Урок "Корисні копалини України.Паливні корисні копалини"

Відкритий урок - 8 клас

Мета уроку:                                                                  Слайд №1

навчальна: узагальнити та систематизувати знання про рельєф та його утворення; актуалізувати знання про корисні копалини та їх класифікацію; сформувати знання про загальні особливості корисних копалин України, паливних корисних копалин; вдосконалювати практичні уміння та навички працювати з картами атласу;

розвивальна: розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити висновки; розвивати вміння працювати самостійно;

виховна: виховувати патріотизм, любов до України, почуття гордості та відповідальності за природні багатства надр.

Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок

 

Обладнання: підручники, презентація, таблиці, , атласи, колекції корисних копалин

Очікувані результати: учні зможуть: наводити приклади корисних копалин щодо їх використання; встановлювати зв’язки корисних копалин із тектонічними структурами, геологічною будовою території.

Епіграф уроку:

«Природа  –  це не те, що ми отримали у спадок від предків, а те, що ми взяли в борг  у наших нащадків.»

Рабірдранат  Тагор (індійський письменник)

 

Слайд №2

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Вчитель.

Привітання з учнями.

Перевірка присутності  учнів.

Перевірка  наявності в них  підручників ,зошитів, атласів.

 

     Усім доброго дня! На початку нашого уроку хочу побажати всім присутнім здоров’я, терпіння, порозуміння. І хочу, щоб кожен із вас отримав  задоволення від сьогоднішнього уроку.

 

ІІ.  Перевірка домашнього завдання .

Завдання №1  Дати відповіді на питанняя «Що? Де? Коли».І показати дані об’єкти  на  карті      (робота біля дошки  3 учня  )

•             що означають ці цифри? (2061, 515, 1545) розмістіть їх на карті.
•             де розташовуються слідуючі географічні об’єкти(  Причорноморська низовина, Донецька складчаста споруда, Північнокримська низовина ,  Донецько-Дніпровська западина,              Причорноморська западина   
•             коли утворилися Українські Карпати та Кримські гори

Завдання №2

А інших учнів запрошую взяти участь у географічному кросі

1.Рельеф –це……

2.Які форми  рельефу характерні для території України ?

3.Скільки відсотків займають гори і рівнини на території України?

4.Чи є на території України плоскогір’я?

5.Що таке плоскогір’я?

6.Ерою нового життя є…..

7.Найвища точка України…..

8.Височина,яка розташована в межах історико-географічної

землі  Поділля…

 

     Завдання № 3   Домашня заготівка

    Поміркуйте, чому гору Аю-даг, що у Криму, називають «вулканом, що не відбувся».

(Цікаво, що з точки зору геології г. Аю-Даг є вулканом, що не відбувся, на відмінність від Карадагу, який вивергався мільйони років тому назад. Майже 150 млн років тому у результаті проникнення магми у розломи земної кори відбувся її підйом, однак магмі не вистачило потужності для того, щоб вирватися назовні і вона так і застигла у надрах землі, а на поверхні утворилася така гора з характерними рисами ведмедя, що п'є воду із моря. )

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

     Під час вивчення літосфери, корисних копалин в попередніх класах ми частково ознайомилися з поняттями «гірська порода», «мінерал»,  які вони бувають за походженням.

    Давайте пригадаємо ці поняття ,тому що вони нам знадобляться на нашому уроці .

 

 

 

Прийом «Геологічна мозаїка»

Я називатиму поняття, а ви будете говорити його визначення.

Геологія — наука, що вивчає склад, будову та історію розвитку Землі.

Метаморфізм — процес перетворення гірських порід у глибинах земної кори під  впливом високих температур і тиску.

    Тектонічні структури — ділянка земної кори, що має спільний давній фундамент і складається з менших структур.

    Щит – частина платформи, де кристалічний фундамент виходить на поверхню.

    Платформа – стійка вирівняна ділянка літосферної плити

    Плита – частина платформи, де кристалічний фундамент перекритий осадовим чохлом.

   Складчаста область – порівняно рухома ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки.

 

Прийом « Мозковий штурм»

1. Що таке мінерал?

( Мінерал- це природні утворення, які складаються з однієї речовони.

 

 2.Що таке гірська порода?

(Гірська порода- це поєднання кількох мінералів чи скупчення одного у великій кількості в земній корі.)

 

 

 

 

 

 3. Пригадайте класифікацію корисних копалин.

 

 

 

                                             Корисні копалини

 

 

 

 

Паливні                                 Металеві                                      Неметалеві

 

      Хімічна           будівельна

     сировина          сировина

 

кам'яне вугілля залізна руда                               кам'яна сіль     вапняк

буре вугілля марганцева руда            калійна сіль      вапняк

торф мідна руда           фосфорит       глина

нафта поліметалева руда           сірка                пісок

природний газ олов'яна руда 

 

 

  4.Використовуючи знання з попередніх уроків географії, використовуючи карту тектонічну будову, скажіть, чи є на Україні передумови для утворення паливних ресурсів? Доведіть це. . Наведіть приклад западин на території України.

 

 

(Паливні корисні копалини переважно пов'язані з тектонічними западинами, бо саме там умови найбільш сприятливі для їх утворення.

              Донецько-Дніпровська западина

              Причорноморська западина   

  Прикарпатський прогин)

 

5. Вчитель:Молодці з завданням справилися. А тепер згадайте, який існує взаємозв'язок між геологічною будовою те­риторії та корисними копалинами.

Рудні корисні копалини — частіше метаморфічного та магматич­ного походження —

 в щитах платформ;

горючі — осадового — в осадовому чохлі (плити, западини);

нерудні — осадового, метаморфічного  і магма­тичного — повсюдно, в областях складчастостей.

 

ІV.Хвилина відпочинку.                                                     Слайд №3

(Гімнастика для очей )

     

 

 

 

 

 

V. Мотивація навчальної діяльності.

          Перш ніж відправитись у мандрівку підземного царства скарбів, послухайте легенду: «Якось стали ділити боги між собою скарби Всесвіту. Океан і весь підводний світ дістався богові Нептунові з тризубцем, а підземне царство хитрому буркотливому Плутоні заволодівшим підземеллям. Плутон посадив біля його входу  лютого трьохголового собаку Цербера. Пес вартував Плутонові володіння. Він мав наказ нікого не випускати на поверхню землі. В підземелля міг увійти кожний, а вийти не вдавалось нікому». Проте йшов час, бурхливими темпами розвивалась наука і техніка. Вчені, дослідники винайшли прилади, за допомогою яких можна шукати скарби Плутона, і ми з вами на уроці будемо намагатись теж трохи відкрити завісу Плутонових таємниць.

 

 VІ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель :

           Ми продовжуємо вивчати природу своєї незалежної держави України, свого краю, в якому ми живемо. Багата вона чи бідна, красива, чи екологічно сплюндрована, але кожен повинен її знати, любити і шанувати.

           З багатьох виявлених видів корисних копалин Україна здатна не тільки задовільнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал. Україна переживає економічну кризу, тому терміни розвідки і введення в експлуатацію більшості об'єктів стримується недостатнім фінансуванням геологорозвідувальних робіт.

           Займаючи площу 0,4% від світової суші(603,7 тис. км² ), Україна в кінці80-х початку 90-х років виробляла до 5 % корисних копалин від загального світового видобутку. За теперішнього часу в надрах України виявлено біля 20 тис. родовищ корисних копалин.

 

Плану уроку.                                                       Слайд №4

 

1. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів (корисних копалин)

2. Паливні корисні копалини України.

 

 

 

1. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів (корисних копалин)

Вчитель :

 

Тривала історія геологічного розвитку території України та  розташування  її  в  межах  різноманітних  тектонічних  структур, складених  різновіковими  гірськими  породами,  сприяли  утворенню тут численних корисних копалин. Багато мінералів і гірських порід, що містяться в земній корі, є корисними копалинами, тобто завдяки своїм властивостям можуть ефективно використовуватися в різних галузях господарства. 

 

 

Прийом «Словничок»                            Слайд №5

 

 

(ці визначення учні повинні вивчити на пам'ять )

                                                                                                              Слайд №6

 

     Корисні копалини – це мінерали та гірські породи, які використовує або може використати людина у своїй діяльності.

     Мінерально-сировинні  ресурси  — це корисні копалини, які видобувають із надр Землі і використовують у різних галузях виробництва.

 Корисні копалини залягають у родовищах.

Родовище корисних копалин – це зосередження сировини у достатній для розробки кількості. Родовище (чи група родовищ) може бути розташоване в певному басейні (вугільному, залізорудному тощо) чи утворювати регіон, область, провінцію (нафтогазоносну, рудну тощо).

 

 

2. Паливні корисні копалини України.                                           Слайд №7

 

Паливні корисні копалини України.

 

 

 

 

 

 

Прийом «Асоціації»

 

 

 

 Завдання :Запишіть усі асоціації, які у вас виникають на понят­тя «паливні корисні копалини».

 

 

 

 

 

 

 

 

паливні корисні копалини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь вчителя                                                                           Слайд №8

                                                                                                                   Слайд №9

 

 

До паливних корисних копалин належать:

 кам’яне та буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці. В Україні виявлено великі поклади паливних ресурсів. Серед них провідне місце належить кам'яному та бурому вугіллю, промислові запаси якого становлять близько 45 млрд. т.

 

 

 

Розповідь вчителя:

Слайд №10

Слайд №11

 

Як утворюється кам’яне вугілля?                      

Кам’яне вугілля – осадова порода, яка утворюється в земному пласті. Вугілля – чудове паливо. Вважається, що це найдавніший вид палива, який використовували наші далекі предки.

Для утворення вугілля необхідна величезна кількість рослинної маси. І краще, якщо рослини накопичуються в одному місці і не встигають розкладатися повністю. Ідеальне місце для цього – болота. Вода в них бідна киснем, що перешкоджає життєдіяльності бактерій.

У болотах накопичується рослинна маса. Не встигаючи повністю згнити, вона спресовується наступними відкладеннями ґрунту. Так виходить торф – вихідний матеріал для вугілля. Наступні пласти ґрунту як би запечатують торф в землі. У результаті він повністю позбавляється доступу кисню і води і перетворюється на вугільний пласт. Процес цей тривалий. Так, більша частина сучасних запасів кам’яного вугілля утворилися в епоху палеозою, тобто більше 300 млн. років тому. Із-за постійного руху земної кори і зміни материків  деякі глибинні пласти вугілля поступово вийшли назовні, і люди навчилися застосовувати цю корисну копалину у власній господарській діяльності.

 

Характеристика вугільних басейнів України

Слайд №12

 

Родовища кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому (Донбасі) та Львівсько-Волинському басейнах. Основним буровугільним басейном України є Дніпровський.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Таблиця роздається кожному учневі )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назва вугільного басейну	Географічне положення	Стисла характеристика
Донецький кам’яновугільний басейн (Донбас)	Східна частина України, території Луганської, Донецької, Дніпропетровської і частина Полтавської та Харківської областей	Площа 40 тис. км2. Промислові запаси 43,2 млрд. т., коксівне вугілля - 30% загальних запасів. Максимальна глибина залягання пластів – 1200м, пересічна – 500-700м. Потужність шарів – 0,5-2м.
Перші родовища були відкриті в 1721 р. експедицією під керівництвом Г. Капустіна. Першу шахту закладено в 1795 р. Цей басейн залишається основним і сьогодні. Завдяки видобуванню вугілля в цьому басейні України входить до першої десятки країн світу.
Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн	Північний захід України, межа Львівської і Волинської областей	Площа – 10 тис. км2. Глибина залягання пластів 300-700м. Потужність шарів до 2,8м. Коксівне вугілля – 40% загальних запасів.
У 1912р першим, хто висловив думку, що є кам'яне вугілля, був вчений Тетяєв, а пізніше І. Самсонович у 1932. У 1940-1941 роках геологами було підтверджені висновки перших дослідників, але війна не дала приступити до освоєння басейну: тільки з 1954р на львівщині розпочинається будівництво шахт. Волинські шахти починають свій вік з 1950р. Першу шахту почали будувати в 1953р, здали в експлуатацію в 1957р. На шахтах відбійних молотків не використовували, а замість них працювали комбайни. Вугілля використовується як енергетичне паливо і для побутових потреб.
Дніпровський буровугільний басейн	Впродовж Дніпра, з пн. Зах. На пд. сх.: Житомирська, Черкаська,Кіровоградська, Дніпропетровська та Запорізька обл.		Площа – 100 тис. км2. Загальні запаси 6 млрд. т. Глибина залягання пластів 150-180м. Потужність шарів 3-12м.
Буре вугілля слабкометарфізоване – перехідна стадія від викопного торфу до кам'яного вугілля. Ступінь метаморфізації залежить не стільки від віку вугілля, а скільки від тектонічного тиску. За віком буре вугілля буває старішим за кам'яне. Вугілля малокалорійне не можна перевозити на великі відстані. Використовується як місцеве паливо.

 

 

 

 

Робота з картою корисних копалин

Знайдіть і покажіть на карті   кам'яновугільні басейни України .

 

Слайд №13

 

 

Донецький кам'яновугільний басейн

Донецький кам'яновугільний басейн – найбільший та найважливіший в Україні. Він розміщений на територіях Луганської, Донецької, Дніпропетровської та частково у Полтавській та Харківській областях. Починаючи з XVIII ст. у цьому басейні почали добувати вугілля. Нині загальна площа Донецького кам'яновугільного басейну становить 40 тис. км², а промислові запаси понад 40 млрд. т.

Також у Донецькому басейні виявлено коксівне вугілля (близько 30% загальних запасів), газове та енергетичне – антрацити. Середня глибина залягання вугільних пластів у Донбасі – 500-750 м., але подекуди досягає 1200 м. Потужність пластів, що розробляються, коливається від 0,5 до 2 м.

На якості вугілля позначається значний вміст у ньому сірки. Крім того, у вугільних пластах Донбасу міститься багато горючого газу – метану, що нерідко призводить до небезпечних вибухів.

 

Львівсько-Волинський вугільний басейн

Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн – другий за значенням в Україні. Він знаходиться на північному заході країни на межі Львівської та Волинської областей. Перші шахти цього басейну почали працювати з 1952 р. Площа Львівсько-Волинського басейну 10 тис. км²; на коксівне вугілля припадає близько третини усіх запасів басейну. Паливо залягає на глибинах 300-700 м, майже горизонтально.

 

Дніпровський буровугільний басейн

Найбільші запаси бурого вугілля зосереджені в Дніпровському басейні. Він простягається вздовж Дніпра з північного заходу на південний схід територією Житомирської, Київської, Черкаської, Кропикта Дніпропетровської областей. Невеликі запаси бурого вугілля є також у Передкарпатті та Закарпатті.

 

Слайд №14

 

Прийом «Проблемне запитання»

• Як ми бачимо, Україна добре забезпечена вугіллям. Але чому ж час від часу виникає питання про закупку вугілля за кордоном? (Тому що застаріле обладнання, залягає на великій глибині, значні запаси вичерпані за часів СРСР…)

Ціни на вугілля у світі постійно зростають, оскільки його запаси вичерпуються. Саме тому нам, українцям, маючи такі великі поклади цього палива, необхідно раціонально його видобувати та використовувати, пам’ятаючи, що вугілля – вичерпне та невідновне.

Нафта і    природний газ

Слайд №15

Слайд №16

 

 

В Україні є три нафтогазоносні регіони:

 

східний, західний та південний.

Нафта завжди перебуває у гірській породі, фактично у камені. Нафтові ріки, які може собі хтось уявити, зникли чи не сто років тому майже так само швидко, як і з'явилися. Нині паливо потрібно видобувати із надр землі. Нафта має у чомусь зберігатися, вона легша від води і може витекти на поверхню.

Слайд №17

 

 

 

Слайд №18

 

 

 

Донецько-Придніпровський(східний )

 

 

  Донецький-Придніпровський нафтогазоносний регіон знаходиться на північному сході України в межах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької і Луганської областей. Нафта й газ цього регіону приурочена до Дніпровсько-Донецької западини.

Розвідування покладів нафти у цьому регіоні розпочалося у середині 30-х років XX ст., а їх експлуатація – у повоєнні роки. Найбільша глибина залягання нафтових горизонтів становить понад 5 тис. метрів. Це головний нині район видобутку нафти й газу в Україні. Він дає 57% нафти та 90% газу, що видобувались в Україні.

Значними нафтовими родовищами є Леляківське, Радченківське, Качанівське, Гнідинцівське, Глинсько-Розбишівське; газовими – Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Кегичівське, Західнохрестищенське, Качанівське та ін.

 

Карпатський нафтогазоносний регіон (західний)

 

Карпатський нафтогазоносний регіон знаходиться на південному заході України в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Це один з найдавніших центрів нафтовидобутку. Примітивне (колодязне) видобування нафти тут відоме з XVII ст., промислове – з другої половини XIX ст. Нафта й газ залягають на глибинах від 150 м до 3000 м.

Найбільшими нафтовими родовищами є Битків-Бабчинське, Долинське, Орів-Уличнянське; серед газових слід відзначити – Дашавське, Калуське, Рудківське, Лопарське та Більче-Волицьке родовища.

Промислові запаси природного горючого газу через тривалість і великі обсяги видобутку в роки перебування України в складі СРСР на Передкарпатті практично вже вичерпані. Для розвідки нових родовищ потрібні значні кошти.

 

 

Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон (південний)

 

Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон охоплює територію суходолу і прилеглих до нього акваторій Чорного моря на півдні України. У цьому регіоні запаси нафти становлять 3%, а газу – 6% від загальноукраїнських.

Найбільші родовища газу – Джанкойське, Глібівське та Голицинське. Оскільки південна частина України ще недостатньо вивчена на нафто- й газоносність, то в майбутньому тут (включаючи шельф Чорного і Азовського морів) можуть бути виявлені нові ресурси рідкого і газового палива.

Однак Україна має обмежені запаси нафти (задовольняє свої потреби за рахунок власного виробництва на 8%) і природного газу (22%).

 

 

Озокерит

Слайд №19

 

 

 

 

Назва  від  грецької   Озо — іздаю запах, Кірос — віск. Синонім-горний віск.

Koлір- чорний, коричневий світло-жовтий або зеленувато білий.

Озокерит – горюча корисна копалина, близька „родичка” нафти. За воскоподібний стан його ще називають гірським воском. Озокерит  використовують для виробництва лаків, у парфумерії та медицині. Родовища озокериту в Прикарпатті, які належать до найбільших у світі, розробляються ще з ХІХ ст.

 

Торф

Слайд №20

 

Поклади торфу є здебільшого у північних областях України, в річкових долинах на Поліссі і в лісостепу. Загалом налічують понад 2 500 переважно невеликих родовищ. Торф використовується в сільському господарстві і лише незначна його частина – як паливо

 

 

Слайд №21

 

 

 

Горючі сланці

Слайд №22

 

 

 

 

Горючі сланці розвідані у Придніпров'ї – Бовтиське родовище (Кіровоградська область),Карпатах і на Поділлі.

Їх можна використовувати як паливо для ТЕС, сировину для виробництва пластмас, цегли і цементу, як стимулятор росту сільськогосподарських рослин. Однак промислова розробка горючих сланців в Україні поки що не проводиться.

 

 

 

VІІ.Закріплення нових знань і умінь.                                             Слайд №23

Питання : Чим же  вони корисні  ці корисні копалини?

 

( Велике значення корисні копалини мають для енергетики, металургійної та хімічної промисловості, будівництва. Деякі види копалин широко використовуються для лікування (озокерит, мінеральні води, грязі), у сфері науки і техніки (алмази, графіт, радіоактивні, рідкісні й рідкісноземельні метали), побуті та ювелірній справі (коштовне, напівкоштовне каміння, благородні метали). А кухонну сіль вживають в їжу. Корисні копалини, як можливі джерела енергії чи сировина для різних галузей економіки, називаються мінерально-сировинними ресурсами. )

 

 

Прийом «Мікрофон».

Паливні корисні копалини мають велике значення для суспільства, так як вони є основою для розвитку економіки країни. Вугілля використовують в металургії; з нафти виробляють бензин; газ, торф, горючі сланці та буре вугілля використовують як паливо  в побуті і на теплових електростанціях.

– Як ви розумієте слова Рабірдраната  Тагора, що стали епіграфом до уроку?

– Що вам відомо про наслідки видобутку паливних корисних копалин?

(Можливі відповіді:

• руйнується структура земної кори;
• нагромаджуються відходи, що призводить до змін форм рельєфу;
• утворюються порожнини в надрах землі,що призводить до зсувів та провалів ґрунту;
• відбувається змив родючого шару ґрунту;
• не контролюється пересування підземних вод в місцях утворення порожнин;
• виснаження ґрунтів та підземних вод;
• активізуються процеси вивітрювання, що веде до загибелі лісів.)

 

– Запропонуйте шляхи вирішення проблем:

(Можливі відповіді:

• Удосконалення державного законодавства за нанесення шкоди навколишньому середовищу.
• Використання певних досконалих технологій видобутку.
• Комплексна переробка сировини.
• Економне використання корисних копалин.
• Вторинна  переробка сировини .)

 

 

Питання «Нас запитують…»                                                 Слайд №24

 

1. Чи можна загасити  нафту, що горить, водою?  Ні, оскільки нафта легша за воду.

2. Які 4 нафтопродукти необхідні, щоб міг рухатися автомобіль або автобус?  Бензин, змащувальне масло, гума, покришки коліс

 3. Який продукт нафти захищає наш одяг від пошкодження моллю?  Нафталін.

4. Коли ви розгортаєте цукерочку, ви стикаєтеся з одним з продуктів нафти. Яким?  Цукерки завертають в папір, просочений парафіном. Парафін -  продукт нафти.

 

Прийом «Так -ні»                                                                      Слайд №25

 

(Учитель зачитує речення, а учні письмово продо­вжують відповідають)

1. Корисні копалини – це мінерали та гірські породи, які використовує або може використати людина у своїй діяльності. (+)

2. Родовище корисних копалин – це зосередження сировини у достатній для розробки кількості (+)

3. За промисловим використанням виділяють такі групи корисних копалин магматичні, осадові, метаморфічні. (-)

4. Паливні корисні копалини мають другу назву  горючі. (+)

5. До рудних корисних копалин  належить вугілля. (-)

6. Будівельна сировина належить до нерудних корисних копалин. (+)

 

 

 

VІІІ.  РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ Етап

 

Продовжити рефлексивне коло:

- Сьогодні я дізнався……

- Було цікаво…….

- Було складно…..

- Тепер я можу……

- Мене здивувало….

- Мені захотілося…..

 

 

Картка самооцінювання учня (учениці) ____________________________

Вид роботи	Кількість балів	Отримані бали
1 Домашнє завдання	1
2 Географічний крос	1
3 Мозковий штурм	1
4 Прийом «Асоціації»	1
5 Робота в групах	1
6 Представлення роботи в групах (виступ біля дошки)	3
7 Робота з картою	3
8  Нас запитують	1
Всього (сума балів)	--------

 

 

ІХ.Підсумки уроку

Дякую всім за роботу. Ви добре попрацювали. Тому на згадку про наш сьогоднішній урок я хочу подарувати вам олівці. Яка корисна копалина в них використана? Поставте наверх олівця смайлик, що виражає ваш настрій наприкінці уроку.

Учитель оцінює роботу учнів на уроці, виставляє оцінки.

 

X. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                              Слайд №26

 

Обов’язкове: опрацювати §18 питання61-3 усно.

                         Вивчити    номенклатуру.

Додатково:

Написати есе «Як досягти  гармонії між людиною і природою?»