Урок: Людські чесноти. Ввічливість.

 

Тема. Людські чесноти. Ввічливість.

Мета: уточнити уявлення учнів про ввічливість, учити користуватись ввічливими мовними формами (будь ласка, вибачте, добрий день, до побачення); викликати бажання піклуватися про інших, виявляти чуйність і турботливість; донести до свідомості дітей, що найвища краса людини в тому, що вона живе не тільки для себе, а всі свої сили, енергію, хист віддає іншим людям. Розширити словниковий запас учнів словами ввічливос­ті. Виховувати повагу до однолітків та людей, старших за віком.

Обладнання: мультимедійна презентація, правила ввічливості.

Хід уроку

1. Організація учнів до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання.

1.     Робота в парах: З’єднай половинки сердечок.

Нема друга – шукай, а знайшов  - бережи.

Вірний друг – то найбільший скарб.

Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями.

Дружба та братство дорожче багатства.

Без вірного друга – велика туга.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

 

2.     Зачитування розповіді про друга.
3.     Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ». Робота в парах. «Дерево дружби» (використати плакат з попереднього уроку)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.

1.     Які ви пам’ятаєте людські чесноти?

Людські чесноти: доброта, …, …

 

2.    Створення проблемної ситуації.

Вулицею йшли двоє перехожих: дідусь, якому виповнилось 65 років, і хлопчик — учень 3 класу. Дідусь ніс в руках портфель, три книжки і великий згорток. Одна книжка впала.

•       У вас впала книжка! — закричав хлопчик, наздоганяючи дідуся.
•       Невже? — здивувався він.
•       Звичайно, — пояснив хлопчик. — У вас було три книжки, плюс один портфель, плюс один пакет — всього п'ять речей, а залишилося чотири.
•       Я бачу, ти добре знаєш додавання і віднімання, — сказав перехожий, ледве піднімаючи книжку, що впала. Але є правила, яких ти ще не вивчив.

 

— Які це правила? (Діти висловлюють свої міркування.)

 

ІV.  Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

•          Сьогодні, діти, у гурті зустрілися ми знову.

Про вихованість нашу ми поведем розмову.

 

- Ми сьогодні розпочинаємо вивчати правила культурної поведін-
ки, а саме людські чесноти. І зупинимось сьогодні на правилах ввічливості.

 

V.  Сприймання і усвідомлення учнями  нового навчального  матеріалу.

1) Вступна бесіда.

- Як ви розумієте значення слова «ввічливість»?

- Який синонім можна підібрати до цього слова?

2) Робота зі словником.

- Що означає бути ввічливим, чемним, нам може розповісти «Тематичний словник школяра» - ст.294, 308

Отже, (Слайд)

Ввічливість – шанобливість, привітність, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність прийти на допомогу.

- можливо, слово ввічливий утворилося від вислову»той, хто дивиться в вічі: в вічі - ввічливий».Ввічлива людина не ховатиме своїх очей, щиро дивитиметься у вічі тому, з ким розмовляє, не забуде подякувати за зроблене їй добро. Нечемна людина своїм словом може образити, засмутити. А слово її, як казав апостол Павло, - гниле.

- Хто пам’ятає слова апостола Павла? (слайд)

 Отож уникаймо слів гнилих, а говорімо слова добрі, привітні, чемні.

3) Робота над текстами оповідань.

ЗДРАСТУЙТЕ

Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині, Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.

- Тату, куди йде бабуся? — запитав син.

- Побачити, зустріти чи провести,— відповів батько.

- Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.

- Навіщо їй казати це слово? — здивувався син.—Ми ж зовсім незнайомі.

- А ось зустрінемося, скажем їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого.

Ось і бабуся.

- Здрастуйте,— сказав син.

- Здрастуйте,— сказав тато.

- Здрастуйте,— сказала бабуся і усміхнулася.

І син із здивуванням побачив: все кругом змінилось. Сонце засвітило яскравіше. По верхів'ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки — до цього їх не було чути. На душі у хлопчика стало радісно.

- Чому це так? — запитав син.

- Тому, що ми сказали людині здрастуй, і вона усміхнулася.

 

4) Читання вірша підготовленим учнем.

 Доброго ранку! – мовлю за звичаєм.

Доброго ранку! – кожному зичу я,

Доброго дня! – я людям бажаю,

Вечором добрим стрічних вітаю.

І посміхаються у відповідь люди,

Добрі слова ж бо для кожного любі.

 

•          Які слова ввічливості зустрілися вам?

 

4.     Читання та обговорення оповідання учнями.

ДЯКУЮ

Дрімучим лісом йшли два подорожні — дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті, вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав:

— Дякую тобі, струмочку.—Сказав це дідусь, дістав із сумки ложку і викинув із струмочка кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і спитав:

— Навіщо ви, дідусю, сказали струмку дякую? Він же мертва істота, не почує ваших слів, не відчує вашої подяки.

—  Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він міг би і не подякувати. Ми ж не вовки, а люди. Людина говорить дякую, щоб не стати вовком.

 

6) Читання вірша.

- Як багато для нас важать щирі побажання. Від них тепліше на душі, на серці. Є слова дуже важливі, вагомі — Батьківщина, Україна, мир. Є рідні і близькі — мама, тато, дідусь, бабуся, брат, сестра. А є ше ввічливі слова, які називають "чарівними".

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам´ятать не важко:

Маленькі ключики твої –

«Спасибі» і «будь ласка».

 

VІ. Осмислення учнями знань.

1.     Робота з підручником. Читання статті – ст. 70.

•          Які слова ввічливості вам зустрілися в даному тексті?

2.     Робота в парах. Вставити потрібні слова.

Мама послала Маринку до тітки  Ліди за книжкою. Маринка

подзвонила у двері, зайшла в квартиру і сказала_______________.

Тьотя  Ліда саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона сказала_________________________. Отримавши книжку,  Маринка сказала___________________________ і пішла додому.

 

3.     Моральні задачі.

•                      Назустріч чоловікові йде жінка. Хто має першим  привітатися?(Першим вітається молодший зі старшим, хлопчик із дівчинкою)
•          У дверях школи ви зустрілися з однокласницею. Хто першим повинен привітатися?(з двох дітей одного віку першим вітається той, хто краще вихований)

 

•          Ушкільному коридорі розмовляють учителі. Серед них Сергій побачив свого класного керівника і , проходячи повз нього, ввічливо сказав: «Добрий день, Галино Іванівно!» Якої помилки він припустився?(Сергій вчинив неввічливо. Треба було сказати загальне «Добрий день»)

 

•          Одного разу вулицею йшов дідусь. Він був дуже старий і від старості зігнувся. Ішов і дививсь собі під ноги. А назустріч дідусеві, розмахуючи руками, йшов хлопчик. Хлопчик ненароком штовхнув дідуся. Дідусь розсердився на хлопчика. Але хлопчик повернувся, підійшов до дідуся і сказав йому щось таке, від чого дідусь одразу подобрішав. Що сказав хлопчик дідусеві?

 

•          Ви зустрічаєте цю людину часто, наприклад, біля магазину, повз який ідете до школи, але не знайомі з нею. Чи треба в таких випадках вітатися?(Вітати людей, з якими часто зустрічаєшся, навіть, якщо ти з ними не знайомий, обов’язково)

 

4.     Практична вправа «Як люди вітаються».

•          Люди вітають один одного за допомогою слів, жестів. Які ви знаєте жести?(Уклін, рукостискання) (Слайди)

 

•          Чому вітаються правою рукою?(Під час вітання заведено потискувати один одному руку. Сьогодні ця традиція вважається виявленням поваги. А приводом для цього звичаю було колись інше: миролюбність, засвідчування мирних намірів. Простягнута відкрита права рука мала підтвердити, що в ній немає зброї – каміння, ножа).

 

 

5.     Доповнити прислів’я.

Від теплого слова і …                           лід розмерзає.

Добре слово краще ….                           за цукор і мед.

Слово — не горобець, ….                      випустиш — не піймаєш.

Шабля ранить голову,…                        а слово - душу.

Дурний язик голові…                             не приятель.

 

VІІ. Узагальнення і систематизація знань.

1.        Гра "Світлофор". Ввічливо — зелений колір. Неввічливо — червоний.

•                   Під час розмови розмахувати руками.
•                   Голосно розмовляти, кричати, верещати.
•                   Уступати дорогу старшим і дівчаткам.
•                   Показувати на когось або на щось пальцем.
•                   Перебивати розмову дорослих або ровесників.
•                   Говорити погано про відсутніх.
•                   Грюкати дверима.
•                   Вітатися, усміхаючись.

2.       Бесіда  за малюнками в підручнику – ст. 70 – 71.
3.       Ситуативні завдання.

•            Як запитати перехожого, як пройти в бібліотеку, магазин?
•                 Двоє учнів ідуть вулицею. Один із них вітається зі знайомим. Чи пови­нен привітатися і другий учень, який його не знає? (Так, особливо, якщо знайомий — доросла людина.)
•            Ти виходиш з автобуса на наступній зупинці. Як ти звернешся з про­ханням пропустити тебе до виходу?
•            Одна учениця дає іншій ручку. Як ви гадаєте, що сказали дівчатка одна одній?

4.       Зачитування Правил ввічливості.

«Золоте» правило ввічливості:

Стався до лю­дей так, як би ти хотів, щоб люди ставились до тебе.

Бо "ніщо не дається так дешево і не цінується так високо, як ввічливість".

(М. Пришвін)

 

5.     Робота в парах. Доповнити правила ввічливості.

— Будь завжди ввічливим, чуйним і уважним. Зустрінеш знайомих —  …              (привітайся0.

— Допустив помилку, проявив грубість, … (попроси пробачення).

— Завжди … (допомагай) літнім людям, товаришам, молодшим.

— У громадських місцях … (не штовхайся), поступайся місцем … (інвалідам, літнім людям, жінкам з дітьми).

—Ніколи  … (не перебивай) співрозмовника, навіть тоді, коли ти з ним не згодний.  … (Вислухай)  його до кінця і тільки тоді вислови свою думку.

— … (Дружи)  з «чарівними» словами.

 

6.     Ключики від черепахи Тартілли.(На ключиках – слова ввічливості)

•          Наша гостя черепаха Тартілла принесла нам ключики ввічливості.  Візьміть ці ключики собі в подарунок. Прочитайте поради,  записані на них, і намагайтесь їх виконувати.
•          .

 

 

7.     Перегляд мультфільму «Крошка Єнот».

Обговорення сюжету мультфільму.

•          Чого навчає нас цей мультфільм?
•          Яка головна думка?

VІІІ. Підсумок уроку.