Урок. "Кримські гори. Географічне положення, межі, розміри. Особливості природних умов і ресурсів"

Про матеріал

Дана розробка уроку знайомить учнів із неймовірним світом Кримських гір, з особливостями природи гір. із характериними особливостями природи даної території

Перегляд файлу

Тема уроку: «Кримські гори. Географічне положення, межі, розміри. Особливості природних умов і ресурсів»

Мета: сформувати в учнів систему знань про Кримські гори - географічне положення, межі, розміри та особливості природних умов та ресурсів; розвивати навики самостійної, практичної роботи учнів з текстом підручника, таблицями, картами атласу, вміння порівнювати основні риси природи гірських ландшафтів України та робити висновки; формувати екологічну свідомість та виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: фізична карта України, атласи «Фізична географія України», підручники для 8 класу Л.М.Булава. Фізична географія України, презентація «Кримські гори».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

Психологічне налаштування. Посміхніться, і з гарним настроєм почнемо урок. Бажаю Вам успіху в пізнанні природи нашої країни.

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Підберіть асоціації: Українські Карпати для Вас це - …

Слайд 1. Фото-асоціації Українських Карпат.

2.2. Бліц-тести «Перевір себе»

1.Карпатські гори утворились під час … горотворення:

А.Герцинського; Б. Каледонського; В.Альпійського;

2.Осадові породи, які відклалися в Карпатському прогині у вигляді шарів, що багаторазово повторюються, називаються:

А.Фліш; Б.Морена; В.Складка;

3.Із Передкарпатським передгірним прогином пов’язані родовища:

А. Свинцю і цинку; Б.Чорних металів; В.Нафти і газу;

4. Вершини Карпат мають округлу форму внаслідок того, що:

А. Це старі гори, які підлягають руйнуванню;

Б. Молоді гори, які ще не «підросли»;

В. Молоді гори, складені осадовими породами, які швидко руйнуються;

5. Відсутність льодовиків в Українських Карпатах пояснюються тим, що:

А.Вони розташовані в помірному кліматичному поясі; Б. Мають округлі вершини;

В. Мають недостатню для утворення постійної снігової лінії висоту;

6.До найвищих гірських масивів Українських Карпат належать:

А. Гори Бескиди; Б.Вулканічний хребет; В. Полонинсько-Чорногірський хребет;

7.На вершинах Карпат за рік опадів випадає приблизно:

А. 500 – 600 мм; Б. 800 – 900 мм; В. 1500 – 1700 мм;

8. Безлісі ділянки Карпат, що використовуються як пасовисько та для сінокосу називаються: А. Яйлами; Б. Полонинами; В. Гірськими долинами;

9. Найвища вершина Карпат – Говерла, має висоту:

А. 1061 м; Б. 2061 м; В. 2020 м.

10.Ліси в Карпатах ростуть до висоти. . .

А. 1100- 1200 м; Б. 1500-1600 м; В. 1800-2000 м

2.3.Самоперевірка тестів. Слайд 3.

ІІІ. Мотивація знань, вмінь та навиків учнів

Що Ви бачите на слайді? Слайд 4

3.1. Мотиваційний виступ.

Кримські гори та Південний берег Криму називають природним музеєм та перлиною на березі Чорного моря. Вони завжди вабили до себе людей. Саме під впливом природи формувалася культура народів, які населяли Крим. Сьогодні ми насолоджуємося поєднанням грецької, турецької, татарської, російської та української культур. Природа Кримських гір, поєднання гірського рельєфу та морських просторів завжди вабила до себе творчих людей. А. Міцкевич, А. Чехов, О. Пушкін, М. Коцюбинський, І. Айвазовський, Леся Українка творили тут свої шедеври, відпочивали та оздоровлювались. Сьогодні ця земля потребує щоб її любили, описували в творах і картинах, і безперечно щоб знали про її багатства. Тож думаю, що ми докладемо максимальні зусилля для вивчення особливостей природи Кримських гір і кожен із Вас зможе написати свій відгук про цей прекрасний куточок української природи.

ІV. Вивчення нового матеріалу

4.1. Повідомлення теми та мети уроку. Слайд 5

Вивчати природу Кримських гір ми будемо в порівнянні з Українськими Карпатами.

4.2. Ознайомлення із планом вивчення Кримських гір

1) Географічне положення, межі та розміри Кримських гір.
2) Тектонічна і геологічна будова. 3) Особливості рельєфу.
4) Особливості клімату. 5) Особливості поверхневих вод.
6) Ґрунтовий покрив.

7) Рослинний і тваринний світ.
8) Природоохоронні території.

4.3.Розповідь вчителя. Географічне положення, межі та розміри Кримських гір.
Кримські гори простягаються смугою завширшки 60 км на півдні Кримського півострова від мису Фіолент поблизу міста Севастополя до мису Іллі поблизу міста Феодосії на 180 км. Краєвиди Кримських гір ніби розмежовують сухий степ рівнинної півночі півострова та простори Чорного моря, що омиває півострів на півдні. Підсумок. Слайд 5-6

4.4. Робота з картами атласу /с.12-13/. Завдання учням: з допомогою карт атласу охарактеризуйте тектонічну та геологічну будову гір.

У тектонічному відношенні Кримські гори — це велика складка, південне крило якої занурюється в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але основні горотворчі процеси припадають на кайнозойську. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил — Південний берег Криму. Крім поздовжніх розломів, з'являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам'янілий згаслий вулкан — масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прорвавшись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі, опади) зруйнували породи, що покривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих гір — Кастель, Аюдаг. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси.

Кримські гори — це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях — породами вулканічного походження.

Підсумок. Слайд 7

4.5. Розповідь вчителя. Особливості рельєфу. Слайд 8

Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами — Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє і Внутрішнє пасма є куестами. Запис географічного терміну. Слайд 9

Куести - це видовжені, підняті форми рельєфу несиметричної будови: їх північний схил пологий (відповідає похилу залягання пластів порід), а південний — крутий (утворився внаслідок підрізання пластів водотоками вздовж ліній розломів).

Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо є вищим (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми.

Головне пасмо з найвищою вершиною Кримських гір — г. Роман-Кош (1 545 м) здіймається до 1 500 м. Воно розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями — яйли (Бабуган-Яйла, Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі-Яйла).

Знайдіть у географічному словничку, що означає цей термін?

У Кримських горах багато водно-ерозійних, карстових, вулканічних та еолових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць. Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південний берег Криму. Слайди 10-14.

4.6.Самостійна робота. Охарактеризуйте клімат гір, заповнивши таблицю з допомогою тексту підручника та кліматичної карти атласу.

Пасма гір Клімат. показники	Зовнішнє пасмо	Внутрішнє пасмо	Головне пасмо
Середні температури влітку
Середні температури взимку
Середньорічна кількість опадів
Переважаючі вітри

Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є істотна відмінність. Кількість опадів у горах становить у середньому 600 мм, а на високих вершинах — до 1 000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середня температура липня становить лише +15°С. Зима багатосніжна із середньою температурою січня - 4 °С. У горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди. Підсумок. Слайди 15-16

4.7. Особливості поверхневих вод.

У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка Салгир несе води до Азовського моря. Улітку у пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, ще й талими сніговими. У верхів'ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується населенням. У горах багато джерел, є водоспади. Слайди 17-19

4.8. Робота з підручником. Визначте за Рис.34.1 /с.176/ типи ґрунтів Кримських гір. Слайди 20

Підсумок. Слайди 21

4.9.Робота в парах. Рослинний і тваринний світ. В підручнику с.180.
У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір'ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище, (від 500 м) — лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного, пухнастого і звичайного з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. Схили гір на висоті 700—1 300 м охоплює гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи з домішкою сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак. На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить чітко, хоча він і не має суцільногоґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами.

На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк — густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабінника). Вище, до висоти 900 м, лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1300 ) у лісах переважає кримський бук. Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздяться багато птахів — сойка, чайка, гриф чорний, змієїд, сапсан.

Підсумок. Слайди 22-25

4.10. Розповідь за слайдами 26-32.

Ознайомлення із природоохоронними територіями Кримських гір.

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

5.1. Завдання учням.

Аналізуючи таблицю 5 на форзаці підручника визначте подібні та відмінні риси природи Українських Карпат та Кримських гір. Під час відповіді чітко аргументуйте свою думку прикладами з таблиці.

5.2. Рефлексія.