Урок "Літописні оповіді. «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам. Значення літописання для нащадків. "

Українська література 5 клас

Тема. Літописні оповіді. «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам.  Значення літописання для нащадків.

Мета: ознайомити учнів зі змістом літописів; удосконалювати вміння виразно читати, детально та стисло переказувати зміст прочитаного; вчити аналізувати дії та вчинки героїв твору, виділяти риси їхнього характеру; розвивати в учнів допитливість, зв’язне усне мовлення, вміння робити логічні висновки; виховувати повагу до наших предків, їх мудрості, благородства, сміливості та вірності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: інтерактивна дошка, презентація, навчально-документальний фільм "Обличчя української історії.  Ярослав Мудрий", підручник ,  епіграф, ілюстрації

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання

 Діти, посміхніться один одному,  доторкніться долонькою до товариша, зігрійте теплом один одного. Із таким гарним настроєм почнемо урок.

 Хай цей урок принесе вам успіх і задоволення від отриманих знань

Хто не знає свого минулого,

той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

той сам не вартий пошани.

М. Рильський

Учитель. (робота з епігафом) Говорять, що народ живий, допоки жива його історична пам’ять. І, мабуть, для того, щоб цю пам’ять не втратили майбутні покоління, скромний монах Нестор вирішив «зберегти»  найяскравіші історичні події від початку формування Київської Русі у своєму літописі.  На його думку, люди, які в далекому минулому будували храми, зводили нові міста, забезпечували своєму народові мир та добробут, варті того, щоб їх згадали і через кілька століть чи тисячоліть.

На минулих уроках ми розпочали  знайомство з літературою Київської Русі. Мені здалося, що ця тема вас зацікавила і ви із задоволенням працювали, і, мабуть, багато запам’ятали.

Тому сьогодні на уроці ми  спробуємо з’ясувати, чи дійсно нам потрібно знати своє історичне минуле і яке значення має літописання для нащадків.

Пропоную розпочати урок із перевірки ваших знань.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

Літературна гра « Так –ні»

за літописними оповідями «Про заснування Києва», «Святослав укладає мир з греками і повертаються до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру»

Підтвердіть або спростуйте дані думки

1.Літопис – це оповідання, у якому розповідь велася за роками. (Так.)

2. Над літописами в Київській Русі працювали князі. (Ні.)

3. Найдавніший літопис Київської Русі – «Повість минулих літ» (Так.)

4. «Повість минулих літ» - сучасна рукописна книга про давні часи. ( Ні.)

5. Автором «Повісті минулих літ» є Нестор Літописець. (Так.)

6. Місто Київ дістало свою назву на честь старшого брата Кия. ( Так.)

7. Щоб обрати підходящу віру, Володимир розіслав по світу своїх вчених мужів ( Так.)

8. Слова «Іду на ви і хочу взяти вашу столицю» - сказав Кий.( Ні.)

9. Син княгині Ольги Святослав теж прийняв хрещення. ( Ні.)

10. Переяславці зрадили Святослава і його військо? (Так)

11. Князь Святослав був :войовничим, сміливим, чесним? (Так)

12. 27  років князював Святослав? (Ні).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Літописи Київської Русі є одним із найпримітніших явищ світової культури. На відміну від літописів інших країн, що були написані латиною і містили лише сухі історичні факти, руські літописи були викладені живою народною мовою, у них було записано багато легенд, переказів, історичних пісень. Сторінки старанно оформлені вибагливими візерунками та цікавими малюнками-мініатюрами. Їх було цікаво не тільки читати, а й розглядати. Тому літописний жанр був надзвичайно популярний на Русі. Їх читали і переписували впродовж кількох століть. Але головним акцентом будь-якого літопису була діяльність князя.

1. Метод «Гронування»

- Яким, на вашу думку, вимогам мав відповідати князь? Звернімося до Тлумачного словника 

Князь -  Голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму — вождь війська та правитель князівства.

(Тонкий політик, полководець, далекоглядний, повинене піклуватися про народ)

2. Оголошення теми і мети.

Діти, ми продовжимо знайомитися із легендою, яка пов'язана з історією нашого народу та входить до складу "Повість минулих літ".

- Відкрийте зошити. Запишемо дату та тему уроку:.Літописні оповіді. «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» Значення літописання для нащадків ».

 Виходячи із теми уроку, які завдання ми поставимо перед собою на уроці?

- Чого ви очікуєте від нього? Спробуйте сформулювати їх.

Колективне прогнозування діяльності на уроці

 Завдання уроку:

- опрацювати зміст літописної легенди «Розгром Ярославом печенігів. Початок будівництва в Києві. Похвала книгам.»

- охарактеризувати образ князя Ярослава;

- з’ясувати, чому Ярослав Мудрий так високо цінував книги;

- з’ясувати, яке значення має літописання для нащадків;

- вчитися робити логічні висновки;

- виховувати повагу до наших предків.

ІV.  Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Повідомлення учнів. про князя Ярослава (Показ портрета Ярослава -2 грн.).
2. Відеопрезентація. Перегляд навчального фільму " Ярослав Мудрий»
3. Робота над змістом легенди.

- Читання  тексту учнями (ланцюжком)

4. Бесіда за змістом. Рубрика "Поміркуй над прочитаним" (С.146)

- Перекажіть, як у літописній оповіді розповідається про бій русичів.

- Яку характеристику ви можете дати князю Ярославу, прочитавши цей фрагмент легенди? (хоробрий, відважний, воїн, за яким підуть інші, патріот, захисник своєї землі).

Учитель. Історики стверджують, що Ярослав розширив межі Києва - аж у 7 разів. Розбудував його, прикрасив величними спорудами.

- Назвіть найвизначніші будівлі часів Ярослава Мудрого. (Місто велике, Золоті Ворота, церква Святої Софії, Митрополича, церква на Золотих Воротах, монастир Святого Георгія та Святої Ірини).

• Як вирозумієте вислів «Батько цього всього Володимир, він землю зорав і розпушив її…»?
• Якими  справами Ярослав  продовжив ідеї князя Володимира? (саме він продовжив поширювати християнську релігію, будуючи храми та церкви).

- За правління Ярослава на давньоруських землях було відкрито багато шкіл, приділялася велика увага літописанню, книжній справі, була відкрита перша бібліотека.

Завдання: знайти в тексті підтвердження цих слів та вислови, які стверджують важливість книг у житті людини.

Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ.

Книги – це джерело мудрості.

В книгах – бездонна глибина.

Ми ними втішаємося в печалі.

Книги – узда для тіла й душі.

В книгах – світило мудрості.

- Поясніть вислів «У книгах — бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі». (Книги дають розраду, втішають у печалі; вони гамують пристрасті, викривають вади характеру, звертаються до совісті людини.)

- Чому князя Ярослава в народі назвали Мудрим? (За князеву любов до вченості та мудрості нарекли його в народі Мудрим.)

Отже, яка ж мета життя була у Ярослава Мудрого? (утвердити велич Київської Русі і її столиці, рівноправної Царгороду.)

Коментар учителя. Ярослав Мудрий підніс на високий рівень Київську Русь, бо саме за його правління вона перетворилася на могутню державу, з якою почали рахуватися інші держави.

V. Узагальнення і систематизація знань

Уявіть себе журналістом

1. Робота в парах «Інтерв’ю із князем Ярославом». 

~  Коли і хто взяв у облогу Київ?

 ~ Які історичні пам’ятки побудували Ви?

 ~ Що найбільше Ви любите?

 ~ Якими справами Ви продовжили справу Володимира Великого?

Висновок. (Потрібно вчитися, багато працювати, щоб справа предків не зникла, а розвивалася)

2.  Робота в групах. Метод «Коло ідей».

-Які риси характеру є спільними для руських князів Володимира і Ярослава Мудрого, з якими ми познайомилися в літописних оповідях.

(Володимир  Розважливий, далекоглядний, мудрий керівник, прислухається до порад інших, його поважають інші народи,запровадив християнство, служить для блага свого народу)

(Ярослав Талановитий полководець, мудрий керівник, любить книги, поширює християнську віру, розвиває книго писання,будує культурні пам’ятки, піклується про свій народ, тонкий політик.)

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання проводиться протягом уроку.

Учитель. Дійсно, Нестор Літописець дуже детально зобразив київських князів, описав їхні діяння, подвиги, які переконують нас у тому, що і Святослав, і Володимир Великий, і Ярослав Мудрий переймалися долею рідної землі, намагалися зробити Русь сильною і квітучою державою.  Наголосив  автор і на тому, яке важливе значення мали книги для культурного розквіту держави.

І я думаю, що настав час зробити і нам висновки.

1. Метод  «Прес» (слайд )

Користуючись алгоритмом підтвердити або заперечити одне з тверджень.

• Літописання є важливим для нащадків.

1. Я вважаю, що...
2. Тому що…
3. Наприклад...
4. Отже…

2. Гра «Чарівний горшечок»  (  зачитати і визначити з якої це легенди)

(Папірці з написами: «Ось приходили до мене бояри з Волги, кажучи: «Прийми наш закон», «Пішли київські посли до болгар на Волгу, до німців і до греків…», « Якби поганий був закон грецький, то не перейняла б його твоя баба Ольга, а вона була мудріша з усіх людей.», «Заклав він місто велике, біля того міста Золоті Ворота», «Любив книги, читав їх часто вдень і вночі.», «Велика ж то користь від навчання книжного.», «В книгах – світило мудрості».

VII. Домашнє завдання.

Скласти 12 запитань за змістом вивчених легенд  літопису  " Повість минулих літ *Скласти твір-мініатюру  «Якби я став Київським князем…»

Випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення про Олександра Олеся.

"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього", - говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле.

щоб мати світле майбутнє, потрібно не забувати свою історію, пізнавати традиції і минуле народу.