Урок літературного читання 4 клас на тему:"Гидке каченя".

Дата:

Клас: 4

Предмет: літературне читання

Тема: Позитивні і негативні персонажі. Г.К. Андерсен «Гидке каченя» (продовження). Складання плану казки, стисле переказування.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена; ознайомити з його казкою „Гидке каченя”; вчити складати план твору; удосконалювати навички правильного і виразного читання; розвивати зв'язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння знаходити у структурі тексту описи, міркування; виховувати доброту, милосердя.

Тип уроку: закріплення знань.

Обладнання: наочний матеріал, роздатковий матеріал, фізкультхвилинка.

Хід уроку

І. Організація учнів до роботи

ІІ. Однохвилинне читання

- Діти, перед вами на парті лежить текст, вам потрібно прочитати, по сигналу, й по сигналу – зупинитися, та відмітити, де ви зупинилися. Наступного разу почати заново, й знову відмітити.

Казка про яблуню.
На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його — дичка, і колись давно-давно липам скаржилось воно:
—    Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім невеличке п'ю водичку од кринички, що прозора наче скло... Із зернятка я зросло. Ось довкола ліс буя... Може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю...
Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало:
—    Ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости. Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!
Засміялись лопухи:
—    Хі-хі-хі! Хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди. Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!
Але йшов узліссям дід. З корячка води напився і на дичку задивився: «Непомітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка. В бур'янах густих вона, але в корені міцна...»
Вирвав дід скрізь лопухи і сказав:
—    Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де порічки й виноград, де квітує все зелене,— станеш щепою у мене!
І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати. А на весну залюбки прищепив дідусь бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі... Й деревце розвеселилось, шовком-цвітом рясно вкрилось. І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.
От і казка невеличка вам про яблуню, про Дичку.

ІІІ. Артикуляційні вправи 

1) Робота із скоромовкою.

У ставку гуськом стоять

Гусенята й гуска.

Гусенята плюскотять,

Гуска носом плюска.

- Діти , прочитайте скоромовку повільно.

- А тепер швидше.

- Ще швидше.

- Прочитайте пошепки.

- Зараз прочитає один із класу. (1-3 учня)

IV. Мотивація навчальної діяльності

1) Повідомлення теми уроку

-А на сьогоднішньому уроці ми проаналізуємо позитивних і негативних героїв казки Г.К. Андерсена «Гидке каченя».

2) Бесіда по біографії

- На попередньому уроці ви ознайомилися з біографією Г.К. Андерсена. Тож дайте відповіді на мої питання.

- Де народився Андерсен?

- Як пройшла його юність?

- Чим любив займатися?

- Як люди вшановують пам`ять Г.К. Андерсена?

V. Робота над темою урока

1) Гра « Пошуковці»

- Знайдіть у тексті речення, що будуть відповідати на запитання.

- Де народилися каченята?

- Які настанови дала дітям перед походом на пташине подвір'я?

- Як пташине подвір'я прийняло гидке каченя?

- Як мати його захищала?

- Чому гидке каченя вирішило втекти?

2) Робота в групах. Вправа « Ланцюжок подій».

 

 

3) Вправи на розвиток швидкості читання.

- Знайти і прочитати у частині описи.(Опис старого хутора, пташиного подвір'я ).

- Знайти і прочитати міркування.

4) Аналіз персонажів казки

 

5) 5. Робота над першою частиною казки

1) Виразне читання казки вчителем.

— Про що ми зараз прочитали?

— Де сиділа качка?

— Прочитайте, як з’явилися на світ каченята.

— Яке перше слово вони виголосили?

— Що відповіла їм качка?

— Що почали робити каченята, коли вже вибралися з шкаралупи?

— Чому качка-мати не заважала їм роздивлятися листя лопуха?

— Чи всі каченята відразу з’явилися на світ?

— Чому качка-мати знову всілася на гніздо?

— Яким виявилося, на думку качки, останнє каченя?

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя? На кого воно було схоже?

2) Поділ опрацьованого тексту на мікрочастинки.

— Як можна назвати першу частину?

• „Народження каченят”.

• „Очікування останнього каченяти”.

• „Некрасиве каченя”.

• „Купання каченят”.

— Ось ми прочитали першу частину і побачили, що в ній теж є маленькі закінчені частини.

— Згадаймо, про що перша частина? (Як народилися на світ каченята.)

— А друга частина? (Очікування останнього каченяти з великого яйця.)

— А третя частина? (Некрасиве каченя.)

— А четверта частина? (Купання каченят.)

„Народження каченят”

— Отже, шкаралупки затріщали, каченята видерлися, подивилися навкруги.

„Очікування останнього каченяти”

— Качка-мама побачила ще одне ціле яйце, і всі почали чекати народження останнього каченяти.

„Некрасиве каченя”

— Про що повідомляється у цьому уривку? (Поява останнього каченяти на світ,.)

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя?

— Чи мала вона так говорити?

— На кого воно було схоже, на думку качки?

„Купання каченят”

— Куди вирушила качка зі своєю родиною? (До найближчої канави)

— Як каченята вчилися плавати?

— Як плавало сіре каченя?

6. Фізкультхвилинка

7. Робота над другою частиною казки

1) Гра „Рибки”.

— Про які небезпеки попередила качка своїх діток? (Щоб вони береглися кішок і дивилися, щоб на них ніхто не напав.)

— Що спіткало бідне, некрасиве каченя на пташиному дворі? (Його клювали і штовхали, ніхто не давав йому проходу.) .

— Що говорили про нього на пташиному дворі?

— Як страждало каченя з-за своєї зовнішності?

— Як ви ставитеся до дівчинки, яка годувала курей?

— А як би ви вчинили на її місці?

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? Яким буде завдання нашого читання?

8. Робота над третьою частиною казки

1) Поділ на мікрочастини.

• „Каченя втекло”.

• „У маленькій убогій хатинці”.

• „Зустріч з лебедями”.

• „Сувора зима”.

„Каченя втекло”

— Чому каченяті довелося бігти з пташиного двору? (Усі його гнали, ображали, навіть мама, брати і сестри називали його виродком; кури клювали, качки щипали, а дівчинка, яка годувала курей, — штовхала ногою.)

„У маленькій убогій хатинці”

— Куди дісталося каченя?

— Хто його помітив?

— Які надії на нього покладала господарка?

— Як жилося каченяті разом із куркою і котом?

— Чому каченя нудьгувало?

„Зустріч з лебедями”

— Де плавало каченя?

— Як до нього ставилися всі тварини?

— Кого побачило каченя якось увечері?

— Прочитайте опис лебедів.

— Які почуття оволоділи у цей момент каченям?

„Сувора зима”

— Як зимувалося каченяті?

10. Робота над четвертою частиною казки

1) Поділ на мікрочастини.

• „У весняному саду”.

• „Друга зустріч з лебедями”.

• „Чудове перетворення”.

„У весняному саду”

— Що трапилося у весняному саду?

— Прочитайте його опис.

„Друга зустріч з лебедями”

— Кого раптом побачило каченя?

— Чому його охопив незвичайний сум?

— Яке рішення воно ухвалило?

— Прочитайте його міркування.

„Чудове перетворення”

— Куди попливло каченя?

— Як зустріли його лебеді?

— Що побачило каченя у прозорій воді?

— Як ставилися до нього оточуючі?

— Чи змінилася поведінка птаха?

11) Переказ казки

- Діти, ми з вами склали план переказу, обговорили кожен пункт, і тепер за цим планом вам потрібно переказати казку.

12) ) Висновки.

- Які риси характеру гидкого каченяти виявила його мати?

- Вчинки яких дійових осіб свідчать про їхню жорстокість?

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

Вправа «Незавершене речення».

Сьогодні урок навчив мене…

Найцікавішим завданням було на уроці…

VII. Домашнє завдання

Переказувати казку Г.К.Андерсена  «Гидке качення». Та намалювати ілюстрацію до казки.