Урок "Культура Київської Русі у IX - на початкуXI ст."

 

Розробка уроку з історії України 7 клас

 

 

на тему:

 

 

 

 

«Культура Київської Русі наприкінці Х- у першій половині ХІ ст.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробила: Сидоренко І.В

вчитель історії та правознавства

Вознесенської ЗШ І-ІІІ ст.

Мелітопольської РДА

Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: ознайомити учнів з основними досягненнями культури періоду Київської Русі; дати уявлення про розвиток писемності та рівень освіченості населення Київської Русі, про досягнення в літературі, літописанні, іконописі, архітектурі; вчити учнів працювати з текстом підручників, ілюстраціями, розвивати в учнів уяву; виховувати естетичні смаки, почуття гордості за успіхи та досягнення наших предків у галузі культури.

Обладнання: карта – схема Києва, ілюстрації із зображенням давньокиївських історико-архітектурних пам'яток, фрагменти творів, книжкові мініатюри.

Тип уроку: урок-екскурсія з елементами рольової гри.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку.

Добрий день діти. Сьогодні у нас на уроці присутні гості, привітайтеся і сідайте. Сьогоднішній урок пройде під девізом:

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Спочатку перевіримо домашнє завдання:

Робота з картками. (3- 5 хв.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів,  оголошення теми, мети і плану уроку.

Учитель. Вам уже відомі основні віхи історичного розвитку однієї з наймогутніших держав Європи в період Середньовіччя – Київської Русі. Ми знаємо про діяльність перших князів, які стояли біля витоків формування держави, про роки могутності і розквіту за часів правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

(Слайд 1) А сьогодні на уроці ми дізнаємося про досягнення в галузі культури Київської Русі.

В кінці уроку ви маєте відповісти на запитання:  З яких видів мистецтва складалась культура Київської Русі наприкінці Х –у першій половині ХІ ст...

Протягом вивчення нового матеріалу ми з вами будемо розгадувати кросворд.

План вивчення теми.

1. Архітектурні пам'ятки. Оздоблювальне мистецтво.
2. Освіта в Київській Русі.
3. Розвиток літератури.
4. Музичне мистецтво давньоруських слов'ян.
5. Художні ремесла Київської Русі..

ІV. Сприймання нового матеріалу.

Отже ми мандруємо  до столиці України Києву. Яким це місто було тисячу років тому? Чим уславилося воно за часів правління Ярослава Мудрого? Що залишили нам наші пращури у спадщину? Ми вирушаємо у подорож.

Вчитель. Давній Київ був розташований на мальовничих схилах берега Дніпра, нижче гирла Десни.

Високі київські кручі, порізані річками Либідь, Почайна, Глибочиця, Киянка, були готовими укріпленнями, що створила природа. На цих пагорбах наприкінці V ст. з'явилось славетне місто.

Увага на екран.

ВІДЕО.  План  забудови Києва.(3 хв.)

Учитель.  Як називалася держава столицею якої було місто Київ? (для кросворду)

 На які частини поділялося середньовічне  місто?

Які версти населення переважно мешкали на Подолі?

Які архітектурні споруди розташовувалися в місті Києві?

Учень-зодчий. (слайд 2) Розкажу я вам про створені будівельниками Київської Русі чудові споруди з дерева, каменю, цегли. Основним будівельним матеріалом було дерево, з нього споруджували житло, оборонні та інженерні будівлі. (слайд 3) Однією з перших кам'яних споруд  була Десятинна церква, зведена у 989-996 роках на Старокиївській горі. Князь Володимир дарував на її утримання десятину своїх прибутків, звідки й пішла ця назва. В оздобі церкви використано багато мармуру, тому її ще називали Мармуровою.

Учитель. До наших днів  церква не збереглася. 6 грудня 1240 року під ударами татаро-монгольських таранів вона була знищена.

Бесіда:

На честь якої події збудовано Десятинну церкву?

Хто її заклав? (питання для кросворду)

Чому вона отримала таку назву?

Як ще називали цю церкву?

Архітектор. (слайд 4) За часів Ярослава Мудрого розширюються межі украпленої частини Києва, та її найбільшою спорудою стає Софійський собор, будівництво якого розпочалося у 1037 році. (слайд 5) Це є головний храм Київської Русі — «митрополія руська», де проводить богослужіння митрополит. Отже, Софіївський собор не схожий на жодний храм у світі. Але художники розкажуть вам більше за мене. Слухайте уважно.

1-й художник. (слайд 6) Зайдіть до собору, і ви одразу ж побачите Божу Матір Оранту, яка здіймає руки догори. ( слайд 7) Я зобразив її на ясному золотому тлі. (слайд 8) Її вбрання – золоте і блакитне. Ці кольори – символи нашої Русі. Фігуру Оранти я виклав мозаїкою кольоровими шматочками спеціального скла – смальти. (слайд 9) Смальту роблять наші київські умільці. У мозаїках Софії смальта має 168 відтінків і прикрашає 640 м площі.

2-й художник. (слайд 10) Храм вражає розкішшю внутрішнього оздоблення. Я прикрасив стіни, стелю фресками – розписом по сирій штукатурці. Їхня площа сягає 300 метрів. (слайд 11) На трьох стінах західної частини – великий груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Цікавими є розписи стін башт. Усі вони мають світський характер.

Учень – іконописець. (слайд 12) У культурі тієї доби не останню роль відігравав іконопис. Ікони писалися на дерев'яних дошках і знаходилися в усіх церквах, проте переважна більшість їх втрачена. Багато ікон привозили з Візантії, де існувала найкраща на той час школа іконопису.

(слайд 13) Знав і я одного з перших іконописців — київського майстра Алімпія. Його твором вважають велику ікону «Богоматір Велика Панагія» поч. XII ст. з Ярославського Спасо-Преображенського монастиря.

Учитель. (слайд 14) В 30-х роках ХІ ст.. будуються головні міські ворота Києва – Золоті ворота з надбрамною церквою. До 1500 – літнього ювілею Києва, що святкували у 1982 році, Золоті ворота були відновлені.

Бесіда:

Пригадайте, на честь якої події Я. Мудрий заклав Софію Київську?

Коли відбулася ця подія?(1037 р)

Як називаються спеціальні кольорові шматочки скла для мозаїки? (для кросворда)

Як називається розпис по сирій штукатурці? (для кросворда)

Учитель. (слайд 15) До часів Ярослава Мудрого належить виникнення книжкової мініатюри. Найкращим прикладом цієї справи є «Остромирове Євангеліє», (слайд 16) написане в 1056—1057 рр. київським дияконом Григорієм і прикрашене чудовими заставками та трьома, витонченої роботи, мініатюрами.

Чернець. (слайд 17) Хочу розкрити вам важливу таємницю. В нашій Софії  ведеться переписування книг. Книги пишемо чорнилом, яке виготовляємо з дубової або вільхової кори. Великі літери на початку рядка малюємо червоною фарбою. Сторінки робимо з пергаменту (тонко виробленій телячій шкірі) і прикрашаємо орнаментами, зображеннями фантастичних птахів, звірів тощо. Готову книгу старанно оправляємо в дошки, вкриті шкірою, або срібним окладом, на якому власник пише своє ім'я. Така книга коштує дуже дорого. Пишуться книги також на бересті та дошках.

Учитель. (слайд 18) Книгу на Русі високо цінували, казали: «Окраса для вояка – зброя, для корабля – вітрила, а для праведника – читання книг». Вже тоді почали створювати бібліотеки.  Першу бібліотеку  та архів для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при Софійському соборі у Києві. Його бібліотека нараховувала понад 500 томів.

Літописець. (слайд 19) А ще робилися перші спроби записувати важливі події. Так виникло літописання, що стало винятковим явищем, оскільки не мало аналогів у літературі Європи. Літопис – це запис найважливіших подій за роками

(слайд 20) Найдавніший літописний твір, який до нас дійшов, - «Повість минулих літ». Він написаний ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором у 1113 році.

Учитель. Бесіда:

 Який заклад  створив Ярослав при Софійському соборі у Києві?

Яке прізвисько дали князю Ярославу? (для кросворду)

Який літописний твір дійшов до наших днів? (Повість минулих літ)

Запис найважливіших подій за роками називають ? (для  кросворду)

Як називалася тонко вироблена теляча шкіра, з якої робили сторінки для книжок? ( для кросворду)

 Учень монастирської школи. Але щоб створювати книжки й писати літописи потрібні були  освічені люди.

Учитель монастирської школи. А вони й були бо писемність у Київський Русі була відома ще до запровадження християнства. Про це свідчать угоди Русі з греками, в яких містяться вказівки про те, що обидві держави розв'язували різні спірні питання «не тільки на словах, а й на письмі».

(слайд 21) У IX ст. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій створили більш досконале слов'янське письмо — кирилицю. Після введення на Русі християнства кирилиця поступово витіснила стару писемність. Саме християнство справило значний вплив на розвиток освіти. Осередками освіти стали монастирі та церкви.

Учень монастирської школи. Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя.

Учитель монастирської школи. Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше — Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритих воском дощечці з допомогою писал — металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. 

Учень монастирської школи. Гострим кінцем ми писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам'ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев'яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.

Учитель.  У середині – другій половині ХІ ст.. в Русі започатковується письменство і формується власна мова на основі місцевих діалектів. Першим оригінальним твором  стало «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

Як називали слов'янське письмо, створене болгарськими просвітителями? ( кросворд)

Як звали цих просвітителів? (Кирило та Мефодій)

Де найчастіше створювалися школи? (монастирі, церкви)

Учитель. (слайд 22) Дуже цікавою була в Київській Русі усна народна творчість, яка передавалась із покоління в покоління і стала важливим джерелом літературних творів та літописання. Численними є народні пісні, перекази, казки, легенди, прислів'я, билини про Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича та Микулу Селяниновича, Микиту Кожум'яку.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

Учитель. (слайд 23) Якщо залишити  Верхнє місто й роздивитися його околиці. То можна побачити найжвавіше і найгомінкіше життя, що шумить на Подолі.       (слайд 24) Там, як вже говорили, селяться ремісники, там знаходиться найбільший ринок, де вирує бурхлива торгівля.

Золотар. (слайд 25) Я — золотар і володію різними техніками обробки коштовних металів. Ось вироби, прикрашені технікою зерні, скані, перегородчастої емалі. Назва «зернь» походить від слова зерно. (слайд 26) Я роблю прикраси з крихітних металевих зерняток! Уявляєте, яка то праця — виготовити вручну ті зернятка! Скань — це візерунки з найтонших скручених дротиків. Але найкраще в мене виходять перегородчасті емалі. Я можу на площі завбільшки, як зріз олівця, вмістити зображення жіночої голівки з діадемою і сережками.

- Зброяр. (слайд 27) Недорого! Добрі мечі, булави з бронзи, луки, наконечники списів! А подивіться, скільки праці, я доклав, аби зробити кольчугу воїна! На неї витрачено 600 метрів залізного дроту, з якого зроблено 20 тис. кілець! Купуйте! Захищайте наше місто і державу від лютих ворогів, бережіть честь землі своєї!

Різьбяр. (слайд 28) Вибирайте мій товар! Дивітъся — ось різьблені скрині, шкатулки, ручки дзеркал, ножів, ложки, шахові фігури, рами для вікон. Все з найкращих порід дерева! Все для вашої зручності та краси!

Гончар. (слайд 29) Різноманітні гончарні вироби! Для дому і для храмів. Гляньте, будь ласка, які кольори! Глечики, горщики, горнятка; миски, мисочки і блюдечка! Рослинні і тваринні візерунки. Не проходьте повз мене! Купуйте!

Учитель. Прислухайтесь уважно до ринкового багатоголосся — І ви почуєте звуки музики. Бо вона збирає навколо себе дуже багато людей. Тож давайте приєднаймося до цього гомінкого кола і познайомимося з талановитими виконавцями.

Скоморохи. (слайд 30) Ми скоморохи! Ми талановиті музиканти, співці, танцюристи, фокусники, актори. Мандруємо від села до села, виступаємо на княжих дворах, на народних святах, на ярмарках, святкових зібраннях. Цим самим заробляємо собі на життя. Наші музики грають на гуслях, сопілках, лютнях, гудках, арфах, флейтах, б'ють у бубни, тарілки. Під час родинних та громадських свят ми приносимо людям радість і задоволення.

Співець. Ще одним видом музичного мистецтва був церковний спів, який мав свій особливий стиль і вже в часи Київської русі трансформувався з простого одноголосся у багатоголосся хору.

Своєрідним видом була також військова музика. У супроводі такої музики виступали в похід військові дружини, звучала вона під час битв, штурму ворожих фортець. Особливу роль у ній відігравали труби та бубни.

Учитель. Народні пісні і танці були джерелом розвитку музичного мистецтва Київської Русі. Так кого називали на Русі скоморохами?

Питання: Які ремесла розвивалися в Київської Русі?

Учитель. Ось і закінчилась наша подорож у часи Київської Русі у славетне місто Київ. Розбудоване за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, це місто стало живим свідком нашої історії. (слайд 31) Хай на все життя стануть вам заповітом слова князя  Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою… І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас  і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим».

Підсумки кросворду, визначення ключового слова .

(слайд 32) Що ми розуміємо під поняттям «культура»?

З яких видів мистецтва вона складається?

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота учнів по картках

І рівень складності. Тести.(додаток 1)

ІІ рівень складності. Заповніть  таблицю «Культура Київської Русі» (додаток 2)

ІІІ рівень складності.

Ви – іноземний мандрівник, що відвідав Софіївський собор. Опишіть свої враження.

Складіть історичний портрет «Яким я уявляю Нестора –літописця».

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ.  Оцінювання учнівських досягнень.

VІІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§10 с.65-73, зап.№1-7; завдання 15,16; поняття вивчити.

 

 

 

Додаток 1

Дайте відповіді на запитання

1. Писемність на Русі з'явилась із запровадженням християнства:

А) так;   Б) ні.

2. Тонко вироблена теляча шкіра – це

А) пергамент;  Б) береста;  В) папір.

3. Звід подій за рік називається:

А) хронікою;  Б) літописом.

4. Першу бібліотеку заснував:

А) Володимир Великий;  Б) Ярослав Мудрий.

5. Мольовниче зображення із смальти:

А) мозаїка;  Б) фреска.

6. Мозаїка «Марія Оранта» прикрашає :

А) Успенський собор;  Б) Софіївський собор.

 

Додаток 2

Галузь культури	Найвідоміші пам'ятки