Урок Київська Русь за князювання Володимира Великого.

 Тема. Київська Русь за часів князя Володимира Великого

Мета:

• Проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі. На основі знань учнів про причини виникнення релігій з’ясувати загальні риси й відмінності між язичництвом та християнством.
• Підкреслити прогресивне значення прийняття християнства на Русі.
• Розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам.
• Виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.
•  
• Тип уроку: урок формування й вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання:

карта "Київська Русь в ІХ – ХІ ст.", портрет князя Володимира, підручники.

Очікувані результати

Після цього уроку учні:

1. навчаться складати схему-портрет історичної особи;
2. вмітимуть визначати роль історичної особи в історії;
3. вдосконалять навички роботи з історичною картою;
4. навчаться працювати з різними історичними джерелами;
5. вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;
6. зможуть визначати відмінні риси християнства та язичництва;
7. набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції;
8. зможуть визначати історичне значення хрещення Русі.

План уроку

І. Активізація пізнавальної діяльності.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Початок правління Володимира. Характеристика.
2. Реформи князя, їхнє значення.
3. Причини прийняття християнства. Історичне значення.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Учитель.

Ми продовжуємо вивчати становлення й розвиток Давньоруської держави Київська Русь. Давайте пригадаємо деякі загальні моменти історії цієї держави.

1. Який народ був засновником Київської Русі? Де він розселився в V ст.? (Карта).
2. Коли виникла Київська Русь, за якого князя?
3. Завдання на дошці для 2-х учнів:

1-ий креслить схему державного устрою Київської Русі,

2-ий пише в хронологічній послідовності імена князів Київської Русі.

1. Поки учні виконують завдання на дошці – вчитель перевіряє домашнє завдання – учні зачитують свої замітки до історичного журналу "Святослав Хоробрий".
2. Перевірка виконання завдання на дошці.
3. Ви на дошці записали імена перших князів Київської Русі. Кожен з них мав призвісько. Пригадайте їх. Чому так називали князів?

Учитель.

На сьогоднішньому вроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром, і він теж  мав своє призьвісько, навіть три – Володимира народ "охрестив" Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим,    історики – Великим.

Увага! Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

А щоб легше нам було з цим розібратись, визначити його роль в історії Київської держави, давайте спробуємо в ході уроку намалювати його схему-портрет.
Учитель малює на дошці коло, яке заповнюється в ході уроку. Під час виконання заготовки для майбутньої схеми, можна супроводжувати свої рухи розповіддю. Вчитель говорить:

Володимира називали Святим. Намалюємо навколо нього німб.

Володимира називали Сонечком. Домалюємо навколо німба промінчики.

Володимира називали Великим. Покажемо це.

- Після смерті Святослава в 972 році між його 7-ма синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. Пригадайте, що таке міжусобна боротьба?

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

Давайте відобразимо це на схемі.

Володимр зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва всі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи.
Покажемо це на схемі.

Увага! Завдання: за моїм словесним описом позначте на контурній карті кордони Київської Русі. Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги  на сході, від Чудського, Ладожзького озер  на півночі до Причорномор’я та Приазов’я на півдні. Загальна площа держави досягала 800 тис. км квадратних.

Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А.Ладинського "Як пав Херсонес".

Учень.

Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.

Учитель.

Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Як ви гадаєте, що то було за зображення?

Так, це ні що інше, як тризуб – нинішній герб нашої держави. Як виявляється, він був символом ще Київської Русі часів Володимира. Бо за часи його правління Русь стала могутньою державою, і щоб підкреслити це, Володимир прийняв відповідні символи держави. Тризуб карбувався тоді й на руських монетах – "златниках" та "срібниках", започаткованих теж Володимиром.
Давайте відобразимо це на схемі-портреті.

Аналіз документу.

Учитель пропонує проаналізувати фрагмент літопису.

Про що можна дізнатися з документу?

Учень.

"…Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, - сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині – Вишеслава, а ще від однієї – Святослава і Мстислава, а від болгарки – Бориса й Гліба.
Посадив їх Володимир правити – одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: "Не добре, що мало городів коло Києва". І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов’ян і од кривичів, од чуді, од вятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав…"

Учні з допомогою вчителя констатують, що:

1. Володимир провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу.
2. Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами.
3. Володимир збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Відобразимо це на нашій схемі.

Учитель.  І, нарешті, у 988 році Володимир запровадив християнство на Русі.
Завдання: дослідіть таблицю "Відмінності християнської релігії від язичницької віри" й визначте шляхом методу "Прес": яку роль відіграло хрещення Русі – позитивну чи негативну?

Учні виділяють історичне значення хрещення Русі:

1. Сприяло зміцненню держави.
2. Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.
3. Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Відображаєм цю подію на схемі-портреті.

Таким чином, наша схема-портрет заповнена.

У результаті виходить така схема-портрет:

Учитель.

Отже, спробуємо вирішити наше проблемне завдання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?

Учні висловлюють свої думки.

Учитель.

А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет Шкрумеляк.

Звав тебе народ ласкавим,
Називав теж "Сонцем ясним",
Бо зробив ти край великим,
А свій люд багатим, щасним.
Ти зібрав всі руські землі
Від Кавказу до Карпат –
І від моря аж по Волгу
Став "Великий" панувати.
Християнську вніс ти віру
У народ – мов цвіт обнови,
Що красив нам нашу землю
Світлом правди і любові.
І побивши печенігів –
Жив з сусідами у згоді,
Лад поширював в державі
І добробут у народі.
Тож за твого князювання
Край зацвів, як квітка рожі,
І за те ти в нас "Великий",
А "Святий" у церкві божій!

ІІІ. Закріплення вивченого проходить у формі гри "Міцний ланцюжок":

учитель говорить по-черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не знаходить що сказати – встає, тобто перериває ланцюжок.

Князь Володимир:

1. Закінчив……………(об’єднання слов’янських племен).
2. Підкорив…………...(вятичів, радимичів).
3. Переміг…………….(печенігів).
4. Побудував…………(міста-фортеці, Десятинну церкву).
5. Заснував…………..(м. Володимир-Волинський, м. Переяслав).
6. Упорядкував………(управління державою).
7. Прийняв…………….(християнство).
8. Укріпив……………..(давньоруську державу).
9. Розвивав…………..(культуру, освіту, торгівлю).
10. Чеканив…………….(злотники, срібники).

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання. § 19 – 20

Скласти план розповіді "Як хрестили Русь".

Для сильніших учнів - розв’язати кросворд.

По горизонталі:

2. Річка, в яку за наказом Володимира вкинули Перуна. (Дніпро).
4. Річка, на якій у 993 році Володимир бився з печенігами. (Трубіж).
5. Місто, де відбувався збройний виступ проти Володимира. (Суздаль).
1. Неслов’янське плем’я, яке увійшло до складу Київської Русі за часів Володимира. (Чудь).
2. Віра в багатьох богів. (Язичництво).
3. Річка, на якій за наказом Володимира були побудовані укріплені городи. (Стугна).
12. Руський богатир, який брав участь у битві на р.Трубіж. (Кирило).
13. Дочка Візантійського імператора, з якою одружився Володимир. (Анна).
14. Як народ прозвав Володимира - …Сонечко. (Ясне).

По вертикалі:

1. Укріплення, що були споруджені Володимиром для захисту від набігів степовиків - …вали. (Змієві).
3. Віра, яку прийняв Володимир, а за його наказом і вся Русь. (Християнство).
1. Церква, побудована Володимиром, на честь Пресвятої Богородиці. (Десятинна).
2. Тисяцький, який силою змусив хрестити новгородців. (Путята).
11. Син Володимира, в майбутньому великий князь Київської Русі. (Ярослав)