Урок "Красу дарує нам природа"

ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ  ШАЛИГИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

«ШАЛИГИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І –ІІІСТУПЕНІВ»

КРАСУ  ДАРУЄ  НАМ  ПРИРОДА

(інтегрований  урок з   літератури  та  фізики з  використанням

 методу  проектів)

Підготували

Сєрих Л.М., учитель української

літератури та Суровицька Л.І.,

учитель фізики

Мета: познайомити  учнів  з  поетами рідного  краю, у  процесі  виразного   читання  навчити  дітей  сприймати  картини  природи, виявляти  в  поезії теплові  явища  та  пояснювати  їх  з точки  зору  фізики, з’ясувати вплив  фізики  на  розуміння  поезії,

розвивати  логічне  мислення, просторову  уяву, спостережливість,увагу, самостійність, інтуїцію, цікавість  до  літератури  й  фізики;

виховувати  почуття  відповідальності  перед  колективом, через  красу  художнього  слова  прищеплювати  любов  до природи  рідного краю, художньої  літератури.

Тип  уроку:узагальнення  та  систематизація  знань

Методи, використані  на  уроці: презентація  учнівських  проектів

Обладнання:інтерактивна  дошка, учнівські  проекти .

Структура  уроку:

1.Організаційний  момент

2. Мотивація  навчальної  діяльності  учнів

3.Захист  учнівських  проектів

4.Оцінювання

5.Рефлексія

ПРОЕКТ «КРАСУ  ДАРУЄ  НАМ  ПРИРОДА»

Мета  проекту:

• ознайомитися  з  творчістю  поетів, які  пишуть  про  природу, використовуючи  у  свої творах  теплові  явища;
• пояснити  з точки  зору  фізики виникнення  теплових  явищ;
• підготувати  презентацію  проекту «Красу  дарує  нам природа»

Ключове  питання  проекту:

• чи  сприяють  знання  з  фізики  розумінню  поезії

Тематичні  питання:

• з’ясувати, хто  з  письменників  звертався  до  теми  «Краса  природи»
• чим  пояснити  утворення  теплових  явищ

Змістовні питання:

• які  практичні  рекомендації  можна  надати, щоб  краще  зрозуміти  поетичний  твір?

План  проекту

Учні  вирішили об’єднатися  у  три    групи.

Завдання групам:

• дослідити  творчість  поета, який  звертається  до  теми «Краса  природи»;
• проаналізувати  твір, виявити  теплові  явища, пояснити  їх  з  точки  зору  фізики;
• з’ясувати  вплив  знань  з  фізики  на  розуміння  поезії;
• підготувати  презентацію  свого  проекту

Кінцевим  продуктом  проекту  стало:

• презентація  проектів «Красу  дарує нам  природа»;
• рекомендації  щодо  використання зібраних  матеріалів  на  уроках  фізики, літератури, позакласних  заходах.  

 ХІД  УРОКУ

І. Організаційний  момент.

Психологічне налаштування  учнів  на  продуктивну  роботу

ІІ. Мотивація  навчальної  діяльності  учнів.

Повідомлення  теми  й  мети  уроку.

Л. Сьогодні  у  нас  інтегрований  урок  із   літератури  та  фізики. Тема  нашого уроку «Красу  дарує  нам  природа»

Ф. Прислухайтесь… Ви  чуєте  шум  моря. Хвилі  набігають  на  скелі  і  розпадаються  на  дрібні  краплі  води. Вода стала  колискою  життя  на нашій  планеті  . Адже  кругом  , постійно, вдень  і  вночі  на  землі  відбувається кругообіг  води  у  природі. З  тепловими  явищами  ми  зустрічаємося  дуже  часто, але  не  бачимо  в  них  нічого  особливого. А все  тому  , що  не  вміємо  задавати  собі  запитання: «Чому  з’явився  іній?», « Якого  кольору  туман?». Чи  може  випаровуватися  лід?»  Велика  спостережливість  відрізняє  , як  правило, поетів  та  письменників.

Л. Сьогодні  ми  звернемося  до  художніх  творів  поетів  рідного  краю  І  спробуємо пояснити  з  точки  зору  фізики  поетичний  опис  теплових  явищ, з’ясувати  вплив  фізики  на  розуміння  поезії.

Ф. Ви  працювали  над  проектом «Красу  дарує  нам  природа»

ІІІ. Захист  учнівських  проектів  «Красу  дарує  нам  природа»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ  ПРОЕКТУ «КРАСУ  ДАРУЄ  НАМ  ПРИРОДА» 

ВИСТУП  І  ГРУПИ 

• Глухівщина – це  мистецький  центр  України. Цей  край  може  пишатися  видатними  людьми, які  прославили  його. Імена  Д.Бортнянського, М.Березовського  вписані  в  історію  музичної  світової  культури. Поєдналися  музи  малярства  та  поезії  в  родині  Нарбутів. На  небосхилі  світового  кінематографу  зірками  першої  величини  засяяли  наші  земляки. Це  А.Роговцева, О.Богданович.  Щедра  на  письменницькі  таланти  Глухівщина. Майстри  слова  завжди  пам’ятають  ту  землю, де  вони  народилися , де  зросли, де  відчули  першу  радість  творчої  наснаги. Серед  них  В. Висоцький, М.Гурець  та  інші.

• Наша  група  звернулася  до  творчості  В.Раєвського. Він  народився  в місті   Глухові. Закінчив Глухівську  загальноосвітню  школу №3. Обрав  професію  вчителя. Почав  писати  вірші  дуже  рано, але  надрукував  вперше  свої  твори   в 50 років.  Для  нас  найцікавішим  було  те, що  він  працював  викладачем фізико – математичного  факультету  Глухівського  педагогічного  університету.

М.Гурець, член  Національної  спілки журналістів  України, поет, згадує, що В.Раєвський  викладав  свій  предмет  «точних наук» з   середини, вглядаючись  у  гармонію  формул. В. Раєвський  зазначав, що

Дві  іпостасі – слово  і  число

В  моїй  душі  одвічно  поєднались.

З числом   звіряю слова досконалість,

До  творчості  підношу  ремесло

В своїй  поетичній  творчості  В.Раєвський  звертається  до  тем Великої  Вітчизняної  війни, кохання, рідного  дому. Багато  поезій  присвячено  природі.

(учень  читає  напам’ять  вірш «Березневий  ескіз»)

• Щоб  зрозуміти  цей  вірш і  намалювати  картину  природи, треба  поринути  у  світ  автора. Автор  нам  розповідає  про  весну  , використовуючи  поетичні   ознаки  весни ,  описуючи    теплові  явища, які  відбуваються  навесні. 

• Проталини  утворюються біля  підніжжя  дерев  ранньою  весною, а  також  після  короткотривалої  зимової  відлиги. Сонячні  проміння  дуже  гарно  прогрівають  стовбур  дерева, чому  сприяє  його  темний  колір  і  те, що  промені  падають  на  поверхню  стовбура  майже  перпендикулярно. Теплопровідність  дерева  мала, тому воно  відносно  повільно  сніжного  покрову  під  дією  цієї  теплоти  повільно  тануть, тобто  відбувається  процес  плавлення. А  чорний  колір  означає  , що  сніг  менше  відбиває  сонячних  променів, а   значить  більше  поглинає  їх.
• Під  дією  Сонця  верхні  шари  снігу тануть, вода, протікаючи  вниз, зволожує  нижні  шари; вночі  вони  промерзають  і  утворюються  кристалики  льоду.
• За  певної  температури  крига  починає  плавитися. Так  як  внутрішня  енергія  йде  на  збільшення  потенціальної  енергії. Процес  проходить повільно  , тому  що  лід  має  велику  теплоту  плавлення. В  іншому  випадку  вся  маса  льоду  мала  б розтанути  за  декілька  хвилин  або  секунд  і  наслідки  були  б  жахливі. Крига  на озері  плаває тому, що  густина  льоду  менша  за  густину води.

• Вивчаючи  поезію  В.Раєвського  у  нас  виникло  бажання  дослідити  процес  кристалізації  води. Підфарбувавши  воду  зеленкою , ми  налили  її  в  балон  електричної  лампочки  розжарювання  без  цоколя  до  висоти  його  максимального  діаметра  й  дали  їй  замерзнути. Побачили  таку  картину: краї  крижаного  зливка  , що  утворився  . прозорі  і  незабарвлені. А  в  середині зливка – непрозорий  згусток. Що  нагадує  згорнутого  в  клубок  їжачка. Це  пояснюється  тим, що  вода  починає  кристалізуватися  по  своїй  поверхні  й  біля  стінок, а  потім  процес  поступово  поширюється  до  центра  об’єму  води. Де  утворюється  безліч  різноспрямованих  крижаних  кристалів. Так  виникає  непрозорий  згусток  з  кристалів, зрослись.
• Ми  хочемо  зробити  висновок :  знання  з  фізики  нам  допомогли  зрозуміти  і  представити ту  картину, яку  описав  автор.

Л. Дайте  свою  рецензію  на  презентацію І групи

Ф. Складіть  гроно  до  теплових  явищ ( І група – лід, ІІ група – проталини)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ «КРАСУ  ДАРУЄ  НАМ  ПРИРОДА» 

              ВИСТУП  2 ГРУПИ 

• Ми  сьогодні  хочемо  поговорити  про  «Українську хвилю». До  чого  тут хвиля,  коли  у нас немає  моря?  Та  хвилі  бувають не тільки  морські. Людство  має  справу  із  хвилями  звуковими ,  електромагнітними. Ми  ж  мали  справу  із  хвилею  духовною.  Це літературно – мистецький  альманах  «Українська  хвиля».

• Він  замислювався  як  суто  місцеве, глухівське  видання, що  об’єднувало  б  літераторів, які  пишуть  українською  мовою.  Але  з  випуском  другого, третього,  четвертого   видання  географія  альманаху  розширилася. Засновником  альманаху  «Українська  хвиля» є Петро  Товстуха.

ЗУСТРІЧ  З  ПОЕТОМ

• Ми  захотіли  ближче  познайомитися  з ним . Тож  до  нас  завітав відомий   у  нашому  краї  поет  Петро  Володимирович  Товстуха.

• Доброго  дня, Петре  Володимировичу!  Я  знаю, що  ви  є  переможцем  обласного  конкурсу «Оспівую  тебе, мій  рідний  краю!»
• Так. Цей  конкурс  був  присвячений  70 – річчю  утворення  Сумської  області. Я   переміг  у  номінації  «Крилатим  словом  славлю  рідний край!»
• Коли  Ви  почали  захоплюватися  поезією? 
• Поезією  я  захопився  в  90 роках.
• Я  знаю, що  у  Вас  вийшла  збірка «Торба  сміху». До  цієї  збірки  увійшли  гуморески, байки, усмішки. Чому  Ви  звернулися  до  цього  жанру?
• Гумор  завжди  був  і є  невід’ємною  рисою  українського  характеру. Вміння  посміятися  над  собою – добра  ознака  здорового  глузду.  Сміх  залишається  надійними  ліками  від  пихатості, скупості.
• Де  ще  можна  прочитати  Ваші  твори?
• Мої  твори  друкуються  у місцевій  газеті  «Глухівщина».  Також вийшли  збірки  «Глухів  літературний», «Українська  хвиля», «Словянские  колокола».
• На  яку  з  тем  ви  більше  полюбляєте  писати?
• Багато  віршів  я  написав  про  природу  рідного  краю.  Природа – це  життя,  краса.  Вона  надихає  мене  на  створення  нових  поезія,  де  можна  передати  моє  бачення  світу.
• Спасибі  за  цікаву  розмову.

• Те, про  що  пише  і  як  пише П.В.Товстуха , на  перший  погляд здається  невибагливим. Та  варто  замислитись – і  починаєш  розуміти, що  така  простота  і  ясність є  природною, а  нерідко  й  досить  тонкою. 

(Учні  читають  напам’ять  вірші  «І  знову  осінь…»,  «Зима»)

• Автор  у  своїх  віршах ,поруч  із  звичайними спостереженнями  над красою  зими  та  осені, описує  серйозні  речі – теплові  явища. Для  того, щоб  краще  зрозуміти,  побачити , представити  картину, яку  описує  автор, треба  з’ясувати,  що  ж  означає  кожне  фізичне  явище.
• Ми  взяли  для  аналізу  два  вірша,  щоб  показати  на  прикладі , як  знання  з  фізики  допомагають  краще  зрозуміти  ту  картину, яку  описує  автор  у  своїх  поезіях.
• Хмара.  Це  фізичне  явище  зустрічається  у  двох  віршах. Чи  однакові  ці  хмари, які  описує  автор?  Спочатку  давайте  з’ясуємо, як  утворюються хмари. Молекули  водяної  пари,  піднімаючись  над  поверхнею  Землі, у  більш  холодних  шарах  атмосфери групуються  у  дрібні  крапельки  води, скупчення яких  і  являє  собою  хмари. Це  утворення  хмар  пояснюється  конденсацією  пари. Звернемося  до  наших віршів:  «Попросить  хмару – та  проллється…» У  вірші «І знову  осінь…» ми  бачимо   шарувато– дощову  хмару  темно-сірого  кольору. У нижній  частині  вона  складається  із  крапельок  води, а  у  верхній  -  із  кристаликів  льоду. Таки  хмари  дають  дощ, а  при  певних  умовах  і  сніг.   «Поміж  хмарин  блукає  сонце, проміння  скупо  роздає…»  А  в  поезії «Зима»  хмара  зовсім  інша. Це  купчаста  хмара  гарної  погоди.   Купчасті  хмари  звичайно  віддалені  одна  від  одної, вони  мають  особливий  зовнішній  вигляд – витягнуті  у  вертикальному  напрямку, з  колоподібною  вершиною  та  великою  кількістю  білих  «барашків». Такі  хмари  дивують  неповторністю: ні  одна  із  них  не  копіює  іншу.

• Ми  дійшли  висновку, що фізика  нам  допомогла  зрозуміти  поезію  Петра  Товстухи, адже  все, що  ми  дізналися  про теплові  явища,  допомогло  нам  уявити  картину  природи, побачити  її та точно  відтворити.

• Поезія  Товстухи  підштовхнула  нас  до  думки  : провести  дослід  з використанням бурульок. Метою досліду  було  з'ясувати, як проходить  процес  кристалізації  у  воді  та  насиченому  розчині  солі.   Ми  винесли  на  мороз дві  склянки  : в  одну  налили  води, а  в  іншу   - насичений  розчин  кухонної  солі. А  бурульки  виростили  самі. Одну  бурульку  опустили  в  замерзаючу  воду (попередньо  перемішавши     її) , а  другу -   в  насичений  розчин  солі. Побачили, що  через  кілька  хвилин   діаметр  першої  кульки  помітно  збільшився, а другий, навпаки, зменшився. Відомо, що кристалики  льоду  найактивніше  утворюються  там, де  є  неоднорідності. Крижана  бурулька  у  замерзаючій  воді  саме  і  виконує  її роль. Навколо  її  відбувається  посилена  кристалізація води, і  шар  льоду  на  бурульці  поступово  збільшується.  Насичений  розчин  кухонної  солі  залишається  у рідкому  стані  аж  до  температури  -21  С. При  зануренні  в розчин  бурульки  молекули  солі  як  більш  рухливі  будуть  безупинно  бомбардувати  бурульку  й  тим  самим  руйнувати її.

Ф. Дайте  оцінку  виступу   учнів  ІІ групи

Л. Складіть  сенкани  до  слова – хмара.

ІV. Оцінювання.

V. Рефлексія

Л. Чи  суперечить  фізика  поезії?

(Фізика  не  суперечить  поезії, а  навпаки  у  неї  з  поезією  глибокий  зв'язок, тому  що  вона  допомагає  емоційному  сприйманню  художнього  слова)

Ф.Чи  виникло  у  когось  бажання  глибше  вивчити  деякі  питання  з  фізики, щоб  поглинути у світ  поезії?

( У  мене  виникло  таке  бажання. Фізичне  пізнання  природи  і  її  поетичне  розуміння  йдуть  пліч  о  пліч, взаємно  збагачуючи  один  одного)

Л. Чи  доречно  проводити  інтегровані  уроки, поєднуючи математику  з  фізкультурою, фізику  з  музикою, літературу  з  малюванням?

(Так, тому  що  на  інтегрованих  уроках  ми  отримуємо  знання  з  двох  предметів)

Ф. А  завершити  урок  ми  б  хотіли  словами давньокитайського  філософа  Конфуція:

- Три  шляхи  ведуть  до  знань:  шлях  міркування – це  шлях  найблагородніший,  шлях  наслідування – це  шлях  найлегший і  шлях   досвіду – це  шлях  найбільш  гіркий. Неважливо, яким  шляхом  людина одержує  істинні  знання, важливий  результат. І  ми  сподіваємося, що  сьогодні  все  одержане  саме  той  результат, якого очікували.