Навчальна група: 10 клас
Час: 45 хвилин
Місце: кабінет «Захисту Вітчизни»
Мета:
- Ознайомити учнів з загальною будовою та класифікацією стрілецької зброї.
- Розвивати у учнів уміння свідомого безпечного поводження з вогнепальною стрілецькою зброєю та вмілого використання повною мірою можливостей стрілецької зброї.
- Виховувати у учнів віру у високі бойові якості вітчизняної зброї, її високу надійність та прагнення до її вивчення.
Обладнання: Методичні матеріали, плакати, презентація, проектор.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду.
Оголошення теми й мети уроку.
Розповідь учителя
Влучний і дієвий вогонь під час бою в поєднанні з майстерним маневром є однією з основних умов успішного виконання підрозділами бойових завдань. Дієвість вогню залежить від уміння воїнів зразково володіти зброєю і застосовувати її під час бою. Для цього необхідно знати матеріальну частину зброї, тримати її в постійній бойовій готовності і вміти вести в неї влучну стрільбу.
Відомості про будову стрілецької зброї і володіння нею, догляд і її зберігання, а також прийоми і правила стрільби є в спеціальних настановах із стрілецької справи, окремо з кожного виду стрілецької зброї. Основні дані з балістики і теорії стрільби викладено у посібнику «Основи і правила стрільби зі стрілецької зброї». Вогнева підготовка проводиться в нерозривному зв'язку з тактичною підготовкою і вдосконалюється на тактичних заняттях і навчаннях з бойової стрільби. На сьогоднішньому занятті ми розглянемо класифікацію стрілецької зброї, явище пострілу та ознайомимось з історією розвитку стрілецької зброї.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
ІV. Відпрацювання основних питань.
Розповідь учител
У наш час армії мають на озброєнні багато різноманітної стрілецької зброї. Для вивчення й оцінки можливостей бойового використання стрілецької зброї потрібна її класифікація.
За призначенням :
• Бойова
• Навчальна
• Спортивна
• Мисливська
За бойовими можливостями:
•Пістолети
•Пістолети-кулемети
•Автомати
•Гвинтівки
•Ручні кулемети
•Станкові кулемети
•Великокаліберні кулемети
За характером джерела енергії:
•Вогнепальна
•Пневматична
•Механічна
•Електрична
За калібром:
•Малокаліберна
•Нормального калібру
•Великокаліберна
За конструкцією ствола:
•Нарізна
•Гладкоствольна
За кількістю стволів:
•Одноствольна
•Двоствольна
•Багатоствольна
Слайд
За ступенем автоматизації:
•Неавтоматична
• Самозарядна
• Автоматична
За кількістю обслуги:
•Групова
•Індиідуальна
За способом тримання під час стрільби:
•Ручна
•Станкова
•Спеціальна (танкова, авіаційна, казематна)
Балістика - наука про рух снаряду (кулі). На тепер балістика поділяється на дві самостійні науки: внутрішню балістику та зовнішню.
Внутрішня балістика - це наука, яка займається вивченням процесів, які відбуваються під час пострілу, особливо під час руху кулі (гранати) по каналу ствола.
Зовнішня балістика - це наука, що вивчає рух кулі (гранати) після закінчення впливу на неї порохових газів.
Пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, що виникають під час згорання порохового заряду.
Явище пострілу характеризується такими особливостями:
- великою величиною тиску газів (2-3 тис. і більше атмосфер);
- високою температурою порохових газів (2500-35000);
- малим терміном дії (0,001-0,06 сек.);
- горінням порохового заряду в об’ємі який швидко змінюється.
Під час пострілу зі стрілкової зброї від удару бійка по капсулю бойового патрона, досланого в патронник, вибухає ударний склад капсуля і виникає полум’я, яке крізь затравочні отвори у дні гільзи попадає до порохового заряду та підпалює його. Під час згорання порохового заряду виникає велика кількість сильно нагрітих газів, які створюють в каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвор. В результаті тиску газів на дно кулі вона зсовується з місця й врізається в нарізи, обертаючись по них, просувається по каналу ствола з постійно зростаючою швидкістю й викидається назовні в напрямку осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад. Від тиску газів на стінки гільзи й ствола виникає їх розтягнення (деформація), й гільза, плотно притискуючись до патронника, перешкоджує прориву порохових газів у бік затвору. Одночасно під час пострілу виникають коливальні рухи ствола й відбувається його нагрівання. Нагріті гази й частинки від пороха, що згорів, витікаючи з канала ствола услід за кулею, під час зустрічі з повітрям спричиняють виникнення полум’я та ударної хвилі: останнє є джерелом звуку під час пострілу.
Постріл супроводжується звуком, вогнем, відкатом зброї і проходить за дуже малий проміжок часу ( 0,002 – 0,06 с ), але всі складові процеси пострілу протікають у певній послідовності. Проміжок часу, на протязі якого здійснюється постріл ділиться на періоди:
- попередній період пострілу;
- перший період пострілу;
- другий період пострілу;
- період післядії газів.
Попередній період продовжується з початку горіння заряду до початку руху кулі. Для зміщення кулі з місця потрібний тиск, що долає інерцію кулі. Тиск порохових газів, під яким куля починає рухатися, називається тиском форсування. Для кулі цей тиск рівний 250-300 Па. Досягненням тиску форсування закінчується попередній період.
Перший період охоплює початок руху кулі і продовжується до до моменту повного згорання заряду. Куля врізається у нарізи і набуває обертального руху. На протязі періоду заряд енергічно горить, кількість газів швидко збільшується. Спочатку швидкість руху кулі невелика, об’єм до дна гільзи в каналі ствола невеликий і тому тиск до дна гільзі зростає. Як тільки куля просунеться на 4 – 10 калібрів ( до 6 см шляху ), тиск досягне найбільшої величини ( 2880 кгс/ см квадр ), а в ході подальшого руху кулі тиск падає, а об’єм (докульовий ) збільшується. Весь бойовий заряд згорає незадовго до виліту кулі із канала ствола, а із закінченням його горіння закінчується перший період пострілу.
Другий період. Куля отримує прискорення тільки за рахунок теплового розширення газів, тому що нового притоку газів немає ( пороховий заряд згорів ). Отже, швидкість кулі зростає, тому що гази продовжують на неї тиснути. Цей період закінчується вильотом кулі із каналу ствола. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300 – 900 Па.
Період післядії газів. При вильоті кулі із каналу ствола на неї деякий час продовжують діяти гази і закінченням цього періоду є момент, коли тиск газів урівноважується опором повітря. В цей період швидкість кулі збільшується, а в кінці періоду є найбільшою ( трохи більшою, ніж при вильоті з каналу ствола). Цю найбільшу швидкість кулі називають початковою швидкістю кулі і вважають, що куля отримує її при вильоті із ствола зброї. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, при зустрічі з повітрям утворюють полум’я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10 – 15 см.
ІV. Заключна частина (5 хв).
1. Закріплення вивченого матеріалу (3 хв):
– класифікація стрілецької зброї;
– явище пострілу та його періоди.
2. Підбиття підсумків заняття (1 хв).
3. Завдання додому (1 хв ):
Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал уроку за конспектом та підручником «Захист Вітчизни».