Урок "Корінь. Лабораторне дослідження “Корінь і кореневі системи.Видозміни кореня”.

Тема.  Корінь.  Лабораторне дослідження “Корінь і кореневі системи.              

            Видозміни кореня”.

Мета:З’ясувати особливості будови кореня як підземного вегетативного органа; ознайомити з його видами та кореневими системами; дати поняття “видозміни” кореня та їх різноманітністю. Розвивати уміння визначати кореневі системи за зовнішнім виглядом; удосконалювати навички роботи з лабораторним матеріалом та гербарієм. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; виховувати зацікавленість до природи, інтерес до науки біології.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Форма уроку: Комбінований.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство.

Матеріали та обладнання: ПК, схеми, малюнки, таблиці, гербарій.

Основні поняття та терміни: корінь, коренева система, стрижнева, мичкувата, головний корінь, бічний корінь, додатковий корінь.

                                                                     Який корінець, такий пагінець.

                                                                                              Народне прислів'я

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

     Тестові завдання на ПК

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання.

- У пустелях денна температура піднімається до 80⁰С, уночі бувають приморозки, грунт сухий і сольовий. Який орган рослини допомагає вижити за таких умов?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

       ☼Корінь – осьовий підземний вегетативний орган.

Корінь — підземний орган, який виник у рослин як пристосування до життя на суходолі. У різних рослин він має різне походження. Так, у всіх вищих спорових рослин корені тільки додаткові, тобто утворюються з тканин пагона. У голонасінних із зародкового кореня насінини розвивається тільки головний корінь, а в покритонасінних є обидва види коренів. І на головному й додатковому коренях утворюються бічні корені. Вони забезпечують не тільки галуження кореня, а й формування кореневих систем. Коренева система — це сукупність усіх коренів рослини.

☼ Розповідь про кореневі системи та їх характерні особливості:

     Розрізняють стрижневу та мичкувату кореневі системи.

      Коренева система, у якій головний корінь, що розвивається із зародкового, галузиться завдяки утворенню бічних коренів, називається стрижневою. Роль стрижня в ній виконує головний корінь. Коренева система, утворена додатковими коренями, які також галузяться внаслідок формування на них бічних коренів, називається мичкуватою. У такій системі відсутній стрижень, і вона дійсно схожа на мичку.

   ☼ Розповідь про видозміни кореня.

Чим зумовлена різноманітність коренів? Корінь як осьовий вегетативний орган рослин має необмежений верхівковий ріст і радіальну симетрію, ніколи не несе листків, розгалужуючись, утворює підземну кореневу систему. Корені є в усіх наземних рослин (крім мохоподібних). У різних груп рослин він має різне походження. Залежно від походження в рослин розрізняють такі види коренів: головний, додаткові та бічні. Видозміни утворюються в процесі пристосування до певних умов існування. У зв’язку з цим вони можуть виконувати додаткові функції.

Прийом «Пошук інформації»

  Користуючись підручником учні визначають видозміни кореня і по ланцюжку називають їх.

- коренеплоди (морква, буряк, петрушка);

- кореневі бульби (бульбокорені) (жоржини);

- дихальні корені – пневматофори (кипарис болотний);

- ходульні корені (опорні) (кукурудза, мангрові рослини);

- повітряні корені (орхідеї);

- корені – присоски (гаусторії) (повитиця чи омела);

- корені – причіпки(плющ, деякі види фікусів тощо);

- грибокорені - мікориза – корінь, який утворюється у тому випадку коли корені дерева та грибниця грибів щільно переплітаються між собою і утворюється корисне співжиття, при якому відбувається обмін поживними речовинами.;

- корені з бульбочковими бактеріями (бобові).

☼ Значення кореня

Прийом «Своя опора» (учні складають опорний конспект)

- закріплює рослину в грунті;

- поглинає і транспортує воду та розчинені в ній мінеральні солі до інших органів;

- корені взаємопов’язані з мікроорганізмами і грибами;

- виділяє в грунт продукти обміну речовин;

- запасає поживні речовини.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

           Виконання лабораторного дослідження № 2. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня

Мета: розвивати вміння роботи з лупою; формувати вміння розрізняти типи кореневих систем і види коренів; розвивати вміння робити висновки про взаємозв'язок будови та функцій органів на прикладі видозмін кореня.

Обладнання та натуральні об'єкти: ручні лупи; рослини з різними типами кореневих систем; видозміни коренів.

Хід роботи:

 Як лабораторний матеріал використовують 20-денні проростки насіння квасолі та пшениці вирощених у горщиках, гербарні рослини.

Інструктаж з БЖД.

       Дослідження 1. Розглянути і порівняти коріння проростка квасолі й дорослої рослини квасолі в гербарії. Дати відповідь на запитання «Яким стає коріння в дорослої, вже квітучої рослини?»

      В зошиті схематично зробити рисунок стрижневої кореневої системи й зробити відповідні підписи.

         Дослідження 2. Розглянути корені проростків та кущиків озимої пшениці у гербарії. Чим відрізняється коріння проростків пшениці від коріння кущика пшениці?

        У зошитах учні малюють мичкувату кореневу систему і підписують назви коренів.

         Після проведених лабораторних досліджень учні роблять висновок про типи кореневих систем:

    - Розвиток і потужність кореневих систем залежать від індивідуальних особливостей рослин і умов, у яких вони живуть.

      - Стрижнева коренева система має головний корінь, що галузиться за рахунок бічних.

     -  Мичкувата коренева система не має головного кореня, а лише додаткові, що галузяться за рахунок бічних.

         Дослідження 3.  Вийняти з пробірки проростки з видаленою й не видаленою верхівкою головного кореня, покласти їх у препарувальну ванночку, виміряти  довжину кореня обох рослин, порівняти їх з початковою довжиною, яку мали корені на початок закладання досліду. Порахувати й записати кількість бічних коренів, що виросли на головному з видаленою та не видаленою верхівкою.

       Розглянути ілюстрацію «Порівняльна довжина коренів культурних рослин».

Іл.8.1. Порівняльна довжина коренів культурних рослин.

Дати відповідь на запитання:

• Якою частиною корінь росте в довжину?
• В який спосіб можна викликати посилений ріст і розгалуження бічних коренів
• На яку глибину проникають корені різних культурних рослин?

       Дослідження 4.  Розгляньте видозміни коренів у запропонованих рослин і в підручнику та заповніть у робочому зошиті таблицю.

      Видозмінені корені виникли у рослин як пристосування до певних умов існування. У багатьох випадках вони мають корисне значення не лише для самої рослини, але і в житті та практичній діяльності людини.

V. Узагальнення та систематизація знань.  

   Чи вірним є  епіграф народного прислів’я до нашого уроку «Який корінець, такий пагінець?»

Виконання тестових завдань

1.Вегетативний орган рослини, за допомогою якого вона міцно      

   утримується в ґрунті та поглинає з нього розчин мінеральних речовин.

                                                                                                                ( Корінь)

2.Потовщення бічних чи додаткових коренів.                   (Кореневі бульби)

3.Живуть 10-20 діб і здійснюють всмоктування води і мінеральних 

   речовин.                                                                             (Кореневі волоски)

4.Виконують роль коренів у водоростей та мохів.                           (Ризоїди)

5.Сукупність усіх коренів однієї рослини.                    (Коренева система)

6.Потовщення головного кореня завдяки запасу поживних речовин  

                                                                                                        (Коренеплід)

7.Відходять від головного кореня.                                             (Бічні корені)

8.Коренева система , в якої добре помітний головний корінь.(Стрижнева)

9.Зона кореня представлена твірною тканиною.                       (Зона поділу)

10.Чим покрита верхівка кореня.                                     (Кореневий чохлик)

11.Корені, притаманні рослинам-паразитам і напівпаразитам. (Корені-

      присоски)

12.Зона, завдяки якій збільшується довжина кореня, відбувається його

     ріст.                                                                                 (Зона розтягування)

13.Тканина, клітини якої постійно діляться.                                       (Твірна)

14.Коренева система, в якої головний корінь не розвивається чи

     малопомітний , а корені ростуть пучком.                               (Мичкувата)

15.Корені, звисаючі зі стебла, які поглинають кисень і вбирають поживні 

     речовини та вологу з повітря.                                         (Повітряні корені)

VІ. Підведення підсумків уроку.

     Перед закладанням досліду до наступного уроку учням ставиться запитання: чи можна з’ясувати, якою частиною росте корінь? Для пошуку відповіді на дане запитання слід в одних проростків квасолі обрізати верхівку головного кореня, а в решти залишити без обрізки. Виміряти довжину всіх коренів. Отримані результати занести в зошит. Проростки всіх рослин закріпити в пробірках з водою за допомогою картону.  Закласти дослід з нанесенням на корінь поділок маркером.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.