Урок літератури рідного краю

 

 

Предмет: українська література          Клас: 7

Тема: Урок  літератури рідного краю. Поет-гуморист А.Д. Косматенко. Життєвий  та творчий шлях письменника. Байка «Дебати»

Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю байкаря А. Д. Косматенка; розвивати зв’язне мовлення, критичне мислення, навички аналізу літературного твору (байки), уміння читати байки, артистичні здібності; формувати національну свідомість; виховувати повагу до творчості земляків; активізувати почуття гумору.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

•          основні етапи життя і творчості байкаря;
•          назви поетичних збірок поета-байкаря;
•          своєрідність композиції байки.

Учні повинні вміти:

• виразно читати байки;
• аналізувати байки;
• визначати мораль байки;
• висловлювати і обґрунтовувати власне ставлення до почутого чи прочитаного;
• встановлювати зв'язок між світоглядом письменника та його творчістю.

Обладнання: мультимедійна та магнітна дошки, картки для літературного лото,  збірки творів поета – байкаря, роздатковий матеріал: тексти байки та спогадів, маски

 

Перебіг роботи

І Мотивація навчальної діяльності

1.Поетична хвилинка
 

Донеччина

Жуковський С.

Дихне над очеретами

Зі сходу вітровій.

Донеччино, Донеччино,

Коханий краю мій.

Затуманію поглядом,

Душею затремчу.

І мрією, і спогадом

До тебе я лечу.

Рясним зелом заклечана,

В байраках і гаях.

Донеччино, Донеччино, -

Весніє на вустах.

В степу далеке марево

Спливає, наче сон.

Небес блакитне маєво

І сивий терикон.

Отут розправив плечі я,

Як України син.

Донеччино, Донеччино,

Земний тобі уклін!

2.Проблемне питання. Фотопрезентація «Багатства Донеччини»

-  Перегляньте  фотопрезентацію. Що можна назвати  справжнім багатством Донеччини?

ІІ Оголошення теми уроку

1.      «Мозковий штурм» 

•          Розгляньте плакат. Про що або кого  буде йти мова на сьогоднішньому уроці ?

ІІ Актуалізація опорних знань

1.Словникова робота

•          Пригадайте, що таке   байка та алегорія

Байка – це невелике, переважно віршоване оповідання повчального змісту.

Алегорія (від грец. Allegoria – іносказання) – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший

2.Гра «Літературне лото» (Повторення питань з теорії літератури)

Частина байки, в якій міститься повчання	Алегорія
Алегоричне висловлювання думок з іронічними натяками й недомовками	Байка
Невеликий, переважно віршований алегоричний твір повчального змісту	Сатира
Частина байки, в якій розповідається про події	Езопова мова
Гостре осудливе висміювання негативного	Мораль
Відображення одного предмета через інший	Оповідна частина

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1.Знайомство з життєвим і творчим шляхом А. Д. Косматенка

 

 

 

 

             1)Робота в групах:

Завдання 1 групи:

Складіть та розіграйте інтерв’ю з байкарем

Завдання 2 групи:

Ознайомтесь із твором Г. Ріпки.  Складіть словесну характеристику А.Косматенку як людині , поету.

Григорій Ріпка

Заслужений учитель України

ЦВІТ ДУШІ І СЕРЦЯ

Анатолію Косматенку — 80

Над мальовничи­ми берегами річки Мокрі Яли широко розкинулось велике красиве село Времівка. Тут 3 жовтня 1921 р. у селянській родині народив­ся Анатолій Денисович Косматенко – майбутній байкар, класик української сатири та гумору.

Ріс серед щирих праце­любних людей. Закінчивши десятирічку у Великій Новосілці, відслуживши ВІСІМ років у армії, пізнавши гіркоту війни з фашистами, і радість перемоги, став сту­дентом Київського універ­ситету.

Видатний прозаїк Ук­раїни Юрій Мушкетик зга­дує: «З випуску 1953 р. нас, письменників, п’ятеро. Письменниками ми стали великою мірою завдяки йому. Писали ми всі, хто потайки, хто відкрито, але він навчив нас серйозного ставлення до літературної праці».

Працюючи в журналі «Дніпро», «Перець», син колгоспників і дитя приро­ди сягнув омріяного ідеалу – став поетом, байкарем, мірилом правди і доброчес­ності, глибоко знав та ша­нував джерела народних звичаїв та традицій рідного краю. Для Косматенка Донеччина – святиня…

Мій батько, сповнений надій,

Рукою удалеч показав.

“Люби цю землю, сину мій,

Люби завжди. Завжди!” - сказав.

Прийшов у літературу тихо, негаласливо. Не був пестунчиком в редакціях, не звик, щоб до нього ста­вились по-особливому. Його відзначала навстіжна відкритість, порядність, безкорисливість. Це не тільки від природи батьків, це ще й результат самови­ховання. Мені пощастило двічі спілкуватися з поетом – у Великій Новосілці і в Києві. Вразили його гли­бокі знання, словом умів живописати. Тоді, у 60-ті роки, страшно було говори­ти про нашу дійсність прав­ду. Але я зрозумів, що поет не збирається дворушнича­ти, а скаже правду. Правду через алегоричність байки.

Згадаймо великого Шекспіра: життя – театр, а люди в нім актори. І від того, як кожен читач вико­нує свою роль у житті, та­ким воно буде для всіх нас та наших нащадків.

Закохавшись у жанр са­тири й гумору, поет ство­рив за життя своє коротке більше 200 байок, поем, пісень. Більше, ніж інші байкарі України, доказав словом, що наша мова – найдорожчий скарб люди­ни. Словом непідкупним, чистим, викривав окозами­лювачів, крадіїв, хапуг, вер­хоглядів, кирпогнучко- шиєнків… особливу увагу поет приділяв сім’ї, про це я говорив в нашій газеті на початку квітня 2001 р. З не­підкупністю дзеркала відображаються людські стосунки в байках «Вань­ко», «Яйце», «Заяча сповідь», «Дунька», «Свиня-горлохватка», «Кіт і Киця», «Чорнобривець»...

Пам’яті своїх батьків, які теж любили «Енеїду» І. Котляревського, поет присвятив повість про Го­робця Стрибунця. Над нею він працював понад двад­цять років свого творчого шляху.

Найталановитіша жінка поетеса нашого часу Ліна Костенко, коли їй заборонили друкуватись, бо не прославляла компартію, написала в 60-ті роки знаменитий роман у віршах “Маруся Чурай”. Косматенко А. Д. лише свої віршовану повість. Головний герой – не Сокіл, Кібець, Соловейко, Яструб, Ластівка чи Сорока, а сіренький птах Горобчик. Це простолюдин, вічний трудівник, чесний і правдивий, дотепний і верт­кий, здатний перетерпіти холод і голод, всі життєві негаразди.

Навмисне поет розділив твір не на розділи, а на 10 пісень. І в кожній з них – всі птахи заземлені, бо це люди. Такі, якими вони є в житті. Мати Горобчика «рада б небо прихилити, рада б зорями укрити, тільки б ріс як слід синок». Голопузе гороб’ятко сказало: «Татку, нагодуй мене й зодінь». Росте Горобчик серед квітів «сніжно-білих, жовтуватих, синіх, синюва­тих, і червоних, і крапчастих, наче в небі зірочок».

У Горобця турбот по­вний рот: роздобути, розложити, накормити, научити. Де, скажіть, тут до пісень? Та час для пісні знайшовся. Треба день народження Гриця святкувати. Зібрало­ся все птаство. Чапля жабу принесла, куди його горо­беняті? Сама проковтнула. Соловей приніс квіточку барвінку. Сорока-білобока перебрала всіх гостей. На свято прилетіла повногру­да, пишнотіла Зозуля - не замужня й не дівуля... коли головний гість Крук виго­лосив нудну трьохгодинну промову й заснув, лиш тоді «ожили всі, пожвавіли, кри­лами залопотіли: за Стрибченка, за Стрибчиху, за пре­славного Грицька!»

Поліз у пиво Перепел, Тетерук жаліється на гіпер­тонію – перевтома від на­уки. Чується жалібний крик Перепелиці: «Спать ходімо! Спать ходімо! Він же, впер­тий, наодріз: пить ходімо, пить ходімо!» Коли дійшла справа до танців, Горобець каже: «Я хвалитись не люб­лю, але вжарю, то ужарю – землю наскрізь провалю».

Лише декількома при­кладами можна довести, яка це пісенна, гумористич­на правда повісті. Це ґрунтовно окреслена група наших насущних проблем. І слово поста в піснях – щире, задушевне, це цвіт його душі, це війок ліричних та драматичних епізодів: «Ой ви, чари, ой ви, ночі. Ночі в рідній стороні, – оксамито­во-співочі, чебрецево-за­пашні... Як же жаль отих, що пари в юні роки не знайшли..., не палали та, не мліли – тож свій вік і про­жили... а отих, що тільки й знали, що пили?»

Хіба ж оці рядки не свідчення того, що поет з нами, серед нас, сьогоден­ний, заклопотаний? Повість поет закінчив у 1975 р. перед смертю: «слід самим нам піклуватись, як нам жити і під ким. А не в кігті віддаватись беззакон­никам лихим».

В епілозі сказано: «А з тобою, друже Грицю, нам прощатись час – пора. Он зіходить вже зірниця, місяць в полі догора, тоне синь по­над садами. І давно вже над Ялами кличе в путь Крута гора».

Життєвий путь поета теж несподівано скінчився 6 квітня 1975 р., похований в Києві: Анатолій Денисо­вич чесно пройшов за по­етичним плугом відведений долею шлях, віддавши нам сповна цвіт душі і серця СВОГО.

Славетний земляк зали­шив нам більше 10 книжок, а в них навдивовижу рясне і квітуче українське слово. Окремі твори поета пере­кладено на англійську, польську, болгарську білоруську, чуваську мови.

Своєю творчістю А. Д. Косматенко сказав нам, і цього не треба забувати ніколи й нікому: «як люди сміються – красиві, як люди у горі – сиві, у всіх злидарів – сльоза солона, всіх – і в чорних, і в білих – кров чер­вона».

                                                   Григорій РІПКА, смт. Велика Новосілка

      2.Робота зі змістом байки

           1) Читання

- Прочитати байку .

ДЕБАТИ
Четверту вже годину йдуть дебати.
Лев задоволений — він збори полюбляв
{Готов, було, не їсти і не спати,
Разів по сім на тиждень їх скликав).
А йшлось про те, що, всім на горе,
У лісі випав дощ, і як там не крути,
А по калюжі до контори
Сухим нікому не пройти
(Це свідчили і вуха і хвости).
Дебати йдуть. Той радить се, той те говорить!
Один — контору закривать,
Той — відтягти її на гору,
Ведмідь же радить почекать:
«Чого нам поспішать і турбуватись дуже?
Пригріє сонце — висохне калюжа!»
Нарешті, слово Лев узяв
І так почав:
«На даному етапі (Лев поправив гриву)
Розв'язуєм проблему ми важливу.
А подивіться: у цей час
Немає Зайця, Борсука між нас.
Це, я б сказав, відрив від колективу,
Це, я б сказав...» Але сказать не встиг,
Тут Зайчик — плиг:
«Прошу пробачення, що запізнився.
З калюжею возився:
Оце удвох із Борсуком
її засипав я піском».

Жаль, не вдалось ніяк узнати,
Чи й після в них точилися дебати.

2.     Літературне дослідження (Групова робота)

Завдання:

1гр. Визначіть тему та головну думку твору

2гр. Доведіть, що «Дебати» - байка

3гр. Випишіть рядки, які характеризують героїв твору.

             3) Перетворення  в героя.

(Учні, одягнувши маску, від імені героя розповідають про подій в байці. При цьому намагаються донести почуття, переживання , риси характеру персонажа)

ІV Підсумок уроку

      1.Рефлексія (Вправа «Доповни речення»)

• На сьогоднішньому уроці я зрозумів(-ла)/дізнався(-лась)/розібрався(-лась)...
• Я хочу похвалити себе за те, що ...
• Мені особливо сподобалося ...
• З уроку мені знадобляться знання ...
• Сьогодні мене здивувало ...

       2.Оцінювання

V Домашнє завдання. (Творчі завдання)

Виконати одне із завдань на ваш вибір:

•          Створити скетчноутинг до байки А.Косматенка «Дебати»
•          Записати відеоінсценізацію  твору
•          Скласти філворд або храрину слів на тему «А.Косматенко – байкар із Времівки»

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Анатолій Косматенко. Байкар із Времівки.   URL: https://kosmatenko.tilda.ws/ 

(Дата звернення 10.11.2024).

2. Візуалізація в освітньому процесі: скрайбінг, скетчноутінг, інтелект-карти та інше. URL:   https://www.youtube.com/watch?v=--tbLAbEo6Q&t=6s (Дата звернення 10.11.2024).

3. Гумористичні вірші Анатолія Косматенка. URL: https://gumoreski.in.ua/autors/kosmatenko-anatoliy  (Дата звернення 10.11.2024).

4. Задоєнко О.М. Донеччина літературна. Хрестоматія з літератури рідного краю (5-9 класи). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2008. – 300 с.

5. Косматенко А. Сатира. Гумор. Лірика. – К.: Дніпро, 1981.- 150с.

6.Оліфіренко.В.В. Вивчення літератури рідного краю в школі. Посібник для вчителів і студентів. – Донецьк: Український культурологічний центр. – 1996. - 95 с.

7. Шарлай Н. О.Хмари слів як засіб візуалізації на уроках української мови і літератури. URL:   https://vseosvita.ua/library/hmari-sliv-ak-zasib-vizualizacii-na-urokah-ukrainskoi-movi-i-literaturi-240519.html  (Дата звернення 10.11.2024).

8.Що таке філворд і як його створити . URL:   https://bogosvyatska.com/2022/04/03/%D1%89%D0%BE-%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5-%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B4-%D1%96-%D1%8F%D0%BA-%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8/

(Дата звернення 10.11.2024).