Урок. "Мацуо Басьо (1644–1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Зображення станів природи в ліриці Басьо "

 

 Доброго дня, дорогі діти!!!

 

 

І. Слово учителя

• Сьогодні  ми розпочинаємо роботу над розділом «Поетичне бачення світу». І першим поетом, з творчістю якого ми  ознайомимося, буде Мацуо Басьо, японський поет, який увійшов в історію світової літератури як майстер хайку.

ІІ. Робота в зошитах

(Запишемо дату, тему уроку)

(Відступаємо два рядки від попередньої роботи)

 

Мацуо Басьо (1644–1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Зображення станів природи в ліриці Басьо

 

ІІІ. Робота над новою темою

1.Слово учителя

Отже, сьогодні ми помандруємо у далеку, дивовижну Японію. Країну, яка подарувала світові неперевершеного майстра хайку Мацуо Басьо.

 

Сьогоднішній урок – це подорож Японією разом з поетом-мандрівником Мацуо Басьо.

У перекладі з японської «басьо» означає «банан».

І хоч ця прогулянка буде умовною, але в ній будуть справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати, здобувати нові знання, формувати особисту думку.

 

 

Людиною, яка, спостерігаючи красу снігу, місяця і квітів, багато розмірковувала про друзів, про себе, про життя, був японський поет Мацуо Басьо.

Його можна образно називати дбайливим садівником чудового саду японської поезії.

У кінці XVII ст. на дорогах Японії можна було зустріти немолодого вже чоловіка, дуже схожого на жебрака, якого будь-хто міг образити. Тоді нікому не могло спасти на думку ,що на долю цього не помітного мандрівника випаде посмертна слава.

Мандрівник!

Це Слово Стане іменем твоїм.

Довгий осінній дощ.

Так писав про себе Басьо.

 

У місті Осака, де у 1694 році, скінчилася остання стежина мандрівного поета, а разом з нею і його життєвий шлях, стоїть простий обеліск з написом: «Тут помер Мацуо Басьо».

 

У передмісті Токіо, на місці колишньої Басьоан видніється скромний пам’ятник – поет ніби присів перепочити з дороги.

А в Уено, малій батьківщині Басьо, що зараз входить до складу Токіо, стоїть пам’ятник… жабеняті, яке, стрибнувши у ставок, приземлилось у вічність.

 

 

 

 

Подивіться на портрет поета. Здається, ще тільки хвилинку тому він ішов крутою гірською стежиною в осінню негоду, спираючись на свій бамбуковий посох .

Чужина чужа –

Знов мандрують у світ…

Пошарпаний халат із щільного, покритого лаком паперу, плащ з очерету, солом’яні сандалі погано захищають від холоду і дощу. Та ось старий зупинився на хвильку, неначе відчув щось таємничо-привабливе десь у глибинах своєї душі.

Вечірнім повоєм.

В полон захоплений…Нерухомо

Стою у забутті.

У невеликій дорожній сумці зберігається скарб поета-мандрівника: кілька книжок з улюбленими віршами, тушечниця, без якої не обійтися ні поету, ні художнику, і, звичайно ж, флейта, адже в її звуках неменше мудрості, ніж у стародавніх книгах.

Жодні труднощі не могли зупинити Басьо, відвернути від Шляху Краси. Дорожні враження слугували матеріалом для творчості. Він не жалів себе, щоб добути їх. Після кожної подорожі народжувалася збірка віршів – нова віха в історії японської поезії.

Перша половина життя Басьо – пошуки себе, свого шляху, який йому призначено долею. Це пошуки учня.

У другій половині життя поет рішуче йде обраним шляхом – шляхом Краси. Це шлях Учителя (сенсея), якому є що сказати учням.

Японське прислів’я повчає: «Кого хоч день мав за вчителя, все життя поважай, як батька рідного».

Сьогодні вам Учитель – Басьо, всесвітньо відомий майстер маленьких японських віршів – хоку. Крізь простір і час натхненний Мацуо Басьо (сенсей) звертається ніби до вас, діти:

Мандрівниче в далекій країні!

Повернись, я покажу тобі

Істинні квіти.

Тож рушаймо у подорож шляхом Краси, який відкрив нам японський поет Мацуо Басьо.

2.Робота з літературознавчим поняттям (запис у зошити)

• Хайку (хоку) (від японського «початкова фраза») – традиційний для японської поезії неримований трирядковий вірш, що містить  17 складів (зазвичай вони розподіляються за схемою: 5 складів у першому рядку, 7 складів – у другому; 5 – у третьому).
• У хайку кількома виразними штрихами створену містку замальовку повсякденного життя. Така замальовка найчастіше має інакомовний зміст.

3. Робота з підручником

• Читання літературнознавчої довідки (вивчаємо)

 

 

 

• Читання розділу «Літературна кухня»

• Як побудовано хайку (хоку)?

 

 

4. Робота в зошитах (записати)

Головна тема хайку – життя природи й людини в їх нерозривній єдності.

5. Слово учителя

• Ви уважно прочитали матеріал розділу «Літературна кухня», с.193 підручника.
• Давайте закріпимо та розширимо наші знання з прочитаного розділу.

6. Робота над змістом слайду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Слово учителя

 

• Ми вже знаємо, що для хоку характерні «сезонні слова»:

 

 

Весна – слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба.

 

 

Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло.

 

 

 

Осінь – осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осінній паморозь, іній, осіннє кленове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень. 

 

Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.

 

 

• У хоку картини природи такі, якими є насправді, а почуття глибоко приховані і вгадуються через натяк на стан природи.
• Тут використовуються не тільки прийоми живопису, а й звукові образи.
• Можна сказати, що хоку – це не тільки жанр літератури, а й окремий вид мистецтва.

 

 

І саме Мацуо Басьо був засновником поетичної школи, яка створила переворот в японській літературі. Стиль Басьо панував майже 200 років.

8.Виразне читання і аналіз хоку

• У сенсея (учителя) Мацуо Басьо було більше 2 тисяч учнів. Навчаючи їх, він говорив: «Хоку не можна складати з різних шматків. Його потрібно виковувати, як золото».

• Як ви розумієте ці рядки?

• Прочитайте хоку і доведіть, що головним у написанні хоку Мацуо Басьо вважав дотримання таких правил: простота, гармонія, глибинне проникнення.
• Існують хоку, в яких ми не тільки бачимо картини природи і уявляємо їх, а навіть чуємо певні звуки.

• Що ви можете сказати про хоку, які розповідають про живу природу?

8. Робота з підручником , с.194

• Читання хайку Мацуо Басьо та обговорення прочитаного

 

•            Який образ навіює сум? (Образ ставка)
• Який образ веселий? (Жабки)
• Якою ви уявили жабку і ставок?
• Що змінилося з її появою? (Сплеск – звук, пішли кола по воді - рух).
• Яким став світ, настрій?

(Рухливішим, живішим, веселішим).

• Яку картину можна домалювати у своїй уяві?
• Яким настроєм пройнятий вірш? (Одночасно сумним і веселим).

 

•      Старий ставок –  тиша,  нерухомість, застиглість й вічність
•      Стрибок жабеняти –  рух, дії, зміни
•      В останньому ж рядку – взаємодія жабеняти з поверхнею ставка, сплеск води, тобто  вічності з миттю, що й породжує існування цього світу.

• Складання порівняльної таблиці

 

Ставок	Жабка
Сумний	Весела
Старий	Молода
Великий	Маленька

 

Висновок:

І навіть невеличка жабка може змінити великий світ хоча б на мить.

• Читання хайку Мацуо Басьо та обговорення прочитаного

Метелик літає.

Одна-однісінька тінь

На всьому полі.

 

 

 

•      Метелик – душа, безсмертя, відродження і воскресіння, здатність до перетворення.

• Поясніть як пов’язані в хайку образи природи й життя людини (або її душевний стан)?
• Розкрийте інакомовний зміст хайку. (Майстри хоку вважали, що у вірші обов'язково повинно бути сабі — прекрасне і пронизливо-сумне почуття самотності, прояви якого японські поети бачили в природі, повсякденному житті, побуті. Тільки на самоті людина може поринути в глибини своєї душі)

• Читання хайку Мацуо Басьо та обговорення прочитаного

 

Все вибілив ранковий сніг.

Одна прикмета для погляду —

Стрілки цибулі в саду.

 

 

 

 

 

 

• Про що розповідає перша фраза? (Зима. Холодно. Все вкрито снігом. Природа спить. Усе живе зачаїлося, очікуючи тепла і весни)
•  Далі ми починаємо мислити інакше, читаючи третій рядок:

Стрілки цибулі в саду.

(Виходить, що серед снігу зеленіють стрілки цибулі, а якщо вони зеленіють, йдеться про живу рослину, яку не сховали від холодів. Отже, ранній сніг ще не доказ того, що настала зима)

• Може, він лише спізніла погроза суворої пори року? Природа вже почала розвиватись, може, навіть і сакура ось-ось розквітне? (Природу вже не налякаєш снігом)

(Лише дванадцять слів у хоку, а здається, що воно складається з десятків, сотень слів. Такий багатогранний світ постає перед читачем. Так, поет мислить пером)

• Читання хайку Мацуо Басьо та обговорення прочитаного

Тиха місячна ніч…

Чутно, як надра каштана

Гризе хробак

 

 

 

Словесне малювання.

Прислухаємось!!! Тиша. Ніщо не заважає слухати голос природи.

Навіть три крапки у першому рядку — це не просто розділовий знак наприкінці речення. Це попередження. Це запрошення прислухатися.

• Чому навчає нас цей твір? (Ця поезія вчить нас усвідомлювати значущість кожної миті життя, помічати поетичну красу звичайних дрібниць, вчитися бачити і чути природу, навколишній світ, відчувати його красу, неповторність).

• Читання хайку Мацуо Басьо та обговорення прочитаного

 

 Квітучі сливи,

Ніжні верби… І подібні до них

Молоді хлопці, жінки!

 

 

 

 

 

• Що за картини уявили ми, прочитавши цю поезію? (Весна – пора року, загальна картина, а молодість людини –  це життя, конкретна).

Висновок:

Японці дуже люблять природу. Одним з найулюблюбленіших свят є «ханамі» – милування квітами вишні, сливи, персика.

У Японії сакура цвіте 3-4 рази на рік. Давайте цією красою помилуємося і ми.

 

 

 

 

 

 

9. Ваша думка  (усно)

• Уважно перечитай подані вище хоку.
• На прикладі трьох-чотирьох віршів поясни, про яку пору року говорить поет?
•  Визнач деталі, які вказують на той чи той сезон?  

 

10.Слово учителя

• Японці вміють насолоджуватись красою соснової гілки, краплинки роси.

 У японській культурі мистецтво і природа, мистецтво і буденне життя взаємопов’язані, тому будь-яка річ поєднує в собі красу і практичність.

Для японця природа – це скарбниця прекрасного, вона є мірою усіх речей. Що є природнім, то не може бути повторним.

Уміння цінувати красу і насолоджуватися нею потрібно виховувати в собі усе життя.

• Давайте і ми зараз спробуємо доторкнутись до краси, осягнути сенс миті, яка вже не повториться.

11.Робота в зошитах (письмово)

• Творча робота «Осяяння душі»

• Спокійно та уважно поспостерігайте за сонячним промінчиком або краплею дощу, або квіткою, або подихом вітру за вікном та хмаринкою на небі.

• Напишіть свій власний вірш із трьох рядків.

 

ІІІ. Підсумок

• Усе життя блукав Мацуо Басьо дорогами рідної країни, шукаючи «вишні в  цвіту». Милувався і писав. Це були не просто вірші. Це були пісні його серця, його душі. Адже насінням, з якого проростають такі пісні, є людське серце.

• Як ви думаєте, чому?
• Яким запам’ятався вам японський поет Мацуо Басьо?
• Що таке хайку?
• Які образи природи використовує у своїх віршах Мацуо Басьо?
• Які настрої хайку?
• Які враження справили на вас поезії Басьо?

ІV.Домашнє завдання

1. Прочитати матеріал підручника.

2. Дати визначення поняття «хайку», за  підручником (вивчити).

3.Дати відповідь на запитання (письмово) за планом:

• Яке хоку з прочитаних тобі найбільше сподобалося? Чому?
• Який настрій ти відчуваєш у цій поезії?
• Які образи вірша навіюють цей настрій?
• Яке місце посідає у творі людина?
• Як її душевний стан пов'язаний зі станом природи?

Чекаю на роботи!