Урок літературного читання Узагальнення за змістом розділу «Із джерел народної мудрості». Блок «Перевіряю свої досягнення»

Усна народна творчість

Тема. Узагальнення за змістом розділу «Із джерел народної мудрості». Блок «Перевіряю свої досягнення»

Мета: удосконалювати знання учнів про казку, народну пісню, легенду, прислів’я, народні загадки, скоромовки як усну народну творчість, у яких захована мудрість народу, життєвий досвід багатьох поколінь.
Навчати дітей висловлювати свої думки, вчити відшукувати та розуміти повчальний зміст перлин народної творчості, збагачувати словниковий запас, удосконалювати навички дітей інсценізувати народну казку, діалогічне мовлення

Обладнання: комп’ютер, презентація, набір «Шість цеглинок» LEGO

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя (Слайд №1)

- Добрий день, мої малята,
Час настав для казки й свята.
Тож вмощаємось зручненько
Та готуємось швиденько!

Нумо в подорож цікаву!

Пригадаймо нашу славу:

Про богатиря Кирила

(Неземна у нього сила),

Помандруймо із братами

В світ широкими степами.

Ми зустрінем силу й правду,

Взнаємо й ганебну зраду

У прислів`ях почуємо порад,

Скоромовки мовимо улад,

Зазирнем у світ загадок,

Все згадаєм наостанок

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Це урок-подорож у захоплюючий світ перлин народної творчості, народної мудрості, що формувалася і вивірялася не одним поколінням. Кожне слово цієї творчості, на перший погляд просте, має велику силу і зміст. В народній творчості і краса рідної мови, і моральні норми суспільного буття, і наша історія. Це неоціненний дар, який прийшов до нас із глибин віків

ІІ. Створення емоційного настрою уроку

Виконання вправ:

1. Зобрази настрій казкового героя

- Стисніть долоньки в кулачки, покажіть силу Кирила Кожум’яки

- Спробуйте посмішкою відобразити добрий настрій Світанка, молодшого брата з казки «Вечірник, Полуночник, Світанок»

- Заберіть від себе посмішку і надішліть уявному улюбленому герою з казки
 

ІІІ. Артикуляційні вправи

1. Мовленнєва зарядка:
   - Як шипить змій із казки «Кирило Кожум’яка»? (ш-ш-ш-ш-ш)
   - Як гуде земля, коли билися змій та Кожум’яка? (гу-гу-гу-гу)
   - Як дзюрчить вода, якою хлюпнула царівна на свого визволителя? (дз-дз)
   - Як капає дрібний дощик в народній пісні «Три товариші»? (кап-кап)
   - Як розсипався горох у загадці про зірки? (торох-торох)
    
2. Робота зі скоромовками
   Горох у городі виріс небувалий
   Горобці город пограбували.

Бабин біб розцвів у дощ.
Буде бабі біб у борщ.

Ворона сороці намисто купила,
В намисті сорока намистинки лічила.
 

IV. Повідомлення теми та мотивація навчальної діяльності

- Отже, ми виконали всі підготовчі завдання і готові вирушити у захоплюючу та незвичайну мандрівку до чарівної країни «Усна народна творчість» З собою беремо в дорогу активність та добрий настрій. Шлях цей далекий, тому без зупинок не обійтися, але не засмучуйтеся: зупинки ці будуть цікаві та веселі. Тож в дорогу!

V. Узагальнення та систематизація знань (Слайд №2)

1. Зупинка «Українські народні казки» (Слайд №3)

1) Вступне слово вчителя (дітей)

Українські народні казки дуже різні і самобутні. Цікавими і захоплюючими є казки про тварин, у яких дійові особи говорять думають, радіють і відчувають. Є й інші казки, у яких дійові особи: люди, часто вигадані легендарні особи. Є казки фантастичні, у яких оповідається про чарівні перетворення, про фантастичних істот.
Казки різні: цікаві і захоплюючі, веселі і сумні, тривожні і смішні, але у всіх казках є дещо спільне: добро завжди перемагає, а правда завжди сильніша за кривду.

2) Гра «Букет для царівни» (Слайд № 4)

- Зберіть букет для царівни. Додавайте до букета лише ті квіти, які характеризують головного героя казки «Вечірник, Полуночник, Світанок»

Характеристика героя: справедливий, добрий, жадібний, сміливий, боязкий, нечесний, благородний, винахідливий, лукавий, злий

   2. Зупинка « Народні пісні» (Слайд № 5)

1) Опитування методом «Мозковий штурм» (Слайд №6)
Яку форму мають народні пісні?
Як зображуються в піснях неживі предмети?
Які народні пісні ви знаєте?
Хто є героями української народної пісні «Три товариші»?

2) Фізхвилинка (народна пісня «Два півники») (Слайд №7)

Вправа « Пантоміма»
Зобразіть рухами та жестами героїв народної пісні «Два півники», після закінчення звучання пісні спробуємо відгадати, хто якого героя відтворював

3. Зупинка «Легенди» (Слайд № 8)

1) Прослуховування легенди «Річка Красна» (Слайд №9)

- Сьогодні ми ознайомимося з легендою рідного краю «Річка Красна»

Є на Полтавщині красиве і мальовниче село Шкурпели. Лежить воно у вибалку, по якому то тут, то там розкидані білесенькі хатинки. А найбільшою окрасою цього давнього і маленького нині села є невеличка річечка. Колись несла свої древні води вона аж у Грунь. Тече собі, виблискуючи між оксамитовими берегами, така якась вся умиротворена, тиха, спокійна, лагідна. Влітку тепла й голосиста, восени сумна, заколисана холодними туманами, одинока. Лиш старі верби плачуть тоді в її холодну воду та чекають зимового забуття. А взимку вона спить... Спить і чекає весни. Тоді лиш вона згадає свою молодість, свою забуту славу: розхвилюється, розвередується, вийде зі своїх берегів і починає забавлятися, схопить легенький місточок чи кладочку, поламає, потрощить та й кине на берег, мовляв, не забувайте про мене.

Колись давно-давно ця річечка називалась Красною, бо вона й справді була, тоді справжньою красунею: повновода, широка, з чистою прозорою водою, а глибока яка. Найперші сміливці не могли дістатися її дна, а широка вона була така, що лише на човні можна було перебратися на інший берег. Але, як і кожна красуня, була вона примхлива та норовиста. Було розіллється так, що затопить всі луки; і сердяться на неї люди, бо ніде ж і сіна вкосити, а інколи й благенькі хатини підмиє.

Отак і жили люди в постійній суперечці з річкою: то сердились на неї, то вибачали їй оті витівки. Одного разу проходив тим селом якийсь мандрівний філософ. Може, й Григорій Сковорода мандрував тоді курними шляхами полтавськими, ніхто достеменно цього вже не знає, бо давно те було. Поскаржились йому люди на свою красуню. Він і порадив селянам знайти підземні джерела й забити їх овечою вовною. Відтоді, як переказують старі люди, річка засумувала, затихла й почала міліти.

Колись проживав в тому селі козак Іван Шкурпела, дотепний, веселий, сміливий та такий мисливець вправний, що й рівних йому і в навколишніх селах не було. Якось зібрався він на світанку до річки, щоб вполювати качок. Довго чекав тих клятих качок, незчувся як і заснув. А прокинувся — побачив неподалік дівчину вроди небаченої, нелюдської. Волосся дивного зеленкуватого кольору, огортаючи тонкий стан красуні, спадало аж до п’ят, а очі були зелені — зелені (таких потім ніколи не бачив той козак) і сповнені такого жалю та смутку. Дівчина плакала, обіймаючи тоненьку вербу, і сльози її теж були дивними. Цілими ручаями вони стікали по обличчю, по тій вербі і текли в річку. Не міг поворухнутись козак, ніби сила десь його поділась, не міг відірвати очей від того дива... Вже й сам не пам’ятає, як добіг додому. А вранці в одному кінці села говорили:

— А чи чули ви, що Іван Шкурпела зустрів мавку на нашій Красній?

А в іншому чулося:

— Іван Шкурпела бачив відьму.

Лиш старенька бабуся Домаха з сумом хитала головою:

— Повернулась душа річки нашої, оплакує свою славу і вроду давнішню, горює, сердешна.

Відтоді, говорять, і мстить річка-красуня своїм землякам. Зникає село, як зникла Красна. Роз’їжджаються добрі, славні люди з берегів річки тієї по всьому світу, шукаючи свою долю. А які ж щирі, роботящі, красиві, талановиті люди виростали на її берегах. Ще й досі стоїть похилена хатина, де зростав письменник Іван Гребенюк. Це він увіковічив у своїх творах і ту незбагненну красуню Красну, і славних земляків своїх.

З кожним роком міліє річка. Лиш назви Човнова, Човно-Федорівка ще нагадують про її минулу велич і славу.
 

2) Перевірка сприймання змісту твору.

Вправа «Знайди правильну відповідь» (Слайди № 10-13)

- В даній вправі потрібно підняти цеглинку того кольору, на якій записана правильна відповідь
 

                     Запитання:

1. Куди несла свої древні води річка Красна? (Грунь, Ворсклу, Дніпро, Псел, Сулу , Хорол)
2. Що порадив мандрівний філософ людям, щоб втихомирити річку? (закопати, розорати, вмовити, забити джерела, осушити, замулити)
3. Що робив козак Шкурпела на річці? (ловив рибу, косив , купався, полював на качок, збирав квіти, засмагав)
4. Кого побачив козак на річці? (відьму, русалку, душу річки, мавку, царівну, князівну )

4. Зупинка «Прислів’я» ( Слайд №14)

1) Повідомлення учнів (вчителя) (Слайд №15)

До перлин фольклору українського народу належать прислів’я та приказки ‑ короткі влучні вислови, які є узагальненням життєвого досвіду багатьох поколінь. Вони є неоціненною спадщиною кожного народу, його узагальненою скарбницею, звідки молоде покоління черпає досвід, моральні звичаї та духовність.

2) Гра «Знайди половинку сердечка» (Слайди №16-17)
З’єднати частини поданих прислів’їв:

Без труда нема
Не місце красить чоловіка,
Маленька праця краща
Скажи мені, хто твій товариш,- З добрим дружись,
Моя хата скраю,
Любиш їздить –
Не кажи гоп,
Зліз кіт на сало-
Боятися вовка — 

за велике безділля.
плода.
а чоловік місце.
в ліс не ходити.
люби й саночки возить.
поки не перескочиш.
та й кричить: «Мало!»
я нічого не знаю.
тоді я скажу, хто ти.
а лихих стережись.

5. Зупинка «Народні загадки» (Слайд №18)

1) Повідомлення вчителя( учнів) ( Слайд №19)

Ще однією перлиною народної творчості є загадки.
Загадка – це влучне метафоричне запитання, поставлене у формі прихованого короткого опису будь-якого предмета чи явища. Це вид народної творчості, який прийшов до нас з глибини віків. Здавна загадка була в Україні необхідною умовою для розвитку дітей та своєрідним тестом для визначення розумових здібностей, мудрості дорослих. В давні часи загадкам приписувалась магічна сила і вони були обов’язковим атрибутом різних магічних обрядів. Тому, хто вмів відгадувати загадки, пророкувалось щасливе майбутнє.

2) Вправа «Відгадай загадку» (Слайди №20-22)

Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Ось лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить півень рятувати,
В лиса півника забрати             («Котик і півник»)
 

Я — бичок-беремлячок,
Солом’яний в мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.

(Солом’яний бичок)
 

Маленьке, сіреньке,
Біди наробило,
Щось біле кругленьке
Хвостиком розбило.
Сумує бабуся і плаче,
Дідусь витирає сльозу,
А курочка кудкудаче:
«Я вам золоте принесу!»

(«Курочка Ряба»)
 

Мурка за Жучку,
Жучка за внучку,
Внучка за бабу,
Баба за діда…
Сховалася чіпко велика...

(Ріпка)
 

Підробив він голосок,
Став малим співати.
Догадалися вони:
Вовк — не наша мати.

(«Вовк і семеро козенят»)
 

З їжачка він насміхався,
Перегнати намагався?
Вихвалятися мастак,
Кличуть люди його як?

(Заєць)
 

Вигнав дід козу із хати —
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув.

(Коза-Дереза)
 

Вовка зовсім не боявся,
І ведмедю не дістався,
Та лисиці на зубок
Все ж потрапив…

(Колобок)
 

У дужого здоровила
Надзвичайна була сила
Він злого змія переміг
Царівну від біди вберіг

(Кирило Кожум’яка)
 

На світанку народився,
З царівною одружився,
Із мечем вправлявся вміло,
Йшов завжди за правду сміло

(Світанок)
 

VI. Підсумок уроку. (Слайд №23)

Наша подорож добігає до свого завершення.  Багата наша Україна на талановитих людей, що примножують багатство  нашої  рідної мови, культури, фольклору.  Долучайтесь до невичерпного джерела народної мудрості, читайте книги і вивчайте досвід, що надійшов до нас з сивої давнини, з глибини віків