Урок "Лишайники. Значення лишайників у природі і житті людини"

УРОК БІОЛОГІЇ У 6 КЛАСІ

 

Тема. Лишайники. Значення лишайників у природі і житті людини

Мета: сформувати у школярів поняття про лишайники, про особливості їх будови на основі здобутих знань про водорості та гриби; показати значення лишайників у природі та житті людини, закріпити вміння розпізнавати, порівнювати, аналізувати; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Поняття введені вперше: лишайники, накипні, листуваті, кущисті лишайники, ліхенологія, ліхеноіндикація.

Поняття, що розвиваються: клітина, орган, організм, популяція, біоценоз, гетеротроф, еукаріот, обмін речовин, саморегуляція, подразливість, розвиток, гриби, водорості, альгологія.

Методи і техніки:

• Евристична бесіда
• Проблемні ситуації
• Робота в групах
• Випереджуюче завдання
• «Мозковий штурм»
• Вправа «Склади сам»
• «Знайди пару»
• Кооперативне навчання
• Біологічний диктант
• Програмована робота
• «Фішбоун»

Тип уроку: формування і засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці «Лишайники», «Будова лишайників», мультимедійна презентація різноманітності лишайників.

Проблема уроку: місце лишайників в органічному світі: гриби, водорості, чи організми-симбіонти?

Девіз уроку:       І назвав Ізраїлів дім ім’я тому: манна.

Вона була, як коріандрове насіння,

а смак її, – як тісто в меду.

                                                                               Біблія. Книга Вихід. 16, 31

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

 

Слово вчителя

В одній із легенд розповідається те, як у безплідній пустелі люди, виснажені голодом і важким переходом, побачили на землі масу дрібних сухих крупинок, подібних на манку (манна крупа). Наситившись цими крупинками, люди здобули сили, які дозволили їм закінчити важкий шлях. Знахідку вони нарекли манною небесною, надавши їй магічної слави. Припускають, що крупинки, про які розказано в легенді, це їстівний лишайник, сірі грудочки, якого вітер перекочує по пустелях Африки, Середньої Азії. Але тепер у ХХІ столітті навіть учень звичайної школи знає, що манна небесна, яка описана в Біблії, як диво Боже, є просто їстівним лишайником.

Відгадайте загадку

Гриб та водорость дружили,

Разом їли, разом пили,

Щоб я й надалі гарно ріс

Мені важливий симбіоз. ( Лишайник)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа « Склади сам»

Лишайники були відомі людству ще задовго до нашої ери. Перші описи цих організмів відомі з «Історії рослин» Теофраста, а це більш, ніж дві тисячі років тому. Теофраст вважав, що вони є наростами дерев або водорості.

Лише 1867 року німецький ботанік Симон Швенденер довів комплексну будову лишайників з…

Учасникам пропонуються розрізані малюнки, з яких вони мають зібрати складові лишайника і назвати їх – гриб і водорость.

Конкурс «Знайди пару»

Установіть відповідність між життєвими процесами і структурним компонентом лишайника.

Життєві процеси:

1.         Створення органічних речовин в процесі фотосинтезу.
2.         Забезпечення водою і мінеральними речовинами.
3.         Використання органічних речовин.
4.               Використання розчинених у воді мінеральних речовин та захист від висихання.

Структурні компоненти лишайника:

А – водорость

Б – гриб

(1 –А; 2-Б; 3-Б; 4-А)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Метод технології кооперативного навчання «Творча лабораторія». (Випереджуюче завдання додому)

Учні об’єднані зазделегідь в чотири групи. Кожна вибирає певний тип завдання і готує розповідь (про різноманітність лишайників за загальним планом).

Будова лишайників. (1 група)

Лишайники – група дуже своєрідних організмів, тіло, або слань, яких складається з двох компонентів – гриба (мікобіонт) і водорості, або ціанобактерії (фікобіонт). Фікобіонт в тілі лишайника представлений переважно зеленими водоростями (трибуксія, хлорела, хлорокок), рідше – синьо-зеленими (носток, глеокапса). Мікобіонт у більшості лишайників представлений грибами з аскоміцетів, рідше – базидіоміцетів. Доволі довго взаємовідносини гриба і водорості у лишайнику розглядали, як взаємовигідне для обох співжиття. Останнім часом встановлено, що ці взаємовідносини не є абсолютно сталими. За умов нестачі поживних речовин гриби часто паразитують на водоростях і можуть навіть повністю знищити їх.

Особливості будови: гіфи гриба утворюють верхній та нижній кірковий  шар, між якими розміщені одноклітинні зелені (синьо-зелені) водорості. Тіло називається слань  і прикріплюється до  субстрату ризоїдами. Забарвлення вони мають різне, залежно від пігментів, що містяться в гіфах гриба.

Відділ Лишайники нараховує 25 тисяч видів.

Наука, яка їх вивчає називається ЛІХЕНОЛОГІЯ.

Складання схеми «Особливості життєдіяльності  лишайників»

Різноманітність лишайників (робота в групах)

За особливостями зовнішньої будови слані розрізняють три типи лишайників:

1) накипні, або кіркові;

2) листуваті;

3) кущисті.

План розповіді

1. Форми слані.
2. Розміри та поширення.
3. Представники.

Презентація роботи груп

Група 1

У накипних лишайників слань має вигляд забарвленої кірочки або нальоту, що приростає дуже щільно до субстрату. Товщина кірочки різна – від ледь помітного накипу до 0,5 см; діаметр від кількох мм. до 20-30 см. Ростуть на поверхні ґрунтів гірських порід, корі дерев і кущів, деревині, що гниє. Вони невибагливі й найпоширеніші, наприклад роди лецидея, леканора, біатора.

     

Лецидея                             Леканора                       Біатора

Група 2

Листуваті лишайники мають форму пластинок різного забарвлення. Вона трохи піднята над поверхнею прикріплення та схожа на листок. Характерною особливістю цих лишайників є неоднакове забарвлення і будова верхньої і нижньої поверхні слані. У більшості з них на нижній частині слані утворюється органи кріплення до субстрату – ризоїди, які складаються з зібраних у пучки гіф. Ростуть вони на поверхні ґрунту, серед мохів. Листуваті лишайники (порівняно з накипними) є більш високоорганізованими формами. Представники: пармелія, ксанторія.

      

Пармелія                                Ксанторія

Група 3

У кущистих лишайників слань стеблоподібної форми, прикріплюється до субстрату невеликими ділянками нижньої частини, а верхня частина розгалужена і піднята над поверхнею або звисає з дерев, подібно до косматих грив – «Бородаті лишайники». За рівнем організації кущисті лишайники – вищий етап розвитку слані. Їхня слань буває різних розмірів: від кількох мм. до 30-50 см. Бородаті лишайники можуть досягати 7-8 м. До кущистих лишайників відноситься цетрарія, кладонія, уснея, евернія, алекторія.

 

   

       Цетрарія                               Кладонія                        Уснея

Слово вчителя «А що всередині?»

За внутрішньою будовою лишайники поділяться на:

• Гомеомерні: слань утворена хаотично переплетеними гіфами гриба, поміж якими розкидані клітини водорості; (коллема або слизовий лишайник).
• Гетеромерні: клітини водорості зосереджені в одному шарі, який називається гонідіальним. Під ним знаходиться серцевина, яка складається з пухко розташованих ниток гриба. Зовнішніми шарами лишайника є щільно зімкнуті грибні гіфи, які називаються корковими шарами. Цих лишайників більшість.

Лишайники, як цілісні організми розмножуються вегетативно: часточками слані або спеціальними утвореннями – ізидіями та соредіями.

Ізидії – різноманітні за формою і розмірами вирости на поверхні слані, які містять обидва компоненти лишайника. Вони відламуються від нього і поширюються за допомогою вітру, води чи тварин.

Соредії – дрібні пилуваті часточки, які складаються з однієї, двох чи кількох одноклітинних водоростей, обплетених гіфами гриба. Формуються всередині слані. Звільнюються після її розриву і розносяться вітром.

Значення лишайників у природі:

•       Піонери рослинності;
•       Первинне ґрунтоутворення;
•       Важливі компоненти екосистем;
•       Основна кормова база у тундрі ( ягель – кущистий лишайник ).

Значення лишайників для людини:

•       Індикатори антропогенного забруднення;
•       Отримання ароматичних речовин та фіксаторів запахів ( рід евернія);
•       Одержання антибіотиків, містять вітамін С (алекторія, цетрарія, кладонія, паргелія, уснея);
•       Виготовлення борошна і випікання «ескімоського хліба»( цетрарія ісландська).

Евристична бесіда

• У ході уроку ми зрозуміли, що лишайники зустрічаються скрізь. Пригадайте, будь ласка, де ми можемо зустріти ці унікальні організми? (Грунти, кора дерев, серед мохів, скелях, каменях, дахах.)

Слово вчителя

Лишайники невибагливі до умов середовища і характеризуються високою стійкістю проти впливу несприятливих факторів. Вони можуть рости в найрізноманітніших умовах освітлення й вологості, легко витримують тривалу нестачу води, різкі коливання температури, однак по різному реагують на забруднення повітря. Деякі з них не витримують навіть малого забруднення повітря і гинуть, інші — живуть лише в населених пунктах, у тому числі в промислових містах. Вивчивши цю особливість лишайників, їх можна використовувати як біоіндикатори для оцінки чистоти повітря.

Лишайники по-різному реагують на забрудненість повітря. Одні ростуть тільки в природних, не займаних культурою ландшафтах, інші переносять помірний вплив цивілізації, зберігаючись в невеликих селищах, селах, а треті здатні рости і у великих містах. Принаймні, на їх околицях. Вивчивши це властивість лишайників, можна використовувати їх для загальної оцінки ступеня забрудненості навколишнього середовища, особливо атмосферного повітря. На цій основі стало розвиватися особливий напрямок індикаційної екології – ліхеноіндикації. Це дослідження забруднення повітря за допомогою лишайників.

При вивченні лишайників багатьох міст були виявлені загальні закономірності:

1. Чим більше індустріалізоване місто, чим сильніше забруднене його повітря, тим менше зустрічається в ньому лишайників, тим меншу площу покривають вони на стовбурах дерев та інших субстратах і тим нижче їх життєздатність.

2. При підвищенні ступеня забрудненості повітря першими зникають кущисті лишайники, за ними – листуваті і останніми – накипні).

Лишайники поширені по всій земній кулі. Вони відіграють важливу роль у природі, як продуценти біомаси. Селячись на гірських породах, вони сприяють вивітрюванню їх, а після відмирання утворюють гумус, на якому можуть оселятись інші рослини. Тому їх називають «піонерами рослинності».

• А як ви думаєте, чому лишайники зайняли місця, недоступні для інших організмів? (Мають повільний ріст, повільно накопичують органічні речовини, здатні переносити тривале висушування, стійкі до низьких і високих температур.)

Хвилинка-цікавинка

• Лишайники називають піонерами рослинності тому, що вони виділяють спеціальні лишайникові кислоти, які руйнують гірські породи і засвоюють мінеральні солі. Після відмирання лишайників утворюється перегній, а другі рослини заселяють ці місця.
• Лишайники – найбільш повільно ростучі організми. За рік вони виростають на 1-8 мм. Наприклад, кущик кладонії висотою 3-5 см може мати вік 30 років. Деякі лишайники доживають до 600 років. Тому саме їх використовують в геології для визначення віку льодовиків.
• Серед лишайників відомі кочуючи види. Наприклад, аспіцилія їстівна. Вона у вигляді кулеподібних клубочків може переноситися вітром на великі відстані. З цим лишайником пов’язана біблійна історія про манну небесну.
• Лишайники не бояться нічого крім забрудненого повітря. При високому вмісті забруднювачів вони гинуть.
• За свідченнями відомого німецького хіміка Лібіха, його повар вмів готувати із ісландського моху близько 70 різних страв.
• На півночі ісландський мох заготовляють великими партіями для отримання медичної глюкози та спирту.
• Найстарішими можна вважати антарктичні коркові лишайники, вік яких як мінімум 10000 років.
• В кінці 18-початку 19 ст. виникла наука ліхенологія. Її основоположником вважається шведський вчений Ахаріус.
• Будова лишайників була описана у 1860-1868 р. німецьким ботаніком С. Шведенером.

ІV. Закріплення матеріалу та підбиття підсумків уроку

Метод “Мікрофон”

Закінчіть речення:

1. Лишайники поділяються на такі групи: … . (Кущисті, листуваті, накипні.)

2. На каменях оселяються лишайники, сході на брунатно-сірий накип, це … . (Накипні лишайники.)

3. Ксенторія належить до … . (Листуватих лишайників.)

4. Ягіль належить до … . (Кущистих лишайників.)

5. Тіло лишайників – слань складається з двох організмів: … .(Грибів і водоростей.)

6. Лишайники вбирають воду … . (Усією поверхнею тіла.)

1 група

Вставити в текст пропущені слова

Лишайники – це … організми. Верхню і нижню шкірочку утворюють щільно переплетені гіфи… У середині лишайника розташовані клітини … Фотосинтезуючі клітини утворюють на світлі … речовини, якими користується … Він забезпечує водорості та ціанобактерії водою і розчиненими в ній … речовинами. Лишайники розмножуються в основному …

У наш час відомо близько … тисяч видів лишайників.

2 група

«Правильне / неправильне твердження»

1. Тіло лишайника називається субстрат.
2. Для лишайників характерний швидкий ріст.
3. Тіло лишайника – симбіотичні взаємовідносини гриба і водорості.
4. Лишайники іноді називають сфінксами.
5. Ізидії та Соредії це пристосування до розмноження грибів.
6. Ліхенологія – це наука про лишайники.
7. Лишайники розмножуються тільки вегетативно.
8. Лишайники є біоіндикаторами навколишнього середовища.
9. Лишайники стійкі до низьких температур.
10. Виділяють три типи слані лишайників: накипні, листуваті та кущисті.

3 група

Сенкан

Лишайники

Дивні, незвичайні

Ростуть повільно, симбіонти

Бувають накипні, листуваті, кущисті

Піонери.

Закінчити речення

• Сьогодні на уроці я…
• Мені сподобалась робота в групі, тому що…
• Сьогодні я задумався…
• Мене зацікавило…
• Я хотів би більше взнати…

V. Домашнє завдання

§ 58. Дізнатись, які лишайники занесені до Червоної книги України.

Скласти порівняльну таблицю щодо будови та життєдіяльності лишайників. Проаналізувати, які ознаки вони запозичили від грибів та водоростей:

Лишайники
Як гриби	Як водорості

За даними параграфу скласти «Фішбоун».

Обов’язкові правила побудови:

Голова: основна тема

Кістки зверху :факти, причини, поняття

Кістки знизу: суть понять, основний зміст

Хвіст: висновок, значення