Урок "Краса і гармонія фізичних явищ у співвідношенні з людиною..."

 

Тема: Краса і гармонія  фізичних явищ у співвідношенні з людиною…

Мета уроку: Повторити і поглибити знання учнів з розділу фізики “Атом і атомне ядро”. Показати красу і гармонію фізичних явищ у співвідношенні з людиною… Виховувати бережливе відношення до людей науки, вчити шанувати їх. Розвивати пізнавальну самостійність учнів, вчити   аналізувати   і систематизувати вивчений матеріал, прагнути своє життя зробити змістовним і корисним для суспільства.

Обладнання:  Фотографії сім᾽ї М. Склодовської, портрети вчених Марії і П`єра Кюрі, твори Шуберта, Моцарта, Баха, Бетховена, комп’ютерна техніка, плакат: “Краса і гармонія  фізичних явищ у співвідношенні з людиною…”

Тип уроку:  урок повторення і систематизації знань, урок – портрет.

 

Хід  уроку.

 І. Актуалізація опорних знань учнів.

а) Індивідуальне  опитування.

1. Чотири учні працюють з картками, розв'язуючи задачі   (завдання диференційовані).

2.Один учень готує біля дошки тези  для  відповіді:  Радіоактивність.

б) Фронтальне опитування.

1. Що називається матерією?

2. Види існування матерії?

3. Форми  існування матерії?

4. Яка будова речовини?

5. Який розділ фізики ми вивчаємо?

6. Розповісти про будову атома ( хто ввів його у фізику, що означає слово “атом” ?)

7. Розповісти про методи спостереження і реєстрації елементарних частинок.

8. Яка будова атомного ядра? Хто запропонував таку модель?

   Що називають масовим числом?

 9. Знайдіть в періодичній таблиці Менделєєва хімічний елемент вуглецю і урану і дайте відповідь: Скільки в ядрі атома даних елементів протонів і нейтронів?

10. За рахунок чого протони  втримуються в ядрі?

11. Що ви знаєте про ядерні сили? Яка величина їх характеризує ?

12. Що називається енергією зв'язку? Чому вона дорівнює? Чому існує дефект маси (ΔM)?

13. Яке явище свідчить про складну будову атомного ядра?

14. Що називається радіоактивністю? Коли і як вона була відкрита?

15. Яка природа α, β, γ, – проміння?

16. Що називається періодом піврозпаду?

17. В чому полягає закон радіоактивного розпаду N = N₀·2^-t/T ?;

18. Учні працюють над завданнями спроектованими  на екран:

а) Який склад атома     Nа; F; Аg ?

b) Який склад ізотопів  Nе; Nе; Nе ?

с) Яке явище свідчить про складну будову атомного ядра?

Відповіді учнів коментуються і оцінюються.

 II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 

 Вчитель: Сьогодні  наш урок фізики, урок-портрет присвячений розповіді про життя чудових людей – фізиків за професією, про сім'ю, якій було присуджено Нобелівські премії, про сім'ю вчених Кюрі, яка все своє життя займалася дослідженням радіоактивності.

    Тема нашого уроку: Краса і гармонія фізичних явищ у         співвідношенні з Людиною і її любов’ю…

   Мета уроку показати на прикладі  життя і наукової діяльності сім’ї  Кюрі   красу і гармонію фізичних явищ у співвідношенні з людиною.

 

    Скажіть! Що ви подумали, коли побачили і прочитали цей плакат? Що є спільним між красою, гармонією, людиною, любов’ю і радіоактивністю?

Спільне в них – випромінювання! Так як радіоактивна речовина випромінює самовільно невидимі частинки так і людина самовільно випромінює прекрасне почуття любові і краси. Любов – одне з самих прекрасних почуттів, воно підносить людину, возвеличує її, робить  щасливою в житті. Найкращі живописні шедеври, скульптури, музика, поезія створені людиною -  це все любов.

    На фоні  музики Шуберта:

Як  ці природні явища- краса, гармонія, любов, радіоактивність об'єдналися в одній сім’ї ? Марія Кюрі - знаменитий фізик і хімік разом зі своїм чоловіком П’єром Кюрі поклала початок новій епохі в історії людства – епохі вивчення і використання атомної енергії.

Марія Кюрі – перша жінка, двічі лауреат Нобелівської премії – вищої  міжнародної нагороди, якою відзначається праця вчених.

Ні одна жінка – вчений XX ст. не користувалася такою популярністю на всій земній кулі  як М. Кюрі.

 

На фоні музики Шуберта, Моцарта, Баха, Бетховена учні розповідають про дитячі роки Марії,  на екран проектується портрети  Марії,  її матері,  батька, сім’ї.

         

Учениця:  Народилася Марія Склодовська 7 листопада 1867 року в Польщі. Вона була 5-ю дитиною в сім'ї вчителя фізики, інспектора навчальних закладів. З раннього віку проявляла талант до математики, природничих наук, особливо до фізики. У 8 років Марія вперше пізнає горе.

Це сталося в середу. Батько зайшов за ними і повів їх до старшої сестри. Зося лежала в труні, вся в білому. Маня так називали її в сім'ї, вперше зустрілася зі смертю, вперше йде в траурній процесії, одягнена в чорну накидку.

Дома залишилася ще хвора на тиф Броня і мама – хвора на чахотку, яка не в силах вийти з дому, перебираючись від вікна до вікна, дивиться і проводжає в останню путь дочку, яку забрав тиф.

Вчитель: А через два роки ( Мані 10 років ) помирає її мати. І назавжди в її пам'яті залишається рух тремтячої руки, якою благословила дітей і чоловіка вмираюча. І ледь почуте слово "Люблю" – останнє слово матусі.

Учень: Гімназії, пансіони, школи... Вся юність Марії Склодовської пройшла під звуки цих слів. Батько викладає в гімназії, Юзеф – в університеті. Еля – в пансіоні. Власна їх квартира також школа, батько дає репетиторські уроки вдома. Сім'я потребує матеріальної допомоги.

Сам Всесвіт уявляється Марії як величезна гімназія, де панує єдиний ідеал – знання.

Три золоті медалі, одна за одною випали на долю сім’ї Склодовських. Третя дісталася Мані при закінченні гімназії в 1883 році.

Після  смерті  матері  Броня  оточила  Маню материнською теплотою і Маня все життя буде вдячна їй за це. Між ними теплі, сердечні стосунки.

Після закінчення гімназії Марія думає, як допомогти Броні здобути освіту. Обидві мріють навчатися в Парижі.

Вони збирають гроші, Марія йде працювати гувернанткою в багаті сім'ї, а потім виїзджає в села (там більше платять) і допомагає батькові вчити Броню, яка поступила на медичний факультет Паризького університету. На це йде 6 років життя.

        (На екрані - портрет Броні)

Учениця: На останньому році навчання Броня виходить заміж. Її чоловік вже закінчив університет і працює, вони наймають квартиру і сестра наполегливо просить Марію їхати до Парижу, пропонуючи квартиру і стіл, прохаючи зібрати грошей на дорогу і навчання, тому, що самі вони також бідні.

Разом з батьком Марія робить підрахунки. Броня просить висилати їм менше, щоб вони мали змогу зібрати гроші для Мані. Але сім'я наскільки бідна, що їй довелося пробути ще рік у Варшаві, поповнюючи свої заощадження уроками.

В 24 роки вона їде до Броні і поступає в Сорбонський університет на факультет природознавства. Їй доводиться багато працювати, щоб поповнити свої знання.

Молода полька проявляє величезні здібності і неабияку працездатність. І ні холод, ні голод, ні надоїдлива думка "Як заощадити гроші" не змушують її кинути навчання, хоч на 40 крб. – три франка на день, включаючи плату за одяг, зошити, книги, лекції в університеті, жити дуже і дуже важко.

А в 1893 році становище взагалі стає безнадійним. Марія вже готова відмовиться від навчання в Парижі. Як раптом відбувається чудо. Її подруга пані Дидінська впевнена, що подрузі світить велике майбутнє, перевертає все вверх дном, добиваючись   для   Склодовської   стипендії   з   фонду Олександровича в розмірі 600 крб.

Учень: Осліплена щастям Марія мчить у Париж.

Чудова   стипендія   Олександровича!   Студентка намагається любим шляхом розтягнути ті 600 крб. на 15 місяців, щоб більше часу залишитися в раю лабораторії і лекційних залів.

Через декілька років Марія викроює 600 крб з свого першого гонорару за технологічну роботу і віднесе в секретаріат фонду, здивувавши комітет нечуваним в його історії, поверненням позики.

Вона знала, що ці гроші можуть врятувати ще одну бідну дівчину.

Вчитель:  В 26 років, в 1893р., вона закінчує фізичний факультет, а через рік одержує диплом про закінчення математичного факультету.

Марія викреслює з програми свого життя любов і заміжжя. Але не через науку, а через недовіру: з тієї пори, як багата сім'я не захотіла мати бідну невістку, вона переконалася, що бідній дівчині немає чого сподіватися на сімейні радощі. Вона була в цій сім'ї гувернанткою. І коли приїхав на канікули їх старший син, вони покохали одне одного. Марія була дуже красивою. Золотаво-хвилясте волосся, розумні сіро-голубі очі...

                        ( На екрані портрет П 'єра Кюрі.)

 

 

Весною 1894 року вона знайомиться з молодим обдарованим фізиком П’єром Kюрі, який вже зробив великий вклад у розвиток фізики і був широко відомий. Він був талановитим, міг стати поетом, письменником і артистом, але душею  був відданий науці.

Йому 35 років!   Він нікого не любить! В його щоденнику записано 4 слова, повні печалі і глухої туги, на яких щоразу зупиняється його погляд.

“Розумово обдаровані жінки – рідкість”

Ці слова були причиною трагічного кінця палкого кохання в юності, яке примусило його викреслити жінок з життя, він вирішив ніколи не закохуватись.

Пройшло декілька місяців. І П’єр одну розмову про свою роботу несподівано закінчує словами:  “ Мені хотілося, щоб ви познайомилися з моїми батьками. Я живу з ними в Со, вони чудові люди”. І розповідає про матір, батька, брата. Його батько – лікар, в молоді роки мріяв про наукові дослідження, але матеріальні  нестатки  примусили  займатися  лікарською практикою. Брат – також фізик.

5 років   вони   працювали   разом,   відкрили п'єзоелектричний  ефект,  закон  Кюрі  по  магнетизму, сконструювали ультрачутливі терези (терези Кюрі) для наукових досліджень. Брату присвоїли звання професора і направили на роботу в інше місто Франції, а професор П’єр Кюрі залишається очолювати практичні роботи студентів в Паризькій школі фізики і хімії.

Марія слухає і дивується: скільки співпадань, скільки таємничої подібності. Тільки змінити деякі деталі, перенести будиночок із Со на одну з варшавських вулиць і сім'я Кюрі перетвориться в сім'ю Склодовських. Це така ж розумна і чесна сім'я, така ж єдність між дітьми і батьками, така ж любов до природи...

Його все далі і далі захоплює краса Марії, її повна відданість науці, її обдарованість, мужність і благородність.

 

Учень:       Задуманий вітер над городом віє

Ідуть перехожі невпинним прибоєм

І я поміж ними йду, повний тобою,

Горять ліхтарі, мов шепчуть: Маріє!

 

І солодко серце стискає і мліє

Мов сон мені дивний, невидимий сниться...

І хочеться в небо злетіти, мов птиця,

Де блимають зорі далекі: Маріє!

 

 

Іду, поспішаю, мов крилами мріє

Зоря перед мене в простори щасливі...

А губи шепочуть в блаженнім пориві

Для мене єдинеє ім'я: Маріє!

Вчитель:  Не один раз П'єр пропонує Марії руку і серце, але Марія - полька, вона прагне повернутися до своєї сім'ї, на Батьківщину, прагне повністю належати науці.

Марія вперто відмовляє йому, аж до тих пір, доки П'єр не пропонує їй їхати в Польщу разом, обіцяє вивчити польську мову і піти працювати вчителем французької мови.

Учень:       Я люблю тебе, мила, за те,

                   Що в очах твоїх море синіє

                   Що в очах сонце цвіте

                   Мою душу голубить і гріє.

 

За волосся твоє золотаве,

За чоло молоде і відкрите,

Я люблю тебе, мила, за те,

Що не можу тебе не любити.

 

Учениця:  Марія вважає, що не може, не має права прийняти таку жертву, хоч пропозиція П’єра дуже її схвилювала, вернула віру в любов...  Вона ділиться цим зі своєю сестрою Бронею, їде разом з нею в Со, до батьків П’єра, де мадам Кюрі просить Броню вплинути на свою молодшу сестру.

Але проходить ще 10 місяців перш ніж Марія дає згоду на одруження.

26 липня 1895р. відбулося весілля П’єра Кюрі і Марії Склодовської.

Вчитель:  Так утворився міцний союз із люблячих одне одного людей, союз рідкісний по спільності життєвих, культурних і наукових інтересів.

Учень:  В 1897 році Марія Кюрі вирішує зайнятися докторською дисертацією. Коли мова зайшла про тему, П’єр порадив поближче познайомитися з відкриттям Беккереля, пригадавши особисту розмову з ним.

І так тема вибрана, потрібні матеріали і місце роботи. На прохання П’єра директор інституту виділяє на першому  поверсі невелике приміщення, де було машинне відділення і склад.

Сирість, тіснота, холод, ніякого обладнання, ніяких зручностей. Але це Марію не лякає. Вона досліджує уран, шукаючи відповідь на запитання: що є джерелом уранового випромінювання?

З цією метою вона досліджує теорій і виявляє таке ж випромінювання, приблизно такої ж активності. Робота продовжується з іншими мінералами. Вона приходить до висновку, що уранова смоляна руда містить новий хімічний елемент, який має більшу активність ніж уран.

П’єр Кюрі залишає свою роботу над дослідженням кристалів і допомагає дружині шукати новий хімічний елемент.

Вчитель:  Три роки тому любов об'єднала його з цією чарівною жінкою. Любов міцніла, зігрівала молоде подружжя, додавала сили і наснаги.

Тепер бойові сили подвоїлися, у сирому приміщенні два розума, і чотири руки шукають невідомий хімічний елемент. В 1898 році починається їх безприкладна в історії, спільна робота, яка продовжується 8 років, до трагічної смерті П’єра.

   Саме в цьому ми повинні побачити, відчути і зрозуміти в чому краса і гармонія фізичних явищ у співвідношенні з людиною...

  Краса, гармонія, любов і радіоактивність… Природні випромінювання, що вказують на єдність природи.

    Учениця:  В результаті цієї роботи відкрито хімічний елемент, який вони назвали полоній, в честь Батьківщини Марії – Польщі.

А в кінці 1898 року 26 грудня на засіданні академії наук було зачитано нове повідомлення Кюрі, про існування нового хімічного елемента, який вони пропонували назвати радієм. Але хіміки заявили, покажіть його нам, і тоді ми скажемо, що ви праві. Марія прийняла виклик і вмовила чоловіка пройти весь шлях від початку і до кінця, хоч де той кінець, вона не знала. Робочі дні перетворилися в місяці, а місяці в роки. П’єр і Марія не втрачають мужності і віри.

Вчитель:  Він і вона створені одне для одного, з’єднані ніжною любов'ю і спільністю інтересів, народжені для такого нелегкого життя, яке вони вели в новому приміщенні, вірніше сараї, в якому медичний факультет обробляв трупи. І поки вони чистили і приводили його в порядок, з Австрії прийшов лист з повідомленням, що австрійський уряд дарує вченим тонну відходів уранової руди.

“Мені доводилося обробляти 20кг матеріалу в день... Важка праця переносити мішки в посудини, пробірки, переливати розчини, по декілька годин мішати кип'ячу рідину в чавунному казані” – писала М. Кюрі.

Пройшло 4 роки їх добровільної рабської праці. В ампулі зібралося 1/10 грама радію. Цього було досить, щоб визначити його атомну масу 225 і заставити хіміків повірити в його існування.

Учень:  25 червня 1903 році в маленькій аудиторії Сорбони М. Кюрі захищає докторську дисертацію.

А 13 листопада 1903 року подружжя Кюрі одержує телеграму одночасно з Беккерелем із Стокгольму про присвоєння їм трьом Нобелівської премії з фізики за видатні відкриття в області  радіоактивності.

Ніхто з Кюрі не був на засіданні із-за хвороби М. Кюрі. Від їх імені французький посол прийняв з рук короля Швеції Нобелевські дипломи і золоті медалі. Грошова винагорода в 70 тис. франків (половина премії) була дуже своєчасною для покращення їх матеріального становища.  Вони могли б мати набагато більше, якби взяли патент на своє відкриття. 1 грам радію на світовому ринку коштував 750 тис. франків. Але подружжя не хотіли стримувати розвиток промисловості і техніки патентними обмеженнями. Це пов'язано з тим, що вчені виявили вплив радію на ракові пухлини, які припиняли свій ріст.  

     Подружжя в зеніті слави!

Але несподівано їх настигає страхітливе горе. В 1906 році при переході вулиці, 19 квітня, гине під колесами вантажної підводи П’єр Кюрі. Це величезна втрата для Марії та її дочок Ірен і Єви. Це величезна втрата для науки.

 Звучить музика Моцарта. На фоні музики:

 

   В траурі Марія, сім'я. У Франції оголошено Національний траур по великому французькому вченому, в траурі – крупні вчені світу.

  Музика “Погребальный звон“ підсилюється

    Марія  Кюрі  з  властивою  їй  впертістю   і наполегливістю продовжує їх спільну справу. І тільки вона рятує її від горя, болю і душевного розладу.

Учениця:  13 травня 1906 року Марію Кюрі призначають професором факультету природознавства Сорбони, на місце П’єра. Вперше в історії французької вищої школи жінка одержує професорську кафедру.

Вона продовжує дослідження, викладає перший і єдиний в світі курс лекцій по радіоактивності. Редагує і випускає у світ книгу "Труды Пьера Кюри ", займається будівництвом інституту радію в Парижі.

Любов П’єра, як світло від далекої зірки супроводжує Марію все життя.

До 1914 року інститут побудований, але починається перша світова війна. Марія Кюрі створює 220 рентгенівських (пересувних і стаціонарних) установок і разом зі своєю дочкою Ірен працює на них, застосовуючи радій в медичних цілях.

    І тільки після закінчення війни Марія змогла почати роботу в інституті радію. Тут народилося багато її відкриттів, а інститут став міжнародною школою з фізики і хімії, сама мадам Кюрі в рівній мірі стає фізиком і хіміком. Їй ще в 1911 році присуджена друга Нобелевська премія по хімії.

Вчитель: Це єдиний випадок, коли одна людина стає Нобелівським лауреатом двічі.

   Марія пережила свого чоловіка на 28 років, і за цей час її праці виросли в окрему нову галузь фізики і хімії.

Завдяки  їй  радіоактивність  знайшла  широке застосування в першу чергу при лікуванні раку.

Восени 1933 року її здоров'я різко погіршується. З травня 1934 року вона вже не встає з ліжка.

   4 липня 1934 року великої вченої не стало. Померла М. Кюрі від променевої хвороби, яка виникла в результаті багаторічної (більше 30 років) роботи з радіоактивними речовинами.

     Звучить музика  "Аве Марія"

    Справу П’єра і Марії Кюрі продовжують їх дочка і зять – Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі. В 1935 році вони одержують Нобелівську премію за відкриття штучної радіоактивності.

     Історія науки всіх часів і всіх народів не знає прикладу, щоб два подружжя в двох поколіннях зробили такий великий внесок в науку, як сім'я Кюрі. Ця відданість науці привела до того, що життя обох поколінь Кюрі було в прямому смислі принесено їй в жертву.

Підсилюється музика  “Аве Марія”, на екран проектується пам'ятник Марії Кюрі.

          

  Ви слухаєте музику Шуберта,  знамениту "Аве Марія" як Гімн Марії Кюрі – фізику, хіміку, вченому, людині, яка стала Нобелівським лауреатом двічі, жінці, яка беззавітно віддала своє життя науці і людям!

 

Ваші думки, враження, роздуми про життя Марії Кюрі та її сім’ї?

 

Учні  висловлюють свої міркування.

 

Вчитель підсумовує:  Фізика – наука про природу, вінцем якої є Людина.

 А тема нашого уроку: Краса і гармонія  фізичних явищ у співвідношенні з людиною... тісно поєднані між собою, тому дуже хотілося б, щоб цей урок доніс до вас, ваших сердець заряд високої моральності вчених, щоб ви зрозуміли на прикладі сім'ї Кюрі життя багатьох видатних фізиків, щоб їх життя стало для вас уроком великого громадянського звучання.

 

                                     Звучить музика Шуберта  “Аве  Марія.”

 

 

                                                 Література

1. Фізика в школі: Науково-методичний журнал – М.: Педагогіка, 1990.

2. Ланина И. Я.: Не уроком единым. М.: Просвещение. 1991.

3. Кюри Е.: Мария Кюри.

4. Палтышев Н.Н.: Вводные ы обобщающие уроки физики – ОИУУ, 1995.

5. Ресурси інтернету: sp. bdpu. org