Урок "Квітка - генеративний орган рослин"

Квітка – генеративний орган рослини

Мета уроку

Навчальна: формувати поняття про будову квітки та  її складових;  вчити розпізнавати одностатеві та двостатеві, однодомні та дводомні квіти; ознайомлювати з різноманітністю квітів.

Розвивальна: розвивати інтелектуальні здібності учнів; розвивати логічне мислення: вміння порівнювати, робити умовиводи за аналогією, формувати  висновки;  розвивати уяву, увагу, пам’ять, пізнавальний інтерес.

Виховна: стимулювати естетичний смак; розвивати екологічну культуру; виховувати бережливе відношення до природи.

Тип уроку: урок вивчення нових знань і їх первинного закріплення.

Міжпредметний зв’язок: література, інформатика, екологія

Ключові поняття: квітконіжка, квітколоже, чашолистик, оцвітина, віночок, маточка, приймочка, стовпчик, зав’язь, тичинка, дводомні, однодомні, одностатеві, двостатеві рослини.

Обладнання: підручник для 6 класів «Біологія», зошит, плакат «Будова квітки»,

малюнки квітів, картка з термінами уроку, інструктивна картка  до лабораторної роботи,   відео «Розпускання бутону», модель квітки, гербарії,  презентація учителя

ХІД УРОКУ

Цвіте, бо суть життя її – в цвітінні

У цьому найпростішому із див

Віталій Коротич

І. Організаційний момент.(2хв)

Привітання класу, перевірка наявності всього необхідного для уроку

Слово вчителя: Сьогодні на уроці багато гостей, які завітали, щоб побачити, як ви вмієте працювати. Наші пращури вірили, що кожний гість посланий від Бога, тому гостей радо зустрічали і пригощали. Сьогодні ми подаруємо для наших гостей цей урок. А я бажаю кожному з вас, щоб на цьому уроці ви були:

«У»- уважними;

«С»- спокійними;

«П»- працелюбними;

«І»- ініціативними;

«Х»-хоробрими.

А одним словом, я бажаю вам УСПІХУ!

ІІ. Актуалізація опорних знань.(5хв)

Слово вчителя: Для того, щоб зрозуміти тему нашого уроку, ми опрацюємо матеріал у вигляді карти пам'яті. Для цього нам потрібно згадати:

Питання до класу  

• Що вивчає наука ботаніка? (Наука ботаніка вивчає рослини)
• Ми з вами вже багато знаємо про рослини. Які органи є у рослини? ( У рослини є вегетативні і генеративні органи)
• Які вегетативні органи рослини ми знаємо?( Ми знаємо корінь, пагін, листок)
• Що відноситься до генеративних органів? ( До генеративних органів відноситься квітка, насіння, плід.)
• А як ви думаєте, що ми будемо вивчати сьогодні?(Генеративні органи рослини. Квітку.)

Оголошення теми та мети уроку розгадування ребусів-3 хв

гвоздика  підсніжник

ромашка      тюльпан

• Як одним словом можна назвати відгадки до ребусів

Слово вчителя: Запишемо число, класна робота, тему сьогоднішнього уроку: «Квітка – генеративний орган рослини»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.(5 хв)

Слово вчителя: Я запрошую вас поближче познайомитись з квітами.

- Чи бачили ви коли - небудь, як розпускається квітка? Зараз ми зможемо побачити це справжнє диво.

На фоні відео слова вчителя

Дуже давно, коли на Землі ще не було людини, крізь грунт пробився маленький пагінець, потягнувся до неба, до сонця й розквітнув квіткою.

Якою була ця квітка, ніхто не знає. Але, без сумніву, у світ прийшла краса. Узагальнена назва всіх рослин планети – «флора» - походить від латинського слова, що означає «квітка». У давніх італійців Флора була богинею квітів юності. Пізніше стародавні римляни ототожнювали Флору із старогрецькою богинею квітів Хлоріс, або Хлоридою, що означає  «зелена».

Ви чули легенду про щастя?

Стверджують, що воно перебувало в золотистому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки старі й молоді, здорові й каліки, ішли царі зі шляхетним  почтом  і жебраки з торбами, ішли багатії-марнотрати й злидарі без гроша за душею. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим.

 Та ось одного разу луками, де росла ця квітка, ішла натомлена тяжкою працею бідна жінка, вела за руку свого маленького сина. Їй хотілося бодай подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не бачила за все своє життя, лише тяжко зітхала, згадуючи про нього.

 Жінка тихенько, із завмиранням серця наблизилася до квітки... Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок, дзвінко й голосно, як може лише дитина, розсміявся.

    І сталося диво! Тієї самої миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдавалося зробити ні силою, ні хитрощами, зробив веселий безтурботний сміх. Дорослому часом важко збагнути, що не все можна купити за гроші, не все можна здобути хитрощами. По-справжньому щасливою може бути лише дитина: їй так небагато для цього треба.

І справді, одне з найпрекрасніших творінь природи – квіти. Перший дзвінок, перше побачення і остання зустріч, трудовий успіх і героїчний вчинок – це квіти, які даруємо ми і дарують нам.

Тож сподіваюсь, на сьогоднішньому уроці вам буде цікаво дізнатись про будову і різноманітність квітів. Квітка не тільки втілює в собі  еталон краси і чуттєвості, вона також є важливим здобутком природи.

ІV. Вивчення нового матеріалу. 15 хв

4.1. Будова квітки.

Уперше визначення квітки як видозміненого пагона дав відомий німецький поет і вчений Й.В.Гете в праці «Метаморфози рослин» (1790р.)

«Квітка – це вкорочений, видозмінений і обмежений в рості пагін, який пристосований для статевого розмноження рослин , утворюючи плоди і насіння.»

Квітки прикріплюються до стебла за допомогою квітконіжки, на верхньому кінці якої розташоване розширення – квітколоже. На ньому розміщуються чашолистки, пелюстки, тичинки та маточка.

Чашолистки утворюють  чашечку. Вона зазвичай зелена. Чашечка захищає  внутрішню частину квітки до її розкривання, в ній відбувається фотосинтез. Чашечка бува вільно- або зрослолиста. Наприклад: шипшина і берізка. Пелюстки утворюють віночок. Часто він має яскраве забарвлення. Чашечка і віночок утворюють оцвітину. Вона буває подвійною, якщо складається з чашечки та віночка. Наприклад у петунії, вишні. Якщо оцвітина складається тільки з чашолистків або пелюсток, то її називають простою. Проста оцвітина може бути віночкоподібна, якщо має яскраве забарвлення (тюльпан, конвалія), і чашечкоподібна, якщо вся зелена (будяк, кропива). Іноді квітки зовсім не мають оцвітини. Їх називають голими (ясен, верба). Зовні квітки можуть бути найрізноманітнішими. Але головні події статевого розмноження відбуваються всередині квітки. Тут розташовуються тичинки та маточки – її головні частини. Тичинки розміщуються в одні або кілька кіл уздовж внутрішнього краю оцвітини. Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком. У пиляках  дозрівають пилкові зерна. Сукупність пилкових зерен має назву пилок. Пилкове зерно являє собою чоловічий гаметофіт. Усередині пилкового зерна утворюються дві клітини. З однієї клітини після запилення росте пилкова трубка, а з другої утворюються дві чоловічі гамети – спермії.

Сукупність тичинок в квітці називається андроцеєм (від грецького андрос – волоків). Кількість тичинок може бути від однієї (канни) до кількох сотень (півайя). У самому  центрі квітки розташована маточка. У квітках різних рослин може бути одна (яблуня) або декілька (суниця) маточок. Маточка складається з нижньої розширеної частини – зав’язці, середньої видовженої – стовпчика (є не у всіх квіточок) та верхньої – приймочки. Усередині – зав’язці – є порожнина, в якій розташовуються один або декілька насінних зачатків прикріплених до внутрішньої стінки зав’язці. Насінний зачаток має покрив, який не змикається з одного боку і утворює отвір – пилковхід. У центрі насінного зачатка формується зародковий мішок – жіночий гамет офіт. Зародковий мішок складається з семи клітин. Серед них особливо виділяються дві. Ближче до пилкового входу розташована жіноча гамета – яйцеклітина, а в центрі – центральна клітина. Сукупність маточок у квітці називається гінецеєм.

Таким чином, усередині квітки розташоване статеве покоління рослини. Це пилкові зерна – чоловічий гаметофіт і насінний зачаток – жіночий гаметофіт. Сама рослина становить собою нестатеве покоління – спорофіт. Виходить, що статеве покоління живе у квіткових рослин на нестатевому поколінні та живиться за його рахунок. Але це дає рослині користь, оскільки чергування статевого і нестатевого поколінь допомагає їй пристосуватися до змінних умов середньовіччя. А зараз працюємо за комп’ютером – розглядаємо будову квітки.

4.2. Робота з підручником. Заповнення схеми «Різноманітність квітів». Робота у групах.

Завдання: користуючись підручником на ст. 76, заповніть схему «Різноманітність квітів».  

Група №1 Різноманітність квіток за статтю

В залежності від наявності в квітці генеративних її частин квітки можуть бути:

Двостатеві – коли наявні в квітці і тичинки і маточки і повністю повноцінні (вишня, яблуня…)

Одностатеві – це ті, в яких є лише один репродуктивний орган: або тичинки і такі квітки називають тичинкові (чоловічі) , або лише маточки і такі квітки називають маточкові(жіночі);

Нестатеві – немає в таких квітка репродуктивних органів і вони служать для приваблення запилювачів до розташованих поряд генеративних квіток (соняшник , волошка, ромашка)

Група №2 Різноманітність рослин в залежності від квіток

В залежності від того які квітки розташовані на рослині їх ділять на:

Однодомні  - це рослини які мають двостатеві квітки або і чоловічі і жіночі (огірки, вишня, дуб, кукурудза )

Дводомні – це ті рослини у яких  тичинкові та  маточкові квітки перебувають на різних особинах (тополя, верба, обліпиха, коноплі).

Група №3 Симетрія квітки

Правильна квітка якщо через неї можна провести кілька площин симетрії ( вишня, суниця, редис)

Неправильна квітка якщо через неї можна провести лише одну площину симетрії (горох, квасоля, кропива)

Асиметрична квітка якщо через неї не можна провести жодної площини симетрії (гладіолус, кала).

Ботаніки часто користуються скороченим запитом морфологічної будови квітки – формулою. Для написання і правильного читання формули квітки того чи іншого виду рослини треба користуватися загальноприйнятими умовними позначеннями частин квітки. Оцвітину позначають – О, чашолистки – Ч, пелюстки – П, тичинки – Т, або А, маточки – М, або Г. Кількість частини квітки позначають відповідними числами. Коли частини квітки більше 12, пишуть знак нескінченності ∞. Щоб показати, що частини квітки зрослися, число цих частин беруть у дужки; верхню зав’язь показують рискою і над нею записують число маточок; нижню – теж рискою і число маточок записують під рискою.

V. Первинне засвоєння набутих знань. 5хв.

Лабораторне дослідження  № 8

Тема: Будова та різноманітність квіток.

Мета: закріпити знання про будову квітки, як органа статевого розмноження рослини.

Обладнання: муляжі квітів рослин, гербарні зразки, малюнки в підручнику.

Хід роботи:

1. Розгляньте квітку, знайдіть квітконіжку, квітколоже, оцвітину, головні  частини квітки.

2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок і маточок.

3. Визначте тип оцвітини, чашечки, віночка.

4. Опишіть квітку за поданим у таблиці планом. Для цього достатньо підкреслити ознаку, характерну для цієї квітки

 Висновок.Будова квітки відповідає її функціям – утворенню гамет, запиленню, формуванню насіння та плодів.

VІ. Закріплення знань. 2 хв

Метод «Лови помилку».
1. Квітка – це видозмінений корінь
2. В центрі квітки знаходяться  маточка та тичинки
3. Головні частини квітки – це чашолистики
4. Навколо головних частин розміщена  оцвітина
5. Подвійна оцвітина – це наявність у квітки віночка
6. Квітки розвиваються на стеблі
7. Квітконіжка розширяється в квітколоже
8. Кожна тичинка складається з приймочки та стовпчика
9. Маточка складається з пиляка
10. Всередині зав’язі знаходяться насінний зачаток
11. Двостатевими називаються квіти, що мають маточку
12. Одностатевими називаються квіти, що мають тичинки та маточки

13. Основними функціями квітки є утворення гамет, запилення, запліднення, формування насіння та плодів.
1 – так, 2- так, 3 – ні, 4 – так, 5 – ні, 6 – так, 7 – так, 8- ні, 9 – ні, 10 – так, 11 – ні,

12 – ні, 13 –так.

П'ятий зайвий

1. Зав'язь, пиляк, чашолистики, черешок, віночок
2. Пелюстки, чашечка, стовпчик, приймочка, стебло

VІІ. Підведення підсумків уроку.2 хв

Діти, чи сподобався вам урок? Чи справдились ваші очікування?

Давайте  заповнимо рюкзачок ваших вражень

VІІІ. Домашнє завдання.

      Готуючи домашнє завдання ви можете використати  параграф 17. Для того, щоб оволодіти добре знаннями з цієї теми треба  усно відповісти на питання після параграфа, а тим, хто бажає творчо себе проявити, я пропоную скласти кросворд, використовуючи терміни сьогоднішнього уроку.