Урок "Карти. Різноманітні способи картографічного зображення. Картографічні спотворення. Класифікація карт за масштабом."

Тема :  Карти. Різноманітні способи картографічного зображення. Картографічні спотворення. Класифікація карт за масштабом.

 

Мета : Поглибити та систематизувати знання про географічні карти та їх особливості; формувати первинні уявлення  про способи картографічних зображень земної поверхні,спостворення на картах,класифікацію карт.З’ясувати причини виникнення спотворень на географічних картах; розвивати первинні практичні уміння .Сприяти формуванню пізнавального інтересу до теми,що вивчається.

 

Тип уроку : Вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання : Підручники,атласи, схема (географічні карти),мал.Види масштабу,картографічні проекції..Презентація (картогр.проекції)

 

Основні поняття: Географічна карта, картографічна проекція, картографічні спотворення.

 

Хід уроку :

 

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань та вмінь.

 

Гра “павутинка”

1. Що таке умовні знаки?
2. Чим відрізняється аерофотознімок від космічного знімку?
3. Що таке масштаб?

• Картографічна розминка (хто скоріше прочитає топографічний текст)
• Повторення переведення масштабів з одного виду в другий.

 

III .Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

 

Прийом “Приваблива мета”

З давніх -давен люди намагалися зобразити місцевість якомога точніше та докладніше.Археологічні розкопки свідчать про існування в давніх людей малюнків і планів території .Їх робили на камінні,бивнях мамонта,бересті.

Людство долало не одне століття,створюючи свій найбільший винахід- Географічну карту.Пошук нових,точних способів складання карт спонукав  до розвитку складної,але цікавої географічної наки- картографії. Картографія пройшла складний і тривалий шлях розвитку до сучасних карт.Однак учені й сьогодні перебувають у постійному пошуку найбільш точних та інформативних способів відбиття особливостей земної поверхні.на допомогу їм приходить космічна та електронна техніка.Отже,давайте переконаємось у справедливості твердження, що “карта-це найбільший винахід людства” .

 

IV. Вивчення нового матеріалу :

 

План :

1. Географічна карта ;
2. Види картографічних проекцій за способом використання допоміжної поверхні;
3. Причини виникнення спотворень на картах;
4. Класифікація карт за масштабом

 

 

1. Формування поняття “географічна карта”

(Асоціація слова “геограічна карта”,діти по черзі називають слова,які у них асоціюються зі словом “ географічна карта”,вчитель записує на дошці,а потім всі разом формулюють вірне поняття!)

 Географічна карта- це зменшене та узагальнене зображення земної поверхні (усієї чи окремої ділянки) на площині за допомогою умовних знаків.

 

2.Види картографічних проекцій за способом використання допоміжної поверхні.

 

Для того щоб карта була суцільною і водночас досить точно відображала земну поверхню,використовують картографічні проекції.

Картографічна проекція – це математичний спосіб зображення на площині поверхні земної кулі.Для спотворення карт використовують певні допоміжні геогметричні фігури.за видом допоміжної поверхні картографічні проекції поділяються на:

Циліндричні,конічні та азимутальні.

 

 

 

Реальна земна поверхня дуже складна і не відповідає жодному геометричному тілу. Щоб відтворити цю поверхню на карті, спочатку її відображають на математично правильній фігурі (кулі), а потім переносять це зображення на площину, ніби проектуючи його.

 

3.Причини виникнення спотворень на картах

 

Будь-яка карта – це проекція земної кулі  або її ділянки на площину.зрозуміло,що зобразити поверхню земної кулі на площину без спотворень неможливо.

Картографічні спотворення- це порушення геометричних властивостей об’єктів земної поверхні (довжини ліній,кутів,форм і площ) під час їх зображення на карті. Про характер і ступінь спотворень на карті можна скласти уявлення,порівнюючи картографічну сітку з градусною сіткою глобуса.За характером спотворень картографічні проекції поділяються на рівновеликі,рівнокутні і довільні.

Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми малих об'єктів, однак в них сильно деформуються довжини ліній і площі об'єктів. За картами, створеними в рівнокутній проекції, зручно прокладати маршрути суден і літаків, оскільки виміряні на таких картах кути точно відповідають кутам на місцевості, які можуть фіксуватися приладами.

Рівновеликі проекції не спотворюють площ, однак форми об'єктів і кути в них сильно спотворені.Довільні проекції мають усі види спотворень, але вони розподіляються на карті найбільш вигідним чином. Наприклад, існують проекції з мінімальними спотвореннями в центральній частині, зате вони різко зростають на краях карти.

 

4.Класифікація карт за масштабом.

 

Робота з підручником (ст.39)

За  масштабом карти розрізняють : Великомасштабні,середньомасштабні,дрібномасштабні.

 

 

 

V.Закріплення вивченого матеріалу.

- порівняйте план місцевості та географічну карту за запропонованими в таблиці ознаками.

 

 

Спосіб зображення місцевості	Ознаки
	Розмір території, що зображається	Масштаб	Подробиці зображення території
План
Карта

 

 

Запитання :

-Що таке географічна карта?

-Чому на картах виникають спотворення?

-Як розрізняють карти за масштабом?

-Чи справді карту можна вважати найбільшим винаходом людства?

 

VI.Підсумок уроку

VII.Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника.

Скласти 5 тестових запитань за текстом підручника.

 

Додатковий матеріал до уроку

 

  З ХІІ ст. для навігаційних цілей почали широко використовувати морські карти-портолани — викреслені на пергаменті карти берегової лінії з позначеними на ній портами. Звідси й назва: портус у перекладі з латини означає «порт», а лана — «вовна», «овеча шкура». Портолани розфарбовувалися вручну та прикрашалися позолоченими заголовками, знаменами та іншими оздобами й були дуже барвистими. Кожен портолан вважався чималою цінністю.

Портолани використовувалася виключно для навігаційних цілей, тому внутрішня частина суходолу на портоланах залишалася «порожньою», не несла жодної картографічної інформації. Портолани забезпечували мореплавання упродовж двох-трьох століть.

Разом з тим, портолани були позбавлені точної математичної основи, розробленої в античні часи Птолемеєм,— раціонально вибраної проекції, географічної градусної сітки та географічних координат.

Прорив у розвитку картографії було здійснено найвидатнішим картографом Середньовіччя Ґерардом Меркатором (1512–1594). Йому вдалося скласти карти, зручні для мореплавців, які він об’єднав у збірку, названу атласом (1569). Повний атлас на 107-ми аркушах побачив світ уже після смерті Меркатора — в 1595 р.

Наступні покоління картографів сприйняли атлас Меркатора як зразок. Він і донині високо цінується. На одному з лондонських аукціонів екземпляр атласу Меркатора було продано за 37 000 фунтів стерлінгів. Це рекордна і поки що не перевершена ціна, що колись призначалася за картографічний твір. Такої ж широкої популярності набув атлас, складений в 1570 р. видатним картографом Ортелієм,— «Театр (або видовище) земної кулі». Обидві праці («Атлас» Меркатора і «Театр» Ортелія) були настільки значними подіями в історії картографії, що за наступні 100 років перевидавалися одинадцять разів кожна.

• Уперше найдокладніша карта нашої планети була складена географами колишнього СРСР. Такого детального «портрету» всієї Землі в масштабі 1 : 250 000 раніше не існувало. Карта складається з 234-х аркушів і містить понад 400 тис. географічних назв.

• На всіх сучасних географічних картах північ завжди позначається вгорі, а південь — унизу. У XVII ст. багато європейських картографів позначали вгорі схід, для того щоб підкреслити напрямок на релігійну святиню — місто Єрусалим. Світ тоді мав зовсім інший вигляд. Як експеримент американська газета «Вашинґтон пост» опублікувала дві карти, що зображали світ у незвичному для всіх ракурсі. На одній із них північ і південь помінялися місцями, а на другій у центрі було зображено Антарктиду, оточену Світовим океаном. Метою цього експерименту було бажання підкреслити умовність зображення Землі у звичному ракурсі та проекціях.