Урок "Людина починається з добра"

«Людина починається з добра»

 Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.

Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.

Розпочинається година доброти,

Тож прошу Вас серця свої відкрити,

Щоб зрозуміти і запам’ятати,

Лише з добра усе бере початок!

Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»

Але уже на протязі століть

Панує істина проста:

«Наш світ рятує доброта».

2. Очікування результатів.

Будь ласка на сніжинках, які знаходяться у вас на партах напишіть чого ви очікуєте від нашого виховного заходу і прикріпіть їх на ялинку.

Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і на протязі усього життя дарує світу. Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку, схожа доброта?

(Діти висловлюють свої думки)

Так, і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко.

Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають). Скажіть, діти, а доброта зажди справжня? Зараз Вам зачитаю невеличку розповідь, а Ви спробуйте здогадатись, де прояв дійсної доброти, а де лише було одягнуто її маску.

Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, як з відра. Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.

І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода». Другий теж промовив красиві жалісливі слова: «Як страшно опинитись у зливу серед поля. Мені шкода тебе!». А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.

(Обговорення прослуханого)

- Діти, скажіть, хто , на Вашу думку, проявив справжню доброту?

- Чи завжди гарні слова і гарні справи співпадають?

(Учні міркують і висловлюють свої думки)

Так, дійсно, справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця, ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватись своїм вчинком перед іншими.

 « Народна мудрість»

Із давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість. Подивіться уважно на дошку і спробуйте віднайти другу половинку прислів’їв.

 «Дерево добрих справ»

Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати?

(Діти висловлюють свої думки).

Відсьогодні у нашому класі буде поряд з Вами жити «дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Весною і влітку дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Надворі початок зими, і наше дерево доброти сьогодні вперше одягнеться у біле вбрання. Я пропоную кожному взяти одну сніжинку і записати ту добру справу, яку Ви плануєте зробити взимку. Коли ж ці справи будуть виконані, сніжинки  замінимо на весняні листочки. Беріться до роботи.

(Учні пишуть свої задуми)

Ну що ж, нехай тоді оживе наше «дерево надії, ласки і добра».

Релаксація (перегляд відео)

Стежина добра (  записуємо позитивні риси характеру, які слід плекати у собі.)

Список орієнтовних відповідей:

Доброзичливість; тактовність; доброта; справедливість;миролюбність;життєрадісність;почуття гумору; врівноваженість; чесність; чуйність; порядність; співчуття; повага; щирість.

Виготовлення леп буків на тему «Країна добра»

Звучить пісня людина починається з добра

Чи справдилися очікування? ( прикрашання ялинки)

         Давайте повернемося до наших аркушиків, де ми записували наші очікування на початку виховної години, та переконаємося чи справдилися вони.

         (Діти зачитують свої очікування та коментують чи справдилися вони)

Вірш для дітей

Добро  і  Зло  -  це  зовсім  не  сусіди.
Живуть  вони  на  двох  материках.
На  першому,  де  Зло,  там  завжди  біди,
Там  де  Добро  -  приносить  щастя  птах...

В  країні  Зла  чорніє  день  і  нічка,
Росте  там  сад,  мов  хащі  в  бур'янах,
Тече  у  нім  зловісна  чорна  річка,
Що  не  насниться  в  найстрашніших  снах...

 Там  де  Добро  панує  -  там  усюди
Буяє  цвіт,  дерева  у  плодах,
І  в  мирі  там  живуть  скрізь  добрі  люди,
Не  знають,  що  це  "горе",  "зло"  і  "страх"...

Сміється  на  весь  світ  ДобрА  країна,
І  плаче  на  весь  світ  країна  Зла.
Завжди  Добро  хай  обира  людина,
Щоби  у  щасті  й  радості  жила!..

Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина, і в світі стане менше насильства і зла.

 Притча про п’ять якостей олівця, яка перевернула в мені все!

Малюк дивиться, як бабуся пише лист, і питає:

– Ти пишеш про мене?

Бабуся перестає писати, посміхається і каже онукові:

– Ти вгадав, я пишу про тебе. Але важливіше не те, що я пишу, а те, чим я пишу. Я хотіла б, щоб ти, коли виростеш, став таким, як цей олівець.

Малюк дивиться на олівець з цікавістю, але не помічає нічого особливого.

– Він точно такий же, як всі олівці!

– Все залежить від того, як дивитися на речі. Цей олівець володіє п’ятьма якостями, які необхідні тобі, якщо ти хочеш прожити життя в гармоніі з усім світом.

По-перше: ти можеш бути генієм, але ніколи не повинен забувати про існування Спрямовуючої Руки. Ми називаємо цю руку Вищою силою. Довіряй цій силі і вчися відчувати її.

По-друге: щоб писати, мені доводиться заточувати олівець. Ця операція трохи болюча для нього, але зате після цього олівець пише більш тонко. Отже, вмій терпіти біль, пам’ятаючи, що він облагороджує тебе.

По-третє: якщо користуватися олівцем, завжди можна стерти гумкою те, що вважаєш помилковим. Запам’ятай, що виправляти себе – не завжди погано. Часто це єдиний спосіб утриматися на вірному шляху.

По-четверте: в олівці значення має не дерево, з якого він зроблений і не його форма, а графіт, що знаходиться всередині. Тому завжди думай про те, що відбувається всередині тебе.

І нарешті, по-п’яте: олівець завжди залишає за собою слід. Так само і ти залишаєш після себе сліди своїми вчинками і тому обмірковуй кожен свій крок.

Вчитель. 

Мені потрібно зовсім небагато,

Щоб добре слово западало в серце,

Щоб хлопці не кидались хлібом черствим,

Щоб не забули вишивки дівчата.

Щоб мати не кидала немовляти,

Щоб кожен батько не цурався сина,

І ще – щоб просто не стріляли в спину.

Щоб Батьківщину вміли відстояти,

Щоб кожен доживав до свого віку,

Щоб до зірок ніколи ми не звикли,

Мені потрібно зовсім небагато

Поспішайте, друзі, робити добро! Нехай ніколи не за­тьмарить вашу душу зла справа. Хай тепло ваших сердець зігріває усіх — і рідних, і друзів, і навіть незнайомих лю­дей. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю важливу справу — приношу людям радість!».

Нехай любов земна і доброта сердечна

Завжди крокують поруч з Вами у житті