Урок "Колективізація і розселянювання України. Голодомор 1932 – 1933 років."

Запорізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 86

 Запорізької міської ради   Запорізької області

 

 

Розробка уроку з історії України  для 10 класу

Колективізація і розселянювання України.

Голодомор 1932 – 1933 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Розробила:

                                                                             вчитель історії та правознавства

                                        ЗОШ № 86

                                             м.  Запоріжжя

                                                                        Товкач Валентина Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя, 2020

Тема уроку: «Колективізація і розселянювання України.

Голодомор 1932 – 1933 років.»

Мета уроку:

Навчальна: охарактеризувати процес колективізації, розкрити її причини та наслідки, розкрити позицію керівництва УРСР і СРСР щодо колективізації, визначити причини  масштаби  і наслідки голодомору 1932 – 1933, показати політику радянської влади стосовно селянства.

Розвиваюча:   вчитися встановлювати причинно-наслідкові зв’язки , відпрацьовувати навички роботи з історичними документами, формувати вміння робити висновки і узагальнення матеріалу. Закріплювати навички роботи з інтерактивною дошкою. Розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, вміння  чітко і аргументовано висловлювати власні судження.

 Виховна: виховувати повагу до минулого свого народу, інтерес до вивчення історії.

Тип уроку: комбінований з використанням інтерактивної дошки.

Основні поняття: колективізація, хлібозаготівельні кризи, куркулі, середняки,  розкуркулення, колгосп, голодомор, закон «про п’ять колосків», геноцид.

Обладнання:  підручник, карта, інтерактивна дошка, відеоматеріал.

Хід уроку:

І. Оргмомент:

 

 

 Психологічний момент.

Однією з найбільших трагедій українського народу став Голодомор 1932—1933 рр. Остаточно його причини досі не з’ясовані, проте очевидним є те, що голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був організований штучно і став наслідком політики радянської влади на селі.

Повідомлення  учням теми та завдання уроку. (Слова вчителя супроводжує зображення на інтерактивній дошці. Слайд № 1 і 2. )

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

Експрес опитування для всіх учнів. Відповідь 1 або 2 словами , 1 відповідь – 1 бал.

1. Як називається процес створення великого промислового виробництва?
2. Як називався план електрифікації СРСР?
3. Індустріалізація, що розвивається дуже швидкими темпами називається?
4. Як називався рух за досягнення вищих показників продуктивності праці?
5. Хто став зачинателем цього руху?
6.  В першу чергу розвивалися галузі … промисловості?
7. В наслідок розвитку цих галузей було створено …?
8. Якою нагородою заохочували робітників?
9. Як називався план розвитку економіки СРСР?
10. Що було основним джерелом фінансів для  індустріалізації?

 

 

ІІІ. Вивчення нової теми:

  Повідомлення плану вивчення теми, основних понять і дат.(слайд 3 і 4)

Актуалізація опорних знань учнів:

Бесіда з учнями за запитаннями:

• Яке місце в економіці України займало сільське господарство?
• Коли була завершена відбудова сільського господарства після війни?
• Що таке колективізація?

Головною причиною колективізації стали хлібозаготівельні кризи 1927 – 1928 і 1928 – 1929 років. 10 років більшовицьких експериментів у сільському господарстві призвели до нестачі зерна. Зернова проблема стала похідною хлібозаготівельній кризі. І якщо першу кризу 1927 – 1928 вдалося подолати, наступної зими вона повторилася в ще більших масштабах.

Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично вилучила в селян усе зерно, навіть посівний фонд.

Щоб вижити, селяни ночами ножицями стали зрізувати ще недозрілі колоски на полях. Це явище швидко набуло масового характеру. Проте 7 серпня 1932 р. з’явився відредагований особисто Й. Сталіним Закон про охорону соціалістичної власності (що дістав назву закону «Про п’ять колосків»), яким за розкрадання передбачалися розстріл або десять років ув’язнення, якщо знайдуть кількість зерна яка дорівнювала  кількості зерна з п’яти колосків. На початок 1933 р. за цим законом було засуджено 54 645 осіб, із яких розстріляно 2000. Крім того, за невиконання хлібозаготівлі було усунуто з посад 80 % секретарів райкомів партії. Але такі заходи не допомогли, і тоді Й. Сталін надсилає в Україну «надзвичайну комісію» на чолі з В. Молотовим. Почалося масове звільнення з партії та віддання під суд. За період роботи «комісії» до січня 1933 р. з українських селян було додатково вичавлено 90 млн пудів, значною мірою за рахунок створення спеціальних бригад із видобутку зерна. Але й ці заходи не сприяли виконанню плану хлібозаготівлі. Тоді для покарання боржників комісія запровадила «натуральні штрафи» (спеціальні загони стали вилучати все наявне продовольство), які перетворилися на свідомий терор голодом. На початок 1933 р. в Україні фактично не залишилося продовольства.

Люди були змушені їсти товчену кору дерев, солому, перемішану з гнилою та мерзлою капустою, картоплею; котів, собак, щурів, слимаків, жаб, кротів тощо. Також траплялися випадки канібалізму.

Почалося масове вимирання цілих сіл. Поставлені в безвихідь селяни намагалися врятуватися втечею в міста та райони, не вражені голодом. Передбачаючи такий розвиток подій, сталінське керівництво 27 грудня 1932 р. запровадило паспортну систему з обов’язковою пропискою. Селяни, не отримуючи паспортів на руки, фактично перетворювалися на кріпаків радянської держави.

Пізніше до України було направлено «окремо уповноважених» Л. Кагановича та П. Постишева, які посилили репресивні заходи з метою виконати план хлібозаготівлі й організувати нову посівну кампанію.

Учні вивчають самостійно матеріал підручника  параграф 23 сторінки 155 – 159 і склідають тези по цьому питанню, а потім звіряють з данними.

Наслідки голодомору:

1. Величезні людські втрати  ( від 3 до 8 млн.).
2. Знищення традиційного українського села, розселянення України.
3. Придушення опору колективізації.
4. Знищення класу заможніх селян.
5. Спустошення сіл на Правобережжі.
6. Масове переселення  селян із Росії.

Майже всю Україну було занесено на «чорні дошки», це 85 районів.

Робота учнів з текстом параграфа 23 стор. 154.

Які події ілюструє поданий на сторінці графік? Про що свідчить?

Повідомлення учнів «Чи визнаний голодомор в Україні геноцидом українського народу?»

28 листопада 2006 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», який визначає, що Голодомор 1932—1933 рр. в Україні є геноцидом українського народу. Публічне заперечення Голодомору 1932—1933 рр. в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності українського народу та є протиправним.

ООН та Рада Європи визнали Голодомор як злочин тоталітарного режиму, а 14 країн світу вважають його геноцидом проти українського народу.

Висновки Спеціалньної комісії Конгресу США з питань дослідження Голодомору 1932—1933 рр. в Україні(затверджені 13 квітня 1988 р.)

1. Немає сумнівів, що велика кількість населення Української РСР та Північної території Кавказу померли від голоду протягом 1932—1933 рр. через голодомор, спонуканий людьми, шляхом конфіскації врожаю 1932 р. Радянською владою.

2. Жертви українського голодомору налічують мільйони осіб.

3. Офіційна заява Радянської влади про «диверсію куркулів», яка стала причиною всіх «труднощів» протягом Голодомору, не має підстав.

4. Голодомор не був, як часто заявлялося, пов’язаний із посухою.

5. У 1931—1932 рр. офіційною реакцією Радянської влади на нестачу зерна через посуху за межами України було надання допомоги постраждалим територіям та надання деяких пільг селянам.

7. Неспроможність Радянської влади в Україні виконати граничні норми поставок зерна змусила їх ужити надзвичайно жорстких заходів, аби забрати в селян максимальну кількість зерна.

9. Голодомор в Україні в 1932—1933 рр. був наслідком максимальної конфіскації сільськогосподарських продуктів у населення села.

11. Уже наприкінці 1932 р. Сталін знав, що в Україні люди помирали від голоду.

14. Голодомор також відбувався й у басейні річки Волга та на території північного Кавказу, але такі наслідки й масштаби, як в Україні, він мав у місцевостях, де проживали етнічні українці.

15. Робилися заходи не допустити переїзд голодуючих у регіони, де харчі були більш доступні.

16. Й. Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українців у 1932—1933 рр.

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу

На 10 слайді показані символи голодомору. Учні, за допомогою  використання віджету  рентгенівське зображення, описують значення кожного символу. Пояснюють використовуючи вивчений на уроці матеріал.

А також розповідають як в Україні вшановують пам'ять про голодомор.

V. ПІДСУМКИ

У 1933 р. в Україні було штучно спровоковано тотальний голод, у результаті якого загинуло близько 7 млн осіб (тобто кожний четвертий її житель).

Україна вимирала від голоду, а більшовицьке керівництво продавало зерно за кордон, в основному до Німеччини. Факт голоду всіляко приховувався.

Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», визначає, що Голодомор 1932—1933 рр. в Україні є геноцидом українського народу. Публічне заперечення Голодомору 1932—1933 рр. в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності українського народу та є протиправним.

ООН та Рада Європи визнали Голодомор як злочин тоталітарного режиму, а 14 країн світу вважають його геноцидом проти українського народу.

VІ. Домашнє завдання:

Прочитати параграф 23,повторити всі поняття, які вивчалися на уроці.

За бажанням написати есе на тему: «Чи  була можливість  у українців уникнути голодомору?»