Урок "Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Основні види переробки тексту."

 

Предмет. Українська мова та інформатика

 

ПЛАН УРОКУ

 

Тема уроку. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Основні види переробки тексту.

 

Мета:

навчальна - ознайомити учнів з класифікацією текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями, дати відомості про різні види й типи текстів; навчити учнів працювати з контекстами (видалення, перенесення, копіювання) в текстовому процесорі Microsoft Word;

розвивальна – розвивати логічне мислення, пам'ять та увагу, вміння переробляти текст;

виховна – виховувати в учнів інформаційну та комп’ютерну культуру та пошану до художнього слова.

 

Тип уроку: бінарний.

 

Методи і прийоми: бесіда, бліц-опитування, тестові завдання (за ПК), лінгвістичне спостереження, вправа–розпізнавання, робота в групах.

 

Обладнання, наочність: інструкційні картки, інструкції з ТБ в комп’ютерному кабінеті, плакати, презентація, ребуси, кросворд.

 

Програмне забезпечення: операційна система Windows: Microsoft Word, Microsoft PowerPoint, MyTest.

 

Міжпредметні зв’язки: українська література, етика, інформаційні технології.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання, перекличка учнів, організація робочого місця

Викладач інформатики

Доброго дня, діти! Сьогодні у нас бінарний урок. В комп’ютерному класі ми поєднаємо вивчення двох предметів – інформатики та української мови. І отримані знання з інформатики будемо використовувати при виконанні вправ з української мови.

Бесіда

•              Як на вашу думку, за допомогою якої програм на ПК можна виконувати завдання з української мови? 

 

О р і є н т о в н а  в і д п о в і д ь

Учень. На мою думку, програма на ПК за допомогою якої можна виконати завдання з української мови це програма - Microsoft Word.

 

Отож, девізом сьогоднішнього уроку буде висловлення відомого вченого Платона:

Немає нічого сильнішого за знання, воно завжди і в усьому переважає…
                                     Платон

Ви повинні показати свої знання з обох предметів в середовищі текстового процесора.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Викладач інформатики (бліц-опитування)

Основні питання з теми текстовий процесор:

•              Як можна виділити фрагменти тексту в документі Word?

О р і є н т о в н а  в і д п о в і д ь

Учень.

Виділення слова	Двічі клацнути на слові
Виділення речення	Утримуючи клавішу Ctrl, виконати подвійне клацання
Виділення абзацу	Виконати потрійне клацання довільного фрагменту тексту або двічі клацнути зліва від абзацу
Виділення одного або декількох рядків	Встановити вказівник миші ліворуч від тексту (вказівни набуває форми стрілки) і протягнути вздовж необхідної кількості рядків, утримуючи ліву кнопку миші
Виділення певного фрагменту тексту	Протягути вказівник миші по фрагменту, утримуючи ліву кнопку миші
Виділення певного фрагменту тексту за допомогою клавіатури	Встановити текстовий курсор у потрібному місці  і, натиснувши на клавішу Shift, виділяти текст натисканням клавіш керування курсором (вверх, вниз, вліво, вправо)
Виділення всього тексту документа	1. Тричі клацнути зліва від довільногго рядка тектсу. 2. Виконати дії: Основне→Редагування→Виділити→Виділити все. 3. Комбінація клавіш Ctrl+A
Скасування виділення	Клацнути лівою клавішею миші в будь-якому місці документа або натиснути одну з клавіш керування курсором

 

•              Для чого призначений буфер обміну?

О р і є н т о в н а  в і д п о в і д ь

Учень.

Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому. Можна виділити текст або графіку і за допомогою команд «Вирізати» або «Копіювати» перемістити виділення до буфера обміну, де воно зберігатиметься, доки не буде вставлено в інше місці за допомогою команди «Вставити».

 

•              Видалення, копіювання та переміщення фрагментів тексту.

О р і є н т о в н а  в і д п о в і д ь

Учень. Копіювання і переміщення фрагментів тексту

Найбільше часто використовувані операції в текстових процесорах - копіювання, переміщення, і видалення фрагментів тексту. Ці операції можуть виконуватися як з буфером проміжного збереження, так і без нього. У Лексиконі, наприклад, такі операції виконуються тільки через буфер. У процесорах MultіEdіt і WіnWord - і так і так. Наприклад, у текстовому процесорі WіnWord можливе перетаскування фрагментів мишею на нове місце (з видаленням по старому чи місцеві без видалення) без допомоги буфера. Сутність операцій, що використовують буфер проміжного збереження, полягає в тому, що позначений фрагмент тексту переноситься на нове місце, копіюється чи туди просто віддаляється Технологія виконання цих операцій містить у собі кілька етапів:

· виділення частини тексту (фрагмента);

· перенос виділеного фрагмента в буфер проміжного збереження;

· переміщення курсору в потрібне місце документа;

· копіювання (перенос) виділеного фрагмента з буфера в місце документа, зазначене курсором.

 

•              Давайте згадаємо правила ТБ за ПК.

О р і є н т о в н а  в і д п о в і д ь

Учень.

Під час роботи з комп'ютером у комп'ютерному класі учням категорично забороняється:

• самостійно намагатися усунути будь-які неполадки в роботі комп'ютера, незалежно від того, коли і з чиєї вини вони сталися;

• від'єднувати і під'єднувати будь-які пристрої комп'ютера;

• доторкатися до будь-яких деталей на задній панелі системного блоку;

• знімати кришку корпуса системного блоку;

• вставляти чи виймати диски (магнітні й оптичні) під час роботи дисководів, коли світиться індикатор на дисководі;

• силоміць вставляти чи виймати гнучкі (магнітні) дискети та оптичні (лазерні) диски;

• вручну переміщувати підставку для лазерного диска в отвір для нього чи назовні;

• застосовувати непередбачувані правилами фізичні дії до будь-яких пристроїв — стукати по пристроях, трясти їх, перевертати, розбирати тощо.

 

 

 

Викладач інформатики

А зараз переходимо до вивчення  теми з української мови, будьте уважними, де будуть застосовуватися завдання з нашої теми.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Викладач української мови

Доброго дня! Рада вас вітати на нашому бінарному уроці. На минулих заняттях ми вивчали поняття про текст, його основні ознаки, зміст та будову. Тому, щоб перевірити як ви засвоїли теоретичний матеріал, давайте його повторимо. А перевіряти це завдання буде програма My Test.

Викладач інформатики

Сідайте за комп’ютери та розпишіться в зошитах з техніки безпеки. Щоб відкрити тест вам треба виконати наступні дії:

1. Відкрити папку Бінарний урок
2. Відкрити папку MyTest
3. Знайти та відкрити файл  MyTest Student
4. Виконати команду Файл/Відкрити/Тести1
5. Виконати команду Тест/Почати тест
6. Вказати Прізвище та ім’я

Тест – самоконтроль (за комп’ютером)

1.               Текст – це…

а) окремі слова чи сполучення слів, які можуть бути як семантично поєднані, так і не поєднані, але підлягають певному аналізу;

б) пов’язана за змістом частина писемного тексту від одного відступу до іншого;

в) об’єднана змістовим зв’язком послідовність мовних одиниць, основними властивостями якої є зв’язність і цілісність.

2.               Основними властивостями тексту є:

а) логічність і зв’язність;

б) зв’язність і цілісність;

в) смислова завершеність.

3.               Образна зв’язність тексту забезпечується:

а) системою образів (позитивних, негативних, головних, другорядних) та наскрізними образами-символами;

б) причинно-наслідковими відношеннями між елементами тексту; при аналізі й синтезі його частин;

в) домінантними темами, ключовими словами, метафоричними тропами, риторичними фігурами.

4.               Зв'язок, у якому певний елемент попереднього речення є відправним пунктом для наступного і вимагає дальшого розгортання думки, називається:

а) паралельний;

б) послідовний;

в) контактний.

5.               У комунікативному плані тексти поділяються на:

а) художні, наукові, публіцистичні, офіційно-ділові, розмовно-побутові;

б) діалогічні, монологічні;

в) оповіді, описи, міркування.

6.               Залежно від комунікативного спрямування та інформативної мети висловлювання речення поділяється на такі основні частини:

а) тема та ідея;

б) дане і нове;

в) вступ, основна частина і висновок.

 

Викладач української мови

Наступним вашим завданням буде скласти текст із запропонованих речень і дати йому назву. За тим звірити створений текст з оригіналом.

 

Погляд зупиняється на дивовижному витворі природи, білі пелюстки якого нагадують віночок-хустинку, що ніжно огортає краплинку сонця – жовту серцевинку.

Моя душа невимовно радіє з тієї краси…

На цій диво-квітці – крапля вранішнього дощу, що світиться наскрізь, блищить, сипле іскрами, діамантами, переливаючись то різним, то матовим світлом.

Над моїм чарівним краєм сходить сонце, народжує новий день і несе весняне тепло благодатній землі.

На тоненькому  зеленому стебельці рослина гордо тримає свою голівку-віночок, що тягнеться до яскравого сонечка.

Серед зеленої оксамитової травички красуються нарциси – горді й неповторні квіти-символи рідної  Хустщини.

 

О р и г і н а л ь н и й   т е к с т

Весняні фантазії

Над моїм чарівним краєм сходить сонце, народжує новий день і несе весняне тепло благодатній землі. Серед зеленої оксамитової травички красуються нарциси – горді й неповторні квіти-символи рідної Хустщини. Погляд зупиняється на дивовижному витворі природи, білі пелюстки якого нагадують віночок-хустинку, що ніжно огортає краплинку сонця – жовту серцевинку. На тоненькому зеленому стебельці рослина гордо тримає свою голівку-віночок, що тягнеться до яскравого сонечка. На цій диво-квітці – крапля вранішнього дощу, що світиться наскрізь, блищить, сипле іскрами, діамантами, переливаючись то різним, то матовим світлом. Моя душа невимовно радіє з тієї краси…

(За Я. Андьолом)

Викладач інформатики

А тепер давайте виконаємо вправу на форматування тексту. Вам потрібно буде виконати дії, які я буду диктувати:

1. Відкрийте папку під назвою: «Бінарний урок»
2. Знайдіть та відкрийте текстовий документ під назвою «Інформатика»
3. Назву тексту вирівняйте по центру, задайте гарнітуру шрифту – Аrial, а розмір кегля 16, накреслення напівжирне.
4. Сам текст вирівняйте по ширині.
5. Першому реченні задайте розмір кегеля – 16, а накреслення – курсив.
6. Другому реченню задайте накреслення – підкреслене,  колір тексту - червоний.
7. Третьому реченню задайте гарнітуру шрифту  Аrial, а розмір кегеля – 12
8. Четверте речення скопіюйте та встановіть копію двічі в кінці тексту.
9. Даний текст збережіть під назвою «Власне прізвище» у папці «Бінарний урок»

 

ІV. Повідомлення теми та навчальної мети уроку

Слово викладача української мови

 Тема уроку. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Основні види переробки тексту.

Мета уроку: познайомити учнів з класифікацією текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями, дати відомості про різні види й типи текстів; повторити роботу з контекстами (видалення, перенесення, копіювання) в текстовому процесорі Microsoft Word.

 

V . Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово викладача української мови

Класифікація текстів

Тексти розрізняються за:
	смисловими типами:
	розповідь; опис; роздум (міркування)
	стилем:
	розмовно-побутовий; художній; науковий; офіційно-діловий; публіцистичний
	жанром:
	віршовані, прозові, драматичні;   текст казки, роману, байки, оди, кіносценарію тощо.

 

Залежно від змісту й будови тексти поділяють на три смислових типи: розповідь, опис і роздум (міркування). Кожен із них має свою будову.

 

Назви типів мовлення	Про що говориться у висловлюванні	Будова висловлювання	Види	Приклад
Розповідь	Повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі.	Початок дії; розвиток подій; кінець події.	Власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення.	І ось що він мені розповів. Начебто сто років тому у цьому будинку жив привід. І не просто якийсь там звичайний, а… Як би його краще назвати? Своєрідний, чи що?.. Річ у тім, що кожного дня народження одного із членів родини (будь-кого!) робив цей привід ювілярові "подарунок", власноручно з'являючись перед усіма мешканцями цього будинку одночасно.
Опис	Це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища.	Дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення.	Пейзажні, портретні, описи інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ.	У давніх слов'ян Новий рік пов'язувався із землеробним календарем. З 10 століття вже християнська Русь святкувала його 1 березня, розпочинаючи сільськогосподарчі роботи, а через п'ять століть Новий рік перенесли на 1 вересня, знаменуючи кінець збору врожаю. І лише з 1700 року за наказом Петра Першого християнське літосчислення ведеться з 1січня.
Роздум (міркування)	Це висловлювання про причини якостей, ознак, подій.	Теза — основне твердження, чітко сформульована думка; докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; висновок, що випливає з доказів (узагальнення).	Індуктивні (від часткового, конкретного до загального) і дедуктивні (від загальних положень до конкретних висновків), роздум-твердження (доказ істинності висунутої тези) і роздум-спростування, заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези), роздум з прямими доказами (справедливість висунутої тези безпосередньо обґрунтовується доказами) і роздум з доказами від протилежного (істинність основної тези доводять шляхом спростування передбачуваної тези, протилежної тій, що доводиться).	Вважається, що коли у людини немає друзів, вона починає вести себе агресивно. Свідки стверджують, що саме це й привело Володимира до злочину. Можливо, так воно і було, але є, мені здається, ще якась причина, яка спричинила цьому лиху.

 

 Тексти за стилем поділяються на:

•              художні ‒ цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєднання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої переконливості та достовірності в зображенні подій.

Сфера використання – творча діяльність, різні види мистецтва, культура й освіта.

Основне призначення: естетична функція, тобто як у всіх зазначених сферах, так і в белетристиці (красному письменстві – художній літературі) цей стиль покликаний крім інформаційної функції найсуттєвішу – естетичну: впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття та волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості й естетичні смаки.

 

Основні ознаки

                           найхарактерніша ознака художнього відтворення дійсності – образність (образ – персонаж, образ колектив, образ – символ, словесний образ, зоровий образ);

                           поетичний живопис словом навіть прозових і драматичних творів;

                           естетика мовлення, призначення якої – викликати в читача почуття прекрасного;

                           експресія як інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе та ін.);

                           зображуваність (тропи, епітети порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази, тощо; віршова форма, поетичні фігури); конкретно-чуттєве живописання дійсності;

                           відсутня певна регламентація використання засобів, про які йтиметься далі, та способів їх поєднання, відсутні будь-які приписи;

                           визначальним є суб’єктивізм розуміння та відображення (індивідуальне світобачення, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на індивідуальне світосприйняття та інтелект читача).

Наприклад,

Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?»

От баба й просить діда:

– Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка! (Нар.тв.)

 

•              наукові.

 Сфера використання наукового стилю — наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.

Основне призначення — викладення наслідків досліджень про людину, суспільство, явища природи, обгрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизація знань, роз'яснення явищ, активізації інтелекту читача для їх осмислення.

Основні ознаки

              ясність (понятійність) і предметність тлумачень;

              логічна послідовність і доказовість викладу;

              узагальненість понять і явищ;

              об’єктивний аналіз;

              точність і лаконічність висловлювань;

              аргументація та переконливість тверджень;

              однозначне пояснення причино-наслідкових відношень;

              докладні висновки.

 

Наприклад,

Податки – одна з найважливіших фінансових категорій. Історично це найдавніша форма фінансових відношень між державою та членами суспільства.

Саме виникнення держави призвело до появи платежів і внесків до державної казни для фінансового забезпечення виконання державою її функцій.

Основою всієї господарчо-фінансової діяльності підприємства є отримання прибутку.

Прибуток – це економічна категорія госпрозрахункового підприємства та його структурних одиниць. Він є самим головним джерелом обов’язкових відрахувань у бюджет, джерелом формування фондів підприємства, його госпрозрахункових одиниць.

 

•              публіцистичні.

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-по­літична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, на­вчання.

Основне призначення:

пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та актив­на агітація за втілення їх у повсякдення.

активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяль­ності, до бажання зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові.

Основні ознаки

                   доступність мови й формування (орієнтація на широкий загал);

                   поєднання логічності доказів і полемічності викладу;               сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників;

                   висловлення наукових положень і фактів емоційно-експресивною образністю;

                   наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційний характер;

                   широке використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол і т. ін.).

Наприклад,

Результати загальнонаціонального соціального дослідження "Земельна реформа", проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук, були несподіваними.

При досить консервативній суспільній свідомості (всього 20 відсотків селян хочуть господарювати на своїй землі) кількість прихильників земельної реформи з позаторішніх 22 відсотків зросла до 38 у минулому році.

 

•              офіційно-ділові ‒ це мова ділових паперів, розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій, резолюцій, протоколів, законів, актів, наказів, анкет, розписок тощо.

Сфера використання – місцеве, галузеве, державне діловодства;  законодавчі, юридичні, виробничо-економічні та дипломатичні відносини.

Основне призначення — регулювати офіційні ділові відносини у різних сферах життя (державно-політичному, громадсь­кому й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю) та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях.

 

 

Основні ознаки

              Наявність реквізитів, які мають певну черговість. У різних видах ділових паперів склад реквізитів неоднаковий, він залежить під змісту документа, його призначення та способу оброблення. Укріплення за реквізитами постійного місця робить документи зручними для зорового сприймання, спрощує їх опрацювання. Підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого документа.

              Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловленні. Діловий стиль позбавлений образності, емоційності та індивідуальних авторських рис.

              Наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів.

 

Наприклад,

Стаття 383. Порядок розглядання касаційною інстанцією приватних скарг та протестів.

Приватні скарги та протести розглядаються в такому ж порядку, як і касаційні скарги та протести.

 

•              розмовно-побутові.

Сфера використання – усне повсякденне спілкування в побутів, у сім’ї, на виробництві.

Основне призначення – бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з’ясування виробничих і побутових стосунків.

Наприклад,

Пішли горі селом. Батько нічого і Гриць нічого. Аж прийшли перед просторий старий будинок під соломою, з комином наверха. До того будинку йшло багато хлопців, таких як Гриць, або й більших. Поза будинком по городі ходив пан у камізельці.

•                  Грицю!- сказав батько.
•                  Га!- сказав Гриць.
•                  Видиш оту хату?
•                  Видзу.
•                  Пам'ятай собі, се школа.
•                  Ба,- сказав Гриць.
•                  Сюди будеш ходити вчитися.
•                   Ба,- сказав Гриць. (І.Франко)

 

За жанрами тексти поділяються на:

•              віршовані, прозові, драматичні;
•              текст казки, роману, байки, оди, кіносценарію тощо.

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Викладач української мови

Отже, ми розглянули теоретичний матеріал, тому пропоную вам виконати декільна вправ на закріплення.

Лінгвостилістичне спостереження

Прочитайте. Визначте стиль, тип і жанр тексту. До якої професійної сфери належить цей текст?

ВАЛЬС

Вальс — парний танець, в основі якого лежить плавне кружіння, поєднане з поступовим рухом; один із найпоширеніших музичних жанрів. Музичний розмір, як правило, темп помірно швидкий. У 70-х роках XVIII століття словом «вальс» називали селянський танець, поширений у деяких місцевостях Південної Німеччини та Австрії. На початку XIX століття він став популярним серед усіх верств населення цих країн, а також утвердився у професійній музиці інших країн Європи. Найінтенсивніше розвивався у Відні спочатку у творчості Й. Леннера, потім — Штрауса-батька, а згодом його синів Йозефа й особливо Йоганна, відомого «короля вальсів» («Казки Віденського лісу», «Весняні голоси» тощо) (З календаря).

О р і є н т о в н а  в і д п о в і д ь

Учень. За стилем текст належить до______________________________________

За типом до розповіді, тому що тут розповідається про танець вальс.

За жанром відноситься до _____________________________________________

 

Робота в групах

Вправа-розпізнавання

Ви поділені на дві команди, на партах у вас лежать по 2 тести. Вам потріно визначити, який серед поданих текстів належить: а) — до офіційно-ділового стилю, б) — до наукового. Відповіді обґрунтувати.

 

Завдання для І групи

Текст 1

Сукупність творів, у яких використовується форма письмового звертання до іншої особи, утворюють так звану епістолярну літературу. Поряд із науковою та публіцистичною епістолярною літературою поширена й епістолярна художня література. Її основні жанри — віршове послання та роман у листах (З Великого Енциклопедичного словника).

Текст 2

Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами!.. Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?.. Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не па чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе… (Леся Українка).

 

Завдання для ІІ групи

Текст 1

ВИСОКОПОВАЖНИЙ ДОБРОДІЮ!

Посилаю коректу, як липі можу хутко, тим спішусь і пишу коротко.

Зробіть велику ласку, нагляньте особисто, щоб на 24 стор. Було надруковано як слід (там з двох куплетів зроблено один і тим затерто навіть значення віршів, бо діалог збився). Я б навіть хотіла побачити сей листок раніш, ніж вийде книжка, боюсь я таких речей.

Сподіваюсь, можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око, хоч би навіть він був такий короткозорий, як я. Зрештою, помилок мало, і я вдоволена друком. Не пам’ятаю, чи надісланий був листок із заголовком «Поеми». Чи се я згубила, його не було? Коли не було, то, будьте ласкаві, кажіть надрукувати.

Дуже спішуся одіслати, тому простіть за недбалість листа.

Сердечно дякую за клопіт коло моєї книжки!

Щиро поважаюча вас Леся Українка.

Текст 2

Перш ніж писати поему «Одне слово», Леся Українка за звичаєм звернулася до Агатангела Кримського з проханням проглянути, чи є в якутській мові слово «воля». Кримський через неуважність не запримітив того листа і не відповів. Незабаром з’явилась у друці поема «Одне слово», сіль якої була в тому, що в якутській мові нема слова «воля». Кримський прочитав цю поему і, не пам’ятаючи, що поетеса таки до нього зверталася за консультацією, написав статтю «Ложка дьогтю в бочці меду», де вказав, що в якутській мові є аж три синоніми до слова «воля». Леся Українка критику сприйняла спокійно, але за свою помилку дуже шкодувала (В. Шевчук).

О р і є н т о в н і   в і д п о в і д і   у ч н і в

Учень І групи. Текст № 1 відноситься до наукового стилю, тому що тут присутня ясність, логічна послідовність і доказовість викладу,  об’єктивний аналіз, точність і лаконічність висловлювань, докладний висновок.

Текст № 2 належить до ____________________________________________________________________________________________      

 

 

Учень ІІ групи. Текст № 1 відноситься до офіційно-ділового стилю, тому що __________________________________________________________________________

 

Текст № 2 належить до наукового стилю, тому що тут присутня ясність (понятійність)  логічна послідовність,   точність і лаконічність висловлювань однозначне пояснення причино-наслідкових відношеньдокладний висновок.

 

VІІ . Підсумок уроку

Викладач української мови

Для підсумку уроку я обрала кросворд, розгадавши його ми дізнаємося головне поняття нашої теми.

Кросворд

1.               Один із жанрів тексту. (Драматичний) 2. Один із видів доказу. (Дедуктивний) 3. Заключна частина доказу. (Висновок) 4. Висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. (Опис) 5. Основне твердження, чітко сформульована думка. (Теза)

 

 

 

Д

р

а

м

а

Т

и

ч

н

и

й

д

е

д

у

к

т

и

в

н

и

й

н

а

у

к

о

в

и

й

о

п

и

с

т

е

з

а

 

Викладач інформатики

Розв'язати ребуси

                                               

 

                                              

 

                                                                           

Відповіді до ребусу: 1. Процесор. 2. Інформатика. 3. Обробка

 

VІІІ. Оцінювання

Слово викладача української мови

На сьогоднішньому уроці ми досить плідно попрацювали, тому час вас оцінити. Перша оцінка, яку ви отримали – це тестові завдання за комп’ютером. Друга за активність на уроці.

 

Слово викладача інформатики

На сьогоднішньому уроці ви отримали по 2 оцінки: першу – за усні відповіді на бліц – опитуванні (повторення матеріалу), а другу оцінку  ви отримаєте за виконання вправи за комп’ютером після того, як я перевірю вправу.

 

Всі добре працювали

Старались, як могли,

Немає переможених –

Тут всі перемогли.

Бажаєм інформатику і мову

Вам вчити добре й далі,

А отримані знання -

Використовувать надалі!

Домашнє завдання

1.          Вивчити теоретичний матеріал.
2.          В текстовому процесорі написати твір – мініатюру на тему: «Україна – моя Батьківщина», та оформити його використовуючи параметри форматування символів на власний розсуд.

 

Використана література:

Інформатика:

1.          Морзе Н.В., Вембер В.П. Інформатика: Підручн. для 10 кл. ‒ К.; Школяр, 2010.
2.          Зарецька І.Т. Інформатика: Підручн. для 10-11 кл. ‒ Х.: Факт, 2005.
3.          Табарчук І.В. Інформатика у визначеннях, таблицях і схемах 9-11 класи. ‒ К.: Ранок, 2013.
4.          http://urok-informatiku.ru.xsph.ru/fizkul-thvilinki-na-urokah-informatiki

Українська мова:

1.          Олійник О. Українська мова: Підручн. для 10-11 кл. – К.: Вікторія, 2003. – 448 с.
2.          Українська мова: Підручн. для 10-11 кл. / О.М. Біляєв, Л.М. Симоненкова, Л.В.Скуратівський. – К.: Освіта, 2000. – 240 с.
3.          Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Х., 2007. – 496 с.
4.          Мацько Л.І, Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1998. – 416 с.