Урок "ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАЙКАР. «ХИМЕРНИЙ – МАЛЕНЬКИЙ», «ЩО ЗА ПТИЦЯ?», «ХТО РОЗМОВЛЯЄ?», «ХТО СЕСТРА І БРАТ?», «КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ»

Про матеріал
ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАЙКАР. «ХИМЕРНИЙ – МАЛЕНЬКИЙ», «ЩО ЗА ПТИЦЯ?», «ХТО РОЗМОВЛЯЄ?», «ХТО СЕСТРА І БРАТ?», «КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ» Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Л. Глібова, відомого українського поета й байкаря; з'ясувати фольк¬лорну основу його віршованих загадок за темою; розвивати вміння і навички виразного читання, кмітливість, розумові здібності, пам'ять, творчу уяву;формувати кругозір, світо¬гляд; виховувати шанобливе ставлення до відомого укра¬їнського поета і байкаря, любов до жартівливих творів, ін¬терес до наслідків власної праці; пунктуальність. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Л. Глібова, бібліотечка-виставка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки — у до¬датку) ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями • Дайте визначення загадці як виду усної народної творчості.
Перегляд файлу

ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАЙКАР.

«ХИМЕРНИЙ – МАЛЕНЬКИЙ», «ЩО ЗА ПТИЦЯ?»,

«ХТО РОЗМОВЛЯЄ?», «ХТО СЕСТРА І БРАТ?»,

«КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ»

 

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Л. Глібова, відомого українського поета й байкаря; з'ясувати фольк­лорну основу його віршованих загадок за темою; розвивати вміння і навички виразного читання, кмітливість, розумові здібності, пам'ять, творчу уяву;формувати кругозір, світо­гляд; виховувати шанобливе ставлення до відомого укра­їнського поета і байкаря, любов до жартівливих творів, ін­терес до наслідків власної праці; пунктуальність.

Тип уроку:      засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Л. Глібова, бібліотечка-виставка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки — у до­датку)

 

ХІД УРОКУ

 

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

  • Дайте визначення загадці як виду усної народної творчості.
  • Назвіть види загадок.
  • Що необхідно знати для того, щоб відгадати ту чи іншу загадку?
  • Чому народ складав загадки?
  • Який художній засіб найчастіше використовується в загадках? (Ме­тафора).
  • Як на вашу думку, з якою метою письменники у своїй творчості за­стосовують народні загадки?
  • Дайте визначення акровірша як літературного жанру.
  • Чим народні загадки й віршовані загадки Л. Глібова споріднені? Обґрунтуйте власні міркування.
  • Чого, на вашу думку, нас навчають твори письменника?
  • Чи змогли б ви написати власний акровірш?
  • Що необхідно для цього?
  • Доведіть, що твори Л. Глібова актуальні і на теперішній час.
  1.                     Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
  2.                      Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Л. Глібов найкращий

український байкописець.

І. Франко

1. Повідомлення про Л. Глібова як людину, письменника

Леонід Іванович Глібов народився 4 березня (21 лютого) 1827р., у селі Веселий Поділ на Полтавщині. Його батько був управителем ма­єтків поміщиків Родзянків у Веселому Подолі, а згодом — у селі Горби.

Змалку Л. Глібов надивився на поміщицьку жорстокість та бідування простого люду. Чи не тому, за свідченням сучасників, першим, ще дитя­чим, його твором була сатира на одного з місцевих кріпосників.

Початкову освіту, як тоді водилося, Л. Глібов здобував дома, а з 1840 року навчався в Полтавській гімназії, де дитячий інтерес до літератури зміцнів та поглибився.

Л. Глібов був не дуже успішним учнем. Особливо важко давалися йому математика і фізика. Але з предмета «Російська словесність» зав­жди отримував найвищі оцінки.

У 1847 році вийшла перша збірочка віршів юного поета. За це він одержав догану від гімназійного керівництва, бо гімназист не мав права щось робити без дозволу начальства.

Хворобливість хлопця спричиняла часті пропуски занять, і його за­лишили на другий рік у шостому класі. Батьки забрали сина додому на хутір. Там юнак займався самоосвітою, багато читав, писав вірші.

Після одужання й невдалої спроби вступити на медичний факультет Київського університету 1849 р. Л. Глібов розпочав навчання в Ніжин­ському ліцеї вищих наук. Саме в цей час Глібов написав більшість своїх знаменитих байок.

Закінчивши ліцей, він працює вчителем спочатку на Поділлі, потім у Чернігові. Сучасники й колишні учні відзначали, що Глібов був над­звичайно вимогливим учителем, але завжди поважав учнів, піклувався про них, давав добрі поради. У Л. Глібова вчився й зберіг дорогі спомини про свого вихователя Петро Косач — батько Лесі Українки.

Відомо 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів поета. Деякі вірші поклав на музику композитор Микола Лисенко.

Л. І. Глібов був справжнім другом дітей. З великою радістю і захо­пленням читали вони байки, казки, вірші поета, які друкувалися у Львів­ському журналі «Дзвінок» під псевдонімом Дідусь Кенир.

Останні роки життя Леонід Глібов тяжко хворів, майже повністю втратив зір, але продовжував працювати.

Помер 10 листопада 1893 року в Чернігові. Поховано його з почес­тями біля Троїцького монастиря.

2. Особливості загадок Л. Глібова

Загадки Глібова такі ж чудові, як і народні.

Письменник був переконаний у необхідності такої літератури для ді­тей, у якій би поєднувалися краса літератури для дітей і пісенність слова з ігровими елементами, бо такі твори розвивають у маленьких слухачів та читачів кмітливість, допитливість, розум.

3. Теорія літератури. Поняття про акровірші

Проте найбільше дітям полюбилися загадки Л. Глібова, особли­во — акровірші, відгадкою до яких були слова, складені з перших рядків віршів.

Акровірші (гр.— вищий, зовнішній, крайній і — ряд, рядок) — вірш, написаний так, що початкові букви ряд­ків, прочитані згори вниз, утворюють слово або словосполучення, най­частіше — це ім'я автора чи адресата; віршована загадка.

4. «Химерний, маленький» (1891 р.)

Вперше твір надруковано в журналі «Дзвінок».

  1.    Виразне читання поезії.
  2.    Тема: змалювання у формі загадки вареника — найулюбленішої для багатьох страву.
  3.    Ідея: смак будь-якої їжі залежить не тільки від якості, але й від умін­ня швидко її приготувати.
  4.    Основна думка: щоб їжа була смачною, необхідно її вміло приготу­вати, саме за цією ознакою її визначають.
  5.    Як твір побудовано?

Уся поезія — це характеристика предмета (вареника); називаючи його, надають відповідь-відгадку (дід загадує — діти відповідають).

4.6. Бесіда за наступними питаннями:

  • Чи любите ви загадки? А смачні вареники?
  • Доберіть синоніми з тексту для характеристики вареника? (Химер­ний, маленький, бокастий, товстенький)
  • За допомогою яких дієслів Л. Глібов зображує рухливість вареника? (Удавсь, прибрався, напхався, купавсь, уродився, умився, скакав, на­пився, скотився, пропав)
  • За якими ознаками (словами, буквами) діти відгадали загадку?
  • Чим пояснити те, що письменник зображує вареник як живу істоту?

5. «Що за птиця?» (1891)

  1.    Виразне читання акровірша.
  2.    Акровірш уперше надруковано в журналі «Дзвінок» (1892).
  3.    Тема: зображення мухи, яка живе безтурботним життям; порівнян­ня мухи з птахом.

5.4. Ідея: висміювання у творі ледачого паразитичного життя на при­кладі мухи.

  1.    Основна думка: засудження тих, хто живе за рахунок інших.
  2.    Обговорення змісту акровірша за питаннями:
  • За допомогою особливостей акровірша відгадайте, про якого птаха говориться у творі?
  • Чому муху названо птахом?
  • Що вам відомо про цю істоту?
  • Доведіть, що муха «веде» паразитичне життя. Власну думку вмотивуйте.
  • Які негативні людські риси характеру письменник висміює на при­кладі мухи-птаха? (Лінь, хвалькуватість, підступність, хитрість...)

6. «Хто розмовляє?» (1893)

Уперше акровірш було надруковано в журналі «Дзвінок» у 1894 р.

  1.    Виразне читання твору; визначення учнями відгадки.
  2.    Тема: розмова осоки та сороки про повагу, шанобу і значимість у народі.
  3.    Ідея: засудження марнослів'я, хвалькуватості.
  1.    Основна думка: щоб прославитися в народі, необхідно довести свою значимість і бути корисним суспільству.
  2.    Побудова поезії: форма діалогу осоки та сороки; заголовок містить риторичне запитання.
  1.    Опрацювання змісту твору за питаннями:
  • Що допомогло вам відгадати загадку Л. Глібова?
  • Чим у народі прославилася калина? Що вона символізує?
  • Що вам відомо зі власного досвіду про осоку та калину?
  • Прокоментуйте висловлювання сороки «Слава не брехуха».
  • Яке смислове значення має розмова осоки та сороки?

7. «Хто сестра і брат?» (1891 р.)

  1.     Тема: зображення двох зернових культур — гречки і проса, їх значу­щість у народному житті.
  2.     Ідея: уславлення сестри (гречки) і брата (проса) не тільки за їх красу, а й неабиякі смакові якості.
  1.     Основна думка: слід нахвалювати когось, щось, якщо є за що.
  2.     Обговорення змісту поезії за питаннями:
  • Чому акровірш має таку назву? Хто у творі є сестрою, а хто — братом?
  • Опишіть, користуючись текстом твору, як письменник змальовує красу­ню гречку, («...гарно прибралась..., рано...вмивалась...», «...пахучії квіти»)
  • Чим, на вашу думку, може прославитися гречка, бо «славонька про неї до моря літає»?
  • Чи їли ви гречку? Які її смакові якості? У чому її користь?
  • Якими якостями споріднені ці дві рослини?
  • Що вам сподобалося у цій рослині?

8. «Квіткове весілля» (1893)

Вперше акровірш було надруковано в журналі «Дзвінок» у 1893 р.

  8.1Виразне читання алегоричного жарту.

  1.    Тема: алегоричне зображення весілля Барвінка і Фіалки та «гостей» — різних представників флори і фауни.
  2.    Ідея: уславлення радості, щастя, сонця як символу життя.
  3.    Основна думка: веселись, гуляй, поки є нагода, «Поки буде сонце гріти,— Пов'янем колись!».
  4.    Жанр: алегоричний жарт.

Алегорія (гр.— іномовлення) — вид метафори: іномовне зоб­раження предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, в загадках, бай­ках і відзначається загальновпізнаваним характером.

Жарт — веселий, розважальний твір усної народної творчості, пе­реважно малої форми. Нерідко входить у прозовий чи віршований твір як його складова.

3.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

  • Чому за жанром цей твір автор назвав алегоричним жартом? Що таке алегорія?
  • Для чого квіти вирішили справляти весілля? {«Щоб лихо прогнать, і щоб долю звеселити»)
  • Чим здивував усіх хрещатинський Барвінок? («Він Фіалочку блакит­ну. .. За себе узяв»)
  • У чому незвичайність цього весілля?
  • 3 якою метою Л. Глібов на весіллі квіток відобразив і інших живих істот, наприклад тварин?
  • Знайдіть, виразно прочитайте і прокоментуйте, як у творі зображе­ний Барвінок. («Ой козаче молоденький, Наш Барвінку зелененький»)
  • Як сприймали весілля всі його учасники? Яка їх була реакція, пове­дінка? В чому це виявлялося?
  • Чи є в цьому творі елементи казки? Якщо так, то прокоментуйте їх.
  • Які обряди весілля ви знаєте? Які з них відображені в цьому творі?
  • Який у вас настрій після читання твору «Квіткове весілля»? Чому?

3.7. Завдання до твору.

3.7.1. Розподіліть учасників весілля за їх приналежністю і ознаками:

  • квіти: Барвінок, Фіалочка, Нагідки;
  • сільськогосподарські: Редька, Морквиця;
  • інші: Мак, Будяк, Пастернак;
  • водяні істоти: риба, рак;
  • свійські тварини: півні, Індики, Гусак;
  • птахи: Чижі, Синиці, Шпак.

3.7.2. Підберіть дієслова, за допомогою яких відбувається жвавість весіл­ля. Хто швидше. (Грає, деренчить, потішає, танцює, веселиться, почує, підморгне; промовляє)

V. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Розв'язання тестових завдань. (Додаток)
  2. Робота на картках. {Додаток)
  1.                      Оголошення результатів діяльності учнів
  2.                  Домашнє завдання

Підготуватися до підсумкового уроку за І семестр (скласти власні пи­тання до тем, які опрацьовувалися протягом цього семестру).

Скласти питання до творів Л. Глібова «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?», «Квіткове весілля»; підготуватися до аналізування цих поезій, оформити малюнки до них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картки «Химерний, маленький», «Що за птиця?»

 

Картка № 1

  1. Чому вареник — це добро у творі «Химерний, маленький» Л. Глібо­ва? Обґрунтуйте власні міркування.
  2. Доведіть, у чому виявилася любов Л. Глібова до дітей. Наведіть пе­реконливі приклади.
  3. Старець у акровірші не виконував такої дії:

а) грав на бандурі; 

б) ходив;

в) просин.

 

Картка № 2

  1. Для чого муху Л. Глібов порівнює зі старцем? Власну думку вмоти­вуйте.
  2. Порівняйте особливості загадок народних і Л. Глібова? У чому їх схо­жість і різниця. Відповідь узагальніть.
  3. Чи впоралася дітвора із загадкою у творі Л. Глібова «Химерний, ма­ленький» ?

а) виникли певні ускладнення, але пізніше відгадали;

б) так, рішення було віднайдено миттєво;

в) загадка здалася складною, відповіді не було знайдено.

 

Картка № З

1. Про що, на вашу думку, свідчить великий творчий доробок письмен­ника (107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів)? Власні міркуван­ня обґрунтуйте.

2. Чим пояснити те, що письменник зображує вареник (Л. Глібов «Хи­мерний, маленький») як живу істоту?

3. В якому журналі друкувалися твори Л. Глібова для дітей?

а) «Вільне слово»;    

б) «Малятко»;      

 в) «Дзвінок».

 

Картка 4

1. Прокоментуйте подані рядки твору Л. Глібова «Квіткове весілля», висловлюючи свою думку щодо цього:

Тільки й щастя, тільки й жити,

Покіль буде сонце гріти,—

Пов'янем колись!

  1. Чим прославилася сорока у творі Л. Глібова «Хто розмовляє?»? Що, на вашу думку, необхідно для отримання справжньої слави?
  2. Чим просо, як і гречка, прославилося?

а) смаковими якостями; 

б) стрункістю і красою;

в) вмінням захистити себе від будь-яких шкідників.

 

 

Картка № 5

 

  1. Чому осоку у творі «Хто розмовляє?» Л. Глібова названо жалібницею? Через що вона хниче. Обґрунтуйте власні міркування.
  2. Чим, на ваш погляд, може прославитися гречка, що аж славонька про неї «до моря...літає»? (Л. Глібов «Хто сестра і брат?»)
  3. Між Фасолею і Нагідками танцював (Л. Глібов «Квіткове весілля»):

а) Будяк; 

б) Мак; 

в) Гусак.

 

Картка № 6

 

  1.            Дослідіть мету проведення у народі і квіткове (Л. Глібов «Квіткове весілля»). Обґрунтуйте виявлені результати.
  2.            Для чого автор уславлює гречку і просо? Чи він протиставляє їх, чи споріднює? Доведіть власні міркування, спираючись на зміст тво­ру і свій досвід. (Л. Глібов «Хто сестра і брат?»)
  3.            Рядок «...І ніхто ніде ніяк...!» у творі «Хто розмовляє?» Л. Глібова сто­сується:

а) сороки; 

б) діточок; 

в) осоки.

 

doc
Додано
15 січня
Переглядів
292
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку