Урок "Інформація, дані, повідомлення. Інформаційні процеси"

        Сьогодні ти дізнаєшся:

• Як пов’язані дані, повідомлення та інформація;
• Які пристрої використовуються для     роботи даними та для реалізації інформаційних

                                      процесів; 

Будь-яка істота, що живе в нашому світі, весь час отримує з нього повідомлення. Звуки, запахи, дотики, смак, вигляд предметів – усе це сигнали, які надходять до нас із навколишнього середовища. Ці повідомлення несуть людині знання про навколишній світ, з їхньою допомогою людина формує своє перше уявлення про будь-який предмет, живу істоту, твір мистецтва, явища тощо.

Очима люди сприймають зорові повідомлення.

Органи слуху вловлюють повідомлення у вигляді звуків.

Органи нюху дозволяють відчувати запахи.

Органи смаку несуть повідомлення про смак їжі.

Органи дотику дозволяють отримати тактильні повідомлення.

Практично 80% повідомлень людина отримує за допомогою органів зору, приблизно 15% - за допомогою органів слуху і лише 5% - за допомогою решти органів чуттів.

     А що ж таке «інформація»? Однозначно на це запитання дати відповідь не можливо.

Слово «інформація» походить від латинського слова information, яке має декілька значень: роз’яснення, уявлення, ознайомлення.

Якщо отримане людиною повідомлення містить нові для неї факти, то кажуть, що вона отримала інформацію.

Якщо спробувати пояснити, що таке інформація, то можна сказати так:

• інформація - це новини, нові факти, нові знання;
• інформація - це відомості про об’єкти і явища навколишнього світу, які підвищують рівень обізнаності людини;
• інформація - це відомості про об’єкти і явища навколишнього світу, які зменшують рівень невизначеності при прийнятті певних рішень.

Інформаційні процеси — обмін відомостями між людьми, людиною та пристроєм, пристроєм та пристроєм, обмін сигналам між

живою та неживою природою, у тваринному і рослинному світі.

Розглянемо інформаційні процеси більш детально.

У наш час способи збирання повідомлень можуть бути такими:

• робота зі спеціальною літературою, енциклопедіями, довідниками, газетами, журналами тощо;
• проведення дослідів та експериментів;
• бесіди зі спеціалістами;
• спостереження, опитування, анкетування;
• перегляд радіо- і телепередачі;
• перегляд фотографій, відеоматеріалів, прослуховування звукоза­писів;
• пошук в Інтернеті та в інших інформаційно-довідкових мережах і системах.

Для зберігання повідомлень люди використовують такі носії:

• папір (книги, газети, журнали, словники, енциклопедії тощо);
• дерев’яні, тканинні, металеві та інші поверхні;
• кіно- і фотоплівки;
• магнітні стрічки;
• магнітні і лазерні диски;
• флеш-карти
• та інші.

Усі ці носії повідомлень зберігаються в бібліотеках, музеях, архівах, картинних галереях, фотоальбомах, патентних бюро, відеотеках, фонотеках, кіноархівах, елект­ронних базах даних тощо.

У живій природі теж існують носії повідомлень. Такими носіями, наприклад, є генетичні коди в клітинах організмів, мозок людини і тварини, річні кільця на зрізі дерева та ін.

Повідомлення передаються каналами передавання у формі сигналів: звукових, світлових, ультразвукових, електричних, текстових, гра­фічних та інших. У процесі передавання повідомлень завжди беруть участь три об’єкти: джерело повідомлення, канал передавання та прий­мач повідомлення (рис. 1.7).

Каналами передавання можуть бути повітряний простір, електричні та оптово- локонні кабелі, окремі люди, нервові кліти­ни людини тощо. Для передавання повідом­лень каналами передавання використову­ють відповідні засоби. Наведемо приклади засобів передавання повідомлень (рис. 1.8):

• •розмова людей, крики тварин, дзвінки, дзвони;
• •світлофор, міліціонер-регулювальник, сигнальні фари автомобіля, сиг­нальні прапорці на флоті;
• поштова служба;
• телефон;
• телеграф;
• радіо, телебачення;
• комп’ютерні мережі, електронна пошта.

Наведемо кілька прикладів опрацювання повідомлень.

Учень, прочитавши умову задачі, опрацьовує повідомлення, які вона містить, створює розв’язання задачі, у результаті виконання якого отри­мується нове повідомлення - розв’язок задачі.

Розташувавши за спаданням результати попередніх забігів на дистанцію 100 м, отримують список восьми учасників фінального забігу.

Читаючи ноти, піаніст натискає відповідні клавіші піаніно, у ре­зультаті чого ми чуємо музику.

Останнім часом обсяг інформації, що накопичує людство, зростає швидкими темпами. У багатьох випадках, зокрема в бізнесі, володіння інформацією стає вирішальним для ведення ефективної діяльності.

Інформація сьогодні стала товаром. Тому виникає потреба захищати відповідні повідомлення.

Наведемо деякі приклади запобіжних заходів для захисту повідом­лень:

• створення резервних копій;
• зберігання в захищеному приміщенні, сейфі;
• надання користувачам відповідних прав доступу до повідомлень;
• кодування (шифрування) повідомлень.

Поняття дані безпосередньо пов’язане з поняттям повідомлення.

Вам відомо, що повідомлення - це послідовність сигналів різної приро­ди. Сигнали реєструються мозком людини або тварини, автоматичним пристроєм у певному вигляді. У момент реєстрації сигналів утворюються дані.

Дані можуть бути подані числами, словами, таблицями, звуками, графічними зображеннями, спеціальними позначеннями тощо.