29 червня о 18:00Вебінар: Практика вдумливого читання: поради для роботи в початковій школі (і не тільки)

Урок "Іван Франко. Збірка "З вершин і низин". Поезії «Гімн», «Сікстинська мадонна»

Про матеріал
І. Франко. Збірка «З вершин і низин». Поезії «Гімн», «Сікстинська мадонна». Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістю І . Франка , допомогти усвідомити ідейно-художній зміст віршів; розвивати навички виразного читання, аналізу поезій , виділення актуальних проблем та зіставлення їх із нашим часом; виховувати активну громадянську позицію, оптимістичний світогляд, прагнення до розвитку духовності, естетичний смак. Обладнання: портрет письменника, збірки творів, ілюстрації до них, аудіозаписи. Теорія літератури: ліричний твір, віршові розміри, сонет.
Перегляд файлу

10 КЛАС                                                                                                              ДАТА___________

УРОК № 

І. Франко. Збірка «З вершин і низин».

 Поезії «Гімн», «Сікстинська мадонна».

Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістю  І .  Франка , допомогти усвідомити ідейно-художній зміст віршів; розвивати навички виразного читання, аналізу  поезій , виділення актуальних проблем та зіставлення їх із нашим часом; виховувати активну громадянську позицію, оптимістичний світогляд, прагнення до розвитку духовності, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника,  збірки  творів, ілюстрації до них, аудіозаписи.

Теорія літератури: ліричний твір, віршові розміри, сонет.

 

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

     Є люди, які живуть собі спокійним життям, в міру своїх можливостей та здібностей боряться із життєвими труднощами, сприймають усе, що діється навколо, як дане, котре вони жодним чином змінити не можуть. А бувають такі (їх, щоправда, небагато), яким до всього є діло, які намагаються активно впливати на хід подій, які не можуть бути байдужими до зла й несправедливості. Вони намагаються допомогти іншим (часто навіть на шкоду собі), мріють про краще майбутнє для всього народу й усіма доступними засобами сприяють цьому. Їх називають «вічними революціонерами». Таким був  І .  Франко , такими є  і  багато його героїв. Про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

 

ІІ. Оголошення  теми  й мети уроку

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Творче завдання учням.

• Складіть психологічний портрет  І .  Франка  — громадського діяча, вченого, літератора, людини.

 

2. Повідомлення підготовлених учнів.

(Учні розповідають про самостійно знайдені цікаві факти й подробиці з життя  І .  Франка .)

 

3. Гра «Цікава арифметика».

500 — стільки книжок було в особистій бібліотеці бідного гімназиста  І .  Франка .

8 + 8 = 16 — вісьмома мовами  Франко  володів досконало, вісьмома — вільно, всього 16.

100 — оповідань написав  Франко .

10 — повістей створив  Франко .

50 — томів містить його повне зібрання творів, 100-томник — планується.

 

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Відомий літературознавець, академік НАН України Микола Жулинський писав:

      «Обов’язок національної інтелігенції, інтелектуальної еліти нації — пробуджувати почуття національної гідності, формувати історичну й політичну свідомість українців, визначати національні інтереси й пріоритети, зберігати національну ідентичність  і  духовно й морально консолідувати націю. Великі українці, такі як Іван  Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, присвятили себе виробленню дороговказів пригнобленій українській нації, яка одвічно поривалася звільнитися із пут рабства  і  приниження. Вони вірили в духовну силу українського народу, зміцнювали національну духовність своєю творчістю, своєю подвижницькою працею на ниві науки, літератури, культури  і  політики, бо знали, що рано чи пізно потреба політичної самостійності України увійде, за словами Івана  Франка , «на порядок дня політичного життя Європи  і  не зійде з нього, поки не здійсниться»».

       Саме громадянській  темі  й присвячена поетична  збірка   І .  Франка  « З  вершин  і  низин», яку він видає 1887 року (друге видання, доповнене й перероблене, вийшло 1893-го). Це — двадцятирічний поетичний доробок письменника. Після «Кобзаря» Т. Шевченка  збірка   І. Франка  «З вершин  і  низин» була найвидатнішим внеском у скарбницю української  поезії  другої половини ХІХ століття.

 Збірка  складається із семи розділів:

  1. перший — «De profundis» («З глибини»), що об’єднує цикли: «Веснянки», «Осінні думи», «Скорбні пісні», «Нічні думи», «Думи пролетарія»  і  «Excelsior!» («Вище!»);
  2. другий — «Профілі  і  маски», який поділяється на цикли: « Поезія », «Поет», «Україна», «Картка любові», «Знайомим  і  незнайомим», «Оси»;
  3. третій — «Сонети», що включає два цикли: «Вольні сонети»  і  «Тюремні сонети»;
  4. четвертий — «Галицькі образки»;
  5. п’ятий — «Жидівські мелодії»;
  6. шостий — поема «Панські жарти»;
  7. сьомий — «Легенди».

 Центральна проблема  збірки  — людина  і  суспільство, а провідний мотив — заклик до осмислення себе як особистості, до збагачення свого духовного світу, самовдосконалення.

        Автор намагається максимально наблизити свого героя до читача, розкрити його духовний світ, показати, як суспільні, історичні події, соціальні настрої хвилюють його, непокоять, викликають найрізноманітніші реакції. Ліричний герой змінюється, зростає духовно, набуває життєвого досвіду, шукає себе в суспільстві, формує власну позицію. Відтворити напруженість його внутрішнього життя авторові допомагає досить складна система композиції всієї  збірки , кожний вірш, цикл, розділ якої має своє місце  і  роль. Автор присутній у кожному рядку, хоч він говорить то від імені пролетаря, то представника іншої суспільної верстви.

        Франко  намагається розв’язати загальнолюдську проблему подолання відчуження особи в суспільстві шляхом показу її активної участі в життєвій боротьбі. Ліричний герой, перебуваючи в постійному пошуку себе, віддаючи цьому всі свої сили, помисли, набуває соціально визначеного обличчя людини з високою політичною й національною свідомістю. Вороже оточення намагається зламати борця, загасити його вільний дух, морально й фізично знищити. Підкоритись впливу середовища чи вистояти в боротьбі — ця дилема постає перед героєм як знамените гамлетовське «бути чи не бути». Ідеал  Франка  — «цілісна людина», внутрішнім стрижнем якої є «дух, наука, думка, воля». (За З. Шевченко.)

 

2. Виразне читання вірша, прослуховування аудіозапису.

(Учні виразно читають вірш « Гімн » (1880), прослуховують аудіозапис пісні на музику Миколи Лисенка.)

3. Обмін враженнями щодо почутого.

4. Словникова робота за питаннями учнів.

5. Евристична бесіда.

— Що  Франко  вкладає в поняття «революціонер»  і  чому він «вічний»?

— Як ви уявляєте собі «вічного революціонера» за часів  Франка   і  нині?

— Чому образ ворожих, реакційних сил у вірші конкретний, реалістичний, а образ «вічного революціонера» — алегоричний?

— Як у  поезії  зображено зростання свідомості народу, його активності в боротьбі за власні права?

— Чому поет ставить в один ряд із духом  і  волею науку та думку?

— Чому вірш названий  гімном ?

— Якою, за  Франком , є концепція людини у вірші? (Людина вільна, борець.)

 

6. Виконання учнями пошуково-дослідницьких завдань.

— Виберіть із тексту вірша всі дієслова, визначте їх співвідношення (приблизно з іншими частинами мови), з’ясуйте роль та значення. (Дієслів багато, вони надають творові динамізму.)

— Визначте віршовий розмір твору « Гімн ». Як він впливає на звучання вірша? (Чотиристопний хорей, створює маршову, напружену мелодику.)

— Схарактеризуйте систему художніх засобів (епітети, алітерація, анафора та ін.)

 

7. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

1) Яка ідея вірша « Гімн »

2) Які шляхи розвитку людства бачить  Франко   і  якими засобами можна цього розвитку досягти?

Орієнтовні відповіді

1) — Заклик до активної життєвої позиції;

— схвалення боротьби передових людей за поступ, за справедливе суспільство;

— прогрес людства зупинити не можна;

— заклик до оптимізму.

2) — Шлях — єдність народу, пробудження його національної свідомості, громадянської активності.

— Засоби — «наука, думка, воля»  і  не інакше.

— Мирна боротьба за соціальну справедливість  і  прогрес.

 

8. Слово вчителя.

 І .  Франка  завжди хвилювала  тема  мистецтва, його джерел, служіння поета народові.  І  втілював він її здебільшого в довершеній поетичній формі сонетів.

Скористаємося словником літературознавчих термінів.

Сонет — вірш, що складається з 14 рядків зі схемою рим абба — абба — ввг — дгд (можливі відхилення). Перший чотиривірш — це теза, другий — антитеза, заключні два тривірші — синтез, узагальнення думки. Сонети пишуться п’ятистопним ямбом. Цикл сонетів, що складається з 15 творів, називається вінком сонетів.

Сонет виник у ХІІІ ст. в Італії  і  став однією з поширених форм світової  поезії .

В українській  поезії  сонет з’явився в 30-х рр. ХІХ ст. у творчості поетів-романтиків, пізніше до нього зверталися майже всі визначні поети.  І .  Франко , як відомо, створив цикли «Вольні сонети»  і  «Тюремні сонети», що увійшли до  збірки  « З  вершин  і  низин».

Справжнім шедевром є сонет  І .  Франка  « Сікстинська  мадонна» (цикл «Вольні сонети»).

9. Виразне читання сонета « Сікстинська  мадонна».

10. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

11. Демонстрація репродукції картини.

(Учитель демонструє учням репродукцію картини Рафаеля « Сікстинська  мадонна», під враженням якої написаний твір  Франка .)

12. Евристична бесіда.

— Що, на ваш погляд, спільне  і  що відмінне в зображенні мадонни, її трактовці у Рафаеля  і   Франка ? (Поєднується земне й небесне начала, уславлюється жінка-матір.)

— Із чим у поета асоціюється образ мадонни? («Богиня», «краса», «райська рожа», «мати», «небеса».)

— Який художній прийом використав автор в останньому тривірші? (Гіперболу.)

— Що втілює (символізує) образ мадонни у творі  І .  Франка ? (Жінка-мадонна втілює красу мистецтва, творче натхнення, загалом Музу.)

 

13. Коментар учителя.

Образ жінки в сонеті  І .  Франка  багатогранний, він асоціюється також з образом Матері, символом космічного й земного життя, берегині родючості й роду. Про це влучно сказав Ґете у «Фаусті»: «Вічно жіноче підносить нас вгору».

 

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• Поєднайте художні засоби з їх визначенням.

Лице небесне                                                                                   антитеза

Так, ти богиня!                                                                                окличне речення

райська роже, богине                                                                      епітет

ні попівські тортури / ні тюремні царські мури/ані.                    метафора

… вчора розповився /  І  о власній силі йде                                  інверсія

словом., мов трубою                                                                        анафора

не ридать, а добувати                                                                      звертання

розвидняющийся (день)                                                                  порівняння

 

VІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення. «Вірші  Франка , на мою думку, …»

«Мене зацікавило …»

«Співзвучність нашому часові я вбачаю у думці  Франка , висловленій …»

 

VІІ. Домашнє завдання

Вміти виразно читати, аналізувати вірші, знати ознаки сонета. Підготувати індивідуальні повідомлення.

 


СІКСТИНСЬКА МАДОННА

Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя - не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно - тут, на полотні.
                                            1881

           ГІМН 

Замість пролога 
Вічний революцйонер — 
Дух, що тіло рве до бою, 
Рве за поступ, щастя й волю, — 
Він живе, він ще не вмер. 
Ні попівськiї тортури, 
Ні тюремні царські мури, 
Ані війська муштровані, 
Ні гармати лаштовані, 
Ні шпіонське ремесло 
В гріб його ще не звело. 
Він не вмер, він ще живе! 
Хоч від тисяч літ родився, 
Та аж вчора розповився 
І о власній силі йде. 
І простується, міцніє, 
І спішить туди, де дніє; 
Словом сильним, мов трубою, 
Міліони зве з собою, — 
Міліони радо йдуть, 
Бо се голос духа чуть. 
Голос духа чути скрізь: 
По курних хатах мужицьких, 
По верстатах ремісницьких, 
По місцях недолі й сліз. 
І де тільки він роздасться, 
Щезнуть сльози, сум нещастя, 
Сила родиться й завзяття 
Не ридать, а добувати, 
Хоч синам, як не собі, 
Кращу долю в боротьбі. 
Вічний революцйонер — 
Дух, наука, думка, воля — 
Не уступить пітьмі поля, 
Не дасть спутатись тепер. 
Розвалилась зла руїна, 
Покотилася лавина, 
І де в світі тая сила, 
Щоб в бігу її спинила, 
Щоб згасила, мов огень, 
Розвидняющийся день?

                             [1880]

 

VIVERE MEMENTO!

Весно, що за чудо ти 
Твориш в моїй груди? 
Чи твій поклик з мертвоти 
Й серце к жизні будить? 
Вчора тлів, мов Лазар, я 
В горя домовині — 
Що ж се за нова зоря 
Мені блисла нині? 
Дивний голос мя кудись 
Кличе — тут-то, ген-то: 
"Встань, прокинься, пробудись! 
Vivere memento!"

Вітре теплий, брате мій, 
Чи твоя се мова? 
Чи на гірці світляній 
Так шумить діброва? 
Травко,чи се, може, ти 
Втішно так шептала, 
Що з-під криги мертвоти 
Знов на світло встала? 
Чи се, може, шемріт твій, 
Річко, срібна ленто, 
Змив мій смуток і застій? 
Vivere memento!

Всюди чую любий глас, 
Клик життя могучий… 
Весно, вітре, люблю вас, 
Гори, ріки, тучі! 
Люди, люди! Я ваш брат, 
Я для вас рад жити, 
Серця свого кров'ю рад 
Ваше горе змити. 
А що кров не зможе змить, 
Спалимо огнем то! 
Лиш боротись значить жить… 
Vivere memento!

   14 жовтня 1883

 

                  ІДЕАЛІСТИ

Під пнем перегнилим в болоті гнилому 
Вертяться, клубляться дрібні черв'яки: 
І вродились, виросли й гинуть у ньому, 
А другі їх тілом живуть залюбки.

І сниться їм, бідним, у пітьмі кромішній: 
Десь сонце горить у всім чарі весни, 
А в сонця промінні, у радості вічній 
Гуляють і золотом сяють вони.

Ті сни свої черви складали в системи 
З заключенням: так є найліпше, як є; 
Читали промови, співали поеми 
Про гарне, щасливе в болоті життє.

Втім люди той пень відвалили й поперли, 
І дійснеє сонце вказалось з-за мли; 
На сонце те глипнули черви й померли 
І, мручи, убійчеє світло кляли.


 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Трачук Віра Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додав(-ла)
Токарчук Ольга
Додано
28 березня 2019
Переглядів
3374
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку