Урок літератури рідного краю у 6 класі.«Поспішайте творити добро…» за оповіданням Б. Грінченка «Грицько».

Ричкіна І. Г.,

учитель української мови та літератури

 КУ ЗОШ № 27, М. Суми

 

Тема : Література рідного краю. «Поспішайте творити добро…» за оповіданням Б. Грінченка  «Грицько». Відтворення життя сільських дітей в оповіданні

Мета: ознайомити учнів з творчістю Б. Грінченка, викликати в них глибоке співчуття до знедолених дітей, розкрити психологію поведінки героїв; розвивати спостережливість, бажання зрозуміти задум автора, уміння уявляти прочитане ; розвивати навички індивідуально-художнього аналізу твору, розвивати творчий потенціал дітей; виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання, моральні чесноти.

Тип уроку: урок літератури рідного краю в 6 класі

Обладнання: тексти твору, портрет письменника, дошка, зошити, скринька, бублик.

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда за змістом оповідання, випереджувальне завдання,  метод «Прес», гра «Ти – літературний герой», складання інформаційного ґрона , складання сенканів, , гра  «Мікрофон емоцій», гра «Я - актор»,  прийом «Ланцюжок подій».

Ім’я уроку:           Добро на світі творять,

                               А зло на світі – роблять.

                                        П. Скупець

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап. Забезпечення емоційної готовності до уроку

- Доброго дня Вам, дорогі діти! Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми й розпочнемо урок літератури рідного краю.

Сьогодні на уроці ми будемо працювати над твором письменника, який усе своє життя відстоював ідеали добра й любові, благородні людські почуття.  А ім’я цього письменника – Борис Грінченко.

Сьогодні ми знаємо його як письменника, поета, вченого, публіциста, автора славнозвісного «Словаря української мови», нашого земляка.

ІІ.  Цілевизначення та планування

1. Повідомлення теми і мети уроку

 

2. Озвучення імені уроку

Добро на світі творять,

А зло на світі – роблять.

              П. Скупець

3. Визначення індивідуальних цілей уроку, узгодження із загальними

( Учням на уроці пропонуються картки із цілями уроку, із поданих вони вибирають особистісно значущі, доповнюють власними).

 

• Що ви вкладаєте в поняття добро?
• Як ви розумієте епіграф уроку?
• Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1.Перевірка випереджувального завдання( анкета життєвого і творчого шляху Б. Грінченка,  зв’язки письменника з Сумщиною )

 

Дата і місце народження	9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківської області.
Батьки	Збіднілі дрібнопомісні дворяни.
Риси характеру	Добрий, благородний душею,енергійний, мудрий, гуманний,справедливий, емоційний,палкий патріот.
Світ захоплень	Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає, створює «самвидавівський» рукописний журнал, який заповнює власними оповіданнями та віршами.
Освіта	З 1874 по 1879 рік Борис Грінченко навчався у Харківському реальному училищі. Здобута освіта дозволила Б. Грінченку скласти іспити на звання народного вчителя при Харківському університеті.
Життєве кредо	У своїх творах перелити гарячу синівську любов до рідного народу.

 

 Перші відомості про школу в селі Нижня Сироватка датуються 1732 роком. Спочатку була церковнопарафіяльна школа, в якій двоє священиків навчали семеро учнів. У ХІХ столітті вона розташовувалася у будинку (зберігся до нашого часу як житловий будинок), зведеному священиком Олексієм Беляєвим для своєї доньки Марії Зеленської. Саме тут, разом з іншими школярами, навчався майбутній підприємець, меценат і благодійник ХІХ століття І.Г. Харитоненко. У 1864 році школа була реформована у початкове народне училище. В училищі працювало 2–3 вчителі і навчалося 100 – 120 дітей переважно заможних селян – не тільки місцевих, а й із сусідніх міст і сіл (Сум, Стецьківки, Рокитного, Курської губернії). У 1876 році збудовано нове приміщення для училища, нині приміщення старої школи. Завідуючим і вчителем в училищі в 1884–1885 роках працював Борис Дмитрович Грінченко – відомий український письменник, етнограф, педагог і політичний діяч. Тут народилася його донька Анастасія Грінченко, українська письменниця. У 1901 році земством Приміщення старої школи, де завідувачем і вчителем було засноване ще одне в 1884–1885 роках працював Борис Дмитрович Грінченко початкове однокласне училище. . Всі три школи в селі працювали до кінця 1917 року.

2. Створення психологічного портрета письменника. Метод «Ґронування»

- Отже, на основі почутого повідомлення підіб’ємо підсумок та уявимо психологічний портрет письменника.

- Борис Грінченко як особистість – це…

- педагог;

- поет;

- письменник;

- етнограф;

- науковець.

3. Метод «Прес»

 

Чи можемо ми стверджувати,  що твір Б. Грінченка «Грицько» - це

оповідання?

•    Яке  враження на вас справило оповідання?

Сьогодні на уроці ми поговоримо про риси вдачі та вчинки героїв, стосунки між людьми.

• Які проблеми порушив автор в оповіданні?
• Родинне виховання;
• Любов і байдужість,
• Материнська любов;
• Добро та зло.

Діти!  Я прийшла до вас на урок не з порожніми руками, а з чарівною скринькою. Як ви гадаєте, що в ній лежить? Не знаєте? Тоді послухайте загадку, яка допоможе вам  відповісти на моє запитання.

Як навколо об’їси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці -

Дірка в серединці.

(Бублики).

• А чому я в скриньку поклала саме бублик?
• Чому Грицько так радів бубликові? Він що, ніколи його не їв?
• Як  Б. Грінченко  відтворює радісні переживання хлопчика? Прочитайте.
• Чому автор кілька разів повторює слово «великий» ?
• Яке на той час було свято? Що ви про нього знаєте?

4. Прийом «Хвилина мудрості»

Перевірка випереджувального завдання, яке учень готував індивідуально

На Петрівку раніше врочисто відзначали поховання язичницького бога Ярила — уособлення сонця. Таким чином народ відтворив результат спостережень за природними явищами: від цього дня — першого дня Петрівки — сонячна енергія іде на спад.

У перший день Петрівки не можна ходити до лісу — це небезпечно, оскільки дикі звірі цього дня надзвичайно активні. Сьогодні ж відбуваються проводи русалок. Дівчата готують урочистий обід на честь русалок, а потім гуляють полем і лісом із розплетеним волоссям і вінками на голові в супроводі відповідних цьому дню пісень. У деяких регіонах із соломи виготовляють русалку, виносять у поле й там розривають на шматки, розкидають за вітром. Білоруські дівчата вибирають собі живу русалку з-поміж себе. Вона і стає попереду живого дівочого ланцюжка, який із настанням вечора прямує в поле. Там відбуваються танці й ігри.

- Чому Грицько не одразу з’їв бублик?

- Кого Грицько зустрів у садку?

-  Хто такий Семен ?  Що ви знаєте про життя Семена та його батьків?

 

- Як батьки Грицька пояснювали  похмурість сусідки Мотрі?

- Чию думку спочатку поділяв Грицько?

- Що ви подумали про Семена, коли дізналися, що він рвав вишні в  чужому садку?

- Зверніть увагу на поведінку Семена. Як автор передає його внутрішній стан ? (Зблід, почервонів страшенно, погляд сердитий, почервонів ще дужче, зробилось соромно).

-  Чому мати не дозволяла  Семену  рвати вишні у власному садку? Зачитайте.

(Мати не дають їсти – кажуть: «Продам та хоч на спідницю собі наберу та тобі чоботи дам  пошити… А то, кажуть, саме рам’я на нас таке, що й люди…»)

• Поясніть, чому це речення незакінчене? (Ця риторична фігура називається обрив – незавершене  висловлювання персонажа, коли він не наважується повністю висловити свою думку або дуже хвилюється).
• Чи  виправдовує це  Семена?
• Що змусило Грицька налаштуватися до бою?
•  Що б зробили ви в цій ситуації?
• Чи правильно, на вашу думку, зробив Семен, коли сказав матері, що Грицько хотів його побити?
• Що ви знаєте про матір Семена?
• Чому Грицько не пояснив матері Семена, що її син сказав неправду?
• Як би ви вчинили в такому випадку?
• Як це характеризує Грицька?
• Прочитайте опис кручі та річки під нею. З якою метою автор описує їх? Яке це має значення для розуміння зображеної далі події? (Автор ніби готує читача: щось має статися, наближається небезпека.)
• Чому, на вашу думку, Семен хотів вихопити бублик у Грицька: щоб помститися за те, що Грицько хотів його побити, чи просто, щоб його з’їсти?
• Як ви ставитеся до цього вчинку?
• Чому Мотря, мати Семена, не спинила свого сина?
• Чи правильно вона зробила?
• Що сталося з Семеном?

5. Гра «Я - актор»

•  Почитаймо за дійовими особами уривок від слів: «Скрик був голосний…»-  до

 слів : «А потім роздумавсь…»

Засобами виразного читання відтворіть особливості вдачі персонажів, їхнє ставлення один до одного, а також автора – до них.

 

6. Гра «Ти – літературний герой»

Розкажіть, що пережив Грицько за цей короткий час. Як називається мова однієї людини? (Монолог)

• Чому, незважаючи на те, що трапилося між хлопцями, Грицько кинувся з кручі в річку, щоб урятувати Семена?
• А як би вчинили ви?
• Чи можна  назвати  цей вчинок благородним?

Словникова робота

Благородний – той, який вирізняється високими моральними якостями.

• Чи змінилося ставлення Грицька до Семена та його матері?

Перечитайте останній абзац оповідання.

-Яка головна думка твору? (Поспішайте творити добро.)

7. Прийом «Ланцюжок подій»

Упорядкуйте хаотично розміщені цитати. Учні позначають цифрами 1, 2, 3…роздруковані на аркушах цитати.

«Грицько став над кручею…»

«Хлопці дивились один на одного і мовчали…»

«Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки, мало не до самісінької кручі…»

«Грицько вибіг з хати веселий…»

«… поточивсь, не видержав і послизнувся у кручу ногою…»

«Не знаю вже, чи ділив він того дня з Семеном того бублика…»

«Семенова мати ще дужче розсердилась, і її позападалі очі так і зайнялися…»

«Під вишнею стояв невеликий… років десяти хлопець, але низенький, присадкуватий…»

«Ту ж мить він побачив, як Семен шубовснув у воду, як він потопав…»

8. Робота в малих групах

І група. Назвати образи, які є в оповіданні. Записати їх у зошити. ( Батько, матері, люди, Семен, Грицько). Скласти словесний портрет улюбленого героя.

ІІ група. Міні – характеристика головних героїв твору. Скласти інформаційне ґроно.

 

ІІІ група. Творче завдання. Скласти твір-мініатюру  «Як важливо творити добро»

Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.

І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються у нашому житті. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.

Але чому  потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку допомоги.  Або просто сказати добре слово підтримки.

Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.

Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не тільки людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас  робити добрі вчинки, і християнська віра теж.

Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на винагороду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші ті люди, які вміють  допомагати іншим  по велінню своєї душі. І для них це так само  природно, як дихати.

 

9.  Прийом «Перевтілення в літературного героя»

 Спробуйте перевтілитися у Грицька і розказати, чи пишається він своїм вчинком

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап

1. «Незакінчене речення»

Раджу своїм друзям прочитати оповідання Б. Грінченка «Грицько» тому, що….

2. Гра «Мікрофон емоцій»

 Визначити риси характеру, які виховує оповідання

( Доброзичливість, чесність, щирість, милосердя, співпереживання,  здатність на самопожертву).

3. Складання сенканів (за вибором)

Ключові слова: Грицько, Семен

 

Грицько

Веселий, говіркий.

Не бреше, допоможе, врятує.

Любить батьків.

Козак.

Семен

Низенький, присадкуватий.

Бреше, краде, не вміє плавати.

Мамин синок.

Боягуз.

 Оцінювання діяльності учнів на уроці

• Найкраще сьогодні на уроці працювали…
• Їм допомагали…
• Чи справдилися ваші очікування від уроку?
• Якими новими знаннями ви збагатилися?
• Чим вразила творчість Бориса Грінченка?
• Чи справді добро на світі творять, а зло - роблять ?

Усна саморефлексія . Оцінювання за дванадцятибальною шкалою

V. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання

Завдання на вибір:

А. Дібрати і записати прислів’я та приказки про дружбу, добро, стосунки між людьми.

Б. Скласти кросворд за прочитаним твором.

Творче завдання:

 Спрогнозувати долі героїв. Написати продовження оповідання  Б.Грінченка « Грицько».