегшуючи їхні страждання, розраджуючи, підтри­муючи силу духу та віру на краще.)

Вчитель: життя Полліанни не можна назвати легким: вона рано втратила маму й тата, вимушена була деякий час жити в жіночій школі; переїхавши до тітки, почувала себе самотньою, бо не мала друзів; потрапила в жахливу аварію і отримала травму хребта. Але не втратила сили духу, бо любила життя таким, яке воно є, і навіть в найстрашнішій ситуації могла знайти позитив. Пропоную взяти з неї приклад і потренуватися знаходити позитив навіть в тих ситуаціях, які на перший погляд здаються безнадійними, безрадісними.

Вправа «Яка радість»

Мета: розвивати позитивне мислення, вміння знаходити радісні моменти в повсякденному житті.

Завдання: продовжіть речення.

Я дізнався про зраду друга, яка радість… (тепер я знаю, хто мій справжній друг; добре, що це трапилося зараз, а не в більш відповідальний момент).

Прийшли вихідні, пішов дощ, яка радість (нарешті я висплюсь; дочитаю до кінця книгу; зможу повишивати…)

Мій кращий друг переїздить в інше місце, яка радість ( на канікулах я поїду до нього в гості, побуваю в новому місці, здійсню подорож).

На Новий рік не отримала бажаного подарунку, яка радість (на День народження я його отримаю і в мене буде вже два подарунка…).

Отримав двійку, яка радість (тепер я точно впевнений в тому, чого не знаю і зможу краще підготуватися).

-           Мої батьки не купляють мені солодощі,  яка радість… (мої зуби будуть міцними і здоровими).

 

     Психологи говорять, що в нашому житті має значення не те, що з нами відбувається, а те, як ми до нього ставимося. Позитивне мислення не заперечує проблем, але воно додає внутрішніх сил для їхнього подолання. Люди, що звикли мислити негативно, досить часто  трагічно реагують на виниклу ситуацію та втрачають сили, фізичну енергію не на пошук її вирішення, а на скарги та відчай. Треба вміти радіти простим речам, як це робила Полліанна, тим більше, що радісні моменти є в житті кожного з нас. Поділіться своєю радістю.

Вправа «Намисто Поліанни»

Завдання: учням пропонується взяти «намистинку» (його можна зробити з кольорового паперу, з намистинок, використати підвіски старої люстри) і, прикріпивши його на зазлегідь підготовлену стрічку, пригадати найрадіснішу подію, найщасливішу мить останнього тижня, дня.

(Наприклад, у мене розквітла квітка – я цього довго чекала; кішка народила кошенят; отримав подарунок; весело провів вечір з батьками; переміг у грі, пересадили на першу парту…)

Вправа показала, що доброго, радісного в нашому житті достатньо. Треба просто вміти його помічати і цінувати. Воно поряд з нами. Завжди пам’ятайте про це, зберігайте оптимізм в будь – яких життєвих ситуаціях. Нехай гра в радість, яку вигадав батько Полліанни, стане стилем вашого життя.

В житті завжди є радості моменти!

Відкритим будь, і їх не пропусти.

А щоб життя тобі всміхалось,

Йому частіше посміхайся ти!

Рефлексія уроку

Вчитель:

--Чому ви научились сьогодні на уроці?

-Чи з’явилось у вас бажання щось змінити у своєму житті?

-За що б ви подякували Е. Портер та її героїні?

- Як змінилося б наше країна, планета, як би в ньому жила Полліанна чи багато таких Полліанн?

 

Діти, дякую за роботу та за підготовку до уроку. Нехай в кожному з вас живе Полліанна. І як говорила наша героїня: «Треба любити все, що є справжнім життям. Життю не можна навчитися, треба просто жити і Радіти!»

Домашнє завдання:

1.Навчити «гри в радість» своїх рідних і близьких

2. Дібрати життєві ситуації й варіанти їх вирішення з урахуванням «гри в радість»