ТЕМА. Бернард Шо. «Пігмаліон». Динаміка образу Елайзи Дуліттл у п’єсі Б.Шоу «Пігмаліон»
Завдання:
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Особливості світогляду Б.Шоу,
інтелектуальний характер його драматургії
Натхнений новаторством Г.Ібсена, Б.Шоу створив власну, цілком оригінальну театральну естетику – інтелектуальний проблемний театр. Одним з улюблених засобів упливу драматурга на свідомість читачів та глядачів був парадокс. У такий спосіб він аж ніяк не намагався заробити дешеву популярність. Письменник мав на меті зовсім інше – змусити людину по-новому, неупереджено поглянути на традиційні цінності, звільнити її від влади застарілих стереотипів. Саме з цих причин Б. Шоу віддавав перевагу «відкритим», незавершеним фіналам, які не усували проблеми, що розглядались у п’єсах, а, навпаки, ставили нові. Драматург закликав сучасників піти важким і небезпечним шляхом Свободи, не тільки політичної чи економічної, а насамперед духовної.
Драма Б.Шоу «Пігмаліон» написана у 1912 році незадовго до початку Першої світової війни, дещо відрізняється від попередніх гострих п’єс – дискусій. У цій «високій комедії» Б.Шоу розвинув ібсенівську ідею змішування жанрів і назвав цей твір «романом у 5 – ти актах», розмиваючи таким чином межі між п’єсою і романом.
Драматург широко використав детальні ремарки-інструкції для акторів і постановників, аби забезпечити якнайточніше відображення авторського задуму. Б. Шоу створив драму не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси й свободи. Він поділив персонажів своїх творів на філістерів (самовдоволені й обмежені люди з вузьким міщанським світоглядом і поведінкою ханжів), ідеалістів (які живуть фальшивими ідеалами) та реалістів (що скептично поглядають на світ і оригінально мислять, добре розуміють хвороби й вади світу, але ці знання не позбавляють їх прагнення покращити цей світ). На думку драматурга, співвідношення цих героїв у його п’єсах є таким: 700 філістерів, 299 ідеалістів та 1 реаліст.
Художнє новаторство Б.Шоу
Форма п'єси-дискусії, в якій широко використано парадокс як засіб відкриття невідповідності між видимістю й сутністю суспільних та особистих стосунків; немає зіткнень абсолютного добра з чорним злом; |
"Відкритий фінал", щоб у глядача не виникло думки, що справу закінчено й проблеми вирішені за них драматургом; |
Втручання автора в дію (наявність великих ремарок, коментарів, передмов і післямов, не властивих для драматичних творів); |
Відтворення людських почуттів; |
Поділ персонажів на ідеалістів, які жили фальшивими ідеалами, і реалістів, які скептично споглядали світ; |
Нова структура п'єси: розв'язка - розвиток дії - дискусія (тобто перебіг подій повинен готувати фінальну розмову - суперечку, упродовж якої головна проблема п'єси не розв'язувалася, а навпаки, ще більше загострювалася); |
Поєднання комедії і трагедії; |
Наближення нової драми до сучасних проблем суспільного та інтелектуального життя. |
Динаміка образу Елайзи Дуліттл
Із дотепністю, властивою Б.Шоу, у творі «Пігмаліон» змальовано перипетії перетворення вуличної квіткарки на шляхетну молоду леді. Роль Елайзи (Елізи) була написана для відомої англійської актриси Стелли Патрік Кемпбелл, у яку, як вважають біографи, автор був таємно закоханий. Постановкою твору на сцені керував сам драматург. Комедія стала однією з найпопулярніших серед глядачів.
Елайза – це дівчина з простої сім’ї, яка нічим не відрізняється від інших. Вона має цікаву зовнішність, але те, як вона говорить розвіює ілюзію, безжально розкриваючи всю реальність. Її вчителем був Хіггінс, який посперечався зі своїм другом, що всього через деякий час цю дівчину зі звичайного провінційного містечка вже не можна буде впізнати. Видатний драматург показує три стадії розвитку свідомості Елайзи: «безграмотна квіткарка», «майже леді», «справжня леді». Дівчина змінюється протягом усієї п’єси. Проте основа особистості, темперамент зберігаються. «Розумієте, різниця між леді й квіткаркою полягає не в умінні зі смаком вдягатися чи правильно говорити – цього можна навчитися – і не в тому, як вона поводиться, а в тому, як поводяться з нею інші».
У четвертій дії «Пігмаліона» перед нами постає зовсім інша Елайза: упевнена в собі жінка, яка так просто не поступиться власним щастям. Вона навчилася правильної літературної вимови, гідної поведінки у вищому суспільстві. Завдяки наполегливій праці та красі дівчина підкорила світ, але дивак-науковець Гіггінс ніби не помічає її чарів. Вона розуміє, що не є господинею в будинку Гіггінса, що він не цінує її як жінку, а завдяки досягнутим нею результатам він просто виграв парі. І з одного боку, вона певною мірою закохалася у свого вчителя, з іншого— не потрібна йому. У цій ситуації Елайза поводиться як справжня леді, яку образили, виказуючи професорові весь негатив, що накопичився протягом цього часу в її серці. Стає зрозумілим, що Елайза — сильна особистість, але Гіггінса вона ніколи не переможе. І в цій, здавалось би, безвихідній ситуації дівчина знаходить вихід, який зрештою винагороджує її перемогою над обставинами.
Перегляньте буктрейлер за п’єсою «Пігмаліон» .
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=pOe2pkmsfYA&t=34s.
(автор Н.Власенко)
Перегляньте експрес - урок Ольги Ніколенко «Б.Шоу. «Пігмаліон». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=y8pczjGwtPw
Прослухайте аудіо книгу «Пігмаліон» (скорочено).
Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=TZXgLPDtZ8o
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
1. Проаналізуйте динаміку образу Елайзи та доповніть таблицю.
Елайза - квіткарка |
Чарівна леді |
Що залишилося незмінним? |
Що було? |
Що стало? |
|
Бідна, неохайна, неосвічена,її вимова далека від літературної, вона робить помилки у вимові звуків, використовує просторіччя, має вульгарні манери. |
Уміння спілкуватися, грамотно говорити, елегантність та чарівність зовнішнього вигляду, вишуканість та невимушеність манер, познайомилася з музикою, літературою, мистецтвом. |
Почуття власної гідності, незалежність, рішуче бажання змінити своє життя, прагматичність, доброта. |
2. Виведіть формулу успіху Елайзи - Галатеї та порівняйте із запропонованою:
Літературна мова + бездоганні манери + велике бажання змінитися +
+ наполегливість = справжня леді.
3.Виконати інтерактивну вправу (автор Л.М.Сич).
Режим доступу: https://learningapps.org/watch?v=pap4xtuj318
4.Виписати з хмаринки ключові слова (автор Шепєлєва Н.В.), встановити їх зв'язок із п’єсою «Пігмаліон».
БЛОК КОНТРОЛЮ
1. Питання для самоконтролю:
— З якою метою квіткарка приходить у дім Гіггінса?
— Чи бачать герої в Елайзі людину? Хто? Й чому?
— Літературознавець К.О. Шахова висловила таку думку: «Пробудження в новій Галатеї живої, емоційної, мислячої, бунтівної людини відбувається, на відміну від міфу, без втручання милосердних богів. Усе це закладено в характері дівчини від природи, а тепер виявляє себе повно і переможно». Чи згодні ви з нею? Чому?
—У вступі до твору Б.Шоу написав: «Зміни, які сталися з простою квіткаркою завдяки Гіґгінсові, не є чимось унікальним або нездійсненним». Чи погоджуєтеся ви з думкою драматурга, що людину можна змінити, навчивши її правильної вимови, гарних манер та стриманості? Аргументуйте свою відповідь.
— До якої групи персонажів за розподілом Б.Шоу належить Елайза? Чому?
— Чому Б.Шоу вважав, що його п’єси повинні мати відкритий фінал?
2. Виконайте тест. Режим доступу:
https://naurok.com.ua/test/b-shou-pigmalion-141209.html (автор Гунбіна С.І.)
Використані матеріали сайтів:
https://drive.google.com/file/
https://dovidka.biz.ua/harakteristika-obrazu-elizi-dulitl-pigmalion