Урок історії "Монголо-татарська навала на українські землі"

Комишуватська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Першотравневої районної ради

УРОК ІСТОРІЇ В 7 КЛАСІ

Монголо-татарська навала на українські землі

                                 Підготувала

                                                                         Солонська Людмила Вікторівна,

                                                                         учитель історії та правознавства

                                                    Комишуватської ЗОШ

                                   І-ІІІ ступенів

                                                                    Першотравневої районної ради

2020

Мета:

навчальна:сформувати уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі, розглянути перебіг подій монгольської навали, охарактеризувати золотоординське ярмо та його вплив на соціально-економічний розвиток українських земель;

розвивальна:розвивати навички роботи з історичною картою, критичне, логічне мислення, уміння аналізувати різні види джерел, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки;

виховна: сприяти  національно-патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: монголо-татари, улус, ставка, Золота Орда, баскак, ярлик.

Обладнання: карти світу, України, атласи, контурні  карти, підручник, ноутбук, мультимедійна дошка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи та прийоми:вправа «Очікування»,історична розминка, вправа «Я знаю, що є вірним», метод асоціацій, вправа «Інтерв’ю», робота з ілюстрацією, документами,таблицею, евристична бесіда, гра «Знайди помилку»,

Очікувані результати:

після уроку учні:

• називатимуть хронологічні межімонгольської навали та ординського

ярма;

• визначатимуть на карті напрямки походів та місце головних битв;
• умітимуть встановлювати хронологічну послідовність подій;
• використовуватимуть карту як джерело інформації;
• знатимуть дати, поняття, терміни;
• висловлюватимуть власне судження щодо впливу монгольської навали

на розвиток українських земель.

Перебіг уроку

І.Організаційний  момент (5хв.)

1. Привітання

2. Вправа «Очікування»

Учні по черзі висловлюють свої очікування:

• від уроку;
• від себе;
• від класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань (4 хв.)

Історична  розминка

Вправа «Я знаю, що є вірним»

(На питання вчителя учні надають відповідь одним словом: «вірно» або «невірно»).

1. Утвердження самостійності удільних князівств було однією із причин роздробленості Русі? (вірно)

2. Занепад торговельних  шляхів, постійні напади кочівників є причиною феодальної роздробленості (вірно).

3. Після смерті В.Мономаха київський престол посів його син Юрій (невірно).

4. Головним економічним і культурним центром Русі-України було місто

Чернігів (невірно).

5. Упродовж 1154-1240 рр. у Києві змінилось 47 князів (вірно).

6. Перша літописна згадка назви Україна –  1187 рік (вірно).

7. Аліпій–  перший давньоруський  архітектор (невірно).

8. Плінфа –  це матеріал для письма (невірно).

9. Об’єднання Галицько-Волинської держави відбулось у 1199році (вірно).

10. Після відновлення Галицько-Волинської держави, Данило і Василько правили на Волині (вірно).

11. Роману Мстиславичу приписують розробку проєкту «Доброго порядку» на Русі (вірно).

12. Промисел –  це міжнародна торгівля (невірно).

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань, плану уроку (1 хв.)

Слово вчителя. Саме тоді, коли Київська Русь-Україна зазнавала політичної роздробленості, зі Сходу  на землю українську насувалася нова небезпека. Хто такі монголо-татари? Звідки  вони прийшли на наші землі і яке  лихо принесли із собою? На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

                                           План уроку

1.     Перші завоювання монголів.
2.     Секрети монгольського війська.
3.     Вторгнення Батия на українські землі.
4. Утворення Золотої Орди.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Метод асоціацій(Слайд 2)(4 хв.)

Зазначте наслідки роздробленості

                                                    міжусобиці

відсутність єдиної влади        роздробленість        відсутність єдиного       

                                                                                             війська

                                 політична і економічна слабкість

V. Вивчення нового навчального матеріалу

1. Перші завоювання монголів (7 хв.)

Слово вчителя.У Центральній Азії внаслідок зростання могутності ряду племен склалася Монгольська держава, яка повела політику широкомасштабних завоювань як в Азії, так і в Європі.Монголо-татарські племена об’єдналися під проводом Темучина, який перейняв на себе титул Чингісхана –великого хана, і повів своє військо на захід. Було підкорено Північний Китай та Середню  Азію.

Цілі країни лежали в руїнах,жителів захоплених міст знищували, а міста спалювали (Слайд 3).

Вправа «Інтерв’ю» з елементами театралізації

(Входить учень в обладунках).

Увага! В нас угостях воїн монгольської армії. Гість-завойовник розповість у чому секрет перемог армії Середньовіччя.

Орієнтовні запитання та відповіді:

1.Чому в планах завоювань першою країною був Китай?

Воїн: Це був акт помсти. Володар кочовиків мав помститися  за страту свого діда Амбагай-хана.Продершись крізь Велику Китайську стіну, ми увійшли в Пекін… Ця перемога була ключем до майбутнього володарювання.

2. Розкажіть про обладунки воїна.

Воїн:Воїни носять панцирі із з’єднаних між собою сталевих пластинок, відполірованих до дзеркального блиску.Широко використовуються і панцирі

із повсті,товстих тканин, підбитих ззовні залізними пластинами.Шоломи  мають наносники, напівмаски, навушшя.

3.А зброя?

Воїн:Складний лук – це диво-зброя. Деревина, кості й роги прилаштовували один до одного і склеювали  тваринним клеєм. Це зброя,що мало  в чому поступається за точністю і дальністю вогнепальній.

4. А чи правда, що коні надзвичайно витривалі й невибагливі?

Воїн: Ми обожнюємо своїх скакунів.Вони легко переносять морози і вміють видобути траву навіть з-під снігу, що дозволило напасти на Русь узимку.

Пересічний воїн мав трьох коней, на яких почергово їхав у поході.За день ми проходимо більше ста кілометрів.

Розповідь вчителя про утворення Монгольської держави, походи Чингісхана, про битву на Калці (1223р.) (Слайд 4).

Проблемне питання:

Висловіть власні думки з приводу того, чи міг результат битви на річці Калці бути іншим?

(Методом «Мозкового штурму» активізуємо пізнавальний інтерес учнів до нового матеріалу)

1. Секрети монгольського війська (8 хв.)

Робота з ілюстрацією

Опишіть монгольського воїна за ілюстрацією (зовнішній вигляд, одяг,

зброя, кінь)(Слайд 5).

Евристична бесіда

• В чому секрет успіхів монгольських завоювань?
• Чи можна було здолати монгольське військо?

Складення логічного ланцюжка « Що спонукало монголів до захоплень?»

Зразок схеми:

Кочове скотарство          виснаження пасовищ           боротьба за пасовища        

перетворення кочівників на воїнів           виділення воєначальників            

захоплення нових земель, підкорення сусідніх народів.

Робота з документом

Прокоментуйте слова перського історика: «Для завоювань потрібне було військо – силь­не, мобільне, витривале.  Чингісхан запровадив у війську сувору дисципліну: якщо в бою хтось із десятки побіжить від ворога, то стра­чували всю десятку; якщо з сотні побіжить десятка - страчували всю сотню. Якщо з ти­сячі побіжить сотня, страчували тисячу. У них мужність лева, терпіння собаки, передбачливість журавля, хитрість лисиці, далекоглядність ворона, хижість вовка, бойовий запал півня, турбота про ближніх курки, чутливість кішки, а в на­паді – буйність вепра. І ось таке військо Чингісхан спрямував на Китай, Корею, Іран, держави Середньої Азії, де були високорозвинені торгівля, ре­месла, сільське господарство, але на той час вони потерпали від роздробленості і ворогу­вали між собою. Монголи квітучі міста зрів­нювали із землею, жителів винищували»(Слайд 6).

Висновок: на відміну від русичів, монголи мали єдине військо, єдиного правителя, сувору дисципліну, досвід воєнних дій, жорстоке ставлення до завойованих народів.

2. Вторгнення Батия на українські землі (Слайди 7-8)

Робота з документом(3 хв.)

Із «Повісті минулих літ»: «Узяв він (Батий) город Переяслав списом, вибив його весь,і церкву архангела Михайла сокрушив, і начиння церковне незчисленне срібне і золоте, і дороге каміння взяв. І єпископа преподобного Симеона вони вбили.

У той же час послав  він війська на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них зі всіма воями. Билися вони, та переможений був Мстислав. І безліч  із воїнів його побито було. І взяли вони город. І запалили вогнем».

Завдання:

• Що ви дізналися про завоювання монголо-татарами Переяслава та Чернігова?
• Визначте наслідки завоювання для подальшої історії цих міст?

Перегляд відео «Штурм Києва 1240 року» (3 хв.)

Режим доступу: https://youtu.be/aZaA17G3o1E

Які були наслідки вторгнення Батия для жителів Києва ?

4. Утворення Золотої Орди

Розповідь вчителя.

Спільне заповнення таблиці «Сфери, на які насамперед вплинуло

золотоординське ярмо» (4 хв.)

VІ.Узагальнення вивченого

Інтерактивна гра «Знайди помилку»(2 хв.)

Робота в  4 групах. На папері записане речення з помилкою. Щоб її знайти у вас є 2 хвилини(Слайд 9).

1. Русичі  разом з половцями,  1223 рік,  битва на річці Калка,  поразка русько-половецького війська, Чингісхан.

2. 1240 рік, оборона Києва, тисяцький Дмитро, Лядські ворота, Десятинна церква, хан Батий.

3. 1239 рік, зруйнування Переяслава та Чернігова, хан Батий.

4. 1241 рік, основними силами Чингісхан взяв у облогу Володимир-Волинський, Холм та гірські фортеці відбили напад ворогів,

Для перевірки роботи, скористуйтеся таблицею(Слайд 10) (1 хв.)

VІІ. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя (1 хв.)

       Закінчити урок хотілося б словами Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою... І якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незгодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим…».

VIІІ. Домашнє завдання (2 хв.)

• Опрацювати §18, відповісти на питання у кінці §18. (Слайд 11);
• заповнити таблицю « Наслідки встановлення монгольського іга

для Руських земель»