Урок. "Квітка – орган статевого розмноження квіткових рослин. Лабораторна робота № 9. Будова і різноманітність квіток".

Урок біології у 6 класі

Тема: Розмноження і розвиток рослин.

Урок № 2

Підтема : квітка – орган статевого розмноження квіткових рослин. Лабораторна робота № 9. Будова і різноманітність квіток.

Мета:

Освітня - продовжити формувати знання учнів про розмноження рослин; ознайомити зі статевим розмноженням та його особливостями; показати його значення для рослин у природі й використання людиною для виведення нових сортів культурних рослин.

Розвиваюча - розвивати уміння порівнювати біологічні явища та робити відповідні висновки та узагальнення; уміння логічно мислити; розвивати увагу, спостережливість, уяву.

Виховна -  виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та рослин рідного краю; виховувати гордість за досягнення українських селекціонерів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Синтетична.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем.

5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м/м обладнання.

Основні поняття та терміни: статеве розмноження, маточка, тичинка, зав’язь, спермії, пилок, насінний зачаток.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент.

1. Перевірка домашнього завдання (визначити вегетативні та генеративні органи у рослин)

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь з елементами бесіди. У 1818 р. натураліст Жозеф Арнольд подорожував тропічними лісами Суматри. Він побачив величезну квітку, що ніби була приклеєна до землі. Від неї йшов сильний неприємний запах гнилого м'яса. Квітка мала діаметр 1 м і масу 5 кг. У неї було п'ять червоних з плямами пелюсток, злегка загнутих на кінцях. Посередині квітки була впадина з великою кількістю тичинок і маточок. На честь ученого, котрий вперше побачив і описав цю квітку, її назвали рафлезією Арнольда. Листки у цієї рослини відсутні. Вона паразитує винятково на дикому винограді.

Найменшою квіткою можна вважати натотею — трав'янисту рослину з родини Складноцвіті, що росте на острові Корсика в Середземному морі. У неї сукупність квіток, що називається суцвіттям, має діаметр усього 2-3 мм. Квітка сприяє статевому розмноженню покритонасінних рослин.

Підготовча бесіда. Пригадайте, у чому полягає сутність статевого розмноження. (В утворенні статевих клітин — гамет та їх злитті, утворюється зигота, з якої формується новий організм, що поєднує ознаки батька і матері).

Формулювання проблемного питання. Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, де саме можуть утворюватися гамети, тобто розглянемо будову квітки, їх різноманітність. Як ви думаєте, з чим може бути пов'язана величезна різноманітність квіток за розмірами, будовою та формою?

План

1. Будова квітки. 
2. Різноманітність квіток.
3. Прикмети українського народу, пов'язані з квітками.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Будова квітки

Пояснення з демонстрацією моделі квітки, таблиць і малюнків підручника. Паралельне виконання відповідного завдання у практикумах.   .

Будова квітки: віночок, утворений із пелюсток (1); пиляк тичинки (2); приймочка маточки (3);  тичинкова нитка (4);

стовпчик маточки (5); зав'язь (6); чашечка, утворена із чашолист­ків (7); квітколоже (8); квітконіжка (9).

Квітка — видозмінений і вкорочений пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у квіткових рослин. Поява квітки в процесі еволюції забезпечила широке розселення покритонасінних на Землі.

Функції квітки: утворення тичинок з пилковими зернами, плодолистків (маточок) з насінними зачатками, запилення, складні процеси запліднення, формування насінин і плоду.

Квіткою закінчується головне стебло або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. її добре видно в незабудки, конвалії, черешні, яблуні. У деяких рослин (подорожника, вербени) квітконіжка не розвинута, такі квітки називаються сидячими. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину — квітколоже. Форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, вгнутою. На квітколожі розташовані видозмінені листки (квітколистки): чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки. Найчастіше вони розташовані колами.

Квітконіжка і квітколоже — це видозмінене стебло пагона, а чашолистки, пелюстки, тичинки і плодолистки, що зростаються в маточку,— це видозмінені листки пагона. У квітці латаття крайові, зовнішні чашолистки дуже схожі на листки (з зовнішнього боку вони зеленого кольору, а з внутрішнього — білого). Що ближче до центра квітки, то білі пелюстки стають дедалі меншими та вужчими, на їхніх верхівках з'являються зачатки пиляків, які в середині латаття вже є справжніми тичинками. Тому квітка латаття є яскравим доказом того, що тичинки утворилися з пелюсток, а пелюстки — з листків.

Чашечка складається з невеликих зелених листочків —- чашолистків. У зелених чашолистках, які містять хлорофіл, відбувається фотосинтез. У деяких рослин (тюльпана, анемони) вони стають пелюсткоподібними і виконують функції пелюсток; можуть слугувати для захисту плодів, що дозрівають, для їхнього поширення.

Віночок складається з листоподібних пелюсток — вільних або зрослих між собою. За формою, величиною, забарвленням віночки бувають різноманітні. Є квітки з нормально збільшеною кількістю пелюсток, їх називають махровими. Віночок так само, як і чашечка, може бути правильним, якщо через нього можна провести кілька площин симетрії, або неправильним, якщо через нього можна провести лише одну площину симетрії (фіалка). Є квітки, в яких не можна провести жодної площини симетрії — асиметричні (канна). Функції віночка — приваблювання комах для запилювання.

Оцвітина. Більшість рослин (яблуня, вишня, огірки) мають у квітці і чашечку, і віночок. Разом вони утворюють подвійну оцвітину.

Тичинка має тичинкову нитку та пиляк, що складається з двох половинок. У кожній з них є два пилкові гнізда (мікроспорангії), в яких утворюється значна кількість пилку (мікроспор). Тичинкові нитки бувають різної довжини і форми.

У квітці може бути одна, дві і більше тичинок. Кількість тичинок є важливою систематичною ознакою під час класифікації рослин. Тичинки у квітці бувають вільними (жовтець) або зрослими. Вони можуть зростатися своїми нитками (горох, квасоля) або пиляками (волошка).

Маточка розміщена всередині квітки. Вона утворюється з одного або кількох плодолистків (мегаспорофілів). Кожна дозріла маточка складається з нижньої розширеної частини — зав'язі, середньої циліндричної частини — стовпчика і верхньої, трохи розширеної частини — приймочки.

Зав'язь може бути верхньою і нижньою залежно від положення щодо інших частин квітки. Якщо зав'язь прикріплюється до квітколожа тільки своєю основою, а вся інша частина її вільна, то її називають верхньою (картопля, помідори). Якщо зав'язь занурена у квітколоже, з яким вона зростається, то її називають нижньою.

Різноманітність квіток

Квітки бувають двостатевими, з розміщеними в них тичинками і маточками, та одностатевими — маточкові або тичинкові. Рослини з одностатевими квітками поділяють на одно- та дводомні. До однодомних належать рослини, в яких тичинкові й маточкові квітки містяться на одній рослині (дуб, ліщина), до дводомних— рослини, в яких тичинкові квітки розвиваються на одних екземплярах рослин, а маточкові — на інших (коноплі, тополя).

Прикмети українського народу, пов'язані з квітками

З давніх-давен наші далекі пращури, не маючи ні радіо, ні телебачення, лише будучи уважними спостерігачами, точно могли передбачити зміни в погоді.

•               Перед дощем розкриваються, виділяють багато нектару квітки акації, бузку, жасмину, буркуну та інших рослин.

•               Якщо о сьомій-восьмій годині ранку з води піднімається і розкривається латаття біле — буде ясно, коли ні — вдень буде         

              дощ. Взагалі не піднімається — затяжна негода, похолодання.

•               Перед дощем квітки мати-й-мачухи, козельця, мальви, фіалки, березки, латаття закриваються.

•               У передчутті дощу не розкривають своїх бутонів троянда, шипшина.

•               Якщо квітки льону зі сходом сонця розкриваються — день буде ясний, не розкриваються — буде сиро і похмуро.

•               Лимонно-жовті квітки купальниці закриваються вдень — буде дощ.

  Квітку та її колір пов'язували з певними подіями у житті. Так, айстра символізувала сум, лілія біла — чистоту, волошка — простоту, мак — красу, молодість, гвоздика — мужність, стійкість, нарцис — гордість, піон — довголіття, дзвоник — вдячність, пролісок — ніжність і вірність, конвалія — приховане кохання, ромашка — кохання і мир, лавр — успіх, троянда — кохання і здоров'я, тюльпан — кохання.

Символіка кольору

Червоний — енергійний, найактивніший. Символізує життя, свободу, урочистість, кров.

Оранжевий — теплий, символізує доброзичливість, радісний настрій, надію на щасливе майбутнє. Жовтий — теплий, веселий. Символізує світло, життя, радість, повагу до старості.

Зеленкувато-жовтий — символізує зраду, ревнощі, заздрість.

 Блакитний — холодний, пасивний. Символізує ніжність, вірність, легкий сум.

Синій — спокійний, серйозний. Символізує довір'я, сум.

Фіолетовий — сповнений життя. Символізує дружбу, довіру, гідність.

Білий — нейтральний. Символізує невинність і чистоту.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

  Лабораторна робота № 9

 Тема. Будова і різноманітність квіток.

 Мета. Ознайомитися з будовою і різноманітністю квіток і їх значенням у житті рослин.

 Об'єкти і обладнання. Фіксовані квітки вишні, абрикоса, гороху; квітучі кімнатні рослини: пеларгонія, примула, колеус; колекції або гербарні зразки рослин з різними типами квіток, лупи, препарувальний набір, таблиці, робочий зошит для лабораторних і практичних робіт, підручник біології.

  ХІД РОБОТИ

 Завдання 1. Вивчити будову квітки.

 Розгляньте запропоновані квітки і порівняйте їх з квітками на малюнку з підручника, знайдіть серед них подібні.

 2. Знайдіть у квітці маточку, тичинки, оцвітину, квітколоже і квітконіжку. Намалюйте в зошиті схему будови квітки і позначте частини квітки відповідними цифрами: 1 — квітконіжка; 2 — квітколоже; 3 — чашечка; 4 — віночок; 5 — тичинка; 6 — маточка.

 Завдання 2. Вивчити будову тичинки і маточки.

 1. Виберіть із запропонованих квіток таку, яка має тичинки і маточки. Запишіть назву такої квітки.

 2. Відділіть одну тичинку, знайдіть у ній пиляк і тичинкову нитку. Замалюйте тичинку і підпишіть її частини.

 3. Відділіть маточку, розгляньте її за допомогою лупи і знайдіть приймочку, зав'язь і стовпчик. Зверніть увагу: якщо маточка утворена одним плодолистком, то поверхня приймочки буде гладенькою. Якщо ж вона утворена двома або більшою кількістю плодолистків, то на верхівці приймочки видно сліди від їх зростання (розглядати треба дуже уважно за допомогою лупи!). Замалюйте маточку і позначте на малюнку її частини.

  Завдання 3. Навчитися розрізняти правильні і неправильні квітки.

 1. Розгляньте запропоновані живі рослини або гербарні зразки. Розділіть рослини на дві

 групи: з правильними і неправильними квітками. Встановіть назви цих рослин, результати дослідження занесіть до таблиці.

 2. Знову розділіть рослини на дві групи — з простою і подвійною оцвітиною (тобто такою, що складається з чашечки і віночка). Результати знову занесіть до таблиці.

 3. Підрахуйте в досліджуваних квітках кількість чашолистків і пелюсток. Результати підрахунків занесіть до таблиці.

 Завдання 4. Навчитися розрізняти дво- і одностатеві (маточкові і тичинкові) квітки.

 1. Знайдіть у квітках досліджуваних рослин тичинки і маточки. Розділіть всі рослини на три групи: а) з двостатевими квітками; б) з маточковими квітками; в) з тичинковими квітками.

Висновок. Квітки різноманітні за зовнішнім виглядом: за розмірами, формою, Забарвленням, але вони мають спільні ознаки будови, до яких належать оцвітина, тичинки і маточки. Оцвітина захищає тичинки і маточки — головні частини квітки, в яких утворюються статеві клітини. Маточка складається із зав'язі, стовпчика та приймочки, а тичинка — з тичинкової нитки і пиляка. Квітки бувають одно- і двостатеві, правильні і неправильні. Квітка — це видозмінений пагін, орган насінного розмноження.

 IV. Узагальнення, систематизація і застосування знань.

I. Прочитайте текст і вставте пропущені слова.

 Квітка — це ... пагін. Вона розташовується на ..., верхівка якої називається ... . Останнє являє собою вісь видозміненого пагона. У квітці виділяють: покриви, тичинки й маточки. Покриви квітки називають.... Вона буває ... і... . Сукупність чашолистків називають ..., а ... — віночком. Оцвітина виконує ... функцію. Головними частинами квітки вважають ... і ... . Всі частини квітки прикріплюються до ..., що є її віссю.

 IІ. Виберіть групу ознак, що найповніше характеризують будову квітки:

 а) оплодень, квітколоже, чашечка;

 б) квітконіжка, квітколоже, пелюстки, маточка;

 в) квітконіжка, квітколоже, чашечка, віночок, тичинки, маточка.

 IІІ. Виберіть групи рослин з двостатевими квітками і ознаки, якими ви при цьому будете користуватися. Ознаки:

 а) наявність у квітці подвійної оцвітини;

 б) наявність у квітці тичинок;

 в) наявність у квітці маточок;

 г) наявність у квітці тичинок і маточок;

 д) відсутність у квітці тичинок;

 е) відсутність у квітці маточок;

 є) відсутність у квітці тичинок і маточок. Групи рослин:

 а) огірок, верба, дуб;

 б) кукурудза, вишня, огірок;

 в) бузок, яблуня, обліпиха;

 г) картопля, квасоля, шипшина;

 д) кукурудза, тополя, тюльпан;

 е) тюльпан, яблуня, вишня.

 V. Підведення підсумків уроку, оголошення завдань до дому.