15 квітня о 18:00Вебінар: Інтегрований STEM-тиждень як ресурс формування цілісності сприйняття світу

Урок: Історичне минуле нашого народу. Літописання часів княжої Русі. «Повість минулих літ» - найдавніший літопис нашого народу

Про матеріал

Засвоїти матеріал з розділу прадавньої літератури ХІ-ХІІІ ст.:літописання часів княжої Русі , формувати в учнів навички проектної роботи, сприяти активізації творчо-пошукової роботи

Перегляд файлу

Тема: Історичне минуле нашого народу. Літописання часів княжої Русі. «Повість минулих літ» - найдавніший літопис нашого народу

Мета:

Засвоїти матеріал з розділу прадавньої літератури ХІ-ХІІІ ст.:літописання часів княжої Русі

Формувати в учнів навички проектної роботи, сприяти активізації творчо-пошукової роботи

Розвивати пізнавальні уміння і навички, творчі здібності, уміння самостійно конструювати свої знання

Виховувати гордість за свою Вітчизну, її культурну спадщину, кращих людських якостей

Тип уроку: комбінований

Форма роботи: індивідуальна, парна, групова (клас ділиться на  творчі групи, які представляють аудиторії заздалегідь опрацьований матеріал).

1. Літературознавці

2. Історики

3. Художники

4. Творці

5. Літописці

 Обладнання: підручник, ілюстрації, фото, портрети князів, кросворди, «чарівний капелюшок», презентація

Випереджувальні завдання:

індивідуальна робота — прочитати з підручника уривки «Повісті  минулих літ» , скласти кросворди, підготувати ілюстрації

групова діяльність — робота  творчих груп, які виконували випереджувальні завдання

                                    ХІД   УРОКУ

І. Організаційна частина

Рефлексія. Емоційний початок уроку

Позитивна  настанова  на роботу

- Спіймайте у долоньки сонячний промінчик. Відчуйте, як він зігріває вас своїм теплом. Подаруйте його сусідові по парті. Нехай тепло, доброта, щедрість вашої душі зігрівають всіх,  хто поруч. 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

- Для того, щоб впоратися на уроці  із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.

- Сьогодні ми дізнаємося   про заснування великого Києва, про тих, хто жив на наших землях, як люди боролися з ворогом, захищаючи рідну землю, про

тих, хто доніс до нас величні і славні подвиги князів руських.

 «Картинна галерея»

(на дошці фотографії історичних та культурних надбань столиці: Софія Київська, Золоті Ворота, Видубицький монастир, Києво-Печерська лавра, Поділ. Розглянувши фото, учні мають  сформувати висновок щодо побаченого)

Наприклад: Київ – це місто-красень уже понад 15 століть приваблює нас своєю історією, культурними шедеврами…

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

 «Вірю – не вірю»

- Чи вірите ви, що…

 …нашими предками були слов’яни?»

…автором «Повісті минулих літ» вважається Никон Великий?»

…Стрибог головний бог слов’янського язичництва, бог дощу і грому?»

… що у літописній оповіді «Про заснування Києва» згадується Чорне море?»

…жанр літератури, де сполучається реальне і фантастичне називається легендою?»

ІІІ.   АОЗУ

 Асоціативна гра «Чарівний капелюшок»

У капелюшку заховані «чарівні предмети» - малюнки:  кінь, щит, лебідь, голуб, чаша, змія.

Учні повинні відгадати, що знаходиться в мішечку, відповідаючи на запитання

Яка улюблена тварина князя Олега?

Через що зазнав смерть князь Олег?

Предмет, який Олег прибив на ворота Царгорода?

Цей предмет печенізький хан Куря зробив з черепа Святослава?

Птахи, завдяки яким було знищено Ольгою Іскоростень

 ІУ. Оголошення теми, мети уроку

 Проблемне запитання

- Як  названі «чарівні предмети» відносяться до  теми нашого уроку?

 

У. Основний зміст уроку

Розділ І.  Слово літературознавцям, історикам

   1. Слово «літопис» перекладається з латинської мови словосполученням  «те, що слід прочитати».  Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій, найдавніший вид  історичної та наукової літератури.

У літописах послідовно описуються значні події з минулого народу. Автори літописів

 – літописці – вони були свідками та учасниками цих подій або використовували відомості про них зі старовинних легенд, переказів, міфів. Легенди використовувались і при написанні літописів. Ось і Нестор Літописець використовував  легенди, поетичні розповіді, байки, оповідання та філософські твори  при створенні «Повісті минулих літ».

   2.    Історична довідка: Нестор Літописець – точні дати життя не встановлені: припускають, що народився близько 1055-1057 років, а помер близько 1114р.   У Ближніх печерах Києво-Печерської лаври знаходиться його гробниця. . В 17 років став монахом . Був він  високоосвіченою людиною, знав іноземні мови.  Був ченцем у 1074-1078 роках у Видубицькому монастирі, згодом став ієродияконом Києво-Печерського монастиря. Вважають, що «Повість минулих літ» потрапила до нього вже частково написана, а він її відредагував, належно переписав і додав багато нової цінної інформації.

     Вважають, що «Повість минулих літ» - це звід кількох окремих літописів, створених між 1039 – 1118 роками. Так за 80 років була написана універсальна книга українського народу. Це  систематизована історія України від найдавніших часів до початку ХІІ століття. Джерелами твору стали візантійські хроніки, народні перекази, розповіді дружинників.

     Провідним мотивом «Повісті минулих літ» є захоплення героїчним минулим нашого народу та глибокий сум з приводу княжих міжусобиць та лиха, заподіяного ординцями.

     Отже, найдавнішим літописом нашого народу вважається «Повість минулих літ» Нестора Літописця (1113 р.)

 Читання твору за ролями.

*    *    *

Автор:

Тут завше мешкали поляни,

Вели скотарство і торги.

Вони мисливці були гарні,

Їм докучали вороги.

Підступні, дикі печеніги

Чинили на полян набіги.

 

Та повість не про них, а про –

Як славний велетень – Дніпро

Щохвилі тут котив здавен -

На берег виплюснув човен.

Човном тим правив лицар Кий,

Розумний красень і міцний.

Він був найстарший із братів.

Два менші брати – Щек й Хорив.

А ще, мов ніжная цариця,

Красуня Либідь – їх сестриця.

Либідь:

-Тут берег, брате, ніби рай:

Трава і сонце, небокрай.

Кий:

-Поглянь, навкруг чудові гори.

Ну що ти скажеш, Либідь-зоре?

Либідь:

-Мені, скажу відверто,

До серця дуже ця земля.

Кий:

- Поляни, хай вам буде звістка,

Ми забудуємо тут місто!

Щек:

-Правий ти, Кию, - Щек промовив, -

- Немає ліпше цих просторів.

Хорив:

Тут звірів повно,

Полювання ми можем влаштувать щорання.

Круті Дніпрові береги не подолають вороги!

Автор:

І тут приємная турбота,

Бо гаряче кипить робота

І місто виросло. Столиця!

З одного боку – Щекавиця,

Що в ім’я Щека нарекли

(Тобто, по нашому - назвали)

Спиняла ворогів навали.

А іншу гору боронив

І місто захищав Хорив.

Тож на честь нього, як годиться,

Гору назвали Хоревиця.

А річку, що між гір текла

І несла воїнам водицю,

Назвали Либідь, в честь сестриці.

Щек:

- А місто, що заклав наш брат,

Хай називають Київ-град!

Автор:

Росло це місто, процвітало.

Загони русичів бувало

Його палили, грабували,

Та підіймалося з руїни…

Тепер… - це є столиця України!

 Слово вчителя

Що ви дізналися про заснування  міста Києва?

Князівська слава завжди починалася з Києва  - «матері міст руських». Крізь товщі століть дійшли до нас слова народної мудрості: «Тримайтеся, браття наші, плем’я за плем’я, рід за рід і бийтеся за себе на землі нашій, яка належить нам і нікому іншому, се ж бо ми є русичі…»

Прокоментуйте, як ви розумієте цей вислів?

Розділ ІІ.  Слово художникам.

«Картинна галерея» ( учні демонструють свої малюнки до теми, коментують їх виконання)

  Гра «Кому належать висловлювання»

 «Хай Київ буде матір’ю містам руським».

«Ти, князь, чужої землі  шукаєш і охороняєш, а свою покинув, тільки нас не забрали печеніги…»

 «Якщо повадиться вовк до овець, то перетягне все стадо, якщо не уб’ють його, так і тут, якщо не уб’ємо його він нас всіх погубить”

«Ви не князі і не князівського роду, а я князь»

«Йду на ви…»

Розділ ІІІ.  Слово літописцям . Презентація на тему  «Князі київської Русі»

( під час демонстрації слайдів , учні розповідають про давньоруських князів).

Розділ ІУ. Слово творцям. 

 Учні, працюючи в парах розгадують кросворди (обмінюю між учнями кросворди так, щоб вони не належали їх автору) і озвучують їх.

УІ. Контроль і самоперевірка знань

«Так – ні»

Завдання: упродовж кількох хвилин необхідно підтвердити або спростувати запропоновану думку

Автором «Повісті минулих літ» вважається Никон Великий.  НІ

Народ, який перший оселився в Києві, називається древлянами («Про заснування Києва»). НІ

У літописах послідовно описуються значні події з минулого народу. ТАК

Перебуваючи у Печерському монастирі, Нестор Літописець захоплювався книжним навчанням. ТАК

Киян корсунські попи хрестили у Дніпрі ( «Про хрещення Києва…») ТАК

Коли тягли Перуна до Почайни («Про хрещення Києва…») , оплакували його невірні люди .ТАК

Цар Костянтин («Про княгиню Ольгу») найбільше цінував в Ользі працьовитість. НІ

Основними рисами характеру Ігоря («Про князя Ігоря») є енергійність і хитрість. ТАК

  УІІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Метод «Незакінчене речення»

Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…

Найбільші труднощі я відчував …

Я не знав, а тепер знаю…

Метод «Вільний мікрофон»

Прокоментуйте ваші враження від сьогоднішнього уроку

УІІІ. Мотивація оцінювання

ІХ. Домашнє завдання : підготувати повідомлення  про життя і творчість О.Олеся, опрацювати ідейний зміст твору «Заспів», «Україна в старовину», за бажанням підготувати тестові запитання, кросворди або ребуси, поміркувати над питанням «Якою я бачу в майбутньому Україну?»

 

 

 

docx
Додано
4 квітня 2018
Переглядів
1919
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку